Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
11 листопада 2020 р. № 520/12436/2020
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Волошина Д.А.,
за участю секретаря судового засідання - Суховарової О.А.,
представника позивача - Кутового Г.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення, -
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №100380/2020/000012/2 від 09.09.2020 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що при здійсненні митного оформлення Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 для підтвердження митної вартості конкретної поставки товару та її визначення за основним методом - ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) було надано усі документи, які передбачені чинним законодавством, зокрема, ч. 2 ст. 53 МК України. Однак, незважаючи на надані документи та пояснення, відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів. Рішенням про коригування митної вартості товарів №100380/2020/000012/2 від 09.09.2020 року визначено митну вартість товару за резервним методом. Позивач вважає що вказане рішення про коригування митної вартості товарів є незаконним та підлягає скасуванню.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 28.09.2020 року відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 20.10.2020 р. о 12:15 год.
Протокольною ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 20.10.2020 року закрито підготовче провадження та справа призначена до судового розгляду по суті на 11.11.2020 р. о 12:30 год.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити.
Представник відповідача, Київської митниці Держмитслужби, в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Згідно наданого до суду відзиву проти позову заперечував та просив відмовити у його задоволенні, зазначив, що оскаржуване в даній справі рішення про коригування митної вартості товарів №UA100380/2020/000012/2 від 09.09.2020 року є цілком законним та обґрунтованим, винесеним відповідно до чинного законодавства, а позовні вимоги позивача є безпідставними та необґрунтованими.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, встановив наступне.
Судом встановлено, що 03.10.2017 року між позивачем, як покупцем, та ТОВ «Бриджстоун СНГ», як продавцем, було укладено Контракт № DLR/0066-PSR, відповідно до п. 1 якого, продавець продає, а покупець купує шини Bridgestone, Firestone, які іменовані в подальшому товар, в кількості, асортименті, по цінам та в строки, що зазначені в Додаткових угодах (Додатках), які є невід?ємною частиною даного Договору.
Відповідно до п. 3 Контракту № DLR/0066-PRS від 03.10.2017 року, ціна за товар, що поставляється за даним Контрактом, узгоджується сторонами в додатковий угодах (додатках), які є невід'ємною частиною Контракту. Також там вказується місце відвантаження товару. Валюта контракту - російський рубль.
Відповідно до п. 5.2 Контракту № DLR/0066-PRS від 03.10.2017 року, товар поставляється на умовах передплати.
Відповідно до п. 5.3 Контракту № DLR/0066-PRS від 03.10.2017 року, платежі за даним Контрактом здійснюються банківськими переказами відповідно до рахунку, наданому покупцю.
01.11.2018 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 уклав Додаткову угоду до Контракту № DLR/0066-PRS від 03.10.2017 року з ТОВ «Бриджстоун СНГ», відповідно до п. 1 якої встановлено доповнити главу 12 Контракту п. 12.4 та викласти у наступній редакції: «В разі якщо жодна із сторін Контракту не заявить про розірвання договору не пізніше ніж за 1 місяць до спливу строку його дії, то строк дії Контракту продовжується ще на один рік, кількість таких продовжень не обмежене.»
Отже, договір на сьогодні є дійсним.
12.07.2019 року позивач уклав Додаткову угоду з ТОВ «Бриджстоун СНГ» на наступну поставку.
