ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
20 листопада 2020 року м. Київ № 640/19568/19
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Огурцов О.П., розглянувши в порядку спрощеного провадження без виклику сторін адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві
про стягнення компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати,
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 15, код ЄДРПОУ 08592201) про стягнення компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати за період з 26.11.2018 по 27.06.2019 у розмірі 7193,01 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач вважає протиправним несвоєчасну виплату присуджених за рішенням суду сум середнього заробітку за час вимушеного прогулу та просить стягнути з відповідача компенсацію на підставі Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків їх виплати».
Відповідач проти позовних вимог заперечив, надав суду відзив на позовну заяву та просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, зазначаючи, що у відповідача була відсутня можливість здійснити виплату присуджених сум, оскільки позивач не звертався з заявою про виплату та не надав реквізити рахунків для проведення такої виплати.
Також, відповідачем подано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з пропущенням позивачем строку звернення до суду.
Суд звертає увагу відповідача, що рішенням Конституційного Суду України від 15.10.2013 у справі № 1-18/2013 визначено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем.
Під час судового розгляду справи, судом встановлено наступне.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.10.2018 у справі № 826/22626/15 ОСОБА_1 поновлено на посаді дільничного інспектора відділу міліції (з обслуговування житлових масивів "Стара Дарниця, "Нова Дарниця", "Харківський" та селища Бортничі) Дарницького районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві з 29.09.2015 із збереженням спеціального звання, а також стягнуто з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 111174,84 гривень.
Відповідно до ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.01.2019 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.10.2018 набрало законної сили 30.01.2019.
Випискою з карткового рахунку Акціонерного товариства «Приватбанк» від 19.09.2019 підтверджується, що грошові кошти згідно з зазначеним судовим рішенням надійшли на рахунок ОСОБА_1 12.06.2019 та 27.06.2019.
Вважаючи протиправною затримку у виплаті середнього заробітку за час вимушеного прогулу, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення компенсації втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків їх виплати.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку про те, що права та інтереси за захистом яких позивач звернувся до суду, не були порушені з огляду на наступне.
Статтею 236 Кодексу законів про працю України встановлено, що у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.
Згідно статті 34 Закону України «Про оплату праці» компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у Законі України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру (частина друга статті 2 Закону):
- пенсії;
- соціальні виплати;
- стипендії;
- заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Статтею 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» визначено, що сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Згідно зі статтею 5 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» своєчасно неотриманий з вини громадянина доход компенсації не підлягає.
Надаючи оцінку доводам позивача щодо невиплати сум компенсації на підставі Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків їх виплати», суд вважає відсутніми підстави для їх задоволення, з огляду на наступне.
Компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати регулюється статтею 34 Закону України «Про оплату праці», Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159.
Так, компенсації відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» підлягають виплати, які не мають разового характеру, що прямо встановлено частиною другою статті 2 цього Закону.
Стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за час затримки до дня фактичного розрахунку на підставі судового рішення має разовий характер, а тому не підпадає під дію Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати».
Таким чином, вимоги щодо стягнення компенсації за несвоєчасну виплату присудженого судом середнього заробітку за час вимушеного прогулу при поновленні на посаді не підлягають задоволенню, оскільки за своєю суттю середній заробіток за час вимушеного прогулу є компенсаційною виплатою за порушення права на оплату праці, яка нараховується у розмірі середнього заробітку та не є заробітною платою, визначеною як періодичний платіж за виконану роботу, а тому компенсація, передбачена статтею 34 Закону України «Про оплату праці», Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», на суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв'язку із затримкою виплати не нараховується.
Застосування наведених норм права відповідає правовим висновкам Верховного Суду, наведеним у постановах від 16.10.2019 у справі № 500/5724/16-ц та від 28.03.2019 у справі № 569/14363/17.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 241, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 15, код ЄДРПОУ 08592201) про стягнення компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати - відмовити повністю.
Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.П. Огурцов