ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
20 листопада 2020 року м. Київ № 640/9467/19
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Огурцов О.П., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління ДПС у Київській області,
про визнання протиправним та скасування вимоги,
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Київській області (03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5А, код ЄДРПОУ 39393260), в якому просить визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 13.05.2019 № Ф-135651-53.
Ухвалою суду від 21.04.2020 замінено відповідача на Головне управління ДПС у Київській області.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що з 13.12.2007 по 21.12.2018 позивач була зареєстрована як фізична особа-підприємець та перебувала на спрощеній системі оподаткування на третій групі. У грудні 2018 року позивачем створено і зареєстровано адвокатське бюро «Ірини Приходько», в якому вона працює з 16.01.2019 на посаді адвоката із суміщенням посади керуючого, де й одержує заробітну плату. Тобто, вона є застрахованою особою, єдиний внесок за яку сплачується платником єдиного внеску - Адвокатським бюром «Ірини Приходько». Вважає дії відповідача щодо здійснення позивачу подвійного нарахування єдиного соціального внеску як фізичній особі-підприємцю та як особі, що провадить незалежну професійну діяльність - адвокатську, після припинення такої діяльності та враховуючи наявність трудових відносин на посаді адвоката в адвокатському бюро, незаконними, у зв'язку з чим спірна вимога про сплату боргу (недоїмки), є неправомірною та підлягає скасуванню, оскільки не відповідає чинному законодавству..
Відповідач проти позовних вимог заперечив, надав суду відзив на позовну заяву та просив відмовити у задоволенні позовних вимог, зазначаючи, що фактично діяльність позивача в якості суб'єкта підприємницької діяльності була припинена в 4 кварталі 2018 року, після актуалізації інформації в базах даних фіскального органу, відповідачем було скасовано нарахування як помилково нараховані. Станом на 19.09.2019, облікові дані у інтегрованій картці платника по єдиному внеску приведено у відповідність, анульовано нарахування зобов'язань з єдиного соціального внеску, а відтак вимога, що є предметом даного позову вважається відкликаною.
Під час судового розгляду справи судом встановлено наступне.
Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, громадських формувань, ОСОБА_1 з 13.12.2007 була зареєстрована як фізична особа-підприємець та взята на облік як платник єдиного внеску.
21.12.2018 припинено державну реєстрацію підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .
Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 з 16 січня 2019 року працює у Адвокатському бюро «Ірини Приходько» за основним місцем роботи та займає посаду адвоката із суміщенням посади керуючого бюро. За період з січня по липень 2019 року Адвокатським бюро сплачено єдиний соціальний внесок за ОСОБА_1 в загальній сумі 6 032,97 гривень.
13.05.2019 Головне управління ДФС у Київській області сформувало вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-135651-53 з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 9294,86 гривень.
Позивач, не погоджуючись з вимогою про нарахування єдиного соціального внеску, вважаючи її протиправною та такою, що підлягає скасуванню, звернулась з відповідним позовом до суду.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку про те, що права та інтереси, за захистом яких позивач звернувся до суду, були порушені з огляду на наступне.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Відповідно до пунктів 2, 6 частини першої статті 1 Закону № 2464-VІ єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування; недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.
Згідно пункту 4 частини першої статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.
Отже, фізична особа-підприємець, яка в силу положень статті 50 Цивільного кодексу України визначається як особа, яка здійснює своє право на підприємницьку діяльність, є платником єдиного внеску.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 6 Закону № 2464-VІ платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Статтею 7 Закону № 2464-VІ визначено базу нарахування єдиного внеску.
Згідно пунктами 2, 3 частини першої статті 7 Закону № 2464-VІ єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.
У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов'язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Відповідно до вимог пункту першого частини першої статті 4 Закону № 2464-VІ платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (абзац третій частини восьмої статті 9 Закону України № 2464-VI).
