16 листопада 2020 року Справа № 280/4678/20
м. Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сіпаки А.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження заяву представника третьої особи про залишення без руху позовної заяви
за позовом ОСОБА_1
до Держави Україна в особі Управління Державної казначейської служби України у м.Запоріжжі Запорізької області
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області
про стягнення матеріальної шкоди,
В провадженні Запорізького окружного адміністративного суду знаходиться вищезазначена справа.
Ухвалою від 20.07.2020 відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі та призначено підготовче засідання на 17.08.2020.
Ухвалою суду від 17.08.2020 продовжено строк проведення підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання на 19.10.2020.
Ухвалою суду від 19.10.2020 підготовче засідання було відкладено на 16.11.2020.
17.08.2020 до суду від представника третьої особи надійшла заява (вх.№37539) про залишення позовної заяви за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Управління Державної казначейської служби України у м.Запоріжжі Запорізької області третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області про стягнення матеріальної шкоди без руху. В обґрунтування якого зазначено, що позивачем з заявленими позовними вимогами не сплачено судовий збір.
Надаючи оцінку поданій заяві, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 13 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Згідно частини 2 статті 171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою судді від 20.07.2020 по справі було відкрито провадження, у вказаній ухвалі судом визначено, що позовна заява подана з додержанням вимог КАС України. Відсутні підстави, визначені статтями 169-170 КАС України, для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження у справі.
Оскільки у вказаній ухвалі судом визначено, що позовна заява відповідає вимогам ст. 159-161 КАС України, з огляду на це підстав для залишення позову без руху не вбачається, а доводи представника третьої особи є безпідставними.
Крім того, частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до статей 1 та 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Так, Європейським судом з прав людини зазначено, що «надмірний формалізм» може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду скарг заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (див. рішення у справах «Zubac v. Croatia», «Beles and Others v. the Czech Republic», № 47273/99, пп. 50-51 та 69, та «Walchli v. France», № 35787/03, п. 29).
При цьому, Європейський суд з прав людини (далі також - ЄСПЛ) провів лінію між формалізмом та надмірним формалізмом. Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу. Надмірний ж формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя.
У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке відповідно до практики ЄСПЛ включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати «вирішення» спору судом (рішення у справі «Kutic v. Croatia», заява №48778/99, пункт 25).
Рішеннями ЄСПЛ визначено, що право на доступ до суду має «застосовуватися на практиці і бути ефективним». Для того, щоб право на доступ було ефективним, особа «повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує її права» (рішення у справах «Bellet v. France» та «Nunes Dias v. Portugal»).
Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) може позбавити заявників права звертатися до суду (рішення ЄСПЛ у справі «Perez de Rada Cavanilles v. Spain»).
З огляду на наведене підстав для залишення позову без руху немає, а доводи представника третьої особи є безпідставними.
Керуючись ст.ст. 171, 248, 256 КАС України, суд,
У задоволенні заяви представника третьої особи про залишення позовної заяви без руху, - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя А.В. Сіпака