ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про повернення позовної заяви
20 листопада 2020 року м. Київ № 640/25917/20
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Гарник К.Ю., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами
Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Студіо Модерна»
про стягнення суми штрафних санкцій
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області (далі по тексту - позивач), адреса: 65042, місто Одеса, вулиця 7-а Пересипська, будинок 6 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Студіо Модерна» (далі по тексту - відповідач), адреса: 03124, місто Київ, вулиця Вацлава Гавела, будинок 6, літера «З», в якій позивач просить
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Студіо Модерна» суму штрафних санкцій у розмірі 51 000,00 грн до Державного бюджету.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 жовтня 2020 року позовна заява Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області залишена без руху та останньому наданий десятиденний строк для усунення виявлених недоліків, зокрема,
- оригіналу документу про сплату судового збору за звернення до суду з адміністративним позовом майнового характеру у розмірі 2102,00 грн;
- заяви про поновлення строку для звернення до суду з позовною заявою разом з доказами поважності причин його пропуску.
17 листопада 2020 року на адресу суду надійшла заява представника позивача про усунення недоліків, в якій останній стверджує про те, що позивачем не пропущено строки звернення до адміністративного суду з вказаною позовною заявою, з огляду на те, що, як вважає представник позивача, відповідач мав право оскаржити постанову про накладення штрафних санкцій протягом шести місяців з дня отримання її примірника.
З урахуванням викладеного, представник позивача вважає, що тримісячний строк для звернення до суду розпочався з моменту закінчення шестимісячного строку на оскарження постанови.
Також, до заяви про усунення недоліків подано документ про сплату судового збору.
Розглянувши заяву представника позивача про усунення недоліків в частині пояснень щодо своєчасності звернення до адміністративного суду, виходжу з наступного.
Відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною 3 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною 6 статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» суми штрафів, що накладаються органами ринкового нагляду, зараховуються до Державного бюджету України. Постанова надсилається суб'єкту господарювання не пізніше наступного робочого дня за днем її оформлення. Суб'єкт господарювання має сплатити штраф у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання постанови про його накладення. У разі несплати штрафу в зазначений строк він стягується в судовому порядку. Суб'єкт господарювання має право оскаржити рішення органу ринкового нагляду про накладення штрафу до керівника органу ринкового нагляду, а також у судовому порядку. У разі оскарження рішення у суді суб'єкт господарювання сплачує штраф після прийняття відповідного рішення керівником органу ринкового нагляду або судом.
Так, з доданих до позовної заяви документів вбачається, що на Товариство з обмеженою відповідальністю «Студіо Модерна» постановою №75 від 06 березня 2020 року за порушення вимог законодавства накладено штраф у розмірі 51 000,00 грн.
З аналізу викладених вище норм Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» чітко вбачається, що він містить імперативну норму, згідно з якою, суб'єкт господарювання зобов'язаний сплатити накладений на нього штраф у 15 (п'ятнадцятиденний) строк з дня отримання постанови, якою такий штраф накладено.
Несплата штрафу у встановлений строк є підставою для стягнення суми штрафу у судовому порядку.
Також нормою Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» передбачено, що постанова про накладення штрафу може бути оскаржена.
Таким чином, аналіз вказаних вище норм дозволяє дійти висновку, що постанова про накладення штрафних санкцій може бути оскаржена у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання суб'єктом господарювання примірнику цієї постанови, а у разі несплати штрафу в такий строк, у органу ринкового нагляду виникає право на стягнення суми штрафу в судовому порядку саме з дня спливу строку на добровільну сплату штрафу.
З доданих до позовної заяви документів також вбачається, що відповідач отримав примірник постанови про накладення штрафних санкцій 30 березня 2020 року, однак у встановлений Законом строк накладений штраф не сплатив.
Таким чином, підсумовуючи викладене та зважаючи на те, що нормами Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» чітко визначено обов'язок суб'єкта господарювання сплатити накладений на нього штраф у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання відповідного рішення, перебіг тримісячного строку для звернення до суду з позовною заявою про стягнення суми штрафу в даному випадку розпочався саме 15 квітня 2020 року, а не після спливу шестимісячного строку з дня отримання відповідачем примірника постанови, як стверджує представник позивача.
Наведене в сукупності свідчить про те, що позивач пропустив строк звернення до адміністративного суду з вказаною позовною заявою, а обставини, на які посилається представник позивача у заяві про усунення недоліків в частині своєчасності звернення до адміністративного суду з вказаною позовною заявою спростовуються доданими до позовної заяви документами.
При цьому, слід зазначити, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення та розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Проте, матеріалами позовної заяви не підтверджено, а представником позивача не доведено обставини, які є об'єктивно непереборними та не пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду, як і не надано заяви про поновлення строку звернення до суду.
У відповідності до частини 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Частиною 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до пункту 9 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, у випадках, передбачених частиною 2 статті 123 цього Кодексу.
При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що строки звернення до адміністративного суду є аналогом інституту позовної давності, який належить до галузей матеріального приватного права. Під строком звернення до адміністративного суду з позовною заявою слід розуміти проміжок часу після виникнення спору у публічно - правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою про захист своїх прав, свобод чи інтересів, а дотримання такого строку звернення є однією з умов для реалізації права на звернення до суду. Після закінчення цього строку особа не втрачає права звернутися з адміністративним позовом, при цьому, законодавцем врегульовано питання щодо необхідності зазначення поважних підстав для поновлення такого строку.
Між тим, суд звертає увагу, що при визначенні наслідків пропущення строку звернення до адміністративного суду з позовною заявою застосовуються правила частини 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України та не можуть застосовуватись правила статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України, якими врегульовано питання поновлення, продовження або відмови в такому поновленні чи продовженні процесуального строку саме щодо вчинення окремої процесуальної дії.
Аналізуючи викладені вище обставини та надані докази у їх сукупності, враховуючи те, що позивачем на виконання вимог ухвали суду не подано заяви про поновлення строку для звернення до суду, а підстави, на які посилається представник позивача щодо своєчасності такого звернення не є поважними підставами, з яких пропущений строк звернення до суду, приходжу до висновку про наявність правових підстав для повернення позовної заяви.
На підставі вищевикладеного, керуючись пунктом 9 частини 4 статті 169, статтями 122, 123, 241-243, 248, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
1. Позовну заяву Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області повернути без розгляду.
2. Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
3. Копію ухвали разом з позовною заявою і доданими до неї документами надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя К.Ю. Гарник