Згідно з частиною дванадцятою статті 9 Закону № 2464-VI єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
Відповідно до частини четвертої статті 25 Закону № 2464-VІ, орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Відповідно до абзацу сьомого частини першої статті 5 Закону № 2464-VІ, зняття з обліку платників єдиного внеску, зазначених в абзацах другому, п'ятому та сьомому пункту 1 та пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється органами доходів і зборів на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, платників єдиного внеску - фізичних осіб - підприємців, - на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, після проведення передбачених законодавством перевірок платників та проведення остаточного розрахунку, а платників єдиного внеску, зазначених в абзаці шостому пункту 1 та пункті 5 частини першої статті 4 цього Закону, на яких не поширюється дія Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», - за їхньою заявою після проведення передбачених законодавством перевірок платників, звірення розрахунків та проведення остаточного розрахунку, а платників єдиного внеску, зазначених в абзаці восьмому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - за їхньою заявою.
Матеріалами справи підтверджено, що на час прийняття оскаржуваної вимоги, підприємницька діяльність позивача була припинена, наразі позивач є застрахованою особою, єдиний внесок за неї регулярно нараховує та сплачує роботодавець в розмірі, не менше мінімального страхового внеску, що виключає обов'язок по сплаті єдиного внеску позивачем як особою, що має право провадити адвокатську діяльність.
У відзиві на позовну заяву та у запереченнях на відповідь на відзив представник відповідача стверджує, що оскільки фактично діяльність позивача в якості суб'єкта підприємницької діяльності була припинена в 4 кварталі 2018 року, то 13.09.2019, після актуалізації інформації в базах даних фіскального органу, ГУ ДПС у Київській області було скасовано нарахування як помилково нараховані.
Станом на 19.09.2019 облікові дані у інтегрованій картці платника податків по єдиному внеску приведено у відповідність, анульовано нарахування зобов'язань з єдиного соціального внеску, а відтак вимога, що є предметом даного позову вважається відкликаною в силу закону та не може бути відкликана в судовому порядку. Факт відсутності вищевказаною заборгованості за позивачем підтверджується обліковою карткою платника з єдиного внеску за 2019 рік.
Надаючи оцінку вищезазначеним доводам відповідача суд зазначає наступне.
Згідно з пунктом 6 розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, вимога про сплату боргу (недоїмки) вважається відкликаною, якщо: сума боргу (недоїмки) самостійно погашається платником; орган доходів і зборів скасовує або змінює раніше зазначену суму боргу (недоїмки) внаслідок її узгодження або оскарження; вимога органу доходів і зборів про сплату боргу (недоїмки) скасовується чи змінюється судом (господарським судом); борг (недоїмка) списується у випадках, передбачених статтею 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», в порядку, визначеному пунктами 9.1.1 цього розділу; є рішення суду про стягнення відповідних сум боргу (недоїмки), що зазначені у вимозі.
У випадку, зазначеному в абзаці третьому цього пункту, вимога вважається відкликаною з дня прийняття органом доходів і зборів рішення про скасування або зміну раніше зазначеної суми боргу (недоїмки).
Таким чином, обов'язковою підставою для відкликання вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, є відповідне рішення органу доходів і зборів про скасування зазначеної суми боргу (недоїмки).
Окрім цього, суд акцентує увагу на тому, що згідно з підпунктом 60.1.2 пункту 60.1 статті 60 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо, зокрема, контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов'язання або податкову вимогу.
У випадках, визначених підпунктом 60.1.2 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня прийняття контролюючим органом рішення про скасування такого податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги (пункту 60.3 статті 60 Податкового кодексу України).
Аналогічні положення містяться в пункті 1 розділу VI Порядку направлення контролюючими органами податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.06.2017 №610 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 24.07.2017 №902/30770.
Суд звертає увагу на те, що рішення про скасування вказаної у вимозі про сплату боргу (недоїмки) від 13.05.2019 № Ф-135651-53 суми боргу (недоїмки) єдиного внеску чи рішення про скасування самої вимоги, контролюючий орган суду не надав.
З огляду на протиправність дій відповідача щодо нарахування позивачу боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 9294,86 гривень та прийняття вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 13.05.2019 № Ф-135651-53, а також відсутність рішень податкового органу про скасування вказаної у вимозі суми боргу (недоїмки), чи рішення про скасування самої вимоги про сплату боргу (недоїмки), суд дійшов висновку, що вимога підлягає скасуванню, а позовні вимоги підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 241, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Київській області (03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5А, код ЄДРПОУ 43141377 про визнання протиправним та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 13.05.2019 № Ф-135651-53 - задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Київській області про сплату боргу (недоїмки) від 13.05.2019 № Ф-135651-53.
3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.
Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.П. Огурцов