Справа № 177/2069/19
Провадження № 2/177/251/20
Іменем України
12 листопада 2020 року
Криворізький районний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді Строгової Г. Г.
секретаря судового засідання Короновської Д. І.,
за участі:
позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
представника відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Моторне (транспортне) страхове бюро України, про стягнення матеріальної та моральної шкоди , -
Позивач звернувся до суду із зазначеною позовною заявою, в якій просив суд стягнути з відповідача на його користь грошові кошти у розмірі 81221,09 грн., в рахунок відшкодування завданої йому майнової шкоди, грошові кошти у розмірі 50000,00 грн., в рахунок відшкодування моральної шкоди та сплачений ним при подані позовної заяви судовий збір в розмірі 1580,61 грн.
В обґрунтування позовних вимог, позивач посилався на те, що він є власником автомобіля «Mersedes benz Vito 115 CDI», д.н. НОМЕР_1 .
28 лютого 2018 року о 13:20 год. водій ОСОБА_4 , керуючи транспортним засобом марки "Geely СЕ-2", д/н НОМЕР_2 по Об'їзній дорозі в м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області, не реагував на дорожню обстановку, залежно від неї не обрав безпечної швидкості руху, щоб постійно контролювати рух керованого ним автомобіля, втративши контроль над рухом автомобіля, допустив його занос, з подальшим виїздом на смугу зустрічного руху, де сталося зіткнення з автомобілем "Mersedes benz Vito 115 CDI", д/н НОМЕР_3 під керуванням позивача, внаслідок зіткнення його транспортний засіб отримав механічні пошкодження, чим була завдана йому майнова шкода.
Постановою Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26.03.2019 року ОСОБА_4 визнано винуватим у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, провадження у справі відносно ОСОБА_4 закрито, у зв'язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 11.06.2019 постанова Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26.03.2019, якою провадження у справі про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП закрито, залишено без змін.
Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля "Geely СЕ-2", номерний знак НОМЕР_2 на момент скоєння ОСОБА_4 ДТП, тобто станом на 28.02.2019 року, не була застрахована.
У зв'язку з чим, після ДТП, до Моторно (транспортного) страхового бюро України, ним було направлено повідомлення про ДТП за участі його автомобіля "Mersedes benz Vito 115 CDI", д/н НОМЕР_3 та автомобіля"Geely CE-2", д/н НОМЕР_4 , яким на момент ДТП керував ОСОБА_4 та заяву про страхове відшкодування.
За страховою справою №48933 МТСБУ прийнято рішення про виплату на його користь страхового відшкодування в розмірі 100 000,00 грн. Виплату проведено 02.09.2019 року.
Відповідно до висновку судового авто-товарознавчого дослідження № 88/18 від 20.07.2018 року, складеного судовим експертом Рейнюком О.В. на замовлення ТОВ «УЦПЗ «Експерт-Сервіс», сума майнового збитку, спричиненого з технічної точки зору, йому - як власнику автомобіля марки «Mersedes benz Vito 115 CDI», д/н НОМЕР_1 , - складає 281759,13 грн. Ринкова вартість в аварійному стані автомобіля марки «Mersedes benz Vito 115 CDI», д/н НОМЕР_1 складає - 100538,04 грн.
Таким чином, вважає, що оскільки сума майнової шкоди заподіяна внаслідок ДТП складає 281759,13 грн, страхове відшкодування, сплачене МТСБУ на його користь - 100 000 грн., ринкова вартість в аварійному стані автомобіля марки "Mersedes benz Vito 115 CDI", д/н НОМЕР_1 , тому особа винна у ДТП, а саме: ОСОБА_4 має сплатити йому спричинену суму майнового збитку за пошкоджений автомобіль в розмірі 81221,09 грн.
Крім того, позивачу діями відповідача ОСОБА_4 завдана моральна шкода, яка полягає в емоційному стресі, дискомфорті, схвильованості та безпорадності, у зв'язку із ДТП, моральними переживаннями, у зв'язку з пошкодженням власного автомобіля, у тому, що на улагодження усіх проблем, які виникли в наслідок ДТП він втратив дуже багато часу. Також, відповідач до теперішнього часу так і не вибачився перед ним та не намагається в добровільному порядку відшкодувати йому майнову та моральну шкоду, моральну шкоду він оцінює в 50000,00 грн.
