вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, E-mail: inbox@adm.su.court.gov.ua
11 листопада 2020 року Справа № 480/4170/20
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Савицької Н.В.,
за участю секретаря судового засідання - Бєлянської С.М.,
представника позивача - Сивенка В.М.,
представника відповідача - Савченко С.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми за правилами загального позовного провадження адміністративну справу № 480/4170/20 за позовом Державного підприємства "Дослідне господарство "Іскра" Інституту сільського господарства Північного сходу Національної академії аграрних наук України" до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
До Сумського окружного адміністративного суду звернулося Державне підприємство "Дослідне господарство "Іскра" Інституту сільського господарства Північного сходу Національної академії аграрних наук України" (далі по тексту - позивач, ДП "ДГ "Іскра") з позовом до Головного управління ДПС у Сумській області (далі по тексту - відповідач, ГУ ДПС у Сумській області), і просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Сумській області №0004413304, №0004383304, №0004403304 від 10.04.2020.
Не погоджуючись із вказаними податковими-повідомленнями рішеннями, позивач вважає їх такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства, а тому підлягають скасуванню, зокрема з підстав пропуску ГУ ДПС у Сумській області строків давності донарахування (визначення) грошових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору, а тому донараховані у податкових-повідомленнях рішеннях грошові зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб та військового збору є незаконними.
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 22.07.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи ухвалено проводити в порядку загального позовного провадження з проведенням підготовчого судового засідання.
Ухвалою суду від 15.09.2020 закрито підготовче провадження у даній справі призначено справу до судового розгляду по суті.
Представник позивача Сивенко В.М. у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечувала з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши письмові матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Під час розгляду справи судом встановлено, що у період з 24.01.2020 по 12.02.2020 Головним управлінням ДПС у Сумській області проведена документальна планова виїзна перевірка ДП "ДГ "Іскра" з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору за період з 01.11.2016 по 30.09.2019, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.11.2016 по 30.09.2019, за висновками якої складено акт перевірки від 19.02.2020 №173/18-28-33-04/04312009/3 (далі - Акт перевірки) (а.с.9-36).
Перевіркою встановлені порушення ДП "ДГ "Іскра" вимог: 31.3. ст. 31, п.п.33.1 ст.33 , п. 54.2. ст. 54, п.п. 54.3.5. п. 54.3. ст. 54 абз. 2 п. 57.1. ст. 57, п. 176.2. ст. 176, п.п.168.1.2, п.п.168.1.4, п.п.168.1.5 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України, а саме не перераховано до бюджету податок на доходи фізичних осіб, утриманий із нарахованого доходу до або під час такої виплати за її рахунок у сумі 699306,09 грн, у тому числі за 2018 рік в сумі 350164,65 грн.
За результатами перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 10.04.2020 № 0004413304 про збільшення грошового зобов'язання з військового збору на суму 40332,30 грн, у т.ч. основний платіж - 11104,23 грн., штрафні санкції - 28197,24 грн та пені - 1030,83 грн.; № 0004383304 - штраф по податку на доходи фізичних осіб - 37374,67 грн, № 0004403304 про збільшення грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб на суму 1583061,65 грн, у т.ч. за основним платежем - 699306,09 грн, штрафних санкцій - 720096,83 грн та пені - 163658,73 гривень.
Не погодившись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями п.1.1 ст.1 Податкового кодексу України (далі ПК України, ПКУ, Кодекс) передбачено, що Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відповідно до п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно із п.п.19-1.1.1, 19-1.1.2, 19-1.1.10, 19-1.1.22, 19-1.1.34 п.19-1.1 ст.19-1 ПК України контролюючі органи здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків; контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів; забезпечують ведення обліку податків, зборів, платежів; здійснюють погашення податкового боргу, стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів; забезпечують визначення в установлених цим Кодексом, іншими законами України випадках сум податкових та грошових зобов'язань платників податків, застосування і своєчасне стягнення сум передбачених законом штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Так, у Акті перевірки зазначено, що перевіркою питань щодо повноти (перерахування до бюджету) податку на доходи фізичних осіб встановлено, що за перевіряємий період з 01.11.2016 по 30.09.2019 платником податків нараховано податок на доходи фізичних осіб в сумі 1 417 655,00 грн, перераховано до бюджету податку в сумі 1 224 840,03 грн, кредиторська заборгованість станом на 01.11.2016 по перерахуванню ПДФО складає 552 714,57 грн, станом на 30.09.2019 кредиторська заборгованість по перерахуванню ПДФО становить 745 529,54 грн, фактично сума нарахованого податку на доходи фізичних осіб за період з 01.05.2018 по 30.09.2019 ДП "ДГ "Іскра" не сплачена.
Визначена у податковому-повідомленні рішенні сума грошових зобов'язань у розмірі 699 306,09 гр. складається з: 552714,57 грн. + 192 814,97 грн. (1 417 655,00 грн /нарахування/ - 1 224 840,03 грн /сплата/) - 46 223,45 грн грошові зобов'язання за вересень 2019 року строк сплати якої, у період перевірки не настав.
Як вбачається із змісту самого Акта та розрахунку суми донарахованого податку на формування вказаної заборгованості вплинуло те, що суму ПДФО, яку Підприємство сплачувало в рахунок поточних платежів за період з 01.11.2016 по 30.09.2019 у розмірі 1 224 840,03 грн, було зараховано у погашення наявної податкової заборгованості, в порядку календарної послідовності, яка існувала, на думку ГУ ДПС, станом на 01.11.2016 у розмірі 552 714,57 грн, строк сплати якої настав 30.11.2016.
Відповідно до п.п.14.1.180 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.
Згідно із п.п.162.1.3 п.162.1 податковий агент є платником податку на доходи фізичних осіб.
Відповідно до абз.2 п.57.1 ст.57 Податкового кодексу податковий агент зобов'язаний сплатити суму податкового зобов'язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку - фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені цим Кодексом.
Згідно із п.п.168.1.2, 168.1.4, 168.1.5 п.168.1 ст.168 ПК України податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.
Якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом трьох банківських днів з дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання).
Якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.
За приписами пункту 54.2 статті 54 Кодексу грошове зобов'язання щодо суми податкових зобов'язань з податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податку - фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом або платником податку, який отримує доходи не від податкового агента, в момент виникнення податкового зобов'язання, який визначається за календарною датою, встановленою розділом IV цього Кодексу для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету.
Підпунктом 54.3.5 пункту 54.3 статті 54 Кодексу визначено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом;
Відповідно до абз. 2 п. 57.1 ст. 57 Кодексу податковий агент зобов'язаний сплатити суму податкового зобов'язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку - фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені цим Кодексом.
Згідно з п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані:
а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.
Відповідно до пп.168.1.1 п.168.1 ст.168 Кодексу податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримати податок із суми такого доходу за його рахунок.
Підпунктом 168.1.6 пункту 168.1 статті 168 Кодексу встановлено, що для цілей розділу IV та пункту 54.2 статті 54 цього Кодексу під терміном "граничний термін сплати до бюджету податку" розуміються строки сплати податку, визначені вищевказаним пунктом.
Порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку до бюджету визначений статтею 168 Податкового кодексу України. У тому числі оподаткування доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику податку податковим агентом встановлений пунктом168.1, згідно якого:
- якщо оподатковуваний дохід виплачується у безготівковій формі, податок сплачується до бюджету під час виплати такого доходу єдиним платіжним документом (підпункт 168.1.2 вказаного пункту);
- якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом банківського дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання) (підпункт 168.1.4 вказаного пункту);
- якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, перераховується до бюджету податковим агентом, у строки, встановлені для місячного податкового періоду (підпункт 168.1.5 вказаного пункту).
Відповідно до п. 31.1 ст. 31 Податкового кодексу України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством.
Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.
Згідно з п. 33.1 ст. 33 Податкового кодексу України податковим періодом визнається встановлений цим Кодексом період часу, з урахуванням якого відбувається обчислення та сплата окремих видів податків та зборів.
Відповідно до п.33.3 ст.33 Кодексу базовий податковий (звітний) період - період, за який платник податків зобов'язаний здійснювати розрахунки податків, подавати податкові декларації (звіти, розрахунки) та сплачувати до бюджету суми податків та зборів, крім випадків, передбачених цим Кодексом, коли контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податку.
Статтею 34 Кодексу встановлені види податкового періоду: календарний рік; календарне півріччя; календарний квартал; календарний місяць; календарний день.
Визначення часових меж місячного податкового періоду міститься в пп. 49.18.1 п.49.18 ст. 49 Податкового кодексу України, згідно якого податкові декларації подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
У силу положень п. 102.1 ст. 102 Кодексу контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
Підпунктом 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Виходячи з викладеного, нарахування штрафних санкцій та пені за порушення строків погашення грошових зобов'язань, повинно здійснюватись з урахуванням терміну позовної давності (1095 днів).
На підставі вищевказаних положень Податкового кодексу України, зокрема пп. 168.1.5 п.168.1 ст. 168 ПК, граничний строк сплати грошових зобов'язань у загальній сумі 642 345,86 грн, як зазначається у самому Акті перевірки та розрахунку сум донарахованого податку, що додається до податкового повідомлення-рішення, припадав на наступні дати: 552 714,57 грн (нараховано на 01.11.2016 р.) до 30.11.2016; 21 910,79 грн (нараховано за листопад 2016 року) строк сплати 30.12.2016; 19 656,18 грн (нараховано за грудень 2016 року) - 30.01.2017; 24 769, 04 грн (нараховано за січень 2017 року) - 30.02.2017; 23 295,28 грн (нараховано за лютий 2017 року) строк сплати 30.03.2017.
Отже, частина грошових зобов'язань у розмірі 642 345,86 грн з грошових зобов'язань з ПДФО у розмірі 699 306,09 грн, визначених у оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні № 0004403304 є безнадійним податковим боргом, стосовно якого минув строк давності у 1095 днів.
Суд також зауважує, що з урахуванням того, що зазначена в Акті перевірки сума заборгованості позивача станом на 01.11.2016 у розмірі 552 714,57 грн є безнадійним податковим боргом, щодо якого минув строк давності, ця сума не повинна враховуватися при визначенні розміру заборгованості ДП "ДГ "Іскра" з ПДФО, а тому зарахування ГУ ДПС поточних платежів з ПДФО, що сплачувало підприємство у період з 01.11.2016 до 30.09.2019, у рахунок погашення вказаної заборгованості, в порядку календарної черговості є протиправним.
При визначенні грошових зобов'язань з військового збору, як зазначається у Акті перевірки, зокрема у п. 3.4, сума кредиторської заборгованості з військового збору станом на 01.11.2016 становить 17178,83 грн. Сума нарахованого військового збору за період з 01.11.2016 по 30.09.2019 складає 120 324,55 грн, а сума сплаченого військового збору за той же період складає 122 338,99 грн.
Тобто, фактично сума військового збору у розмірі 118 904,16 грн сплачена до бюджету з порушенням граничних строків.
Визначена у податковому повідомленні-рішенні № 0004413304 сума грошових зобов'язань з військового збору у розмірі 11 104,23 грн складається з: 17178,83 грн, 120324,55 грн (нарахування) - 4060,16 грн грошові зобов'язання за вересень 2019 року строк сплати якої, у період перевірки не настав.
Як вбачається із змісту самого Акта та розрахунку суми донарахованого військового збору на формування вказаної заборгованості вплинуло те, що суму військового збору, яку позивач сплачував в рахунок поточних платежів за період з 01.11.2016 по 30.09.2019 у розмірі 122 338,99 грн, було зараховано у погашення наявної податкової заборгованості, в порядку календарної послідовності, яка існувала, на думку ГУ ДПС у Сумській області, станом на 01.11.2016, у розмірі 17178,83 грн, строк сплати якої настав 30.11.2016.
Таким чином, врахування даних зобов'язань при винесенні податкових повідомлень-рішень 10.04.2020 знаходиться поза межами терміну 1095 днів, що свідчить про відсутність підстав для включення даних зобов'язань до відповідного рішення контролюючого органу.
Щодо визначення відповідачем штрафних санкцій, пеня у розмірі 163 658,73 грн та штраф у розмірі 720 096,83 грн, за порушення строків сплати ПДФО, то суд зазначає наступне.
