Справа № 560/3764/20
іменем України
20 листопада 2020 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Козачок І.С. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 04.11.2020 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволений.
Суд визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Хмельницькій області форми Ф №146446-13 від 30.06.2017 року.
Під час прийняття рішення судом не було вирішене питання про розподіл судових витрат в частині витрат на правничу допомогу.
До суду надійшла заява представника позивача про ухвалення додаткового рішення та розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу.
Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області подане клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, обґрунтоване тим, що окремі з зазначених адвокатом видів правничої допомоги не можуть розцінюватись як такі, що дійсно являють собою правничу допомогу. Відповідач вважає, що копіювання та завірення додатків до позовної заяви, відправка позову до суду не можуть бути віднесені до жодного з видів правничої допомоги, які передбачені статтями 1, 19 Закону № 5076, відтак витрати, пов'язані з вказаними послугами не можуть бути відшкодовані у складі витрат на професійну правничу допомогу. Також посилається на те, що звіт про надання правничої допомоги та акт приймання - передачі послуг містять вказівку лише на кількість витрачених адвокатом годин часу та загальну вартість наданих послуг, а документ, що свідчить про оплату витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, позивачем не наданий. Зважаючи на це, вважає, що підстави для компенсації витрат на правничу допомогу відсутні.
Згідно з положеннями КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому порядку, що й судове рішення, зокрема, у разі не вирішення питання розподілу судових витрат. Розгляд заяви відбувається в письмовому провадженні.
Судом встановлено, що з метою надання позивачу професійної правничої допомоги між ОСОБА_1 та адвокатом ОСОБА_2 був укладений договір про надання правничої допомоги від 02.04.2020 року з Додатком № 1, яким сторони погодили вартість однієї години роботи адвоката під час розгляду та вирішення адміністративної справи.
Позивачем та адвокатом підписаний акт приймання-передачі правничої допомоги (послуг) та звіт про витрачений час на надання правничої допомоги, у яких міститься розрахунок вартості наданих послуг, їх перелік, кількість витрачених годин, вартість однієї години роботи адвоката з надання правової допомоги у справі. Також адвокат надав рахунок-фактуру №1/ПД/11-20 від 09.11.2020 року про оплату послуг адвоката в сумі 8700 грн., які повинні бути сплачені не пізніше ніж через 30 днів з дня набрання рішенням у справі законної сили.
Витрати на професійну правничу допомогу входять до складу судових витрат. Відповідно до статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Верховний Суд у постанові від 12.08.2020 у справі № 826/13271/16 звертає увагу на практику Європейського суду з прав людини, зокрема, пункт 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (заява №71660/11), пункт 80 рішення у справі «Двойних проти України» (заява № 72277/01), пункт 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), де зазначається, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов'язково понесені та мають розумну суму.
У постанові Верховного Суду від 17.08.2020 у справі № 160/4615/19 вказується на те, що враховуючи положення статті 134 КАС України, на підтвердження розміру витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, суду повинні бути надані, зокрема, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Наданий представником позивача рахунок - фактура не є підтвердженням понесених позивачем витрат на правничу допомогу адвоката. Будь - які платіжні документи, які доводять дійсні витрати позивача на оплату послуг адвоката у справі відсутні.
Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідно до вимог закону суд вирішує питання компенсації витрат не адвокату як особі, яка надавала правничу допомогу, а саме позивачу, як стороні у справі, яка понесла відповідні витрати на оплату послуг адвоката. Таким чином, суд повинен прийти до висновку, що саме позивач здійснив відповідні дійсні витрати, які необхідно компенсувати на його користь.
У даному випадку суд враховує позицію Верховного Суду та вимоги закону щодо необхідності встановлення реального характеру понесених позивачем витрат на правничу допомогу, які повинні бути належним чином підтверджені і доведені.
Враховуючи те, що у справі відсутні докази понесених позивачем дійсних витрат на правничу допомогу, суд погоджується з доводами податкового органу, відтак відхиляє заяву представника позивача.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 252, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у стягненні на користь ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу в розмірі 8700 грн. - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 20 листопада 2020 року
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )
Відповідач:Головне управління ДПС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17,Хмельницький,Хмельницька область,29000 , код ЄДРПОУ - 43142957)
Третя особа:
Головуючий суддя І.С. Козачок