Відповідно до Рахунку (інвойс) № 740034002 від 04.09.2020 року на замовлення № 7000042672, вартість шин: шини пневматичні, гумові, безкамерні, зимові, нові, призначені для легкових автомобілів: 175/70 R 14 Ice Cruiser 7000S 84T TL (нешиповані) у кількості 20 од. вартість 1676 руб. за одиницю, що загалом становить 33520 руб.; 185/60 R 15 Ice Cruiser 7000S 84T TL (нешиповані) у кількості 80 од. вартість 1752 руб. за одиницю, що загалом становить 140160 руб.; 185/65 R 14 Ice Cruiser 7000S 86T TL (нешиповані) у кількості 80 од. вартість 1689 руб. за одиницю, що загалом становить 135120 руб.; 185/65 R 15 Ice Cruiser 7000S 88T TL (нешиповані) у кількості 200 од. вартість 1534,84 руб. за одиницю, що загалом становить 306976 руб.; 195/55 R 16 Ice Cruiser 7000S 91Т TL (нешиповані) у кількості 16 од. вартість 2835 руб. за одиницю, що загалом становить 45360 руб.; 195/65 R 15 Ice Cruiser 7000S 91Т TL (нешиповані) у кількості 400 од. вартість 1614,07 руб. за одиницю, що загалом становить 645628 руб.; 205/60 R 16 Ice Cruiser 7000S 92Т TL (нешиповані) у кількості 200 од. вартість 2449,39 руб. за одиницю, що загалом становить 489878 руб.; 235/65 R 17 Ice Cruiser 7000S 108Т TL (нешиповані) у кількості 40 од. вартість 3886 руб. за одиницю, що загалом становить 155440 руб. Загальна сума даного рахунку становить: 1 952 082 руб.
Для митного оформлення товару Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 надав Київській митниці Держмитслужби митну декларацію типу IM-40-ДЕ № UA 100380/2020/715422 від 08.09.2020, загальна вартість наведеного товару (п. 22) становить 1 952 082 руб.
На підтвердження митної вартості товару позивач відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України разом з митною декларацією типу IM-40-ДЕ № UA 100380/2020/715422 від 08.09.2020 надав Київській митниці Держмитслужби: пакувальний лист (Packing list) №740034002 від 04.09.2020; рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) №740034002 від 04.09.2020; автотранспортна накладна (Road consignment note) № 681617 від 04.09.2020; декларація про походження товару (Declaration of origin) №740034002 від 04.09.2020; банківський платіжний документ, що стосується товару №00817/000204031 від 17.08.2020; бухгалтерський документ, що підтверджує вартість товару (Видаткові накладні) від 08.09.2020; документ, що підтверджує вартість страхування № 740034002 від 04.09.2020; прейскурант (прайс-лист) виробника товару Зима-2020 від 25.08.2020; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) 1 від 12.07.2019; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Б/н від 01.11.2018; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються №DLR/0066-PSR від 03.10.2017; договір про надання послуг митного брокера №20190128 від 28.01.2018; копія митної декларації країни відправлення №10210200/040920/0254959 від 04.09.2020; митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів №UA100380/2020/715422 від 08.09.2020.
Під час здійснення перевірки митної вартості задекларованого товару за митною декларацією типу IM-40-ДЕ № UA 100380/2020/715422 від 08.09.2020 за допомогою автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР) виявлено ризики, згенеровані АСАУР та встановлено, що вони не містять достовірних та об'єктивних відомостей, які б підтверджували числові значення складових митної вартості, тому, відповідно до ч.2 ст.58 Митного кодексу України з поданих документів неможливо підтвердити заявлений метод визначення митної вартості товарів.
У зв'язку з виявленням ризиків, з метою підтвердження числових складових митної вартості від декларанта Київською митницею Держмитслужби було витребувано додаткові документи згідно з переліком, викладеному в електронному повідомленні, зокрема: транспорті (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені до вартості товарів, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, каталоги, специфікацій, прейскуранти виробника товару, якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, виписки з бухгалтерської документації, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними підрозділами, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини, копії митної декларації країни відправлення. Також, декларанту запропоновано за бажанням надати інші додаткові документи на підтвердження заявленої митної вартості.
Позивач надав митному органу лист № 09-09/20_002 від 09.09.2020 року з інформацією та поясненнями стосовно запитаної інформації та поставки товару, а також документи на ідентичний товар, який позивачем розмитнювався щодо цін, які заявлялися до митного оформлення, а саме: митну декларацію від 08.09.2020 №UA807170/2020/045745 року, яка була оформлена Слобожанською митницею Держмитслужби за ідентичним повністю товаром позивача, рахунок № 740033997 від 04.09.2020 року до МД від 08.09.2020 №UA807170/2020/045745 року, інформацію з інтернет-ресурсів щодо вартості ідентичного товару у формі скрин-шотів.
