справа № 208/5717/20
№ провадження 3/208/2942/20
Іменем України
13 листопада 2020 р. м. Кам'янське
Суддя Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області Івченко Т.П., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, пенсіонер, працює завідувачем відділу КЗ СЗ Центр комунального обслуговування бездомних осіб, проживаючої та зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення серії АПР 18 № 665940 від 15.08.2020 року, -
встановив:
Так, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії АПР 18 № 665940 від 15.08.2020 року, слідує, що 15.08.2020 року о 17.40 годині ОСОБА_1 знаходилась за адресою: АДРЕСА_2 , перебуваючи в громадському місці, завдала фізичного болю ОСОБА_2 , 1959 року народження, а саме: вдарила рукою в обличчя, чим порушила громадський порядок і спокій громадян.
У судовому засіданні ОСОБА_1 винною себе у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП не визнала, суду пояснила, що у неї з сусідкою неприємні відносини, вона з компанією у дворі неодноразово розпивала спиртні напої, і в її бік висловлювалась нецензурною лайкою, до цього разу вона вже неодноразово викликала працівників поліції, але саме їх бездіяльність і привела до цього інциденту, що саме сусідка ОСОБА_3 її вдарила, і вона вимушена була звертатись до лікарні, оскільки у неї був струс мозку, і зараз з цього приводу відомості внесені 26.08.2020 року в ЄДРДР кримінальне провадження № 12020045160000099 за ознаками кримінального порушення передбаченого ч.1 ст.125 КК України, копію витягу долучено до матеріалів справи, тому вона себе винною не визнає, ніяких дій проти ОСОБА_2 вона не вчиняла, тому просить провадження по справі закрити, оскільки а ні самої події а ні складу правопорушення не було.
Слід зазначити, що відповідно до положень ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України» та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У своїх рішеннях ЄСПЛ визначає правові підходи щодо розуміння порушення права особи на участь у судовому розгляді як з точки зору принципу процесуальної рівності, так й самої процесуальної поведінки сторони провадження, та наголошує, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження («Олександр Шевченко проти України», «Трух проти України», «Пономарьов проти України»).
Відповідно до ст. 173 КУпАП правопорушенням є дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Ретельно дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, а саме: протокол серії АПР 18 № 665940 від 15.08.2020 року про адміністративне правопорушення складений стосовно ОСОБА_1 ; письмові пояснення ОСОБА_1 , в яких вона виклала обставини та не визнавала себе винуватою; письмові пояснення ОСОБА_2 , яка вказала, що ОСОБА_1 в під'їзді її вдарила капцем по облічу, і вискочила з під'їзду, ніби то із-за того, що саме вона вдарила ОСОБА_4 , суддя дійшла такого висновку.
Аналізуючи вказані докази суд враховує висновки Європейського суду з прав людини, викладені зокрема в рішенні від 09.09.2011 року у справі «Лучанінова проти України», від 15.05.2018 року у справі «Надточій проти України», який неодноразово зазначав, що до провадження в справах про адміністративні правопорушення застосовується кримінальний аспект та відповідні гарантії ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема згідно яких кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Зміст стандарту доведення поза розумним сумнівом надано, зокрема, в постанові Верховного Суду від 04.07.2018 року по справі № 688/788/15-к, згідно якої вказаний стандарт означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
Верховний Суд в постанові від 27.06.2019 зазначив, що висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Згідно зі ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У ст. 7 КУпАП зазначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Доказами якими обґрунтовується вина ОСОБА_1 є лише пояснення ОСОБА_2 , інших доказів суду не надано.
У зв'язку з тим, що доказів про порушення громадського порядку ОСОБА_1 суду не надано, суд приходить до висновку про закриття провадження за відсутністю складу правопорушення, у зв'язку з недоведеністю.
При розгляді справи в суді повинно бути з'ясовано, чи правильно складено протокол про адміністративне правопорушення та чи можна за допомогою такого протоколу та доданих до нього матеріалів справи встановити наявність в діях відповідної особи складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, та іншими документами. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається у протоколі.
Крім того, місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення (суть адміністративного правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП, за якою складено протокол).
Суд самостійно збирати докази не має права, позаяк обов'язок щодо збирання доказів, в силу положень ч. 2 ст. 251 КУпАП, покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо відсутній склад адміністративного правопорушення.
З огляду на вищевикладене, оцінивши наявність доказів в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, доходжу висновку що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, у зв'язку з чим справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене та керуючись ч. 1 ст. 9, п. 1 ст. 247, ст. 173, ст. 245, 251, 252, 280, 283-285, 294 КУпАП, суддя, -
постановив:
Провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - закрити за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Дніпровського апеляційного суду через Заводський районний суд м. Дніпродзержинська.
Суддя Івченко Т. П.