20 листопада 2020 року Справа № 480/4769/20
Сумський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Воловика С.В., розглянувши в письмовому провадженні в приміщенні суду в місті Суми адміністративну справу №480/4769/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фавор" до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Фавор" (далі - позивач, ТОВ "Фавор") звернулось з позовною заявою до Головне управління ДПС у Сумській області (далі - відповідач, ГУ ДПС у Сумській обл.), в якій просить суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 08.08.2019 №0003631401 в частині нарахування штрафних санкцій в сумі 34 813,50 грн.
В обґрунтування позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю "Фавор" зазначило, що Головним управлінням ДФС у Сумській області за результатами проведеної планової виїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Фавор" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2016 по 31.03.2019, валютного законодавства за період з 01.04.2016 по 31.03.2019, з питань єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 по 31.12.2018, іншого законодавства за період з 01.04.2016 по 31.03.2019 та на підставі акту перевірки від 18.07.2019 №826/18-28-14-01/30759962/60 прийняте податкове повідомлення-рішення №0003631401 від 08.08.2019, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 139 254 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 69 627 грн.
При цьому позивач вважає, що штрафна санкція має бути визначена в розмірі 25 відсотків завищеної суми бюджетного відшкодування, а не 50 % як застосовано в даному разі, оскільки відсутня ознака повторності визначення контролюючим органом суми податкового зобов'язання з ПДВ протягом 1095 днів до цього.
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 30.07.2020 року відкрито провадження по справі № 480/4769/20, призначено справу до розгляду у підготовчому засіданні на 27.08.2020 об 11 год. 50 хв., встановлені строки для подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень.
Ухвалою суду від 27.08.2020, задоволено клопотання представника відповідача та відкладено підготовче засідання на 06.10.2020 о 10 год. 00 хв.
Головне управління ДПС у Сумській області з позовними вимогами не погодилось, у відзиві на позовну заяву (а.с.118-120) зазначило, що керуючись статтею 60 ПК України та з урахуванням того факту, що позивач самостійно сплатив застосовані штрафні санкції на суму 69 627 грн., податкове повідомлення-рішення №0003631401 від 08.08.2019 є відкликаним, а тому відсутній предмет спору.
Ухвалою суду від 06.10.2020, занесеною до протоколу, закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 21.10.2020 о 10 год. 00 хв.
Представник позивача, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи в судове засідання не з'явився, причини неявки суд не повідомив.
Представник відповідача, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи в судове засідання також не з'явився, надав до канцелярії суду заяву про відкладення розгляду справи.
Відмовляючи у задоволенні заяви про відкладення розгляду справи, суд враховує розумний строк розгляду справи, а також бере до уваги надання сторонами всіх можливих доказів в обґрунтування позовних вимог та заперечень. Крім того, відповідно до положень статті 205 КАС України, відповідачем не надано доказів на підтвердження поважності причин неприбуття в судове засідання.
Згідно з ч. 1 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Частиною 9 цієї статті встановлено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
На виконання вимог ч. 13 ст. 10 та ч. 1 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (ч. 4 ст. 229 КАС України).
Таким чином, враховуючи наведені обставини, фіксування судового засідання по справі не здійснювалось, справа розглянута в письмовому провадженні.
Дослідивши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи та об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ГУ ДФС у Сумській області, в період з 29.05.2019 по 11.07.2019, проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Фавор" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2016 по 31.03.2019, валютного законодавства за період з 01.04.2016 по 31.03.2019, з питань єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 по 31.12.2018, іншого законодавства за період з 01.04.2016 по 31.03.2019.
За результатами перевірки складено акт від 18.07.2019 №826/18-28-14-01/30759962/60 (а.с.9-71). Перевіркою, крім іншого, встановлено порушення позивачем п. 188.1 ст. 188, п. 208.2, 208.3 ст. 208 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ "Фавор" занижено нарахування податку на додану вартість на загальну суму 34385 грн., в т.ч. за квітень 2016 року на суму 34385 грн. та завищено бюджетне відшкодування на загальну суму 139254 грн., в т.ч. за липень 2016 року на суму 26291 грн., за серпень 2016 року на суму 13747 грн., за листопад 2016 року на суму 16768 грн., за грудень 2016 року на суму 32192 грн., за січень 2017 року на суму 12449 грн., за вересень 2017 року на суму 6398 грн., за жовтень 2017 року на суму 1805 грн., за грудень 2018 року на суму 29604 грн.
На підставі акту перевірки ГУ ДФС у Сумській області прийнято податкове повідомлення-рішення №0003631401 від 08.08.2019, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 139 254 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 69 627 грн.
В межах даної справи позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 08.08.2019 №0003631401 в частині нарахування штрафних санкцій в сумі 34 813,50 грн., оскільки на його думку штрафна санкція має бути визначена в розмірі 25 відсотків завищеної суми бюджетного відшкодування, а не 50 % як застосовано в даному разі, оскільки відсутня ознака повторності визначення контролюючим органом суми податкового зобов'язання з ПДВ протягом 1095 днів до цього.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
На виконання частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За приписами норм п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платник податків зобов'язаний, зокрема: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
В розумінні норми ст. 36 цього Кодексу податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.
Згідно з п. 54.1 ст. 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Зокрема, базові звітні (податкові) періоди для подання податкових декларацій з податку на додану вартість визначені нормами п. 49.18 ст. 49 ПК України.
За загальним правилом нарахування та сплати податків, визначеним в абз. 1 п. 57.1 ст. 57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з п. 203.2 ст.203 ПК України сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.
Відповідно до п. 31.1 і п. 31.3 ст. 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному додатковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою. Строк сплати податку та збору встановлюється відповідно до податкового законодавства для кожного податку окремо.
Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк (п. 38.1 ст. 38 ПК України).
Відповідно до п. 20.1.19 ст. 20 ПК України контролюючі органи наділені, зокрема, правом застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.
Фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені (п. 111.2 ст. 111 ПК України).
Відповідно до п. 123.1 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, -
тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.
При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування -
тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.
Податкове повідомлення-рішення від 08.08.2019 №0003631401 прийнято ГУ ДФС у Сумській області з урахуванням п.п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 та п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України.
Позивач зазначає, що штрафна санкція повинна бути застосована в розмірі 25 % суми визначеного податкового зобов'язання, а не 50 % як застосовано в даному разі, оскільки відсутня ознака повторності визначення контролюючим органом суми податкового зобов'язання з ПДВ протягом 1095 днів до цього.
Суд погоджується з вищевказаними доводами позивача, оскільки податкові повідомлення-рішення від 26.03.2019 №0000171202 та №0000181202, від 16.04.2019 №0000231202 та №0000241202, на підставі яких податковим органом встановлювалась повторність, скасовані, що підтверджується копією рішення Сумського окружного адміністративного суду від 20.11.2019 по справі №480/2556/19 (а.с.73-75) та від 04.07.2019 по справі №480/1470/19 (а.с.80-82)
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Сумській області від 08.08.2019 №0003631401 в частині нарахування штрафних санкцій в сумі 34 813,50 грн. не відповідає критеріям, встановленим частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з чим, позовні вимоги про його скасування в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фавор" до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Сумській області від 08.08.2019 №0003631401 в частині нарахування штрафних санкцій в сумі 34 813,50 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Сумській області (40009, м. Суми, вул. Іллінська, 13, код 43144399) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фавор" (40020, м. Суми, просп. Курський, 18, код ЄДРПОУ 30759962) витрати на оплату судового збору в сумі 2102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.В. Воловик