Ухвалою судді від 06 лютого 2020 року провадження по справі відкрито та вирішено справу розглядати за правилами спрощеного провадження з повідомлення сторін та за заявою позивача з Моторно (транспортного) страхового бюро України, витребувані докази на підтвердження викладених в позові обставин (а.с. 74-75 Том 1).
Ухвалою суду від 27 липня 2020 року змінено порядок розгляду справи з правил спрощеного позовного провадження на загальний порядок та розпочато підготовче засідання по вказаній цивільній справі (а.с 217 Том 1).
13 жовтня 2020 року підготовче провадження закрите та справу призначено до судового розгляду по суті (а.с. 2 Том 2).
Позивач та його представник ОСОБА_2 в судому засіданні позовні вимоги підтримали, просили задовольнити їх в повному обсязі.
Представник відповідача - ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, посилаючись на необґрунтованість позовних вимог, оскільки вважає, що наданий позивачем до позовної заяви висновок експертного авто товарознавчого дослідження № 88/18 від 20.07.2018 по визначенню матеріального збитку не є належним доказом, оскільки його проведення не було призначено ухвалою суду, а було здійснено за заявою ТОВ «УЦПЗ «Експерт-Сервіс». Крім того, в порушення п. 5.2. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, при проведенні експертизи відповідача ОСОБА_4 не було включено, як заінтересовану особу, для технічного огляду пошкодженого колісного транспортного засобу позивача. Відповідач взагалі, ніякого повідомлення про час та місце проведення технічного огляду пошкодженого автомобіля позивача не отримував. Також, вказує, що позивач зазначає, що фактична сума майнового збитку дорівнює 81 221,09 грн. при цьому не додає належних письмових доказів, на підтвердження ним сплати реальної (фактичної) вартості пошкоджених деталей, вузлів та агрегатів, ведення відновлювального ремонту, тощо.
Щодо стягнення моральної шкоди, вказує, що позивачем у позовній заяві не зазначено з яких міркувань виходив позивач, визначаючи розмір моральної шкоди в сумі 50000,00 грн., та ним не надано відповідних підтверджуючих доказів. Також, зазначає, що не доведений причинний зв'язок між протиправними діями відповідача та отриманням позивачем емоційного стресу, дискомфорту, схвильованості та безпорадності саме у зв'язку з ДТП. У задоволені позовних вимог просив відмовити. Заперечення викладені у наданому відзиві на позовну заяву (а.с. 191-196 Том 1).
Представник третьої особи Моторне (транспортне) страхове бюро України, в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності (а.с. 226-227 Том 1).
Суд,вислухавши присутніх в судовому засіданні учасників справи, дослідивши письмові матеріали справи, приходить до наступного.
Судом встановлено, що відповідно до копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 , позивач ОСОБА_1 є власником автомобіля "Mersedes Вenz Vito 115 CDI", д/н НОМЕР_1 (а.с.10 Том 1).
Відповідно до постанови Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26.03.2019 (а.с. 15-16 т. 1), 28 лютого 2018 року о 13:20 год. водій ОСОБА_4 керуючи транспортним засобом марки "Geely СЕ-2", д/н НОМЕР_2 по Об'їзній дорозі в м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області, не реагував на дорожню обстановку, залежно від неї не обрав безпечної швидкості руху щоб постійно контролювати рух автомобіля, втративши контроль над рухом автомобіля, допустив його занос, з подальшим виїздом на смугу зустрічного руху, де сталося зіткнення з автомобілем "Mersedes benz Vito 115 CDI", д/н НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_1 , чим порушив вимоги п.п. 2.3б; 12.1 ПДР України. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальні збитки.
Вказаною постановою ОСОБА_4 визнано винуватим у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, провадження у справі відносно ОСОБА_4 , закрито, у зв'язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 11.06.2019 постанова Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26.03.2019, якою провадження у справі про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП закрито, залишено без змін (17-18 Том 1).
Відповідно до висновку експертного автотоварознавчого дослідження № 88/18 від 20.07.2018, складеного судовим експертом- товарознавцем ОСОБА_5 на замовлення ТОВ «УЦПЗ «Експерт-Сервіс», діючого на підставі договору № 2015/0003 від 10.12.2015 року і угоди від 17.03.2017 року по справі МТСБУ № 48933 (а.с. 22-64 Том 1) та до висновку експерта № 29/20 про визначенню матеріального збитку по цивільній справі № 177/2069/19 від 20.02.2020, складеного судовим експертом Рейнюком О.В., на підставі заяви адвоката Данька С.К. - Голуба С.О. від 17.02.2020 (а.с. 147-161 Том 1), вартість матеріального збитку, завданої з технічної точки зору власнику автомобіля ««Mersedes benz Vito 115 CDI», д/н НОМЕР_1 , складає 281759,13 грн. Ринкова вартість автомобіля «Mersedes benz Vito 115 CDI», д/н НОМЕР_1 у аварійному стані , після ДТП, станом на 28.02.2018 складає 100538,04 грн.
