Справа № 204/7636/20
Провадження № 1-кп/204/745/20
17 листопада 2020 року м. Дніпро
Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши в порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні у м. Дніпро за відсутності учасників судового провадження кримінальне провадження № 12020045680000321 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30 вересня 2020 року за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Дніпропетровська, маючого середню освіту, не працевлаштованого, не одруженого, на утриманні нікого не маючого, зареєстрованого та проживаючого: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
-17 червня 2010 року Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у виді арешту строком на три місяці;
-12 лютого 2018 року Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 850 грн.;
-21 серпня 2020 року Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 71, ч. 3 ст. 72 КК України до покарання у виді арешту строком два місяці, штрафу 850 грн.,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 29 серпня 2020 року о 23 годині 00 хвилин, знаходячись біля торгівельного пункту продажу овочів та фруктів, що розташований поблизу будинку за адресою: АДРЕСА_2 , де будь-яких осіб не перебувало, де на стільці побачив чоловічу сумку. В цей час у ОСОБА_4 раптово виник злочинний умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна, що належить ОСОБА_5 , і визначив вищевказану сумку та її вміст як об'єкт свого злочинного посягання.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, знаходячись у вказаному місці та у вказаний час, ОСОБА_4 , реалізуючи свій раптово-виниклий злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, з корисливих мотивів, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає та вони є таємними, таємно викрав вищевказану сумку, яка перебувала на стільці, який знаходився в зазначеному торгівельному пункті продажу, в якій знаходилися наступні предмети та речі: мобільний телефон марки «Samsung Galaxy J6», вартістю 2200 грн., мобільний телефон марки «Samsung SGH-Е210», вартістю 200 грн., та грошові кошти у розмірі 200 грн., що належать ОСОБА_5 , після чого з місця вчинення кримінального правопорушення зник.
Таким чином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , діючи умисно, з корисливих мотивів, здійснив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), що належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме чоловічу сумку, яка не представляє для потерпілого матеріальної цінності, в якій знаходилися наступні предмети та речі: мобільний телефон марки «Samsung Galaxy J6», вартістю 2200 грн., мобільний телефон марки «Samsung SGH-Е210», вартістю 200 грн., та грошові кошти у розмірі 200 грн., тим самим спричинивши потерпілому ОСОБА_5 матеріальну шкоду, яка відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи № 3543 від 22 жовтня 2020 року становить 2400 гривень 00 копійок, на загальну суму 2600 гривень 00 копійок.
Умисні дії ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вірно кваліфіковані органами досудового розслідування за ч. 1 ст. 185 КК України.
До обвинувального акту, який надісланий до суду разом із клопотанням прокурора про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні, додана письмова заява ОСОБА_4 , складена в присутності його захисника ОСОБА_6 , щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, зазначеними вище, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою статті 302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні.
Також до обвинувального акту додана письмова заява представника потерпілого ОСОБА_5 про згоду на розгляду обвинувального акта у спрощеному провадженні.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.
Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими КПК України, з урахуванням положень параграфа 1 глави 30 КПК України.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Суд має право призначити розгляд у судовому засіданні обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку та викликати для участі в ньому учасників кримінального провадження, якщо визнає це за необхідне.
За результатами дослідження змісту відповідних заяв та матеріалів дізнання, у суду не виникло сумнівів в тому, що зазначена заява обвинуваченого є усвідомленою, відповідає його внутрішній волі, а його процесуальна позиція сформувалася без будь-якого стороннього неправомірного впливу на нього.
Встановлені органом досудового розслідування обставини в даному кримінальному провадженні не оспорюються учасниками судового провадження і суд не вбачає підстав ставити їх під сумнів та визнає їх доведеними, оскільки вони повністю узгоджуються з наданими суду матеріалами дізнання.
Оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, суд вважає, що всі докази є належними, допустимими, достовірними, а в сукупності та їх взаємозв'язку - достатніми для прийняття рішення про визнання обвинуваченого ОСОБА_4 винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України.
Призначаючи вид і міру покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який є умисним, ступінь здійснення злочинного наміру та причини, внаслідок яких кримінальне правопорушення було доведено до кінця, обставини вчинення кримінального правопорушення, характер та ступінь тяжкості фактичних наслідків правопорушення, особу винну та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України відноситься до кримінальних проступків, офіційно не працевлаштований, не одружений, на утриманні нікого не маючий, раніше судимий, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуваючого.
Особі, яка вчинила кримінальний проступок, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд визнає: щире каяття обвинуваченого у вчиненому кримінальному правопорушенні.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , судом не встановлено.
Враховуюче викладене, тяжкість скоєного кримінального правопорушення, обставину, що пом'якшує покарання та відсутність обставин, що його обтяжують, особу обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий, наразі обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення у період незнятої та непогашеної судимості за попереднім вироком, суд, приймаючи до уваги положення ст. 65 КК України, вважає, що з метою виправлення обвинуваченого, попередження вчинення нових кримінальних правопорушень як ним, так і іншими особами і досягнення інших цілей покарання, ОСОБА_4 слід призначити покарання, у виді обмеження волі в межах передбачених санкцією ч. 1 ст. 185 КК України.
