Справа № 202/10/20
Провадження № 2-а/202/74/2020
04 вересня 2020 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська
у складі: головуючого судді - Кухтіна Г.О.,
за участю секретаря - Паленко І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до заступника командира взводу 3 роти 3 батальйону Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області сержанта поліції Цицора Катерини Андріївни, третя особа: Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області, про оскарження постанови про адміністративне правопорушення, -
У січні 2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська з вищевказаним позовом.
В обґрунтування заявлених позовних вимог ОСОБА_1 посилається на те, що постановою заступника командира взводу 3 роти 3 батальйону Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області сержанта поліції Цицора К.А. про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАК № 1914697 від 28.12.2019 року на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 гривень, за порушення ч. 1 ст. 122 КУпАП. Згідно даної постанови позивач 28 грудня 2019 року о 14 годині 28 хвилин, керуючи автомобілем ВАЗ 2102, н.з. НОМЕР_1 , рухаючись по пр. Слобожанському, 34 Д в м. Дніпрі, здійснив зупинку транспортного засобу ближче 30 м від посадкового майданчика для зупинки маршрутних транспортних засобів, чим порушив п. 15.9 «е» ПДР України. Вказує, що оскаржувана постанова винесена з порушенням вимог КпАП України, Законів України «Про національну поліцію», «Про дорожній рух», та вважає її незаконною, оскільки позивач при керуванні транспортним засобом дотримувався положень ПДР України, відповідно Правила дорожнього руху не порушував, зазначений факт порушення ним зазначених Правил не визнає. Вважає дії працівника патрульної поліції щодо винесення відносно нього постанови в справі про адміністративне правопорушення неправомірними. Враховуючи викладене, просив суд визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕАК № 1914697 від 28.12.2019 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 , в розмірі 255 гривень, а справу - закрити.
Позивач у судове засідання не з'явився, згідно заяви просив розглядати справу без його участі.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причину неявки суду не повідомив.
Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причину неявки суду не повідомив.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню із наступних підстав.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень (п.2 ч.1 ст. 5 КАС України).
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Судом встановлено, що 28 грудня 2019 року о 14 годині 28 хвилин, позивач ОСОБА_1 , керуючи автомобілем ВАЗ 2102, н.з. НОМЕР_1 , рухаючись по пр. Слобожанському, 34 Д в м. Дніпрі, здійснив зупинку транспортного засобу ближче 30 м від посадкового майданчика для зупинки маршрутних транспортних засобів, чим порушив п. 15.9 «е» ПДР України.
Наслідком чого стало притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 УпАП України з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн. 00 коп.
Разом з тим, дослідивши складену постанову серії ЕАК № 1914697 від 28.12.2019 року та матеріали справи, суд вбачає, що жодних пояснень свідків та доказів здійснення фото або відео фіксації, які б підтвердили порушення позивачем ПДР України, крім викладених інспектором обставин, в постанові не міститься.
Статтею 251 КУпАП України передбачено, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положення даної статті вказують на те, що ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч.1 ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, поясненнями свідків.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В свою чергу, відповідач в судове засідання не з'явився, відзиву, заяв не подав, що свідчить про відсутність наміру останнього безпосередньо доказувати правомірність свого рішення в судовому засіданні та про явну зневагу до суду.
У відповідності до ч.3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Частиною 3 ст. 286 КАС України передбачено вичерпний перелік рішень, які має право прийняти місцевий загальний суд як адміністративний за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, а саме, зокрема, скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
З огляду на викладене вище, суд приходить до висновку, що постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії № ЕАК № 1914697 від 28.12.2019 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 255 гривень підлягає скасуванню, а позовні вимоги ОСОБА_2 задоволенню.
Керуючись статтями 122, 222, 251, 283, 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст. 2, 8, 9, 72-77, 78, 205, 241-246, 250, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до заступника командира взводу 3 роти 3 батальйону Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області сержанта поліції Цицора Катерини Андріївни (49000, м. Дніпро, вул. Троїцька, буд. 20-а), третя особа: Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області (49000, м. Дніпро, вул. Троїцька площа, буд. 2-а) про оскарження постанови про адміністративне правопорушення, - задовольнити.
Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАК № 1914697 від 28.12.2019 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 , в розмірі 255 гривень, - скасувати і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Суддя Г.О. Кухтін