про забезпечення позову
20 листопада 2020 року м. Рівне №460/8512/20
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді К.М. Недашківської, розглядаючи матеріали заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову у справі за позовною заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області про визнання протиправною та скасування постанови,
До Рівненського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі іменується - позивач) до Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області (далі іменується - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову №208618 від 11.08.2020 про застосування адміністративно-господарського штрафу.
Одночасно з позовною заявою позивач подав заяву про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа - постанови Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області №208618 від 11.08.2020 про застосування адміністративно-господарського штрафу в розмірі 34000 грн. до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі.
Позивач вказує, що відповідно до постанови державного виконавця від 05.11.2020 відкрито виконавче провадження по виконанню оскаржуваної постанови. Таким чином, позивач зазначає, що у разі задоволення позову йому доведеться докласти значних зусиль та витрат, щоб відновити свої права та повернути майно (кошти), на яке звернено стягнення на етапі примусового виконання постанови Укртрансбезпеки. Крім того, невжиття заходів забезпечення позову ускладнить виконання рішення. Відтак, заявник просить вжити заходи забезпечення позову.
Відповідно до частини першої статті 154 КАС України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 в основу заяви про забезпечення адміністративного позову, суд зазначає наступне.
За приписами частини першої статті 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Відповідно до частини другої статті 150 КАС України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Зі змісту наведеної норми вбачається, що підставами для вжиття заходів забезпечення позову можуть стати такі обставини:
1) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень;
2) очевидними є ознаки порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю;
3) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду;
4) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист;
5) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Наведений перелік підстав забезпечення позову є вичерпним.
За правилами частини першої статті 151 КАС України, позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Відповідно до частини другої статті 151 КАС України, суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд з урахуванням доказів, наданих заявником на підтвердження своїх вимог, пересвідчується, зокрема в тому, чи існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду про задоволення позову.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Обов'язковою передумовою вжиття заходів забезпечення позову є обґрунтованість відповідних вимог сторони, в тому числі з зазначенням очевидних ознак протиправності оскаржуваних рішення, дії або бездіяльності, очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам останньої, неможливості у подальшому без вжиття таких заходів відновлення прав особи та обов'язковим поданням доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову. При цьому, ознаки протиправності повинні бути пов'язані саме з порушеними правами, свободами чи інтересами.
При цьому суд звертає увагу на те, що забезпечення адміністративного позову це вжиття судом, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача, тобто покликане гарантувати виконання рішення адміністративного суду і спрямоване на забезпечення принципу обов'язковості судових рішень.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, в даному випадку, суд бере до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Також суд враховує співрозмірність вимог заяви про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи.
Відповідно до пункту 27 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 (далі - Порядок №1567) за наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів.
Пунктом 28 Порядку №1567 передбачено, що адміністративно-господарський штраф повинен бути перерахований суб'єктом господарювання на зазначений у постанові рахунок не пізніше ніж протягом п'ятнадцяти днів після отримання ним копії постанови про застосування адміністративно-господарських штрафів, про що повідомляється орган державного контролю, посадовою особою якого винесено відповідну постанову.
Згідно з частиною п'ятою статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 №2344-III адміністративно-господарські штрафи стягуються відповідно до закону центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), і зараховуються до Державного бюджету України, крім адміністративно-господарських штрафів, передбачених абзацами чотирнадцятим - шістнадцятим частини першої статті 60 цього Закону, та плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю, які зараховуються до державного дорожнього фонду.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VІІІ (далі іменується - Закон України №1404-VІІІ) відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі рішень інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами.
Постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу є виконавчим документом та за умови відсутності факту добровільного виконання такого рішення органу державного контролю, вона підлягає примусовому виконанню на підставі Закону України «Про виконавче провадження».
За наведеним визначенням у Законі України №1404-VIII, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, як рішення інших державних органів, які законом визнані виконавчими документами.
Суд зазначає, що подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову (ч. 4 ст. 150 КАС України).
Судом встановлено, що Управлінням Укртрансбезпеки у Рівненській області прийнято постанову №208618 від 11.08.2020 про застосування до ФОП ОСОБА_1 адміністративно-господарського штрафу в розмірі 34000 грн.
05 листопада 2020 року державним виконавцем Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Овсіюком Владиславом Анатолійовичем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №63508071 з примусового виконання постанови Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області №208618 від 11.08.2020.
Боржником у вказаному виконавчому провадженні є ОСОБА_1 .
Отже, в межах виконавчого провадження ВП №63508071 здійснюється примусове виконання постанови Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області №208618 від 11.08.2020, яка є предметом судового оскарження у даній справі.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 26 Закону України №1404-VІІІ виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону (частина 5 статті 26 Закону України №1404-VІІІ).
Частиною 7 статті 26 Закону України №1404-VІІІ визначено, що у разі якщо в заяві стягувача зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти боржника.
Суд враховує, що правомірність постанови Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області буде встановлюватися судом в межах справи №460/8512/20 (в даному судовому провадженні).
Суд вважає, що стягнення адміністративного господарського штрафу в примусовому порядку на підставі оскаржуваної постанови до прийняття судом рішення може істотно ускладнити поновлення порушених прав позивача у разі задоволення адміністративного позову.
Водночас, у випадку безпідставності позовних вимог фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 вжиття заходів забезпечення позову не перешкодить стягненню адміністративно-господарського штрафу після набрання рішенням законної сили.
Разом з тим, суд враховує той факт, що у тому випадку, якщо з боржника буде у примусовому порядку стягнуто на користь стягувача - Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області заборгованість по виконавчому провадженню №63508071, а на користь державного виконавця - винагороду і витрати виконавчого провадження, ефективний захист прав, за яким фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду, буде істотно ускладненим.
Оцінюючи обґрунтованість заяви про забезпечення позову, суд враховує, що позивачем наведено обставини та надано докази, які свідчать, що виконання рішення у справі у разі задоволення позовних вимог з метою захисту прав, свобод та інтересів позивача буде ускладненим або неможливим без вжиття заходів забезпечення позову, а також, що для відновлення таких прав і свобод необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.
Відповідно до цього, заява позивача про вжиття заходів забезпечення позову підлягає задоволенню, а саме шляхом вжиття такого заходу забезпечення позову, як зупинення стягнення на підставі виконавчого документа.
За таких обставин заява позивача про забезпечення позову підлягає задоволенню.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 150, 151, 154, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову у справі за позовною заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.
Зупинити стягнення, що здійснюється в межах виконавчого провадження № 63508071 державним виконавцем Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Овсіюком Владиславом Анатолійовичем, на підставі виконавчого документа - постанови Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області №208618 від 11.08.2020 про застосування до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 адміністративно-господарського штрафу в розмірі 34000 грн. - до набрання судовим рішенням у справі №460/8512/20 законної сили.
Копію ухвали про забезпечення позову надіслати до Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) для негайного виконання.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Повний текст ухвали складений 20.11.2020.
Суддя К.М. Недашківська