Однак, після отримання відповідачем документів та пояснень, останнім було прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100380/2020/00083 від 09.09.2020 та рішення про коригування митної вартості товарів №UA100380/2020/000012/2 від 09.09.2020 року, що в свою чергу призвело до збільшення митної вартості товару та збільшення розміру податків, які сплатив позивач.
З метою уникнення простою транспорту та виробничою необхідністю повивач оформив товар за ціною, визначеною митним органом у рішенні про коригування митної вартості товарів №UA100380/2020/000012/2 від 09.09.2020 року та за митною декларацією № UA100380/2020/715547 від 09.09.2020 товар випущено у вільний обіг, однак, позивач не погоджується з рішенням про визначення митної вартості товару та вважає його таким, що підлягає скасуванню, у зв'язку з чим звернувся до суду з даною позовною заявою.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що фактичною підставою прийняття Київською митницею Держмитслужби оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів, слугував висновок контролюючого органу, зокрема, про невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 Митного кодексу України, яке полягає у використані декларантом відомостей не підтверджених у повній мірі документально, а також, у зв'язку з тим, що документи, подані декларантом та зазначені у частині другій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також у зв'язку з ненаданням декларантом витребуваних додаткових документів, передбачених ч.3 ст.53 МКУ (відсутній висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експортними організаціями та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини).
Згідно з ч.1 ст. 246 Митного кодексу України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
У відповідності до ч.1 ст. 248 МК України, митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Частиною першою статті 257 МК України встановлено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.
Положеннями статті 49 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частинами першою та другою статті 51 МК України встановлено, що митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
У відповідності до частини четвертої статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Згідно з частиною п'ятою статті 52 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
За змістом частини другої статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
Стаття 53 МК України визначає перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.
Відповідно до частини першої статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, які підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Згідно з частиною другою статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Частиною першою статті 54 МК України встановлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Згідно з частиною шостою статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Аналіз вищенаведених норм дає підстави вважати, що є обов'язковим наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості товару, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, тощо.
Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Як вбачається з матеріалів справи та зазначалось судом вище, на підтвердження заявленої митної вартості товарів, що поставлялися відповідно до умов контракту декларантом подано до Київської митниці Держмитслужби: пакувальний лист (Packing list) №740034002 від 04.09.2020; рахунок-фактуру (iнвойс) (Commercial invoice) №740034002 від 04.09.2020; автотранспортну накладну (Road consignment note) № 681617 від 04.09.2020; декларацію про походження товару (Declaration of origin) №740034002 від 04.09.2020; банківський платіжний документ, що стосується товару №00817/000204031 від 17.08.2020; бухгалтерський документ, що підтверджує вартість товару (Видаткові накладні) від 08.09.2020; документ, що підтверджує вартість страхування № 740034002 від 04.09.2020; прейскурант (прайс-лист) виробника товару Зима-2020 від 25.08.2020; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) 1 від 12.07.2019; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Б/н від 01.11.2018; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються №DLR/0066-PSR від 03.10.2017; договір про надання послуг митного брокера №20190128 від 28.01.2018; копія митної декларації країни відправлення №10210200/040920/0254959 від 04.09.2020; митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів №UA100380/2020/715422 від 08.09.2020.
Таким чином, судом встановлено, що позивачем на підтвердження ціни товару надано контракт № DLR/0066-PSR від 03.10.2017, декларацію про походження товару (Declaration of origin) №740034002 від 04.09.2020, банківський платіжний документ, що стосується товару №00817/000204031 від 17.08.2020, бухгалтерський документ, що підтверджує вартість товару (Видаткові накладні) від 08.09.2020, тощо, що підтверджується наявним в матеріалах справи print screen з бази декларантів з переліком документів, що надавались позивачем при розмитненні за ІМ № UA 100380/2020/715422 від 08.09.2020.
Відповідно до Декларації №UA 100380/2020/715422 від 08.09.2020 року загальна вартість наведеного товару становить 1 952 082 руб.
