Справа № 202/5901/20
Провадження № 3/202/2921/2020
19 листопада 2020 року м. Дніпро
Суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська Волошин Є.В., перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.1 ст.130 КУпАП -
До Індустріального районного суду м. Дніпропетровська надійшов адміністративний матеріал, відповідно до якого 10 вересня 2020 року о 22 год. 40 хв. в м.Дніпрі, вул.Байкальска,40, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Renault Logan д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, від проходження тесту на стан сп'яніння водій відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
ОСОБА_1 у судове засідання призначене на 19 листопада 2020 року не з'явився, повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив. 18 листопада 2020 через канцелярію суду захисник ОСОБА_1 - адвокат Боровенський Р.Ю. подав клопотання про відкладення судового засідання на іншу дату у зв'язку із неможливістю прибуття у назначений час, однак поважних причин неявки суду не навів та клопотання належним чином не обґрунтував.
Вирішуючи питання про розгляд справи у відсутність ОСОБА_1 та його захисника, суд виходить з наступного.
04 листопада 2020 року захисник ОСОБА_1 - адвокат Боровенський Р.Ю. через канцелярію суду подав клопотання про закриття справи про адміністративне правопорушення. В обґрунтування зазначив, що в матеріалах справи відсутнє направлення ОСОБА_1 на проходження огляду на стан сп'яніння, матеріали справи не містять доказів відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом, крім того свідки підписали свої покази на заздалегідь надрукованому тексті, співробітники патрульної поліції запросили свідка ОСОБА_2 , яка заявила, що знаходиться у стані алкогольного сп'яніння, однак на даний факт поліцейські не відреагували, однак на відео, протоколі та поясненнях ОСОБА_2 видно, що вона погано розуміє ситуацію та не в повній мірі сприймає ситуацію та обставини того, що відбувалося.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України» в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. У зв'язку з чим, з урахуванням положень ст.268 КУпАП щодо необов'язкової участі особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, враховуючи скорочені строки розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст.277 КУпАП, беручи до уваги те, що свої пояснення та позицію ОСОБА_1 та його захисник надали у своїх письмових запереченнях, вважаю за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 та його захисника на підставі матеріалів, що є у справі про адміністративне правопорушення.
Дослідивши матеріали справи, приходжу до наступного висновку.
Згідно ч.1 ст.130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
При цьому, відповідальність за ст.130 КУпАП наступає в наслідок порушення вимог Правил дорожнього руху.
Згідно із п.2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Таким чином, саме відмова водія транспортного засобу на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного, наркотичних сп'яніння, або впливу лікарських препаратів, утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП.
Винність ОСОБА_1 у вчиненні вищевказаного адміністративного правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №103041 від 10 вересня 2020 року, письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а також даними відеофіксації даної події, що були досліджені у судовому засіданні.
Твердження ОСОБА_1 та його захисника щодо відсутності направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції суд до уваги не бере з огляду на наступне.
Згідно із п.7 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказами МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
З відеозапису, дослідженого у судовому засіданні видно, що ОСОБА_1 в присутності свідків не в змозі був надати чіткої відповіді щодо згоди на проходження огляду на стан сп'яніння чи відмови від такого та декілька разів намагався пройти тест на приладі Драгер, однак фізично пройти його не зміг, у зв'язку з чим інспектором в присутності двох свідків зафіксована пасивна відмова водія від огляду.
Отже, у зв'язку із тим, що ОСОБА_1 не зміг пройти тест на стан сп'яніння за допомогою приладу Драгер до кінця, результати огляду, з якими ОСОБА_1 міг бути незгоден відповідно відсутні.
Суд ставиться критично щодо тверджень адвоката щодо нетверезого стану свідка ОСОБА_2 , яка під час фіксації відмови водія від проходження огляду погано розуміла ситуацію та не в повній мірі її усвідомлювала, що з тверджень адвоката видно на відео, протоколі та поясненнях ОСОБА_2 , оскільки письмові пояснення останньої, які містяться в матеріалах справи є послідовними, логічними та не викликають у суду сумнівів щодо їх достовірності. Крім того, відеозапис та сам протокол про адміністративне правопорушення взагалі не відображають дії свідка ОСОБА_2 , з яких видно, що вона погано розуміє ситуацію та не в повній мірі сприймає ситуацію та обставини того, що відбувалося.
Отже, як вбачається з матеріалів справи та підтверджується наявними доказами, ОСОБА_1 порушив п.2.5 ПДР України та будь яких доказів, які б спростовували обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення суду надано не було.
Приймаючи до уваги викладене, суд приходить до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
При визначенні виду і розміру стягнення, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують його відповідальність, вважаю за необхідне застосувати відносно нього адміністративне стягнення у межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП у вигляді штрафу на користь держави з позбавленням права керування транспортним засобом.
Статтею 40-1 КУпАП встановлено, що судовий збір упровадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесеннясудом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладання адміністративного стягнення, підлягає стягненню судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст.33,40-1,130,283,284 КУпАП,-
Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення за ч.1 ст.130 КУпАП у вигляді штрафу на користь держави в розмірі шістсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 (десять тисяч двісті) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 420 грн. 40 коп.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Волошин Є.В.