19 листопада 2020 року м. Рівне №460/5692/20
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комшелюк Т.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області до Обласного комунального підприємства "Міжнародний Аеропорт Рівне" про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій,
Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - позивач) звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Обласного комунального підприємства "Міжнародний Аеропорт Рівне" (далі - відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по фактичних витратах на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах по Списку № 1 за період з квітня по червень 2020 року в сумі 43252,39грн. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідно пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», підприємства та організації (крім сільськогосподарських товаровиробників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України; на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, а також на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини другої статті 114 цього Закону, - до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону за раніше діючим порядком. Позивач вказує, що за період з квітня по червень 2020 року він поніс фактичні витрати на виплату та доставку пенсії ОСОБА_1 , який до виходу на пенсію працював у відповідача та якому пенсія призначена на пільгових умовах, в загальній сумі 43252,39грн. Разом з тим, відповідач свого обов'язку щодо відшкодування таких витрат не виконав. З наведених підстав, позивач просить позовні вимоги задовольнити повністю.
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог в повному обсязі. Свої заперечення обґрунтовував тим, що обласне комунальне підприємство "Міжнародний Аеропорт Рівне" не є правонаступником підприємств, на яких працював ОСОБА_1 до виходу на пенсію, а тому заявлена вимога про стягнення фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсії по зазначеній особі є необґрунтованою та безпідставною. З огляду на наведене, просив в задоволенні позову відмовити повністю.
Позивач подав до суду відповідь на відзив, в якій навів доводи та обґрунтування на спростування заперечень відповідача, тотожні викладеним у позові.
Відповідач правом на подання до суду заперечення на відповідь на відзив не скористався.
Заяви, клопотання учасників справи, процесуальні дії у справі:
3 серпня 2020 року позовна заява надійшла до суду.
7 серпня 2020 року ухвалою суду позовна заява залишалася без руху.
19 серпня 2020 року позивач подав до суду заяву про усунення недоліків позову.
21 серпня 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
1 жовтня 2020 року відповідач подав до суду відзив на позов.
8 жовтня 2020 року позивач подав до суду відповідь на відзив.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
Обставини справи:
Відповідач є платником страхових внесків, збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та є страхувальником в розумінні Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
17 січня 2020 року позивачем сформовано та направлено відповідачу розрахунок № 1793/05, згідно з яким розмір фактичних витрат на виплату і доставку пенсії ОСОБА_1 з січня 2020 року становить 13441,95грн на місяць.
13 травня 2020 року позивачем сформовано та направлено відповідачу розрахунок № 1700-0502-8/11968, згідно з яким розмір фактичних витрат на виплату і доставку пенсії ОСОБА_1 з травня 2020 року становить 14905грн на місяць.
Як стверджує позивач, всупереч приписам чинного законодавства відповідач не виконав свого обов'язку щодо відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсії ОСОБА_1 за період з квітня по червень 2020 року, у зв'язку з чим останній звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи даний спір та надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з такого.
Спірні правовідносини врегульовані Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058) та Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою Постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 (далі - Інструкція № 21-1), яка розроблена відповідно до Законів України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За правилами абзацу четвертого підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058, підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.
В абзаці п'ятому цього ж підпункту зазначено, що виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів «в» -«е» та «ж» статті 13 Закону № 1788-XII, здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів ПФУ, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що витрати на виплату та доставку пенсій особам, які були зайняті на роботах за списками № 1 та № 2, покриваються підприємствами та організаціями.
Статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII (далі - Закон № 1788) визначені категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, зокрема, в пунктах «а», «б»-«з» частини першої цієї статті.
На момент набрання чинності Законом № 1058, питання щодо відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону № 1788, було врегульовано Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР (далі - Закон № 400/97-ВР), відповідно до пунктів 1, 2 статті 1 якого відповідач є платником збору на обов'язкове державне пенсійне забезпечення.
Згідно ж з абзацом четвертим пункту 1 статті 2 Закону № 400/97-ВР, для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Абзацом третім пункту 1 статті 4 Закону №400/97-ВР встановлено ставку на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.
Згідно з пунктом 6 Інструкції № 21-1, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Розділу 15 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
За приписами пункту 6.4 Інструкції № 21-1, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствами до 20-го січня поточного року протягом десяти днів з новопризначених пенсій.
Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах (пункту 6.7 Інструкції № 21-1).
Таким чином, положеннями законів № 1058, № 1788, № 400/97-ВР та Інструкції № 21-1 чітко визначений обов'язок та порядок сплати підприємствами та організаціями фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Аналогічний висновок щодо застосування вказаних вище норм права викладений в постанові Верховного Суду від 14 лютого 2019 у справі № 803/993/16.
Відповідно до пункту 6.1. Інструкції № 21-1, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в таких розмірах:
для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах;
для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, у таких розмірах:
20 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2004 році;
30 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2005 році;
40 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2006 році;
50 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2007 році;
60 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2008 році;
70 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2009 році;
80 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2010 році;
90 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2011 році;
100 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених з 2012 року.