Більш того, окрім наведеного контракту № DLR/0066-PRS від 03.10.2017 року, рахунку (інвойс) № 740034002 від 04.09.2020 року на замовлення № 7000042672 та декларації №UA 100380/2020/715422 від 08.09.2020 року, декларації №UA 100380/2020/715547 від 09.09.2020 відповідачу було надано документи, з яких вбачається вартість товару, а саме: експортна декларація № 10210200/040920/0254959 від 04.09.2020 року, де в графі 22 зазначена загальна вартість товару у розмірі 1 952 082 руб; страховий сертифікат № 740034002 від 04.09.2020 року, де в розділі 9 зазначена страхова сума товару у розмірі 1 952 082 руб; митна декларація від 08.09.2020 №UA807170/2020/045745 року, яка була оформлена Слобожанською митницею Держмитслужби за ідентичним повністю товаром позивача та рахунок № 740033997 від 04.09.2020 року, до неї, скриншоти з інтернет-ресурсів про ціну даного товару.
У відзиві на позов представником відповідача також підтверджено отримання митним органом від Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 вказаних документів, на підтвердження ціни товару.
При чому, повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх передбачених статтею 53 МК документів. Ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у лише випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об'єктивних сумнів щодо достовірності наданої декларантом інформації.
Такий висновок щодо застосування норм статей 53, 54 Митного кодексу України Верховний Суд зробив в ряді постанов, зокрема в постановах від 27.03.2020 (справа №540/2605/18), від 06.05.2020 (справа №140/1713/19), від 08.10.2020 року (справа № 160/4051/19), від 23.10.2020 року (справа № 820/3231/16),13.10.2020 року (справа № 826/13139/15).
Однієї лише вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах, без роз'яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості.
Не наведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів обставин, про які зазначено вище, свідчить про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний, методу визначення митної вартості оцінюваного товару.
Наведений висновок Верховний Суд зробив в ряді постанов, зокрема в постановах від 08.10.2020 року (справа № 160/4051/19), від 23.10.2020 року (справа № 820/3231/16),13.10.2020 року (справа № 826/13139/15).
Таким чином, суд приходить до висновку, що не подання або подання декларантом додатково запитаних документів не в повному обсязі, не створює для нього негативних наслідків, оскільки, у даному випадку, були подані всі наявні документи, які давали змогу ситному органу достовірно та обґрунтовано визначити митну вартість товарів.
Стосовно застосування резервного методу визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України позивачем, суд зазначає наступне.
Згідно митної декларації № UA 100380/2020/715422 від 08.09.2020 декларант Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 заявив вартість товару (шини пневматичні, гумові, безкамерні зимові, нові, призначені для легкових та вантажопасажирських автомобілів) за першим методом за ціною - 1952082,00 руб. (графа 45).
Товар, в свою чергу, було розмитнено за митною декларацією № UA100380/2020/715547 від 09.09.2020.
Згідно рішення про коригування митної вартості товарів №UA100380/2020/000012/2 від 09.09.2020 року вартість товару (шини пневматичні, гумові, безкамерні зимові, нові, призначені для легкових та вантажопасажирських автомобілів) становить - 2270899,67 руб.
Згідно з ч.1 ст.57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Частинами 2-8 вказаної статті передбачено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Відповідно до статті 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:
обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;
наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;
вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;
обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування;
інформацію про: право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті.
Відповідно до п.2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598, в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Проаналізувавши наведені норми права у постанові від 05.02.2019 у справі №816/1199/15-а Верховний Суд дійшов висновку, що у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов'язкових відомостей визначених ч.2 ст.55 МК України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод. При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним органом доходів і зборів за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), має бути доведено, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом.
Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Суд встановив, що за основу для коригування митної вартості придбаного позивачем товару, шин пневматичних, гумових, безкамерних зимових, нових, призначених для легкових та вантажопасажирських автомобілів, за резервним методом митним органом взято за основу вантажно митну декларацію від 30.06.2020 № UA110110/2020/9023 про митне оформлення товару - «шин пневматичних, гумових», рівень митної вартості товару згідно джерела інформації - 2191,9881 RUB/шт.