Як зазначив в позовній заяві позивач, оскільки цивільно-правова відповідальність відповідача не була застрахована жодною страховою компанією, тому після ДТП, до Моторно (транспортного) страхового бюро України, ним було направлено повідомлення про ДТП, за участі його автомобіля "Mersedes benz Vito 115 CDI", д/н НОМЕР_3 та автомобіля "Geely CE-2", д/н НОМЕР_4 , яким на момент ДТП керував ОСОБА_4 та заяву про страхове відшкодування, що підтверджується копією заяви від 20.06.2018 року (а.с. 106 Том 1).
Відповідно до п.41.1 ст. 41 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ, за рахунок коштів фонду захисту потерпілих, відшкодувало йому шкоду в розмірі 100000,00 грн., що підтверджується копією виписки по картці ОСОБА_1 за період з 02.09.2019 по 02.09.2019 (а.с.21 Том 1).
Таким чином позивач вважає, що з відповідача підлягає стягненню різниця між сумою майнової шкоди заподіяної внаслідок ДТП, сплаченого страхового відшкодування на його користь МТСБУ та ринковою вартістю автомобіля після ДТП.
Відповідно до ст. 22 Цивільного Кодексу України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Відповідно до п.1 ч.1 ст.1188 ЦПК, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Відповідно до ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
А згідно ч. 1,2 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму ВССУ від 01.03.2013 р. за №4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.
Відповідно до ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Відповідно до ст. 22.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Статтею 29 цього закону визначено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню різниця між сумою майнової шкоди заподіяної внаслідок ДТП (281759,13 грн.), сплаченого страхового відшкодування МТСБУ на користь позивача (100000,00 грн.) та ринковою вартістю автомобіля після ДТП (100538,04 грн.), що складає 81221,09 грн.
Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.
Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму ВСУ № 4 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» - розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. У випадках, коли межі відшкодування моральної шкоди визначаються у кратному співвідношенні з мінімальним розміром заробітної плати чи неоподатковуваним мінімумом доходів громадян, суд при вирішенні цього питання має виходити з такого розміру мінімальної заробітної плати чи неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, що діють на час розгляду справи. Визначаючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд повинен наводити в рішенні відповідні мотиви.
Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди позивачу, суд виходить з характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач внаслідок вчинення ДТП, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин, суд вважає що позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди підлягають частковому задоволенню в розмірі 5000,00 гривень
Крім того, позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір в розмірі 812,22 грн. за вимоги про стягнення матеріальної шкоди, та 768,40 грн. за вимоги про стягнення моральної шкоди (а.с.65,67 Том 1), оскільки позов задоволено частково в частині стягнення моральної шкоди, тому згідно ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір за вимоги про стягнення матеріальної шкоди в розмірі 812,22 грн. та судовий збір за вимоги про стягнення моральної шкоди пропорційно розміру задоволених вимог 1 %, що становить відповідно 76,84 грн. (5000,00 грн. - розмір задоволених вимог х 100% /50000,00 грн. загальний розмір вимог = 1 %; 768,40 грн. - загальна сума судових витрат х 1 % / 100% = 76,84 грн.), таким чином з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 889,06 грн. (812,22 грн. + 76,84 грн.).
Керуючись ст.ст. 12, 13, 18, 81, 141, 247, 259, 263-265 ЦПК України
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Моторне (транспортне) страхове бюро України, про стягнення матеріальної та моральної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 , матеріальну шкоду в розмірі 81221 (вісімдесят одна тисяча двісті двадцять одна) грн. 09 коп.
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 , моральну шкоду в розмірі 5 000 (п'ять тисяч) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 , витрати по сплаті судового збору в сумі 889,06 (вісімсот вісімдесят дев'ять) грн. 06 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.
Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду відповідно до п. 15.5 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України через Криворізький районний суд Дніпропетровської області.
Повний текст рішення суду складений 20.11.2020.
Суддя: