20.11.2020 Єдиний унікальний номер 205/462/16-ц
Провадження № 6/205/307/20
20 листопада 2020 року Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі: головуючого судді Терещенко Т.П., за участю секретаря судового засідання Далакян Л.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі справу за заявою Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний банк «Індустріалбанк» про видачу дубліката виконавчого листа,
11 листопада 2020 року ПАТ АКБ «Індустріалбанк» звернулось до суду з вищевказаною заявою.
У своїй заяві заявник посилався на те, що 18 квітня 2016 року Ленінським районним судом м.Дніпропетровська розглянута з винесенням судового рішення цивільна справа № 205/462/16-ц за позовом ПАТ «АБ «Експрес-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №21637/30/к/НД9 в розмірі 13 983 гривні 11 копійок, яким позовні вимоги ПАТ «АБ «Експрес-Банк» задоволені повністю. 02 вересня 2016 року з метою виконання рішення було видано виконавчі листи. ПАТ «АБ «Експрес-Банк» направляв виконавчі листи до Самарського ВДВС м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області для подальшого виконання, а 03 жовтня 2016 року державним виконавцем відділу ДВС було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. 28 грудня 2018 року державним виконавцем Центрального ВДВС м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області була винесена постанова про повернення виконавчого документа на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», однак постанову про повернення виконавчих документів з їх оригіналами банк не отримував. Тобто, на день подачі заяви про видачу дубліката виконавчого листа строк на його подачу не пропущено. Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 07 грудня 2018 року замінено стягувача ПАТ «АБ «Експрес-Банк» на його правонаступника ПАТ АКБ «Індустріалбанк». З урахуванням зазначених обставин, заявник просив видати дублікат виконавчого листа щодо стягнення заборгованості з боржника.
У судове засідання представник заявника не з'явився, у тексті заяви викладено клопотання про її розгляд без участі представника заявника.
Інші сторони у судове засідання не з'явилися, про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомляли.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, суд розглядає справу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Вивчивши заяву та матеріали цивільної справи, суд дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що 18 квітня 2016 року Ленінським районним судом м. Дніпропетровська розглянута з винесенням судового рішення цивільна справа № 205/462/16-ц за позовом ПАТ «АБ «Експрес-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами №21637/30/к/НД9 від 13 грудня 2012 року та № 21637/51/к/НД10 від 12 грудня 2013 року, яким позовні вимоги ПАТ «АБ «Експрес-Банк» задоволені повністю (а. с. 75-76).
07 грудня 2018 року ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська замінено стягувача ПАТ «АБ «Експрес-Банк» на його правонаступника ПАТ АКБ «Індустріалбанк» у виконавчому провадженні щодо виконання рішення у цивільній справі № 205/462/16-ц за позовом ПАТ «АБ «Експрес-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами (а. с. 100-101).
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження.
Згідно із ч. 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Частиною 5 статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.
Пунктом 17.4 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України передбачено, що у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.
З матеріалів справи встановлено, що постановою старшого державного виконавця Самарського відділу державної виконавчої служби міста Дніпропетровськ Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області від 03 жовтня 2016 року було відкрито виконавче провадження з виконання виконавчих листів № 205/462/16-ц виданих 02 вересня 2016 року (а. с. 115, 132).
Разом з тим, 28 грудня 2018 року старшим державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби міста Дніпропетровськ Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області була винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувану на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».
Однак, у матеріалах справи відсутні будь-які належні, допустимі та достатні докази, що стягувач протягом декількох років (починаючи з 28 грудня 2018 року) намагався забезпечити виконання судового рішення у справі №205/462/16-ц.
Стаття 80 ЦПК України передбачає, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Згідно із ч. ч. 1 та 5 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв'язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, подавши відповідні докази. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист.
Однак, з поданої заявником заяви та долучених до неї документів, судом встановлено, що ПАТ АКБ «Індустріалбанк» не надано жодного доказу, який свідчить про втрату виконавчого листа.
Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні вимог видачі дубліката виконавчого листа.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 55, 247, 258-260, 355, п. 17.4 Перехідних положень ЦПК України, суд
У задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний банк «Індустріалбанк» про видачу дубліката виконавчого листа - відмовити.
Ухвалу може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Ленінський районний суд м.Дніпропетровська шляхом подачі апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її постановлення.
Суддя: Т.П. Терещенко
.