Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
20 листопада 2020 року № 520/14389/2020
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Кухар М.Д., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
-визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають у відмові в призначенні ОСОБА_1 надбавки до пенсії на непрацездатного члена сім'ї з 01 листопада 2019 року;
-зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити ОСОБА_1 надбавку до пенсії на непрацездатного члена сім'ї в розмірі 50 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з 01 листопада 2019 року та провести її виплату за період з 01.11.2019 по 31.03.2020 однією сумою.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають у відмові в призначенні ОСОБА_1 надбавки до пенсії на непрацездатного члена сім'ї з 01 листопада 2019 року є протиправними та з метою захисту порушених прав звернулась до суду.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 21.10.2020 відкрито спрощене позовне провадження.
Запропоновано відповідачу подати до суду протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали відзив на позов та докази на обґрунтування відзиву, а також докази направлення відзиву позивачу.
Відповідач правом надання відзиву, у термін, що встановлений судом, не скористався.
Згідно з ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
З огляду на вказане вище, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Судом встановлено, що 14 червня 2007 року між позивачем та ОСОБА_2 укладено шлюб.
Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 06.12.2013 по справі N°643/19080/13-ц шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано. Рішення набрало законної сили 17 грудня 2013 року.
Відтак на утриманні у позивача знаходиться неповнолітня донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
З 01 листопада 2019 року ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області та отримує пенсію відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Заяву про призначення пенсії за вислугу років, а також передбачені Переліком № 3-1 документи, 12 листопада 2019 року ОСОБА_1 надано до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області.
З метою встановлення факту спільного проживання ОСОБА_1 з донькою остання звернулась з відповідною заявою до Московського районного суду м. Харкова.
Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 19.02.2020 у справі №643/19681/19 встановлено факт спільного проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з матір'ю, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_2 .
Додатковим рішенням від 19 лютого 2020 року у справі №643/19681/19 рішення суду доповнено, а саме встановлено факт спільного проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з матір'ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з листопада 2010 року за адресою: АДРЕСА_2 .
Вказані судові рішення набрали законної сили 20 березня 2020 року.
На підставі вказаних судових рішень та заяви ОСОБА_1 . Головним управлінням Пенсійного фонду України проведено нарахування позивачу надбавки на непрацездатного члена сім'ї, виплату якої розпочато з 01 квітня 2020 року.
Не погодившись з вказаним, 06 липня 2020 року ОСОБА_1 звернулась із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в які просила виплату вказаної вище надбавки провести з 01 листопада 2019 року - дня призначення їй пенсії.
Листом від 12.08.2020 повідомлено позивача, що ОСОБА_1 є отримувачем пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон). Згідно з пунктом «а» статті 16 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ до пенсії за вислугу років нараховується надбавка непрацюючим пенсіонерам, які мають на своєму утриманні непрацездатних членів сім'ї (ст. ЗО Закону). Вказана надбавка виплачується у розмірі 50 % прожиткового мінімуму, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України» для осіб, які втратили працездатність, на кожного непрацездатного члена сім'ї. Оскільки рішення Московського районного суду м. Харкова від 19.02.2020 по справі № 643/19681/19, яким встановлено факт спільного проживання з дочкою набрало законної сили 20.03.2020 року, надбавку на непрацездатного члена сім'ї призначено з 01.04.2020 року.
Не погоджуючись з вказаним рішенням позивач звернувся з даним позовом до адміністративного суду.
Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі по тексту - Закон №2262-ХІІ).
Так, цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Статтею 10 Закону №2262-ХІІ передбачено, що призначення і виплата пенсій особам, зазначеним у статті 12 цього Закону, здійснюються органами Пенсійного фонду України.
