справа № 208/1921/20
№ провадження 2-о/208/59/20
Іменем України
06 квітня 2020 р. м. Кам'янське
Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі: головуючого, судді Нельге Д.В.
за участю присяжних: Зацаренко С.А., Алієва Р.Г.
за участю прокурора Ігнатьєва Д.С.,
за участю секретаря Федик Н.В.
за участю - представника заявника та лікаря-психіатра Кісельова Д.В.; особи, стосовно якої вирішується питання про надання їй психіатричної допомоги - ОСОБА_1 ; законного представника особи, стосовно якої розглядається питання, пов'язане з наданням психіатричної допомоги - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою представника Комунального некомерційного підприємства Кам'янської міської ради «Міська лікарня №1» «Про госпіталізацію недієздатної особи до закладу з надання психіатричної допомоги»,-
Заявник звернувся до суду із вищезазначеною заявою, у якій, з метою отримання недієздатною особою ОСОБА_1 психіатричної допомоги, просить суд надати згоду на госпіталізацію останньої до Комунального некомерційного підприємства Кам'янської міської ради «Міська лікарня №1» (далі - КНП КМР «Міська лікарня №1») у період з 24 березня 2020 року по 17 квітня 2020 року включно.
В обґрунтування вищевказаного звернення до суду, заявник посилається на те, що, рішенням суду гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано недієздатною особою, опікуном останньої призначено її мати, ОСОБА_2 . 24.03.2020р., за заявою опікуна недієздатної ОСОБА_1 , останню, після огляду лікарем-психіатром, було госпіталізовано в психіатричне відділення КНП КМР «Міська лікарня №1». Протягом 48 годин з часу госпіталізації ОСОБА_1 , згідно вимог ст.13 ЗУ «Про психіатричну допомогу», була оглянута комісією лікарів-психіатрів, якою, в свою чергу, прийнято рішення щодо необхідності подальшого перебування ОСОБА_1 у закладі з надання психіатричної допомоги та надання останній стаціонарної психіатричної допомоги у період з 24 березня 2020 року по 17 квітня 2020 року включно. Водночас, приймаючи до уваги те, що, Рішенням Конституційного суду України від 01.06.2016р. № 2-рп/2016 положення ст.13 вищевказаного Закону щодо госпіталізації недієздатної особи без судового контролю - визнано неконституційним, заявник просить суд здійснити судовий контроль та надати дозвіл на госпіталізацію недієздатної ОСОБА_1 у період з 24 березня 2020 року по 17 квітня 2020 року.
В судовому засіданні представник заявника - лікар-психіатр ОСОБА_3 суду пояснив, що, недієздатна ОСОБА_1 перебуває на обліку лікаря-психіатра з 1990 року. 24.03.2020р. ОСОБА_1 за згодою опікуна ОСОБА_2 , госпіталізовано до КНП КМР «Міська лікарня №1» для надання психіатричної допомоги. Разом з цим, оскільки ОСОБА_1 є недієздатною особою, КНП КМР «Міська лікарня №1», з метою захисту прав недієздатної особи, вважає необхідним звернутись до суду із вищезазначеною заявою для отримання згоди суду на госпіталізацію недієздатної особи.
В судовому засіданні особа, стосовно якої вирішується питання про надання їй психіатричної допомоги - ОСОБА_1 суду зазначила про те, що проходить курс лікування в КНП КМР «Міська лікарня №1».
В судовому засіданні законний представник особи, стосовно якої розглядається питання, пов'язане з наданням психіатричної допомоги - ОСОБА_2 суду пояснила, що, вона є матір'ю ОСОБА_1 . Рішенням суду її визнано опікуном недієздатної ОСОБА_1 , яка є інвалідом по психічному захворюванню, тому потребує психіатричної допомоги. 24.03.2020р. за її, ОСОБА_2 згодою, ОСОБА_1 було госпіталізовано до КНП КМР «Міська лікарня №1» для отримання психіатричної допомоги.
В судовому засіданні прокурор висловив думку про наявність підстав для госпіталізації недієздатної ОСОБА_1 до КНП КМР «Міська лікарня №1» у період з 24 березня 2020 року по 17 квітня 2020 року включно.
Вислухавши думку та пояснення учасників процесу, суд, вивчивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.
Згідно ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно ст.10 ЦПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Як встановлено судом в ході розгляду справи, рішенням Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 31.10.2008 року гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано недієздатною особою, опікуном останньої призначено її матір - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно Виписки з медичної картки стаціонарного хворого №738 КНП КМР «Міська лікарня №1», ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1990р. перебуває під наглядом лікаря-психіатра за місцем проживання з приводу основного захворювання: помірна розумова відсталість з порушенням поведінки, емоційною нестійкістю, потребуючими медикаментозної корекції; судомний синдром по анамнезу; у 2008р. встановлено 2 групу інвалідності безстроково у зв'язку із психічним захворюванням.
24.03.2020р., у супроводі та, за письмовою згодою опікуна, недієздатної ОСОБА_1 на підставі ст.13 Закону України "Про психіатричну допомогу" госпіталізовано до закладу з надання стаціонарної психіатричної допомоги - КНП КМР «Міська лікарня №1».
З урахуванням вимог ст.13 Закону України "Про психіатричну допомогу" від 22.02.2000р. № 1489-III, 24.03.2020р. ОСОБА_1 оглянуто комісією лікарів-психіатрів КНП КМР «Міська лікарня №1», яка, в свою чергу, дійшла висновку про необхідність подальшого перебування ОСОБА_1 у вказаному закладі з метою отримання стаціонарної психіатричної допомоги у період з 24 березня 2020 року по 17 квітня 2020 року включно.
