копія
Справа №2-50/2010р.
28 квітня 2010 року Тростянецький районний суд Сумської області
в складі: головуючої судді - Литовченко Н.О.
при секретарі - Підопригорі В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Тростянець цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Сумигаз», Охтирського управління по експлуатації газового господарства ВАТ «Сумигаз», треті особи Відділ виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м.Охтирка, начальник Охтирського управління по експлуатації газового господарства Рогальський Олександр Васильович, про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, визнання недійсними та скасування актів розслідування нещасного випадку, визнання нещасного випадку пов'язаним з виробництвом,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ВАТ по газопостачанню та газифікації «Сумигаз», Охтирського управління по ЕГГ ВАТ «Сумигаз», треті особи Відділ виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м.Охтирка, начальник Охтирського управління по ЕГГ Рогальський О.В. про визнання нещасного випадку пов'язаним з виробництвом, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу посилаючись на те, що 26.03.2008 року вона була прийнята відповідачем на роботу тимчасово по 29.07.2010 року контролером газового господарства в Тростянецький цех. Наказом №66-л від 20.03.2009 року її було звільнено з роботи на підставі ст.36 п.2 КЗпП України - у зв'язку з закінченням строку трудового договору. Позивачка вважає, що звільнена незаконно, оскільки на час її звільнення не закінчився строк дії трудового договору та звільнили її в період тимчасової втрати працездатності внаслідок нещасного випадку, що стався з нею 22.11.2008 року при виконанні нею трудових обов'язків у вихідний день. Так, 22.11.2008 року на шляху до своїх абонентів з вул.Півненка на вул.Куйбишева, по вул.Миру біля клубу «Ветеран» вона оступилася і потрапила однією ногою у виїмку, наповнену водою, підсковзнулася та впала, внаслідок чого отримала скалковий перелом лівого ліктьового відростка зі зміщенням. Комісіями відповідача були складені акти про нещасний випадок, що не пов'язаний з виробництвом, які не відповідають фактичним обставинам справи, а тому позивачка вимушена була звернутися до суду з даним позовом.
В судовому засіданні позивачка свої вимоги підтримала та при цьому пояснила, що 26.03.2008 року була прийнята на роботу до відповідача контролером Тростянецького цеху газового господарства тимчасово, на час декретної відпустки іншої робітниці по 29.07.2010 року. В листопаді 2008 року у зв'язку з перевіркою роботи контролерів майстром ОСОБА_3, вона не встигала протягом робочого дня обійти абонентів відповідно до графіку, а тому згідно усного наказу ОСОБА_3 вийшла на роботу в суботу, 22.11.2008 року, та при слідуванні від абонентів з вул.Півненка на вул.Островського та вул.Куйбишева, по вул.Миру на проїзній частині дороги навпроти клубу «Ветеран» вона підсковзнулася та впала, у неї почала боліти рука, тому вона повернулася додому. 23.11.2008 року вона знову обходила абонентів, а в понеділок біль в руці посилився, вона повідомила майстра ОСОБА_4 про нещасний випадок та звернулася до лікарні, де було встановлено, що вона отримала травму. 15.12.2008 року їй надали акт про нещасний випадок, не пов'язаний з виробництвом, з яким вона категорично не погоджується, оскільки вважає, що отримала травму під час виконання трудових обов'язків. Тривалий час вона лікувалася та після лікарняного повинна була стати до роботи 21.03.2009 року, але була викликана на учбову сесію до навчального закладу, а тому передала до Охтирського управління свою заяву та виклик на сесію та поїхала на навчання, а після повернення дізналася, що з роботи її звільнено за ст.36 п.2 КЗпП України. Вона вважає, що звільнили її незаконно, оскільки строк дії договору не закінчився, звільнення провели під час перебування її на лікарняному, а тому просила суд поновити її на роботі контролером Тростянецького цеху Охтирського управління по експлуатації газового господарства, стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу, визнати недійсним та скасувати акт №24 від 25.11.2008 року та акт розслідування нещасного випадку від 30.12.2008 року, визнати нещасний випадок, який стався з нею 22.11.2008 року таким, що пов'язаний з виробництвом та зобов'язати відповідача скласти акт форми Н-1.