Однак, спірне рішення про коригування митної вартості товарів не містить порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, не зазначено маркування товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.
Вказана вантажна митна декларація від 30.06.2020 № UA110110/2020/9023 про митне оформлення товару «шин пневматичних, гумових», не містить жодних параметрів, об'єктивно необхідних для судження про схожість, подібність, аналогічність чи ідентичність з шинами пневматичними, гумовими, безкамерними зимовими, новими, призначеними для легкових та вантажопасажирських автомобілів. Потрібні для такого судження характеристики товару можуть бути з'ясовані лише у спосіб порівняння змісту поданих до митного оформлення документів з документами про властивості раніше імпортованого товару. Проте, у спірних правовідносинах, як з'ясовано судом, митним органом такого порівняння зроблено не було. До суду документів, котрі б висвітлювали характеристики імпортованого позивачем товару та товару, митна вартість якого була взята митницею за зразок для обчислення, подано не було. А відтак, висновок митниці про можливість визначення митної вартості оцінюваних товарів на рівні митної вартості раніше імпортованого товару є недоведеним за правилами ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України через відсутність доказів відповідності оцінюваних товарів раніше імпортованим.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідач не довів, що вартість ввезеного товару, шин пневматичних, гумових, яку взято за основу для коригування вартості згідно зі спірним рішенням, визначено з урахуванням індивідуальних ознак товарів, що можуть свідчити про схожість, подібність, аналогічність чи ідентичність з шинами пневматичними, гумовими, безкамерними зимовими, новими, призначеними для легкових та вантажопасажирських автомобілів та не надано доказів, що ввезення вказаних товарів відбувалось на тих же умовах доставки та з тією ж самою відстанню.
При чому, позивачем до Київської митниці Держмитслужби разом з листом № 09-09/20_001 від 09.09.2020 року було подано митну декларацію від 08.09.2020 №UA807170/2020/045745 року, яка була оформлена Слобожанською митницею Держмитслужби за ідентичним повністю товаром позивача, шинами пневматичними, гумовими, безкамерними зимовими, новими, призначеними для легкових та вантажопасажирських автомобілів, однак, яка не була врахована митним органом та взята за основу митна декларація від 30.06.2020 № UA110110/2020/9023, за товаром, що був ввезений на митну територію України в червні місяці, тобто, за майже 3 місяці до ввезення товару за МД №UA807170/2020/045745 від 08.09.2020.
Суд вважає, що відповідачем не надано належних доказів виникнення обґрунтованих сумнівів щодо достовірності поданих позивачем відомостей про вартість товару, послідовного застосування методів визначення митної вартості товарів або доцільності застосування інших ніж основний методів, причин неможливості застосування основного методу оцінки за ціною договору, для застосування якого позивачем було надано усі необхідні для цього документи.
З огляду на викладене, суд робить висновок, що реалізація суб'єктом владних повноважень у спірних правовідносинах управлінської функції шляхом прийняття рішення про коригування митної вартості товарів здійснена безпідставно.
У відповідності до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із частинами першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведена правомірність та обґрунтованість прийняття ним оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів.
Натомість, позивачем надано достатньо доказів в підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги.
Враховуючи вищезазначене, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку про обґрунтованість позову та наявність підстав для його задоволення шляхом визнання протиправним та скасування рішення Київської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA100380/2020/000012/2 від 09.09.2020 року.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Київської митниці Держмитслужби (бульв. Вацлава Гавела, буд. 8-а,м. Київ,03124, код 43337359) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA100380/2020/000012/2 від 09.09.2020 року.
Стягнути на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці Держмитслужби (бульв. Вацлава Гавела, буд. 8-а,м. Київ,03124, код 43337359) суму сплаченого судового збору у розмірі 2102,00 грн. (дві тисячі сто дві гривні 00 копійок).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення складено 20 листопада 2020 року.
Суддя Д.А. Волошин