про поновлення провадження у справі
20 листопада 2020 року м. Рівне №460/5494/20
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді К.М. Недашківської, вирішуючи питання щодо наявності правових підстав для поновлення провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинення певних дій,
До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі іменується - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі іменується - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у нарахуванні та виплаті пенсії, додаткової пенсії та доплати до пенсії відповідно до статей 39, 50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити відповідно до статей 39, 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії по інвалідності у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком, доплати до пенсії в розмірі однієї мінімальної заробітної плати за період з 01.01.2014 по 02.08.2014 з урахуванням проведених виплат.
Ухвалою суду від 30.07.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою суду від 30.07.2020 провадження у справі зупинено до набрання законної сили судовим рішенням Великої Палати Верховного Суду у справі №510/1286/16-а.
Позивач подав клопотання про поновлення провадження у справі.
Вирішуючи питання щодо можливості поновлення провадження у даній справі, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 8 Конституції України №254к/96-ВР від 28.06.1996 та частини першої статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 №3477-IV, в Україні визнається і діє принцип верховенства права, відповідно до якого, зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави; суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Тотожні положення закріпленні у частині другій статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, за змістом якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції, визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Тобто, у статті 6 Конвенції гарантується право людини і громадянина на справедливий суд. У цьому аспекті найбільш поширеним порушенням у справах проти України ЄСПЛ встановив порушення права позивача на розгляд судом справи протягом розумного строку.
З аналізу практики ЄСПЛ щодо тлумачення поняття «розумний строк» слідує, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ і було б неприродньо встановлювати один і той самий строк для всіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин (рішення у справі «Броуґан та інші проти Сполученого Королівства» від 29 листопада 1988 року).
В розумінні ЄСПЛ для визначення того, чи була тривалість певного строку розумною, передусім встановлюється початок цього строку та його закінчення. Строк, який слід брати до уваги в зазначеному відношенні, охоплює весь період провадження.
У цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (рішення у справі «Скопелліті проти Італії» від 23 листопада 1993 року), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (рішення у справі «Папахелас проти Греції» від 25 березня 1999 року).
Розгляд даної адміністративної справи в суді першої інстанції наразі триває понад один місяць, що, з урахуванням предмету спору, не може вважатися розумним строком судового розгляду справи в розумінні пункту 2 частини першої статті 263 КАС України та пункту 1 статті 6 Конвенції.
Суд також зауважує, що рішення за наслідками розгляду адміністративної справи №510/1286/16-а Великою Палатою Верховного Суду до цього часу не прийнято.
З метою дотримання права позивача на справедливий розгляд справи впродовж розумного строку, гарантованого статтею 6 Конвенції, суд вважає за необхідне поновити провадження в даній адміністративній справі.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 241, 243, 248, 291 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Клопотання ОСОБА_1 про поновлення провадження у справі - задовольнити.
Провадження в адміністративній справі №460/5494/20 - поновити.
Розгляд справи по суті відбудеться у строки та у порядку, визначені частиною другою статті 262 та частиною другою статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію даної ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Суддя К.М. Недашківська