Представник відповідачів в судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що позивачка була прийнята на роботу тимчасово, на строк переводу постійного працівника оператором для заміщення посади жінки, якій була надана частково оплачувана відпустка по догляду за дитиною до 3-х років, та була звільнена 20.03.2009 року за ст.36 п.2 КЗпП України, розрахунок з нею проведений по 20.03.2009 року включно. Двічі на адресу ОСОБА_1 був направлений лист з пропозицією отримати трудову книжку, але вона вчасно за нею не з'явилася, а отримала лише 22.06.2009 року. Заяви про надання їй оплачуваної відпустки у зв'язку з навчанням позивачка не подавала, а тому така відпустка їй і не надавалася. В листопаді 2008 року на підприємстві відповідача не видавалися накази про роботу у вихідний день 22 та 23 листопада, старший майстер ОСОБА_3 не має повноважень видавати будь-які накази щодо виходу на роботу чи підписувати їх, а тому позивачка вийшла на роботу у вихідний день на свій страх і ризик, порушивши при цьому трудове законодавство, правила внутрішнього трудового розпорядку та інструкцію з охорони праці, окрім того вчасно не повідомила про нещасний випадок своє керівництво та не звернулася за допомогою до медичної установи. При розслідуванні нещасного випадку комісією було прийнято рішення про те, що травма, отримана позивачкою, не пов'язана з виробництвом, а тому заявлені нею вимоги відповідачі вважають безпідставними.
Представник третьої особи відділу виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м.Охтирка в судовому засіданні проти позову заперечував та пояснив, що розслідування нещасного випадку, що стався з позивачкою, було проведено ретельно та висновки зроблені вірні, оскільки нещасний випадок стався в неробочий день, у зв'язку з необережністю позивачки та при цьому не було дії небезпечного виробничого фактору.
Третя особа Рогальський О.В. в судове засідання не з'явився, подав заяву, в якій просив справу слухати без його участі.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини:
ОСОБА_1 26.03.2008 року була прийнята на роботу в Охтирське управління газового господарства контролером в Тростянецький цех тимчасово, про що свідчить запис в її трудовій книжці (т.1 а.с.91-92).
При цьому в наказі №63-Л від 26.03.2008 року про прийняття її на роботу в графі «строк трудового договору» зазначено: тимчасово, по 29.07.2010р. на період переводу ОСОБА_5 оператором (т.1 а.с.72), в заяві про прийом на роботу ОСОБА_1 також просила прийняти її на роботу контролером тимчасово (т.1 а.с.139).
Як вбачається з копії наказу відповідача №148-Л від 08.06.2007 року, у зв'язку з декретною відпусткою бухгалтера Тростянецького цеху ОСОБА_6, переведена оператор ЕОМ служби обліку газу ОСОБА_7 бухгалтером з 08.06.2007 року по 08.10.2007 року, згідно наказу №175-Л від 02.07.2007 року ОСОБА_5 була прийнята на роботу на строк до 08.10.2007 року оператором (т.2 а.с.61,62).
Згідно наказу №265-Л від 08.10.2007 року, бухгалтеру ОСОБА_6 надана відпустка з 09.10.2007 року по 29.07.2010 року, та у зв'язку з цим наказом №266-Л від 08.10.2007 року продовжено дію наказів про переведення ОСОБА_7 тимчасово бухгалтером та про прийом на роботу ОСОБА_5 тимчасово оператором до 29.07.2010 року(т.2 а.с.63,64).
04.03.2008 року ОСОБА_5 була переведена на посаду контролера на постійній основі, а 05.03.2008 року - на посаду оператора тимчасово, на період переводу оператора ОСОБА_7 бухгалтером, що підтверджується копіями наказів № 57-Л від 04.03.2008 року та №59-Л від 05.03.2008 року (т.2 а.с.65,66).
12.01.2009 року ОСОБА_8 подала заяву про переривання відпустки по догляду за дитиною до трьох років з 12.01.2009 року з виходом на роботу на повний робочий день, та цього ж дня був виданий наказ про переривання її відпустки та наказ про припинення дії наказів про тимчасовий перевід ОСОБА_7 та ОСОБА_5.(т.2 а.с.69-72,).
