13 листопада 2020 року м. Ужгород№ 260/2741/20
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Гебеш С.А.
при секретарі судових засідань - Жирош С.Ю.
та осіб, що беруть участь у справі:
позивача - ОСОБА_1
представник відповідача - Міськова Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач - ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії.
Позовні вимоги мотивовані тим, що рішення пенсійного фонду щодо відмови в призначенні йому пільгової пенсії за вислугу років є безпідставним і не відповідає вимогам законодавства. Вказує на те, що посада старший оглядач вагонів пункту технічного обслуговування вагонів входить до Списку професій і посад, які надають право на призначення пільгової пенсії.
У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав повністю, з мотивів викладених у позовній заяві та просив суд позов задоволити.
Представник відповідача у судовому засідання проти позову заперечила та просила суд відмовити у задоволенні позову, з мотивів наведених у письмовому відзиві, зокрема вказавши, що посада старшого оглядача вагонів не передбачена Списком професій і посад робітників локомотивних бригад і окремих категорій працівників забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та в метрополітенах і користуються правом на пенсію за вислугу років, а відповідно і стаж роботи на вказаній посаді не може бути зарахований як пільговий.
Заслухавши думку сторін, розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме із копії трудової книжки позивача:
02.07.1982 прийнятий слюсарем 1 розряду по ремонту автотранспортної техніки;
10.01.1983 переведений сплотчиком деревини;
23.04.1983 звільнений у зв'язку із призовом до лав Радянської Армії;
13.05.1983 по 07.06.1985 служба в лавах Радянської Армії;
11.06.1987 прийнятий тимчасово на час проходження практики в Усть Іжорський фанерний комбінат слюсарем 2 розряду;
01.09.1987 звільнений у з'язку із закінченням практики;
16.12.1987 прийнятий транспортерщиком 3 розряду Усть Іжорський фанерний комбінат;
01.01.1988 звільнений по закінченні тимчасових робіт;
13.06.1988 прийнятий слюсарем механозбірного цеху 4 розряду в Мукачівський завод "Карпати";
06.10.1988 звільнений з роботи за власним бажанням;
09.11.1988 прийнятий слюсарем-ремонтником 4 розряду в плиточний цех Мукачівського заводу керамічної плитки;
07.07.1989 звільнений з роботи за власним бажанням;
08.09.1989 прийнятий слюсарем по ремонту сільськогосподарських машин 3 розряду в Мукачівське районне транспортне підприємство;
01.02.1994 звільнений з роботи;
01.12.1994 прийнятий слюсарем по ремонту рухомого складу першого розряду пункту перестановки вагонів Мукачево;
04.04.1996 переведений слюсарем по ремонту рухомого складу третього розряду пункту технічного обслуговування вагонів Ужгород;
29.01.1997 переведений оглядачем-ремонтником вагонів 4 розряду пункту технічного обслуговування вагонів Ужгород;
07.04.2000 переведений старшим оглядачем вагонів 6 розряду (керівник зміни) пункту технічного обслуговування вагонів Ужгород;
19.12.2000 переведений оглядачем-ремонтником вагонів 5 розряду пункту технічного обслуговування вагонів Ужгород;
10.02.2004 переведений старшим оглядачем вагонів 6 розряду (керівник зміни) пункту технічного обслуговування вагонів Ужгород;
23.05.2008 переведений оглядачем-ремонтником вагонів 5 розряду пункту технічного обслуговування вагонів Ужгород;
05.03.2009 переведений старшим оглядачем вагонів 6 розряду (керівник зміни) пункту технічного обслуговування вагонів Ужгород;
04.10.2010 переведений оглядачем-ремонтником вагонів 5 розряду пункту технічного обслуговування вагонів Ужгород;
21.04.2011 переведений старшим оглядачем вагонів 6 розряду (керівник зміни) пункту технічного обслуговування вагонів Ужгород;
31.03.2013 звільнений по переводу у виробничий підрозділ "Експлуатаційне вагонне депо Ужгород";
01.04.2013 прийнятий старшим оглядачем вагонів 6 розряду (керівник зміни) пункту технічного обслуговування вагонів Ужгород по переводу з виробничого підрозділу "Вагонне депо Ужгород" де працює по теперішній час.