Призначення обвинуваченому покарання у виді штрафу, як й у виді виправних робіт не є можливим, оскільки ОСОБА_4 не працевлаштований та не має джерела доходу.
Також, суд не може призначити ОСОБА_4 і покарання у виді громадських робіт, оскільки, з врахуванням особи обвинуваченого таке покарання не буде достатнім для виправлення засудженого та попередження вчинення ним нових злочинів.
Підстав для призначення обвинуваченому покарання з застосуванням положень ст. 69 КК України суд не вбачає.
Суд зауважує, що вироком Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 21 серпня 2020 року ОСОБА_4 був засуджений та йому було призначено покарання у виді двох місяців арешту.
Незважаючи на наявність вироку, та призначене покарання, яке слід відбувати реально, ОСОБА_4 вже через вісім днів після ухвалення вироку вчиняє нове кримінальне правопорушення, тим самим продовжив вчиняти кримінальні правопорушення, що свідчить про те, що призначене покарання ОСОБА_4 у виді двох місяців арешту не досягло його основної мети, а саме виправлення засудженого, запобігання вчинення нових кримінальних правопорушень засудженим, та не сформувало правослухняної поведінки.
Суд бере до уваги те, що 21 серпня 2020 року вироком Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_4 засуджено за ч. 1 ст. 309 КК України та призначено покарання у виді двох місяців арешту. На підставі ч. 1 ст. 71 КК України, до призначеного покарання у вигляді двох місяців арешту, повністю приєднано невідбуте покарання у виді штрафу у розмірі 850 грн., призначене вироком Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 12 лютого 2018 року, та остаточно призначено ОСОБА_4 покарання за сукупністю вироків у виді двох місяців арешту та штрафу у розмірі 850 грн. Відповідно до ч. 3 ст. 72 КК України, невідбуте ОСОБА_4 покарання у виді штрафу у розмірі 850 грн., призначене вироком Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 12 лютого 2018 року, виконувати самостійно.
На підставі п.п. а, б п. 2 ч. 1 ст. 72 КК України при складанні покарань за сукупністю кримінальних правопорушень та сукупністю вироків, менш суворий вид покарання переводиться в більш суворий вид, виходячи з такого їх співвідношення, одному дню тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або арешту відповідають: два дні обмеження волі.
Оскільки вирок Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 21 серпня 2020 року не виконано, то покарання за даним вироком при переводі його в більш м'який вид покарання у виді обмеження волі, згідно правил ст. 72 КК України, становить 4 місяці обмеження волі.
Тому, на підставі ст. 71 КК України, з урахуванням правил ст. 72 КК України за сукупністю вироків, до призначеного покарання, слід повністю приєднати 4 місяці обмеження волі від не відбутого покарання за попереднім вироком Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 21 серпня 2020 року.
Відповідно до ч. 3 ст. 72 КК України основні покарання у виді штрафу та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю при призначенні їх за сукупністю кримінальних правопорушень і за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягають і виконуються самостійно.
Таким чином, покарання яке було призначено вироком Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 21 серпня 2020 року у виді штрафу у розмірі 850 грн., на підставі ч. 3 ст. 72 КК України слід виконувати самостійно.
Цивільний позов не пред'являвся.
Питання про долю речових доказів суд вирішує у відповідності до приписів ч. 9 ст. 100 КПК України.
У відповідності до ч. 2 ст. 124 КПК України з обвинуваченого ОСОБА_4 необхідно стягнути на користь судового експерта ОСОБА_7 витрати за проведення по справі судово-товарознавчої експертизи № 3543 від 22 жовтня 2020 року згідно наданого звіту.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 369-370, 373-374, 381-382, 395 КК України, суд, -
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді трьох років обмеження волі.
На підставі ч. 1 ст. 71, 72 КК України, до призначеного покарання у виді обмеження волі строком три роки, повністю приєднати невідбуте покарання у виді чотирьох місяців обмеження волі, призначене вироком Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 21 серпня 2020 року, та остаточно призначити ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покарання у виді трьох років чотирьох місяців обмеження волі.
Вирок Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 21 серпня 2020 року в частині призначеного покарання у виді штрафу у розмірі 850 гривень - виконувати самостійно.
Запобіжний захід по даному кримінальному провадженню не обирався.
Строк відбування покарання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 рахувати з моменту приведення вироку до виконання.
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь судового експерта ОСОБА_7 (свідоцтво № 1847 від 25.11.2016 року, видане на підставі рішення Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України, вул. 5-го Грудня, 27 м. Олександрія, Кіровоградська область, 28000 р/р НОМЕР_1 , МФО 323583, код ЄДРПОУ 3105009373 в АФ «Приватбанк», м. Олександрія) витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи № 3543 від 22 жовтня 2020, у сумі 170 (сто п'ятдесят) гривень 00 копійок.
Речові докази:
- мобільний телефон марки «Samsung Galaxy J6», мобільний телефон марки «Samsung SGH-Е210», які передані на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_5 - повернути потерпілому ОСОБА_5 .
Вирок за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку може бути оскаржений протягом тридцяти днів з дня його отримання в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду, через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська, з урахуванням особливостей, передбачених статтею 394 КПК України.
Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 КПК України не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Відповідно до ч. 4 ст. 382 КПК України копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1