При цьому, пунктом 6.3 Інструкції № 21-1 встановлено, що у разі ліквідації або зміни власника підприємства суми зазначених витрат Пенсійному фонду вносять правонаступники.
Тобто, дані спірні правовідносини допускають правонаступництво.
На виконання вимог пункту 6.4 Інструкції № 21-2, позивачем на адресу відповідача надіслано розрахунки фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", від 17 січня 2020 року № 1793/05 та від 13 травня 2020 року № 1700-0502-8/11968.
Станом на день розгляду справи в суді за даними обліку позивача за відповідачем рахується заборгованість по оплаті фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсії ОСОБА_1 за період з квітня по червень 2020 року на суму 43252,39грн.
Однак, суд звертає увагу на те, що постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2017 року по справі № 817/1290/17, яка набрала законної сили 30 листопада 2017 року, встановлені обставини щодо наявності у відповідача обов'язку здійснювати Пенсійному фонду України відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсії ОСОБА_1 .
Так, із змісту зазначеної вище постанови слідує, що згідно зі статутом, Обласне комунальне підприємство "Міжнародний Аеропорт Рівне" є правонаступником державного підприємства "Міжнародний аеропорт Рівне", створеного на підставі наказу Міністерства транспорту від 7 травня 2001 року № 286. Відповідно до вказаного наказу Державне підприємство "Міжнародний аеропорт Рівне" створене на базі майна аеропорту Рівне та є правонаступником реорганізованого Рівненського державного авіаційного підприємства "Універсал-Авіа" з усіх питань аеропортової діяльності. Проте, Державне підприємство "Міжнародний аеропорт Рівне" (правонаступником якого є відповідач) не було правонаступником Рівненського державного авіаційного підприємства "Універсал-Авіа" з питань авіаційної діяльності.
Крім того, згідно з наказом Державного Рівненського авіаційного підприємства від 29 жовтня 1993 року № 93/л, ОСОБА_1 був звільнений з посади керівника польотів - начальника служби руху 31 жовтня 1993 року в зв'язку з переводом у Державне підприємство обслуговування повітряного руху України "Украерорух" на посаду директора Рівненської філії "Рівнеаеро" Державного підприємства обслуговування повітряного руху України "Украерорух", яка була заснована у 1993 році на базі служби руху Державного Рівненського авіаційного підприємства. На даний час "Рівнеаеро"реорганізовано в Рівненську службу ОПР Львівського РСП Украероруху.
Тобто, Обласне комунальне підприємство "Міжнародний Аеропорт Рівне" не є правонаступником підприємств, на яких працювала особа, внесена у список, а видача довідки про підтвердження пільгового характеру роботи не свідчить про визнання факту роботи таких осіб на підприємстві (або підприємстві, правонаступником якого є підприємство), що видало уточнюючу довідку.
Таким чином, в постанові по справі № 817/1290/17 Рівненський окружний адміністративний суд дійшов висновку, що у Обласного комунального підприємства "Міжнародний Аеропорт Рівне" відсутній обов'язок щодо відшкодування пільгових пенсій, оскільки останнє не є правонаступником підприємств, на яких працювала особа (ідеться про ОСОБА_1 ), яка внесена у список.
Також, суд враховує, що постановою Верховного Суду від 31 січня 2018 року (адміністративне провадження № К/9901/17/17) залишено без змін постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2017 року по справі № 817/1290/17.
Відповідно до частини четвертої статті 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Доказів, які б підтверджували протилежне позивачем суду не надано та судом в ході розгляду справи не здобуто.
За наведених обставин, суд констатує, що обов'язок щодо відшкодування на користь позивача фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсії ОСОБА_1 за період з квітня по червень 2020 року в сумі 43252,39грн у відповідача відсутній.
Підсумовуючи вищезазначене в його сукупності, суд приходить до висновку про те, що позивачем не доведено правомірність стягнення з відповідача фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсії ОСОБА_1 , зокрема за період з квітня по червень 2020 року в сумі 43252,39грн, а відтак в задоволенні позовної заяви належить відмовити повністю.
Підстави для розподілу судових витрат у відповідності до статті 139 КАС України відсутні.
Керуючись статтями 241-246 КАС України, суд
В задоволенні позовної заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області до Обласного комунального підприємства "Міжнародний Аеропорт Рівне" про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи:
1) позивач - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (33028, Рівненська обл., м. Рівне, вул. Короленка, 7; код ЄДРПОУ 21084076);
2) відповідач - Обласне комунальне підприємство "Міжнародний Аеропорт Рівне" (35360, Рівненська обл., Рівненський р-н, с. Велика Омеляна, вул. Авіаторів, 5а; код ЄДРПОУ 31620337).
Суддя Т.О. Комшелюк