Водночас, з метою захисту прав недієздатної особи, представник КНП КМР «Міська лікарня №1» вважає необхідним, на підставі рішення Конституційного Суду України від 01.06.2016р. № 2-рп/2016, звернутись до суду із вищезазначеною заявою для отримання згоди суду на госпіталізацію недієздатної особи у період з 24 березня 2020 року по 17 квітня 2020 року включно.
Відповідно до ст.91 ЗУ «Про Конституційний Суд України» № 2136-VIII від 13.07.2017р., закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Рішенням Конституційного Суду України від 01.06.2016р. № 2-рп/2016, на яке посилається заявник, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення третього речення частини першої статті 13 Закону України "Про психіатричну допомогу" від 22 лютого 2000 року № 1489-III з наступними змінами у взаємозв'язку з положенням частини другої цієї статті стосовно госпіталізації особи, визнаної у встановленому законом порядку недієздатною, до психіатричного закладу на прохання або за згодою її опікуна за рішенням лікаря-психіатра без судового контролю.
Водночас, вищевказаним Рішенням Конституційного Суду України встановлено, що, дане рішення є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
Таким чином, з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення від 01.06.2016р. № 2-рп/2016, втратило чинність положення третього речення частини першої статті 13 Закону України "Про психіатричну допомогу" від 22.02.2000 року № 1489-III з наступними змінами у взаємозв'язку з положенням частини другої цієї статті стосовно госпіталізації особи, визнаної у встановленому законом порядку недієздатною, до психіатричного закладу на прохання або за згодою її опікуна за рішенням лікаря-психіатра без судового контролю.
Водночас, у вищевказаному рішенні Конституційний Суд України зазначив про те, що, госпіталізація недієздатної особи до психіатричного закладу на підставі статті 13 Закону є обмеженням її права на свободу та особисту недоторканність, закріпленого у статті 29 Конституції України, а тому має відбуватися відповідно до критеріїв, визначених у цьому рішенні.
При цьому, ухвалюючи вищевказане рішення, Конституційний Суд України визначив, що, встановлена у Законі процедура госпіталізації недієздатної особи до психіатричного закладу на прохання або за згодою її опікуна за рішенням лікаря-психіатра не передбачає судового контролю за такою госпіталізацією, оскільки законодавець фактично розглядав її як добровільну, хоча госпіталізація недієздатної особи відбувається без надання нею усвідомленої згоди.
На підставі зазначеного, Конституційний Суд України дійшов висновку, що:
- така госпіталізація за своєю природою та наслідками є непропорційним обмеженням конституційного права недієздатної особи на свободу та особисту недоторканність, тому вона має здійснюватися з дотриманням конституційних гарантій захисту прав і свобод людини і громадянина, з урахуванням міжнародно-правових стандартів, правових позицій Конституційного Суду України та виключно за рішенням суду відповідно до вимог статті 55 Основного Закону України;
- судовий контроль за госпіталізацією недієздатної особи до психіатричного закладу в порядку, передбаченому статтею 13 Закону, єнеобхідною гарантією захисту її прав і свобод, закріплених, зокрема, статтями 29, 55 Основного Закону України. Суд після незалежного і неупередженого розгляду питання щодо госпіталізації недієздатної особи до психіатричного закладу має ухвалити рішення стосовно правомірності обмеження конституційного права такої особи на свободу та особисту недоторканність.
Як встановлено судом в ході розгляду справи, недієздатна ОСОБА_1 з 1990р. перебуває під наглядом лікаря-психіатра за місцем проживання з приводу основного захворювання: помірна розумова відсталість з порушенням поведінки, емоційною нестійкістю, потребуючими медикаментозної корекції; судомний синдром по анамнезу; у 2008р. ОСОБА_1 встановлено 2 групу інвалідності безстроково у зв'язку із психічним захворюванням.
Через психічне захворювання ОСОБА_1 потребує відповідної психіатричної допомоги, яка, в свою чергу, згідно Висновку, наданого комісією лікарів-психіатрів КНП КМР «Міська лікарня №1», може бути надана лише в умовах стаціонару, із проходженням курсу лікування хворого у період з 24 березня 2020 року по 17 квітня 2020 року включно.
Таким чином, встановивши в ході розгляду справи те, що, госпіталізація недієздатної ОСОБА_1 до психіатричного закладу у період з 24 березня 2020 року по 17 квітня 2020 року включно є необхідною умовою для проходження останньою курсу лікування, суд, з урахуванням критеріїв, визначених у рішенні Конституційного Суду України від01.06.2016р. № 2-рп/2016, дійшов висновку про те, що, госпіталізація недієздатної ОСОБА_1 до психіатричного закладу у період з 24 березня 2020 року по 17 квітня 2020 року включно - є обґрунтованою, та такою, що виправдовує обмеження конституційного права ОСОБА_1 на свободу у вищевказаний період.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.2, 10, 339-342 ЦПК України, ЗУ «Про психіатричну допомогу», суд -
Заяву представника Комунального некомерційного підприємства Кам'янської міської ради «Міська лікарня №1» «Про госпіталізацію недієздатної особи до закладу з надання психіатричної допомоги» - задовольнити.
З метою отримання психіатричної допомоги надати згоду на госпіталізацію ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , до Комунального некомерційного підприємства Кам'янської міської ради «Міська лікарня №1» у період з 24 березня 2020 року по 17 квітня 2020 року включно.
Рішення підлягає негайному виконанню. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається у письмовій формі до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів, якийобчислюється з дня складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення 10.04.2020р.
Суддя Нельга Д. В.
присяжні: Зацаренко С.А.
Алієв Р.Г.