ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
20 листопада 2020 року м. Київ № 826/10388/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Федорчука А.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дьюті Фрі Пі Джей Юкрейн»
(03124, м. Київ, вул. Миколи Василенка, 7-А, офіс 2-14)
до Державної фіскальної служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8),
Адміністрації Державної прикордонної служби України (01601, м. Київ, вул.
Володимирська, 26)
про визнання протиправним та скасування рішення, -
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Дьюті Фрі Пі Джей Юкрейн» (надалі по тексту - позивач) з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України (надалі по тексту - відповідач-1) та Адміністрації Державної прикордонної служби України (надалі по тексту - відповідач-2), в якому просить суд: визнати протиправним та скасувати наказ відповідачів від 04 червня 2018 року №352/293 АГ (надалі по тексту - оскаржуваний наказ).
Заявлені вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачами не враховано всі обставини при видачі оскаржуваного наказу, а тому він є таким, що підлягає скасуванню. Зокрема, відповідачами не враховано заперечення відповідача, надані на акт перевірки №1. Крім того, при видачі оскаржуваного наказу взагалі не враховано акт перевірки №3.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 липня 2018 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Крім того, відповідною ухвалою суду відмовлено у задоволенні клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову.
Відповідач-1 надав до суду відзив на адміністративний позов, у якому зазначив, що оскаржуваний наказ видано обґрунтовано, адже позивачем не усунуто всі виявлені у ході перевірки порушення законодавства. При видачі оскаржуваного наказу враховано надані позивачем заперечення на акт перевірки №1.
Відповідач-2 процесуальним правом, наданим статтею 47 Кодексу адміністративного судочинства України, не скористався та не надав до суду відзив на адміністративний позов.
З огляду на викладене вище, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, на підставі наявних у справі матеріалів.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.
01 червня 2018 року, а не 04 червня 2018 року як зазначено позивачем у позові, відповідачами видано оскаржуваний наказ «Про зупинення дії дозволу на відкриття та експлуатацію магазину безмитної торгівлі», яким з 04 червня 2018 року на 30 днів зупинено дію дозволу на відкриття та експлуатацію магазину безмитної торгівлі, наданого позивачу відповідно до наказу відповідачів від 29 січня 2016 року №74/38 АГ для розміщення у міжнародному пункті пропуску для морського сполучення «Одеський морський торговельний порт» (номер запису у реєстрі магазинів безмитної торгівлі №D/0070/00), у зв'язку з невиконанням суб'єктом господарювання вимог, встановлених статтею 422 Митного кодексу України від 03 березня 2012 року №4495-VI (надалі по тексту - МК України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та Правил продажу товарів магазином безмитної торгівлі, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1089 (надалі по тексту - Правила №1089).
Незгода позивача з оскаржуваним наказом зумовила його звернення до суду з адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Оскаржуваний наказ видано на підставі подання Одеської митниці ДФС від 14 грудня 2017 року №2063/8/15-70-18-01 та протоколу спільної робочої групи від 13 березня 2018 року №1.
Так, як вбачається зі змісту подання Одеської митниці ДФС від 14 грудня 2017 року №2063/8/15-70-18-01, відповідно до наказу Одеської митниці ДФС від 25 жовтня 2017 року №500 «Про проведення інвентаризації товарів, які перебувають у магазині безмитної торгівлі» комісією проведено інвентаризацію товарів в магазині безмитної торгівлі позивача, розташованого в міжнародному пункті пропуску для морського сполучення «Одеський морський торговельний порт».
За результатами інвентаризації складено акт №1 від 26 жовтня 2017 року про проведення огляду територій та приміщень складів тимчасового зберігання, митних складів, магазинів безмитної торгівлі, територій вільних митних зон та інших місць, де знаходяться товари, транспортні засоби комерційного призначення, що підлягають митному контролю, чи провадиться діяльність, контроль за якою покладено на митні органи, за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 28 травня 2012 року №615, (надалі по тексту - акт перевірки №1).
Позивачем на акт перевірки №1 надано заперечення.
На виконання пункту 1.1 пропозицій доповідної записки Департаменту організації митного контролю від 16 листопада 2017 року №2679/99-99-18-02-01-18, здійснено перевірку з усунення недоліків, встановлених актом перевірки №1. Під час проведення такої перевірки з'ясовано, що під час проведення інвентаризації товарів у магазині позивача виявлено продукцію у кількості 1445 одиниць. Утримувачем магазину безмитної торгівлі позивача у звіті за 4-й квартал 2016 року у графі «залишок товару» зазначено 1445 одиниць продукції. У звітах про рух товарів за 1, 2, 3 квартали 2017 року утримувачем магазину безмитної торгівлі позивача помилково у графі «залишок товару» вказано 0. З метою виправлення недоліків надано виправлені звіти за 1, 2, 3 квартали 2017 року. Станом на 07 грудня 2017 року інші порушення, зазначені в акті перевірки №1, не усунуто.
Враховуючи викладене, суд зауважує, що з наявної у матеріалах справи копії акту перевірки №1 вбачається, що у ході перевірки виявлено наступні порушення:
приміщення не відповідає вимогам пункту 2 статті 421 МК України;
товар, наявний у приміщенні, не відображено у відомостях, наданих до митного органу для здійснення контролю;
порушення вимог пункту 6 Правил №1089 в частині збереження копій касових або товарних чеків у магазині безмитної торгівлі протягом не менш як трьох років;
порушення вимог пункту 16 Правил №1089 в частині надійного функціонування охоронної та пожежної сигналізації.
Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 422 МК України, утримувач магазину безмитної торгівлі зобов'язаний: дотримуватися положень цього Кодексу та інших законодавчих актів України щодо умов діяльності магазинів безмитної торгівлі.
Як з'ясовано судом та підтверджується матеріалами справи, позивачем, з метою усунення недоліків, надано тільки виправлені звіти за 1-3 квартали 2017 року. Інші порушення, виявлені під час перевірки, залишилися неусунутими.
Зокрема, відповідно до частини 2 статті 421 МК України розташування магазинів безмитної торгівлі та умови реалізації в них товарів повинні виключати можливість безпосереднього ввезення цих товарів для споживання на митній території України.
Однак, як встановлено перевіркою, заїзд автотранспорту на причали морського вокзалу Одеського морського торговельного порту для подальшого розміщення вантажу в режим безмитної торгівлі здійснюється через дорогу загального користування, по якій автотранспорт заїжджає з міста до причалів морського вокзалу, та не передбачає проходження будь-якого контрольно-пропускного пункту порту.
Згідно з пунктом 6 Правил №1089, факт продажу товару підтверджується касовим або товарним чеком з послідовною нумерацією (у двох примірниках), у якому повинні зазначатися номер рейсу або реквізити документа, який посвідчує особу, з відміткою про проходження митного контролю, ідентифікаційний код товару і його вартість. Оригінал чека видається пасажирові, який придбав товар, а копія зберігається у магазині безмитної торгівлі протягом не менш як трьох років.
Водночас, як виявлено під час перевірки, вказана вимога щодо збереження у магазині безмитної торгівлі протягом не менш як трьох років копії чеків позивачем не виконувалася.
Відповідно до пункту 16 Правил №1089 приміщення магазину безмитної торгівлі повинне відповідати вимогам, установленим статтею 421 МК України та іншими нормативно-правовими актами щодо регулювання питання роздрібної торгівлі, а також бути обладнаним засобами, які дають змогу забезпечити: накладення митного забезпечення на всі місця доступу до приміщення магазину: неможливість надходження або продаж товарів поза митним контролем; надійне функціонування охоронної та пожежної сигналізації; телефонний зв'язок посадової особи митного органу, яка здійснює митний контроль у магазині.
Разом з тим, як зазначено в акті перевірки №1, у приміщеннях магазину відсутні умови для перебування товарів в митному режимі магазину безмитної торгівлі у зв'язку з протіканням покрівлі приміщення, ненадійно функціонування охоронної та пожежної сигналізації.
Пунктом 2 частини 1 статті 404 МК України визначено, що до видів діяльності, контроль за провадженням яких здійснюється митними органами, належать: відкриття та експлуатація магазину безмитної торгівлі.
На провадження видів діяльності, зазначених у статті 404 цього Кодексу, надаються дозволи. Підприємства, які отримали такі дозволи, включаються до відповідних реєстрів, які ведуться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, відповідно до статті 415 цього Кодексу. Таким підприємствам видаються витяги із зазначених реєстрів (частина 1 статті 405 МК України).
Дозвіл на здійснення митної брокерської діяльності, відкриття та експлуатацію магазин безмитної торгівлі надається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, разом із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері захисту державного кордону (частина 1 статті 406 МК України).
Згідно з частиною 1, пунктом 1 частини 2 статті 412 МК України, дозволи можуть бути анульовані або їх дія можу зупинятися на строк до 30 днів органами, уповноваженими надавати ці дозволи.
Дія дозволу зупиняється у разі, зокрема, невиконання підприємством вимог, встановлених цим Кодексом, актами Кабінету Міністрів України, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, - в межах строку, встановленого часиною 1 цієї статті, але не більше, ніж до моменту виконання цих вимог.
Проаналізувавши викладені норми та зважаючи, що позивачем не усунено всі виявлені у ході перевірки порушення, суд робить висновок, що зупиняючи дію дозволу позивача відповідачі діяли відповідно норм митного законодавства.
Суд зауважує, що позивачем не наведено обставин та не надано будь-яких доказів, які б свідчили про усунення ним порушень законодавства, допущення яких стало підставою для видачі оскаржуваного наказу.
Посилання позивача на акт перевірки від 04 грудня 2017 року №3 як на обставину, яка свідчить про часткове усунення позивачем порушень, який, у свою чергу на думку позивача, неправомірно не врахований при видачі оскаржуваного наказу, суд вважає безпідставними, оскільки судом у ході розгляду справи не встановлено, що такий акт перевірки має відношення до перевірки, проведеної на підставі наказу Одеської митниці ДФС від 25 жовтня 2017 року №500 «Про проведення інвентаризації товарів, які перебувають у магазині безмитної торгівлі».
Суд зазначає, що акт перевірки №1 та акт перевірки №3 є самостійними актами. Крім того, при прийняті оскаржуваного наказу враховано, що одне із виявлених порушень позивачем було усунуто шляхом подання певних документів.
Таким чином, підсумовуючи все вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність обґрунтованих підстав для задоволення позову.
Крім того, суд звертає увагу, що на час прийняття даного судового рішення оскаржуваний наказ вже є таким, що реалізований, строк, на який дозвіл позивача було зупинено, сплив, а тому акт індивідуальної дії, яким є оскаржуваний наказ, вичерпав свою дію.
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Зважаючи, що суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позову - підстави для здійснення розподілу судових витрат також відсутні.
Керуючись статтями 9, 14, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Дьюті Фрі Пі Джей Юкрейн» відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення встановленого ст. 295 КАС України строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Суддя А.Б. Федорчук