Позивач, вважаючи, що має загальний стаж роботи 37 років 08 місяців і 4 дні станом на 12 червня 2020 року і стаж, що дає право на оформлення пенсії за вислугу років 25 років 05 днів звернувся до Головного Управління пенсійного Фонду України в Закарпатській області із заявою про призначення йому пенсії.
Рішенням відповідача від 16 червня 2020 року № 072050004383 позивачу було відмовлено у призначенні пенсії за вислугу років, посилаючись на те, що у нього недостатньо стажу на роботах, які дають право на отримання пенсії за вислугу років. Також зазначено, що до спецстажу не враховано періоди роботи на посаді старшого оглядача вагонів, оскільки вказана посада не передбачена списком професій і посад робітників локомотивних бригад, затверджених постановою КМУ від 12.10.1992 року № 583.
Із змісту вказаного рішення вбачається, що згідно поданих документів для призначення пенсії страховий стаж позивача становить 36 років 3 місяці 21 день, з них 8 років 8 місяців та 15 днів, за вислугою років.
Вважаючи рішення відповідача про відмову в призначенні пенсії за вислугу років безпідставним і таким, що не відповідає вимогам законодавства, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Відповідно до статті 1 Конституції України, Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава. Стаття 3 Конституції України, відповідно, гарантує, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Офіційне тлумачення положення статті 1 Конституції України міститься у рішенні Конституційного Суду України № 3-рп/2012 від 25 січня 2012 року, згідно якого "Основними завданнями соціальної держави є створення умов для реалізації соціальних, культурних та економічних прав людини, сприяння самостійності і відповідальності кожної особи за свої дії, надання соціальної допомоги тим громадянам, які з незалежних від них обставин не можуть забезпечити достатній рівень життя для себе і своєї сім'ї".
Відповідно до п. "а" ч. 1 ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" право на пенсію за вислугу років мають: робітники локомотивних бригад і окремі категорії працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та метрополітенах, - за списками професій і посад, що затверджуються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України; після досягнення 55 років і при стажі роботи: для чоловіків - не менше 30 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначеній роботі.
За відсутності стажу роботи, встановленого абзацами другим і третім цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року право на пенсію за вислугу років надається за наявності стажу роботи, встановленого абзацами п'ятнадцятим - двадцять третім пункту "б" частини першої статті 13 цього Закону.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 року № 583 затверджений Список професій і посад робітників локомотивних бригад і окремих категорій працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та в метрополітенах і користуються правом на пенсію за вислугу років.
До Списку професій і посад робітників локомотивних бригад і окремих категорій працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та в метрополітенах і користуються правом на пенсію за вислугу років включені оглядачі вагонів магістральних залізниць, зайняті на пунктах технічного (технічного і комерційного) обслуговування вагонів станцій позакласних, 1 та 2 класу; оглядачі-ремонтники вагонів магістральних залізниць, зайняті на пунктах технічного (технічного і комерційного) обслуговування вагонів станцій позакласних, 1 та 2 класу; слюсарі по ремонту рухомого складу магістральних залізниць, зайняті на пунктах технічного (технічного і комерційного) обслуговування вагонів станцій позакласних, 1 та 2 класу.
Відповідач зазначає, що посада старшого оглядача вагонів не передбачена Списком професій і посад робітників локомотивних бригад і окремих категорій працівників забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та в метрополітенах і користуються правом на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою КМУ від 12.10.1992 року № 583.
Однак, відповідно до Національного класифікатора України "Класифікатор професій ДК 003:2010", затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 28.07.2010 № 327 на заміну ДК 003:2005, розділ 7 "Кваліфіковані робітники з інструментом" містить інформацію із загальним кодом 7233 "Механіки та монтажники сільськогосподарських та промислових машин" про професію із кодом 16269 оглядач вагонів та про професію із кодом 18540 слюсар з ремонту рухомого складу.