20.03.2009 року ОСОБА_1 була звільнена з роботи за ст.36 п.2 КЗпП України по закінченню строку трудового договору у зв'язку з переводом на попереднє місце роботи контролером ОСОБА_5 у зв'язку з виходом на роботу з відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею 3-х років ОСОБА_6 (т.2 а.с.73).
Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_1 була прийнята на роботу тимчасово на посаду контролера у зв'язку з переведенням особи, що обіймала дану посаду тимчасово на посаду оператора, яка тимчасово вивільнилася у зв'язку з переведенням працівника на посаду бухгалтера на місце ОСОБА_8, якій була надана відпустка по догляду за дитиною до трьох років.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.23 КЗпП України трудовий договір може бути на визначений строк, встановлений за погодженням сторін.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.36 КЗпП України підставами припинення трудового договору є закінчення строку (пункти 2 і 3 статті 23), крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна з сторін не поставила вимогу про їх розірвання.
Відповідно до ст.181 КЗпП України відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустка без збереження заробітної плати надаються ... повністю або частково в межах установленого періоду та оформляються наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу. При цьому закон не забороняє особі достроково перервати відпустку по догляду за дитиною до трьох років та повернутися на роботу, не зважаючи на наявність в наказі про надання їй відпустки кінцевого її терміну.
Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задоволенню не підлягають, оскільки не встановлено порушень відповідачем законодавства при її звільненні за закінченням строкового трудового договору у зв'язку з перериванням відпустки по догляду за дитиною до трьох років та вихід на роботу бухгалтера ОСОБА_8, та відповідно повернення на раніше займані посади оператора та контролера тимчасово переведених ОСОБА_7 та ОСОБА_5
При цьому зазначення в наказі про прийом позивачки на роботу строку закінчення трудового договору не є підставою для її поновлення на роботі, оскільки вона була прийнята на роботу на час переведення постійного працівника на іншу посаду.
Окрім того, суд не бере до уваги доводів позивачки про незаконність її звільнення у зв'язку виданням наказу про звільнення в останній день її перебування на лікарняному, оскільки звільнення у зв'язку з закінченням строку трудового договору не є звільненням з ініціативи власника чи уповноваженого ним органу, а тому на даний випадок не поширюється положення ч.3 ст.40 КЗпП України про заборону звільнення працівника з ініціативи власника в період його тимчасової непрацездатності чи перебування у відпустці.
Згідно акту №24 про нещасний випадок невиробничого характеру форми НТ, ОСОБА_1, йдучи на роботу через особисту необережність отримала травму лівої руки. Подія, що призвела до нещасного випадку - випадкове падіння потерпілої під час ходьби, причина - особиста необережність (т.1 а.с.6).
Як вбачається з акту розслідування нещасного випадку, складеного 29.12.2008 року комісією, призначеною наказом №300 від 23.12.2008 року Охтирським управлінням по експлуатації газового господарства, в період з 23.12.2008 року по 29.12.2008 року комісія провела розслідування нещасного випадку, що стався 22.11.2008 року з контролером Тростянецького газового цеху ОСОБА_1, та встановила, що ОСОБА_1 самостійно, без наказу проводила зняття показників лічильників газу та їх пломбування 22.11.2008 року, та з її слів, роблячи обхід абонентів впала на вул.Миру, в понеділок, 24.11.2008 року їй стало погано та вона, повідомивши майстра, звернулася до лікарні, де їй було встановлено діагноз: закритий скалковий перелом лівого ліктьового відростку зі зміщенням. Причиною падіння ОСОБА_1 комісією було визнано падіння під час пересування та зроблені висновки, що даний нещасний випадок стався після виконання робіт в неділю, 23.11.2008 року чи в побуті того ж дня, та залишено в силі акт №24 від 25.11.2008 року (т.1 а.с.11-14).
Згідно копії пояснювальної записки ОСОБА_1, 24.11.2008 року близько 07год.20хв. на шляху до роботи вона підковзнулася та впала на лікоть лівої руки, в результаті чого отримала внутрішнє пошкодження ліктьового суглоба (т.1 а.с.144).
Згідно медичної карти стаціонарного хворого ОСОБА_1 перебувала на лікуванні в травматологічному відділенні Тростянецької ЦРЛ з 24.11.2008 року по 10.12.2008 року з приводу закритого скалкового перелому лівого ліктьового відростку зі зміщенням, та згідно копії листка непрацездатності повинна була стати до роботи 21.03.2009 року (т.1 а.с.18).
