20 листопада 2020 року м. Рівне № 460/6166/20
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комшелюк Т.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки),
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області (далі - відповідач) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) за № Ф-2688-52 від 03.03.2020. В обґрунтування позову позивач зазначив, що з 03.02.2015 є пенсіонером за віком та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Одночасно, має статус фізичної особи-підприємця, є платником податків та зборів. Вважає спірну вимогу протиправною і такою, що належать до скасування, оскільки відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», фізичні особи-підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від обов'язку щодо сплати єдиного соціального внеску за себе, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Стверджує, що є звільненим від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Відповідач подав відзив на позов, в якому позов не визнав. Свої заперечення обґрунтовує положеннями Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування». Просить в задоволенні позову відмовити.
Позивач відповідь на відзив не подав.
Позовна заява надійшла до суду 20.08.2020.
25.08.2020 ухвалою суду позов залишений без руху.
11.09.2020 від позивача надійшло клопотання про поновлення строку звернення до суду.
21.09.2020 ухвалою суду поновлено строки звернення до суду, відкрито провадження та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
27.10.2020 від відповідача надійшов відзив на позов.
З'ясувавши доводи та аргументи сторін, наведені у заявах по суті, дослідивши зібрані у справі докази, суд враховує наступне.
Судом встановлено, що 25.09.2017 Дубенською міською радою Рівненської області ОСОБА_1 зареєстровано фізичною особою-підприємцем, що підтверджується копією виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
З 2017 року позивач є платником єдиного податку
З 03.02.2015 є пенсіонером за віком та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
03.03.2018 року відповідачем виставлено вимогу № Ф-2688-52 про сплату недоїмки в розмірі 11016,72грн.
Заборгованість позивача по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 11016,72грн виникла за період з 01.01.2019 по 31.12.2019 за наслідками самостійно поданого позивачем звіту 07.02.2020 року.
Як стверджує позивач, такий звіт був поданий ним помилково.
Надаючи правову оцінку спірній вимозі відповідача, суд зважає на таке.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати, повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначено Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI, в редакції, чинній на час виникнення спору).
Виключно даним Законом визначаються: принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску та пропорції його розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску (ч. 2 ст. 2 Закону № 2464-VI).
Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 4 Закону № 2464-VI, платниками єдиного внеску є, зокрема, фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.
За нормою ч. 4 ст. 4 Закону № 2464-VI, особи, зазначені у пунктах 4 та 5-1 частини першої цієї статті, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Судом встановлено, що позивач є пенсіонером за віком з 03.02.2015, про що свідчить пенсійне посвідчення серії НОМЕР_1 від 03.02.2015.
Позивач у добровільному порядку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування не рахується. Доказів зворотного суду не надано і судом не встановлено.
З урахуванням того, що позивач є пенсіонером, отримує пенсію за віком та добровільної згоди на участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування не надавав, суд дійшов висновку, що він має право на користування пільгами, передбаченими ч. 4 ст. 4 Закону України № 2464-VI.
Таким чином, доводи відповідача про те, що позивач зобов'язаний сплачувати єдиний соціальний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, є неприйнятними в силу їх необґрунтованості.
Відповідно до частини статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
На підставі встановлених в ході судового розгляду справи обставин в їх сукупності, суд вважає спірні вимоги відповідача такими, що не відповідають вказаним критеріям правомірності, тому є необґрунтованими, прийнятими без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, отже протиправними.
В силу вимог статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За наведених обставин, суд дійшов висновку, що відповідач при прийнятті вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-2688-52 від 03.03.2020 діяв не на підставі, не в межах повноважень та не в спосіб, визначений чинним законодавством, а тому вказана вимога є протиправною, і такою, що підлягає скасуванню.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 78 цього Кодексу.
У відповідності до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтується його відзив, і не довів правомірності прийнятих ним вимог про сплату недоїмки.
Отже, вимоги позивача правомірні, обґрунтовані і належать до задоволення повністю, а доводи відповідача суд відхиляє як безпідставні і такі, що суперечать чинному законодавству та фактичним обставинам справи.
Судові витрати відшкодовуються позивачу відповідно до ч.1 ст.139 КАС України.
Керуючись статтями 241-246 КАС України, суд
Позовну заяву задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Рівненській області про сплату боргу (недоїмки) № Ф-2688-52 від 03 березня 2020 року в повному обсязі.
Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області судовий збір в сумі 840,80грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи:
1) позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 );
2) відповідач - Головне управління ДПС у Рівненській області (33023, Рівненська обл., м. Рівне, вул. Відінська, 2; код ЄДРПОУ 43142449).
Суддя Т.О. Комшелюк