про забезпечення позову
18 листопада 2020 рокум. Ужгород№ 260/3411/20
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Скраль Т.В. розглянувши у письмовому провадженні питання щодо забезпечення адміністративного позову в адміністративній справі за позовом приватного підприємства "Звадар" в особі директора Зварун Володимира Володимировича ( АДРЕСА_1 ) до Управління Держпраці у Закарпатській області (вул. Минайська, буд. 16,м. Ужгород,Закарпатська область,88018) про визнання протиправною та скасування постанови, -
20 жовтня 2020 року Приватне підприємство "Звадар" в особі директора Зварун Володимира Володимровича звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Держпраці у Закарпатській області, якою просить суд: 1) визнати протиправною та скасувати постанову першого заступника начальника Управління Держпраці у Закарпатській області Грицик Василя Івановича про накладення штрафу № 3K340/1984/АВ/П/ПТ/-ТД-ФС-25 від 29 вересня 2020 року.
23 жовтня 2020 року ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі.
17 листопада 2020 року представником позивача подано заяву про забезпечення позову, якою просить вжити наступні заходи забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, а саме: Постанови Управління Держпраці у Закарпатській області про накладання штрафу за № 3K340/1984/АВ/П/ПТ/-ТД-ФС-25 від 29 вересня 2020 року до набрання законної сили рішенням у справі.
Відповідно до статті 154 частини 1 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Приписами статті 154 частин 2, 3 КАС України визначено, що суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк.
Суд не вбачає необхідності для повідомлення учасників справи, та для виклику особи, яка подала заяву про забезпечення позову, також немає необхідності для призначення її розгляду у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін. Відтак, розгляд поданої заяви проводиться у порядку письмового провадження без повідомлення сторін.
У зв'язку із наведеним, на підставі статті 229 частини 4 КАС України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (в тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
В обґрунтування необхідності застосування вказаного виду забезпечення позову, представник позивача посилається на ту обставину, що не зважаючи на оскарження постанови про накладення штрафу за № 3K340/1984/AB/П/ПТ/-ТД-ФС-25 від 29 вересня 2020 року, якою на підставі статті 265 частини 2 абзацу 2 КЗпП України на позивача накладено штраф у розмірі 100 000 грн., відповідач подав оскаржувану постанову до Хустського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на виконання. 09 листопада 2020 року Хустським районним відділом державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції винесено постанову про відкриття ВП № 63554239. Таким чином, примусове виконання оскаржуваної постанови про накладення штрафу може призвести до значної шкоди інтересам позивача та негативних наслідків у вигляді звернення стягнення на кошти, майно тощо, накладення заборони розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить позивачу на праві власності, а також вплине на можливість здійснення у подальшому господарської діяльності, оскільки потребуватиме вилучення з господарського обороту значних коштів, внаслідок чого позивач зазнає значних збитків.
Дослідивши подану представником позивача заяву про забезпечення позову та наведені в ній підстави для вжиття відповідних заходів, провівши аналіз положень чинного законодавства України, що регулює порядок забезпечення позову, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до частини 1 статті 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Згідно з частиною 2 статті 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Таким чином, законодавством встановлено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
При розгляді та вирішенні заяви про забезпечення позову суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв'язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя у разі задоволення вимог позивача (заявника).
Тобто, прийняття такого рішення доцільне та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може в майбутньому ускладнити виконання судового рішення чи призвести до потреби докласти значні зусилля для відновлення прав позивача у разі задоволення позову.
Судом встановлено, що 09 листопада 2020 року постановою державного виконавця Хустського районного відділу державної виконавчої служби Південно - Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Іван-Франківськ) Луканець Тетяною Ігорівною, відкрито виконавчого провадження ВП № 63554239 з примусового виконання постанови Управління Держпраці у Закарпатській області № 3K340/1984/АВ/П/ПТ/-ТД-ФС-25 від 29 вересня 2020 року.
Відкриття виконавчого провадження з виконання постанови Управління Держпраці у Закарпатській області № 3K340/1984/АВ/П/ПТ/-ТД-ФС-25 від 29 вересня 2020 року, яка є предметом оскарження в даній справі, зумовлює примусове виконання такої постанови та тягне за собою інші наслідки, передбачені Законом України "Про виконавче провадження" №1404-VIII від 02 червня 2016 року. Це, в свою чергу, може призвести до негативних фінансових наслідків для позивача у вигляді стягнення не лише суми штрафної санкції, яка є спірною, а й витрат виконавчого провадження.
Сукупність наведених обставин вказує на існування об'єктивної необхідності вжиття заходів забезпечення позову.
За правилами статті 151 частини 1 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Стаття 151 частина 1 пункт 5 КАС України кореспондується з статтею 34 частиною 1 пунктом 2 Закону України "Про виконавче провадження" №1404-VIII від 02.06.2016, в силу вимог якої, виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі, зокрема, зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.
У відповідності до пункту 11 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 509 від 17 липня 2013 року не сплачені у добровільному порядку штрафи стягуються органами державної виконавчої служби (щодо штрафів, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України).
Таким чином, оскаржувана позивачем постанова про накладення штрафу є виконавчим документом.
Відповідно до цього, заява представника позивача про вжиття заходів забезпечення позову підлягає задоволенню, а саме шляхом вжиття такого заходу забезпечення позову, як зупинення стягнення на підставі виконавчого документа - постанови Управлінням Держпраці у Закарпатській області про накладання штрафу за № 3K340/1984/АВ/П/ПТ/-ТД-ФС-25 від 29 вересня 2020 року до набрання законної сили рішенням у справі.
Згідно з статтею 154 частини 5 КАС України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Проаналізувавши зазначені норми, дослідивши матеріали справи в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення даної заяви про забезпечення позову, з огляду на те, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити виконання рішення суду або ефективний захист таких прав позивача, за захистом яких він звернувся.
За таких обставин заява представника позивача про забезпечення позову підлягає задоволенню у спосіб, що визначений вимогами статті 151 частини першої пункту 5 КАС України: шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа - постанови Управлінням Держпраці у Закарпатській області про накладання штрафу за № 3K340/1984/АВ/П/ПТ/-ТД-ФС-25 від 29 вересня 2020 року.
Керуючись статтями 150-154, 248 КАС України, суд -
1. Заяву представника позивача про забезпечення позову по адміністративній справі за позовом приватного підприємства "Звадар" в особі Директора Зварун Володимира Володимровича до Управління Держпраці у Закарпатській області про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.
2. Зупинити стягнення на підставі виконавчого документа - постанови Управлінням Держпраці у Закарпатській області про накладання штрафу за № 3K340/1984/АВ/П/ПТ/-ТД-ФС-25 від 29 вересня 2020 року - до набрання судовим рішенням в справі № 260/3411/20 законної сили.
3. Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Ухвала про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя Т.В.Скраль