З інструкцією з охорони праці для контролера абонентної служби ОСОБА_1 була ознайомлена та копію інструкції отримала, відповідні інструктажі з техніки безпеки були проведені (т.1 а.с.142-143,145-146).
Згідно складеного позивачкою графіку обходу абонентів на листопад 2008 року, 22 та 23 листопада в ньому як робочі дні не позначені, потім нею був складений інший графік, в якому 22 та 23 листопада відмічені як робочі дні, але як пояснила ОСОБА_1, уточнений графік з керівництвом вона не погоджувала та майстру не надавала (т.1 а.с.126,127).
Згідно копій абонентських книжок, ОСОБА_1 дійсно пломбувала лічильники у абонентів 22 та 23 листопада 2008 року (а.с.96-122).
Згідно довідки Охтирського управління по експлуатації газового господарства ВАТ «Сумигаз», на період вихідних днів 22.11.2008 року та 23.11.2008 року наказ по управлінню «Про роботу у вихідні дні» для контролерів Тростянецького цеху не видавався (т.1 а.с.229).
Як пояснила в судовому засіданні допитана в якості свідка ОСОБА_1, вона отримала усний наказ від майстра ОСОБА_9 працювати у вихідні дні 22 та 23 листопада 2008 року, оскільки необхідно було вчасно зняти показники з лічильників абонентів до закінчення місяця, та 22.11.2008 року йдучи від абонентів до абонентів, по вул.Миру на проїзній частині дороги біля клубу «Ветеран» вона підсковзнулася та впала, на біль відразу уваги не звернула, а тому керівництво про отриману травму повідомила лише в понеділок та в цього ж дня, 24.11.2008 року звернулася до лікарні. При цьому вона також працювала і в неділю, 23.11.2008 року. Письмовий наказ про роботу у вихідні дні не видавався, але ОСОБА_9 обіцяла надати відгул за роботу у вихідні.
Як пояснила допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_10, 22.11.2008 року десь о 16 годині вона поверталася з роботи та бачила, як на вул.Миру біля зупинки впала позивачка, хотіла допомогти їй піднятися, але вона швидко встала та пішла.
Як пояснив допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_11, 22.11.2008 року він біля під'їзду зустрів позивачку, яка плакала та скаржилася на біль в лівій руці, пояснила, що була на роботі та впала.
Як пояснила в судовому засіданні допитана в якості свідка ОСОБА_12, ОСОБА_1 пломбувала у неї лічильник 22 та 23 листопада 2008 року, при цьому в неділю скаржилася на біль в руці, казала, що впала напередодні.
Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_13 пояснив, що позивачка знаходилася на лікуванні в Тростянецькій ЦРЛ з 24.11.2008 року, 27 листопада їй була проведена операція. Чи могла вона щось робити після отримання травми лівою рукою він сказати не може, оскільки у кожного свій больовий поріг.
Як пояснила в судовому засіданні допитана в якості свідка ОСОБА_9, 21.11.2008 року вона дійсно приїздила до Тростянецького цеху для надання методичних рекомендацій контролерам, ставила перед керівництвом питання про зміну графіків обходу контролерами абонентів та залучення контролерів на роботу в суботу, але чи вирішувалося це питання - їй невідомо. Будь-яких розпоряджень про роботу у вихідні дні вона не давала, оскільки дане питання не входить до її компетенції, завдань контролерам на пломбування лічильників вона також не давала.
Як пояснив в судовому засіданні допитаний в якості свідка ОСОБА_14, за заявою позивачки було проведено розслідування нещасного випадку, що стався з нею, та він визнаний не пов'язаним з виробництвом. При друкуванні реквізитів акта в ньому була допущена помилка щодо дати - надруковано 14 листопада замість вірного 22 листопада.
Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_15 пояснив, що при розслідуванні нещасного випадку, що стався з ОСОБА_1, зв'язку з виробництвом встановлено не було.
Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_16 пояснила, що 12.01.2009 року з декретної відпустки повернулася бухгалтер, у зв'язку з чим всі працівники були переведені на попередні місця роботи, а ОСОБА_1 була звільнена в останній день лікарняного 20.03.2009 року у зв'язку з закінченням строкового трудового договору, з нею проведено повний розрахунок включно по 20.03.2009 року та направлено повідомлення про необхідність отримати трудову книжку. Дійсно з Тростянецького цеху майстер привозив довідку-виклик ОСОБА_1 на сесію, але вона знаходилася на лікарняному та заяви про надання відпустки на час навчання не подала, а тому підстав для надання відпустки не було, і довідку вона повернула до Тростянецького цеху для повернення ОСОБА_1
Як пояснили допитані в судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, дійсно наприкінці листопада 2008 року приїздила ОСОБА_9 приймати від них звіти по кількості зібраного газу, але вказівок про роботу у вихідні дні вона не давала.
Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_21 пояснив, що будучи на лікарняному, позивачка передавала йому довідку-виклик на сесію, яку він передав до відділу кадрів Охтирського управління, при цьому заяви на відпустку вона не передавала.
Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_22 пояснив, що наказ про роботу контролерів у вихідні дні 22 та 23 листопада 2008 року по Тростянецькому газовому цеху не видавався. ОСОБА_1 про отриману травму повідомила 24.11.2008 року, він підготував матеріали та начальник Управління видав наказ про створення комісії з розслідування нещасного випадку. За результатами розслідування було встановлено, що даний випадок не пов'язаний з виробництвом.
Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_4 пояснила, що 24.11.2008 року вранці бала Н.В. відпросилася сходити в лікарню, бо на вихідних ходила по дільниці і впала, а десь о 14 годині вона подзвонила та повідомила, що її кладуть до лікарні. Наказу про робочі дні 22 та 23 листопада 2008 року не було.
Відповідно до ч.1 ст. 71 КЗпП України, робота у вихідні дні забороняється. Залучення окремих працівників до роботи у ці дні допускається тільки з дозволу виборного органу первинної профспілкової організації підприємства, установи, організації і лише у виняткових випадках, що визначаються законодавством в частині другій цієї статті. Відповідно до ч.3 цієї ж статті, залучення працівників до роботи у вихідні дні провадиться за письмовим наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу.
Відповідно до ч.1 Інструкції з охорони праці №60-ОП для контролера абонентної служби, затвердженої наказом №72 від 03.04.2008 року начальником управління, контролер зобов'язаний виконувати тільки доручену йому роботу, виконувати вимоги правил внутрішнього трудового розпорядку (т.1 а.с.230-231).
Відповідно до ст.13 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» страховим випадком є нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання, що спричинили застрахованому професійно зумовлену фізичну чи психічну травму за обставин, зазначених у статті 14 цього Закону, з настанням яких виникає право застрахованої особи на отримання матеріального забезпечення та/або соціальних послуг.
Відповідно до ст.14 цього ж закону нещасний випадок - це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов'язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров'ю або настала смерть.
Таким чином, вийшовши на роботу у вихідний день, коли власником чи уповноваженим ним органом не видавався наказ про залучення її до роботи у вихідний день, позивачка сама порушила внутрішній трудовий розпорядок, трудову дисципліну та інструкцію з охорони праці, з якою була своєчасно ознайомлена.
Судом не встановлено також наявність в даному випадку обмеженої в часі події або раптовий вплив на ОСОБА_1 небезпечного виробничого фактора чи середовища, оскільки причиною травми була особиста необережність позивачки при пересуванні.
За таких обставин нещасний випадок, що стався з нею, вірно визначений відповідачем таким, що не пов'язаний з виробництвом, а тому позовні вимоги про скасування актів розслідування нещасного випадку, визнання нещасного випадку пов'язаним з виробництвом та зобов'язання відповідача скласти акт форми Н-1 задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст.10,11,81,88,209,212,214,215,218 ЦПК України, ст.ст.23,36,71,181, КЗпП України, ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», суд -
Відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Сумигаз», Охтирського управління по експлуатації газового господарства ВАТ «Сумигаз», треті особи Відділ виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м.Охтирка, начальник Охтирського управління по експлуатації газового господарства Рогальський Олександр Васильович, про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, скасування актів розслідування нещасного випадку, визнання нещасного випадку пов'язаним з виробництвом.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Сумської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
Суддя підпис
ВІРНО: суддя
Тростянецького райсуду Н.О.Литовченко