18 листопада 2020 рокуСправа № 280/8321/20 м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Лазаренко М.С., розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Сколибог О.С. (69035, м. Запоріжжя, вул. Жаботинського Леоніда, буд. 50, офіс 106), третя особа: Акціонерне товариство «Сбербанк» (01034, м.Київ, вул.Володимирська, 46; код ЄДРПОУ 25959784) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Сколибог О.С. (далі - відповідач), в якому позивач просить:
-визнати бездіяльність відповідача яка полягає у невиконанні вимог п.9 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження»- протиправною;
-зобов'язати відповідача виконавчий документ у виконавчому провадженні №62766199 з примусового виконання виконавчого напису №6320, вчиненого 12.08.2014 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Верповською О.В., яким звернуто стягнення на нерухоме майно ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 за Іпотечним договором реєстр № 810 від 03.07.2013 року, а саме: на житловий будинок літ.Н загальною площею 967,6 кв.м. та земельну ділянку площею 0,0748 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 з метою задоволення вимог ПАТ «Дочірній Банк Сбербанку Росії» в сумі 4568927,99 грн. - повернути стягувачу
Разом з позовною заявою позивач подав до суду заяву про забезпечення позову (вх.№55115), у якій просить:
- вжити заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису, реєстр №6320 від 12.08.2014, вчиненного приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Верповською Оленою Володимирівною про звернення стягнення на предмет іпотеки - житловий будинок літ. Н загальною площею 967,6 кв.м. та земельну ділянку площею 0,0748 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_1 .
В обґрунтування заяви заявник зазначає, що позивачем в судовому порядку оскаржується бездіяльність приватного виконавця, яка полягає у невиконання вимог п.9 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», забезпечення позову шляхом зупинення стягнення за оскаржуваним виконавчим документом, є таким, що цілком відповідає нормі закону. З огляду на викладене, заявник вважає, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, як боржника у виконавчому провадженні, у зв'язку з чим просить задовольнити заяву про забезпечення позову.
За правилами частини 1 статті 154 КАС України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе розглянути заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.
Розглянувши заяву про забезпечення позову та додані до неї письмові докази, суд дійшов висновку, що заява не підлягає задоволенню, з огляду наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
За приписами частини 1 статті 151 КАС України, позов може бути забезпечено:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Частиною 2 цієї статті встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.
Суд звертає увагу, що статтею 150 КАС України визначено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існують зазначені підстави, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Зміст вказаних норм свідчить про те, що суд може забезпечити адміністративний позов лише за наявності 2 обов'язкових умов: існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі та якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
В той же час, позивачем не надано доказів того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
З позовної заяви вбачається, що позивачем оскаржується бездіяльність приватного виконавця, яка полягає у невиконання вимог п.9 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».
В той же час позивачем в заяві про забезпечення позову зазначається, що забезпечення позову шляхом зупинення стягнення за оскаржуваним виконавчим документом, є таким, що цілком відповідає нормі закону.
Але, суд звертає увагу позивача, що ним не оскаржується виконавчий документ - виконавчий напис, а предметом позову є саме оскарження бездіяльності відповідача, яка полягає у невиконання вимог п.9 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».
Крім того, суд зазначає, що всі зазначені обставини у позовній заяві потребують доказування та не можна вважати такими, що очевидно призведуть до заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі.
Таким чином, судом підстав для задоволення заяви позивача про забезпечення позову не встановлено, тому заява не підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 5 ст. 154 КАС України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Керуючись статтями 150, 151, 154 та 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня її постановлення.
Суддя М.С. Лазаренко