Також, відповідно до частин 1 та 2 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
У відповідності до п. «а» ч.1 ст.24 Закону №2262-ХІІ до пенсії по інвалідності, що призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом (у тому числі до обчисленої в мінімальному розмірі), нараховується: надбавка непрацюючим особам з інвалідністю, які мають на своєму утриманні непрацездатних членів сім'ї (стаття 30), - на кожного непрацездатного члена сім'ї в розмірі 50 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. При цьому надбавка нараховується тільки на тих членів сім'ї, які не одержують пенсійні виплати із солідарної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю, державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, допомогу на дітей одиноким матерям. За наявності права одночасно на пенсію, зазначені види допомоги і надбавку до пенсії по інвалідності на непрацездатного члена сім'ї за вибором пенсіонера може бути призначено пенсію, державну соціальну допомогу або нараховано на цього члена сім'ї надбавку. За наявності в сім'ї двох або більше пенсіонерів кожний непрацездатний член сім'ї, який перебуває на їх спільному утриманні, враховується для нарахування надбавки тільки одному з пенсіонерів за їх вибором;
Згідно з п. «а» ст. 30 Закону №2262-ХІІ непрацездатними членами сім'ї вважаються: діти, брати, сестри та онуки, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до досягнення 18 років. При цьому братам, сестрам та онукам право на пенсію надається у тих випадках, якщо у них немає працездатних батьків.
Отже, позивач, на утриманні якого на момент призначення пенсії перебували непрацездатні членів сім'ї (неповнолітня дитина), згідно з п. «а» ч.1 ст.24 Закону №2262-ХІІ має право як непрацююча особа на надбавку до пенсії в розмірі 50 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність - на кожного непрацездатного члена сім'ї.
Згідно з постановою правління Пенсійного фонду України «Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"» від 30 січня 2007 року № 3-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2007 р. за № 135/13402 (далі - Порядок №3-1) затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", який регулює питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон), крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, та постанови Кабінету Міністрів України від 02.11.2006 № 1522 "Про передачу органам Пенсійного фонду України функцій з призначення і виплати пенсій деяким категоріям громадян".
Відповідно до п.1 Порядку №3-1 заяви про призначення пенсії за вислугу років та по інвалідності особам, звільненим зі служби, які мають право на пенсію згідно із Законом, та особам, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до міжнародних договорів у галузі пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, подаються цими особами до головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - органи, що призначають пенсії) через уповноважені структурні підрозділи Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства надзвичайних ситуацій України, Міністерства інфраструктури України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної прикордонної служби України, Державної податкової служби України, Державної пенітенціарної служби України, Державної інспекції техногенної безпеки України (далі - міністерства та інші органи).
Згідно з п.9 Порядку №3-1 для призначення надбавки на непрацездатних членів сім'ї (відповідно до пункту "а" статті 16 та пункту "а" статті 24 Закону) подаються такі документи: заява; довідка уповноваженого органу за місцем проживання про склад сім'ї; копія свідоцтва про народження дитини; копія свідоцтва про шлюб; довідка з навчального закладу про навчання; копія трудової книжки або довідка органів державної податкової служби про облік платника податків - суб'єкта підприємницької діяльності.
Відповідно до п.16 Порядку №3-1 при прийманні документів для призначення пенсії орган, що призначає пенсії:
перевіряє правильність оформлення заяви й подання про призначення пенсії, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;
здійснює попередню перевірку змісту і належного оформлення представлених документів;
перевіряє правильність копій відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розходження.
Орган, що призначає пенсії, має право вимагати від міністерств та інших органів, заявників дооформлення поданих документів, а також подання додаткових документів та перевіряти в необхідних випадках обґрунтованість їх видачі.
Відповідно до п.17 Порядку №3-1 не пізніше 10 днів після надходження заяви з необхідними для призначення, переведення з одного виду пенсії на інший та відновлення раніше призначеної пенсії документами орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, переведення з одного виду пенсії на інший та відновлення раніше призначеної пенсії або про відмову в призначенні, переведенні з одного виду пенсії на інший та відновленні раніше призначеної пенсії.