Так, пеня (колонка 9 Розрахунку) та частина штрафу у розмірі 222 703,33 грн. (колонка 10 Розрахунку) за статтею 126 Податкового кодексу нарахована відповідачем на заборгованість у розмірі 1 189 836.09 грн (колонка 5 Розрахунку «Перераховано») за період з 19.04.2017 по травень 2018 року, інша частина штрафу у розмірі 497 393,50 грн (колонка 11 Розрахунку) за частиною 127 ПК України була нарахована відповідачем за несплату грошових зобов'язань з ПДФО у розмірі 699 306,09 грн за період з травня 2018 року по серпень 2019 року (колонка 8 Розрахунку).
Однак, вказані штрафні (фінансові) санкції були нараховані на суми заборгованості з ПДФО, які були визначені ГУ ДПС у Сумській області за період з грудня 2016 року по травень 2018 року (колонка 7 Розрахунку «Несвоєчасно сплачено») та з травня 2018 року по серпень 2019 року (колонка 8 Розрахунку «Не сплачено податку») без врахування сум ПДФО у розмірі 1 224 840,03 грн (колонка 5 Розрахунку «Перераховано»), сплачених позивачем протягом цих ж періодів (грудень 2016 року - вересень 2019 року), та які були безпідставно, після проведення перевірки, зараховані ГУ ДПС у погашення безнадійної заборгованості, яка існувала станом на 01.11.2016 у розмірі 552 714,57 грн.
Відтак, обґрунтованими є доводи позивача щодо того, що пеня у розмірі 163 658, 73 грн та штраф у розмірі 720 096,83 грн, нараховані ГУ ДПС у Сумській області внаслідок незаконного зарахування сум поточних платежів у погашення безнадійного податкового боргу у розмірі 552 714,57 грн, що потягло за собою прострочення сплати поточних платежів та накладення на підприємство штрафу за статтею 126 ПК України, а в подальшому у ДП "ДГ "Іскра" виникла заборгованість у розмірі цього ж боргу 552 714,57 грн, за що до підприємства застосовано штраф за статтею 127 ПК, що також є протиправним.
Крім того, безпідставним є нарахування ДП "ДГ "Іскра" штрафу, відповідно до положень статті 127 ПК, у розмірі 25, 50 та 75 % суми податку, і з огляду на наступне.
Так, при застосуванні до підприємства штрафу за статтею 127 Податкового кодексу України не враховано, що склад порушення передбачає, що нарахування, утримання чи сплата податку не відбулися до чи на момент виплати доходу.
Однак, ні в акті перевірки, ні в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які свідчили що позивач не здійснив нарахування, утримання чи перерахування ПДФО до чи на момент виплати доходу (заробітної плати працівникам).
Навпаки, в акті перевірки зазначається, що підприємство здійснювало нарахування та виплату ПДФО, однак не в повному обсязі.
Відтак суд доходить висновку про те, що розмір пені та штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) в межах спірних правовідносин розраховано помилково, із неправильним застосуванням відповідачем норм податкового законодавства. Як наслідок, спірне рішення відповідача в частині нарахування пені та штрафних санкцій підлягає скасуванню через висновок про неправильне застосування відповідачем норм податкового законодавства та здійснення не правильного розрахунку відповідачем відповідних сум.
Суд звертає увагу, що відповідачем в даному випадку не вжито достатніх та необхідних дій для усунення вказаного недоліку оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, а суд позбавлений можливості здійснювати відповідні розрахунки самостійно, оскільки не може підміняти державний орган рішення якого оскаржується, вирішувати питання, які належать до його компетенції.
З приводу нарахування відповідачем штрафних санкцій за порушення строків сплати військового збору, а саме: пені у розмірі 1030,83 грн та штрафу у розмірі 28 197,24 грн, то суд зазначає наступне.
Так, пеня (колонка 9 Розрахунку) та частина штрафу у розмірі 22 392,06 грн (колонка 10 Розрахунку) за статтею 126 ПК нарахована контролюючим органом на заборгованість у розмірі 118 904,16 грн (колонка 7 Розрахунку) за період з 19.04.2017 по червень 2019 року, інша частина штрафу у розмірі 5 805,18 грн (колонка 11 Розрахунку) за частиною 127 Податкового кодексу була нарахована відповідачем за несплату грошових зобов'язань з військового збору у розмірі 15 164,39 грн за період з червня 2019 року по серпень 2019 року (колонка 8 Розрахунку).
