Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
20 листопада 2020 р. № 520/14549/2020 Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тітова О.М. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просить суд:
- визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області протиправною та зобов'язати в індивідуальному порядку здійснити перерахунок пенсії військовому пенсіонеру ОСОБА_1 з урахуванням довідки станом на 01.04.2019 року про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій, наданої Управлінням СБ України в Харківській області із обов'язковим урахуванням розміру щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії);
- стягнути з Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області всю суму перерахунку пенсії на користь ОСОБА_1 , починаючи з 1 квітня 2019 року до часу початку виплати перерахованої пенсії з урахуванням всіх складових грошового забезпечення, одним платежем;
- стягнути на користь ОСОБА_1 з Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області судові витрати, а саме: судовий збір в сумі 1681,60 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 3700,00 грн.;
- зобов'язати виплатити всю суми боргу негайно або в найближчий період.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Головним управлінням Пенсійного фонду України у Харківській області протиправно відмовлено у здійсненні перерахунку та виплаті його пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, наданої Управлінням СБ України в Харківській області у якій зазначено, з поміж іншого, додаткові види грошового забезпечення. Позивач переконаний, що факт надходження оновленої довідки, є безумовною підставою для перерахунку його пенсії.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 23.10.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.
Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що відповідач у спірних правовідносинах діяв згідно чинного законодавства.
Згідно п. 2 ч.1 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України, оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідно до ч. 2 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Позивача перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, зві льнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ.
З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що Управлінням служби України було складено та направлено до ГУ ПФУ в Харківській області довідку про розмір грошового забезпечення позивача, що враховується для перерахунку пенсії, у порядку, визначеному рішенням Кабінету міністрів України у березні 2018 року. Зазначена довідка не містила відомості про додаткові види грошового забезпечення.
На підставі вказаної довідки відповідачем з 01.01.2018 пенсію позивача перераховано відповідно до ч. 4 ст. 63 Закону №2262-ХІІ та постанови КМУ "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21.02.2018 №103, з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби, що визначені станом на 1 березня 2018 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".
На звернення позивача, Управлінням СБ України в Харківській області надіслано відповідь від 11.08.2020 №70/21-Ф-660/316 з оновленою довідкою про розмір грошового забезпечення за відповідною (аналогічною) посадою, яку ОСОБА_1 обіймав на день звільнення зі служби. Оновлена довідка щодо розмірів грошового забезпечення, видана Управлінням СБ України містить наступні скла дові грошового забезпечення:
- посадовий оклад;
- оклад за військовим званням;
- надбавка за вислугу років;
- надбавка за особливості проходження військової служби;
- надбавка за службу в умовах режимних обмежень;
- премія.
Зазначену довідку про розмір грошового забезпечення позивачем направлено до Головного управління Пенсійного фонду України з проханням здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням всіх складових грошового забезпечення.
ГУ ПФУ в Харківській області у відповіді №2000-0203-8/60032 від 28.08.2020 було відмовлено у перерахунку пенсії, зазначивши, що після визнання протиправними та скасування пунктів 1-2 Постанови №103, інших рішень Уряду про умови та порядок проведення перерахунку пенсії не приймалося.
Відповідач не здійснив дій щодо перерахунку пенсії позивача за оновленою довідкою.
Не погодившись із бездіяльністю відповідача, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
В статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" зазначено, що перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 року №45 (далі - Порядок №45) визначено порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Згідно з пунктом 1 Порядку №45 пенсії, призначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі-Закон), у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Грошове забезпечення було підвищено постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".
При цьому, згідно з пунктом 5 Порядку №45, в редакції до 05.03.2019 року без врахування змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21.02.2018 року №103, які визнані протиправними та нечинними рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 року по справі №826/3858/18, для перерахунку пенсій грошове забезпечення враховується у розмірі, встановленому за відповідною посадою (посадами), в межах визначеної законодавством максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з урахуванням, зокрема, посадового окладу.
Оновлена довідка відносно позивача №2693 від 10.08.2020 з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення, передбачених постановою КМУ від 30.08.2017 №704 станом на 05.03.2019 для перерахунку пенсії позивача з 01.04.2019, була надана позивачем та наявна у пенсійній справі.
За таких обставин, у ГУ ПФУ в Харківській області після отримання довідки від №2693 від 10.08.2020 виник обов'язок у відповідності до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та Порядку №45 перерахувати пенсію позивачу.
Проте, відповідач, не виконуючи норми чинного законодавства, послався на відсутність підстав для проведення перерахунку пенсії.
