ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про повернення позовної заяви
"20" листопада 2020 р. Справа № 300/3137/20
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Кафарський В.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання до їх вчинення, -
ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі - відповідач-1) та Івано-Франківського обласного військового комісаріату (далі - відповідач-2) про визнання протиправними дій відповідача-2 щодо відмови у наданні оновленої довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 для перерахунку пенсії із врахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, визначених станом на 05.03.2019; зобов'язання відповідача-2 надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 для перерахунку пенсії із врахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, визначених станом на 05.03.2019; зобов'язання відповідача-1 здійснити ОСОБА_2 перерахунок і виплату пенсії з 01.04.2019 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, визначеного станом на 05.03.2019, наданої відповідачем-2, з врахуванням в грошовому забезпеченні, з якого перераховується пенсія, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, з урахуванням проведених платежів, однією сумою.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09.11.2020 дану позовну заяву залишено без руху, у зв'язку з її невідповідністю вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України та надано десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення недоліку шляхом надання (долучення) документа про сплату судового збору у розмірі 840,80 грн.
Ухвалою про залишення позовної заяви без руху від 09.11.2020 також роз'яснено позивачу, що в разі не усунення недоліків у вищезазначений строк позовна заява буде повернена.
18.11.2020 на адресу Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшла заява позивача від 15.11.2020, в якій він зазначає, що не погоджується із висновками, викладеними в ухвалі суду від 09.11.2020 про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, суд констатує, що позивачем не здійснено доплату судового збору у розмірі 840,80 грн., та, як наслідок, не сплачено судовий збір у повному обсязі.
Суд, розглянувши вказану заяву позивача від 15.11.2020 та матеріали справи, зазначає наступне.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору врегульовано виключно Законом України «Про судовий збір», частиною 3 статті 6 якого чітко передбачено, що у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
При цьому, Закон України «Про судовий збір» не містить положень щодо врахування судом при обчисленні розміру судового збору пов'язанності позовних вимог.
Згідно частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, серед іншого, визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій (пункт 3); визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії (пункт 4).
Аналогічно, пунктами 3 і 4 частини 2 статті 245 КАС України передбачено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій (пункт 3); визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії (пункт 4).
Тобто такі способи захисту як визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання вчинити певні дії передбачені різними пунктами, та як наслідок, при їх заявленні в одному позові є різними позовними вимогами (способами захисту).
Як уже відмічено в ухвалі Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09.11.2020, позивач просить:
- визнати протиправними дії відповідача-2 щодо відмови у підготовці і наданні оновленої довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 для перерахунку пенсії із врахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, визначених станом на 05.03.2019;
- зобов'язати відповідача-2 надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 для перерахунку пенсії із врахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, визначених станом на 05.03.2019;
- зобов'язати відповідача-1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок і виплату пенсії з 01.04.2019 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, визначеного станом на 05.03.2019, наданої відповідачем-2, з врахуванням в грошовому забезпеченні, з якого перераховується пенсія, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, з урахуванням проведених платежів, однією сумою.
Так, вимога про визнання протиправною відмови відповідача-2 надати оновлену нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 та вимога про зобов'язання відповідача-2 видати оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 для перерахунку пенсії із врахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення є самостійними позовними вимогами, так як за своїм змістом є різними шляхами (способами) захисту порушеного права, а також можуть бути заявлені окремо одна від одної.
Суд констатує, що якщо позивач, не вступаючи у правовідносини щодо можливого добровільного надання довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 після визнання протиправними дій (відмови) відповідача в судовому порядку, а одночасно із вказаною позовною вимогою заявляє вимогу про зобов'язання відповідача вчинити певні дії (надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 ), то такі вимоги адміністративного позову мають різні предмети доказування, тобто є самостійними вимогами.
Також варто звернути увагу, що у межах однієї справи суд вправі розглядати кілька позовних вимог. Проте, такі вимоги мають бути пов'язаними (частина 1 статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС)).
У свою чергу, заявлення у позові кількох пов'язаних вимог, для цілей сплати судового збору не може бути розцінено як заявлення однієї вимоги. У такому випадку Закон України «Про судовий збір», як зазначалося, чітко визначає, що у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Позивач самостійно визначив такі вимоги у позовній заяві, відтак, виходячи із принципу диспозитивності адміністративного судочинства, суд вважає їх окремими позовними вимогами немайнового характеру.
Аналогічна правова позиція (щодо визначення кількості позовних вимог у спорах про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій, де позивач є фізичною особою, а відповідач - суб'єкт владних повноважень) висвітлена в ухвалі Верховного Суду від 23.01.2018 у справі №404/6556/16-а (2-а/404/74/17) (адміністративне провадження №К/9901/3882/18), в ухвалі Верховного Суду від 12.11.2019 у справі №240/4052/19 (адміністративне провадження №К/9901/31159/19).
Таким чином, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху від 09.11.2020 судом не було допущено помилки у визначенні належного до сплати за подання даної позовної заяви судового збору у загальному розмірі 2 522,40 грн. Не зважаючи на це, позивач не надав доказів сплати судового збору у належному розмірі (його доплати з урахуванням вже сплаченої суми), а також не навів об'єктивних обставин, які перешкоджали б йому сплатити такий збір.
Таким чином, позивачем не виконано ухвалу суду про залишення позовної заяви без руху від 09.11.2020, а тому даний позов слід повернути позивачеві з усіма доданими до нього матеріалами.
Пунктом 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Частиною 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
На підставі наведеного, керуючись ст. 169, 241-243, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання до їх вчинення - повернути позивачу з усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала може бути оскарженою в апеляційному порядку. Відповідно до статей 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення ухвали безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки встановлені частиною 2 статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Кафарський В.В.