Обов'язковий додаток "В" Похідні слова до професій (професійних назв робіт) серед інших містить слово старший та 2 примітки, за якими похідні слова до професій (професійних назв робіт) можуть застосовуватися за умови збереження галузевої та функціональної належності, кваліфікаційних вимог, виключення дублювання, збереження коду новоутвореної професії. Назви професій можуть бути розширені за потребою користувача термінами та словами, які уточнюють місце роботи, виконувані роботи, сферу діяльності за умови дотримання лаконічності викладення, якщо інше не передбачено у КП чи відповідних законодавчо-правових актах.
Міністерством праці та соціальної політики України листом від 03.02.2011 №0132/0/14-11/036 надано роз'яснення, що якщо в переліки і Списки включені професії під загальною назвою, то правом на пенсію за вислугу років користуються працівники всіх найменувань по цих професіях та посадах, тобто старші, головні, провідні, а також помічники.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 09 липня 2020 року у справі №308/13118/16-а.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що дії відповідача щодо неврахування позивачу до спецстажу періодів роботи на посаді старшого оглядача вагонів є неправомірними.
Що стосується вимоги позивача про зобов'язання відповідача зарахувати до пільгового трудового стажу періоди роботи на певних посадах, то суд зазначає наступне.
На законодавчому рівні поняття "дискреційні повноваження" суб'єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов'язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов'язати до цього в судовому порядку.
Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.
У даній справі, умови, за яких пенсійний орган відмовляє у призначенні пенсії, визначені законом. Якщо такі умови відсутні, пенсійний орган повинен призначити пенсію. Повноваження пенсійного органу та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу, за умови звернення особи з усіма необхідними для призначення пенсії документами, - призначити пенсію. За законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями. Тому зазначені повноваження не є дискреційними.
Разом з тим, статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.
Така правова позиція узгоджується із позицією, висловленою Верховним Судом України у постанові від 16 вересня 2015 року у справі № 21-1465а15.
З метою ефективного відновлення порушеного права позивача, його позов підлягає задоволенню в повному обсязі, в тому числі і щодо вимоги про зобов'язання відповідача призначити пенсію за віком на пільгових умовах з 12 червня 2020 року.
Згідно ч. 2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В той же час наведені відповідачем обставини не дають суду підстав вважати, що у відповідача були законні підстави для відмови у призначенні пенсії позивачу, а тому наведені відповідачем обставини не можуть бути підставою для відмови у задоволенні даного позову.
У відповідності до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного Фонду України в Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, буд. 4, код ЄДРПОУ - 20453063) щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН - НОМЕР_1 ) пенсії за вислугу років.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, буд. 4, код ЄДРПОУ - 20453063) зарахувати до пільгового трудового стажу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН - НОМЕР_1 ), що дає право на призначення пенсії за вислугу років, період роботи на посадах: слюсарем по ремонту рухомого складу першого розряду пункту перестановки вагонів Мукачево з 01 грудня 1994 року по 28 січня 1997 року, оглядачем ремонтником вагонів четвертого розряду пункту технічного обслуговування вагонів Ужгород з 29 січня 1997 року по 06 квітня 2000 року, старшим оглядачем вагонів шостого розряду (керівником зміни) пункту технічного обслуговування вагонів Ужгород та оглядачем вагонів, оглядачем з 07 квітня 2000 року по 12 червня 2020 року та призначити пенсію за вислугу років на підставі ст. ст. 51, 52 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 12 червня 2020 року.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного Фонду України в Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, буд. 4, код ЄДРПОУ - 20453063) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН - НОМЕР_1 ) понесені судові витрати у вигляді слати судового збору в сумі 840,80 грн. (вісімсот сорок грн. вісімдесят коп.), що був сплачений згідно квитанції № 6734 від 13 серпня 2020 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текс рішення виготовлено та підписано 19 листопада 2020 року.
СуддяС.А. Гебеш