Аналізуючи норми Порядку №3-1, суд констатує, що даний Порядок чітко визначає перелік документів, які необхідно подати для призначення надбавки на непрацездатних членів сім'ї, який є вичерпним.
Судом встановлено, що пенсійним фондом здійснено перевірку документів заявника та проведено нарахування позивачу надбавки на непрацездатного члена сім'ї, виплату якої розпочато з 01 квітня 2020 року, оскільки рішення суду набрало законної сили 20.03.2020.
Відтак, спірним у даній справі є питання щодо нарахування та виплати позивачу надбавки в період з призначення пенсії до 01.04.2020.
Статтею 63 вказаного Закону визначено порядок проведення перерахунку раніше призначених пенсій.
Частинами першою та другою цієї статті встановлено, що перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що с у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом попасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за. минулий час, але но більш як за 1.2 місяців з дня долання податкових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Пунктом 23 Порядку 3-1 встановлено, що перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону № 2262-ХП.
Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які лають право на підвищення пенсії.
Судом встановлено, що пенсія за вислугу років була призначена ОСОБА_1 з 01 листопада 2019 року.
Отже, з урахуванням положень статті 63 Закону N° 2262-ХІІ га пункту 23 Порядку № 3-1, позивач має право на призначення та виплату надбавки на непрацездатного члена сім'ї, нарахування якої передбачено статтею 16 Закону № 2262-ХІІ, саме з 01.11.2019.
Щодо позовної вимоги позивача про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити виплату пенсії однією сумою, суд зазначає наступне.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Відповідно до статті 1 Протоколу №1 до "Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод" кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
У своїх висновках Європейський суд з прав людини неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення пункту 1 дозволяє позбавлення власності лише "на умовах, передбачених законом", а пункт 2 визнає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію "законів" (рішення у справах "Амюр проти Франції", "Колишній король Греції та інші проти Греції" та "Малама проти Греції"). "Майном" може бути як "існуюче майно", так і активи, включаючи вимоги, стосовно яких особа може стверджувати, що вона має принаймні "легітимні сподівання" на реалізацію майнового права (пункт 83 рішення від 12.07.2001 у справі Ганс-Адам ІІ проти Німеччини"). "Легітимні сподівання" за своїм характером повинні бути більш конкретними, ніж просто надія й повинні ґрунтуватися на законодавчому положенні або юридичному акті, такому як судовий вердикт (рішення у справі "Копецький проти Словаччини").
У даному випадку легітимні сподівання позивача на отримання пенсійний виплат передбачені чинними нормами Законів України, тобто вони є конкретними. Таким чином, на них поширюється режим "існуючого майна".
Європейський суд з прав людини у рішенні від 26 червня 2014 року у справі "Суханов та Ільченко проти України" зазначив, що за певних обставин "законне сподівання" на отримання "активу" також може захищатися статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (пункт 35).
За змістом судової практики Європейського суду з прав людини захист законних сподівань (очікувань) є одним з аспектів правової визначеності.
Принцип законного очікування спрямований на те, щоб у випадках, коли особа переконана, що досягне певного результату, якщо буде діяти відповідно до норм правової системи, забезпечити захист цих очікувань.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову.
Відповідно до статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до частини 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Керуючись ст. ст. 139, 241 - 247, 255, 257, 263, 291, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2,м. Харків,61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають у відмові в призначенні ОСОБА_1 надбавки до пенсії на непрацездатного члена сім'ї з 01 листопада 2019 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити ОСОБА_1 надбавку до пенсії на непрацездатного члена сім'ї в розмірі 50 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з 01 листопада 2019 року та провести її виплату за період з 01.11.2019 по 31.03.2020 однією сумою.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Скарга може бути подана у порядку ч.1 ст. 297 КАС України безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду або у порядку п.15.5 Розділу VII КАС України до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.
Повний текст рішення складено 20 листопада 2020 року.
Суддя Кухар М.Д.