Однак, вказані штрафні (фінансові) санкції були нараховані на суми заборгованості з військового збору, які були визначені ГУ ДПС у Сумській області за період з грудня 2016 року по червень 2019 року (колонка 7 Розрахунку «Несвоєчасно сплачено») та з червня 2019 року по серпень 2019 року (колонка 8 Розрахунку «Не сплачено податку») без урахування сум військового збору у розмірі 122 338,99 грн (колонка 5 Розрахунку «Перераховано»), сплачених підприємством протягом цих ж періодів (грудень 2016 року - вересень 2019 року), та які були безпідставно, після проведення перевірки, зараховані відповідачем у погашення безнадійної заборгованості, яка існувала станом на 01.11.2016 у розмірі 17 178,83 грн.
Відтак, пеня у розмірі 1030,83 грн та штраф у розмірі 28 197,24 грн, нараховані ГУ ДПС у Сумській області внаслідок незаконного зарахування сум поточних платежів у погашення безнадійного податкового боргу у розмірі 17178,83 грн, що зумовило у подальшому прострочення сплати поточних платежів та накладення на позивача штрафу за статтею 126 ПК, а в подальшому у підприємства виникла заборгованість у розмірі цього ж боргу 15 164, 39 (17 178.83 грн - 2014.44 грн переплати), за що до підприємства застосовано штраф за статтею 127 ПК.
За вказаних обставин, штрафні санкції за порушення строків сплати військового збору нараховані контролюючим органом безпідставно.
На переконання суду протиправним є і визначення штрафних санкцій у розмірі 37 374,67 грн за порушення строків сплати ПДФО.
Так, зі змісту Акта перевірки вбачається, що відповідно до податкового повідомлення-рішення № 0000671700 від 24.01.2017 до ДП "ДГ "Іскра" було застосовано штрафні санкції з ПДФО в сумі 186 873,33 грн, які підприємство сплатило лише 27.12.2017.
Відповідно до положень пункту 102.1. статті 102 Податкового кодексу України, контролюючий орган має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку зокрема подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
Враховуючи те, що податкове повідомлення-рішення було прийняте 24.01.2017, строк сплати зобов'язання за ним повинен був складати протягом 10 днів з дня його отримання, з урахуванням поштового обігу не пізніше ніж до 15.02.2017, а відповідно визначати штрафні санкції податковий орган мав право у строк до 15.02.2020. Однак, у порушення вищевказаних строків давності, штрафні санкції визначені ГУ ДПС в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні лише 10.04.2020.
При цьому суд зауважує, що надана відповідачем копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення рішення ДФС України від 11.04.2017 не є належним доказом адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення №0000671700 від 24.01.2017, оскільки з даної копії неможливо встановити за результатами розгляду якої скарги, на які саме рішення контролюючого органу і яке саме рішення ДФС України направлялось на адресу ДП "ДГ "Іскра". У судовому засіданні представник позивача заперечував той факт, що вказане податкове повідомлення-рішення оскаржувалось в адміністративному порядку.
Суд також зазначає, що Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі «Трофимчук проти України» ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи задоволення позовних вимог, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача суму судового збору в розмірі 21 020 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 77, 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Позов Державного підприємства "Дослідне господарство "Іскра" Інституту сільського господарства Північного сходу Національної академії аграрних наук України" до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Сумській області №0004413304, №0004383304, №0004403304 від 10.04.2020.
Стягнути на користь Державного підприємства "Дослідне господарство "Іскра" Інституту сільського господарства Північного сходу Національної академії аграрних наук України" (вул. Нова, 6, с. Кашпури, Роменський район, Сумська область, 42074) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Сумській області (вул. Іллінська, 13, м.Суми, 40000, код ЄДРПОУ 43144399) суму судового збору у розмірі 21 020 (двадцять одна тисяча двадцять) грн.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено та підписано 20.11.2020.
Суддя Н.В. Савицька