Водночас такі посилання є протиправними з огляду на чинність приписів Порядку №45 та Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Таким чином, з 05.03.2019 - з дня набрання чинності судовим рішенням у справі №826/3858/18 виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, оскільки з цієї дати позивач має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постановою КМУ "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 №704 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-ХІІ та статті 9 Закону "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Враховуючи викладене, вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в частині визнання бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області протиправною та зобов'язання відповідача здійснити з 01.04.2019 перерахунок пенсії військовому пенсіонеру ОСОБА_1 з урахуванням довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій станом на 05.03.2019, наданої Управлінням СБ України в Харківській області із обов'язковим урахуванням розміру щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії).
Відносно вимоги позивача здійснити виплату суми перерахунку пенсії одним платежем починаючи з 01.04.2019, суд зазначає наступне.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Відповідно до статті 1 Протоколу №1 до "Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод" кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
У своїх висновках Європейський суд з прав людини неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення пункту 1 дозволяє позбавлення власності лише "на умовах, передбачених законом", а пункт 2 визнає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію "законів" (рішення у справах "Амюр проти Франції", "Колишній король Греції та інші проти Греції" та "Малама проти Греції"). "Майном" може бути як "існуюче майно", так і активи, включаючи вимоги, стосовно яких особа може стверджувати, що вона має принаймні "легітимні сподівання" на реалізацію майнового права (пункт 83 рішення від 12.07.2001 у справі Ганс-Адам ІІ проти Німеччини"). "Легітимні сподівання" за своїм характером повинні бути більш конкретними, ніж просто надія й повинні ґрунтуватися на законодавчому положенні або юридичному акті, такому як судовий вердикт (рішення у справі "Копецький проти Словаччини").
У даному випадку легітимні сподівання позивача на отримання пенсійний виплат з 01.04.2019 передбачені чинними нормами Законів України, тобто вони є конкретними. Таким чином, на них поширюється режим «існуючого майна».
Європейський суд з прав людини у рішенні від 26 червня 2014 року у справі «Суханов та Ільченко проти України» зазначив, що за певних обставин «законне сподівання» на отримання «активу» також може захищатися статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (пункт 35).
За змістом судової практики Європейського суду з прав людини захист законних сподівань (очікувань) є одним з аспектів правової визначеності.
Принцип законного очікування спрямований на те, щоб у випадках, коли особа переконана, що досягне певного результату, якщо буде діяти відповідно до норм правової системи, забезпечити захист цих очікувань.
У зв'язку з чим позовна вимога у цій частині підлягає задоволенню.
Також суд зазначає, що вимога про зобов'язання відповідача виплатити всю суми боргу негайно або в найближчий період є передчасною та законні підстави для встановлення такого способу виконання рішення суду відсутні.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог адміністративного позову.
Щодо розподілу судових витрат.
Судом встановлено, що за подання даної позовної заяви, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1681,60 грн., який підлягає стягненню за рахунок відповідача.
Також позивач просить стягнути з відповідача понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 3700,00 грн.
На підтвердження понесених витрат надано: копію договору про надання правової допомоги, копію ордера, копію свідоцтва на право зайняття адвокатською діяльністю, квитанцію №ПН489 від 21.09.2020 на загальну суму 3700,00 грн..
Частиною другою статті 134 КАС України встановлено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Аналіз наведених положень процесуального законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Суд зауважує, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, до предмета доказування у питанні компенсації понесених у зв'язку з розглядом справи втрат на правничу допомогу необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України", від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України", від 30.03.2004 у справі "Меріт проти України", заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Отже, належним та допустимим доказом надання правової допомоги є детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом/розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором. Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01 жовтня 2018 року в справі №569/17904/17.
Натомість, позивач не надав до суду ні детального опису робіт (послуг), виконаних адвокатом, ні розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, як не надав і акту приймання виконаних робіт (послуг).
Тому понесення позивачем витрат на правову допомогу позивачем не доведено, у встановленому законом порядку.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 243, ст. 246, ст.255, ст. 293, ст. 295, ст.297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області протиправною та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити з 01.04.2019 перерахунок пенсії військовому пенсіонеру ОСОБА_1 з урахуванням довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій станом на 05.03.2019, наданої Управлінням СБ України в Харківській області із обов'язковим урахуванням розміру щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії).
Стягнути з Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області всю суму перерахунку пенсії на користь ОСОБА_1 , починаючи з 01.04.2019 до часу початку виплати перерахованої пенсії з урахуванням всіх складових грошового забезпечення, одним платежем.
В решті позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань
Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області судовий збір в сумі 1681 (одна тисяча шістсот вісімдесят одна) грн. 80 коп..
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.М. Тітов