справа №176/555/20
провадження №1-кп/176/170/20
20 листопада 2020 р. Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
з участю секретарів судових засідань ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Жовті Води в залі суду кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Жовті Води Дніпропетровської області, громадянина України, професійно-технічна освіта, розлученого, перебуваючого у фактичних шлюбних стосунках, маючого на утриманні одну неповнолітню дитину - сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківство з яким не встановлено, не працюючого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше неодноразово судимого, засудженого:
- вироком Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 16.04.2019 року за ч.3 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки, на підставі ст.75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням на 3 роки,
- вироком Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 26.02.2020 року за ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком 4 роки,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05 лютого 2020 року за №12020040220000081,
з участю учасників судового провадження: прокурора П'ятихатського відділу Жовтоводської місцевої прокуратури ОСОБА_6 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_7 , судового розпорядника ОСОБА_8 ,
В період часу з 27 січня 2020 року по 31 січня 2020 року, більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_4 , повторно, маючи злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, шляхом пошкодження металевого замка вхідних дверей, проник до приміщення кімнати АДРЕСА_3 , яка на праві користування належить ОСОБА_9 , діючи з корисливих мотиів, умисно, таємно, скориставшись тим, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, викрав з приміщення кімнати майно потерпілої, а саме:
- диван-малютка, трансформер, розкладний, коричневого кольору, малюнок смужка, який складається на три подушки, в розібраному вигляді має габарити 100 см, на 180 см., вартість якого відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи №1010/20 від 19.03.2020 року становить 2803 грн. 20 коп.;
- водонагрівач проточний (фірма виробник невідома), квадратної форми, середня рикнова вартість якого, відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи №1010/20 від 19.03.2020 року становить 803 грн. 60 коп.;
- стіл-трансформер, розкладний, кухонний овальної форми, розміром в зібраному стані приблизно 70-80см., дерев'яний, світлий, колір «ольха», бокові стіни якого мають рельєфний малюнок по краях на ніжках, вартість якого, відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи №1010/20 від 19.03.2020 року становить 627 грн.;
- тумблер для електроопалення, навісний, настінний, яким регулювалась подача тепла до батареї, варість якого, відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи №1010/20 від 19.03.2020 року становить 376 грн. 20 коп.
Заволодівши вказаним майном ОСОБА_4 з місця скоєння злочину зник, розпорядився викраденим майном на власний розсуд.
Вказаними діями потерпілій ОСОБА_9 спричинено матеріальну шкоду, загальна вартість якої відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи №1010/20 від 19.03.2020 року становить 4610 грн.
В судовому засіданні обвинувачений винуватість не визнав. Суду дав показання про те, що він із сім'єю мешкає в кімнаті АДРЕСА_4 . По сусідству мешкала потерпіла ОСОБА_10 . З його дозволу, в кімнаті по сусідству (піонерська кімната) мешкав його знайомий ОСОБА_11 . Наприкінці грудня 2019 року сусідка ОСОБА_12 попросила його допомогти перевезти речі з її кімнати в інше житло. Він допомогав перевозити речі (меблі). Наприкінці січня 2020 року до нього підійшов ОСОБА_13 та сказав, що він підібрав ключі від блоку кімнати, де мешкала ОСОБА_10 , і що в приміщенні її кімнати є речі, які можна викрасти. Він відмовився. Проте, він зайшов і побачив, що ОСОБА_11 виносив диван з кімнати потерпілої, він допоміг винести диван та занести в його кімнату. Викрадені з кімнати потерпілої речі /стіл та диван/ ОСОБА_11 розбирав в його кімнаті. Жодних написів на столі не було. Сорока домовився з ОСОБА_14 перевезти речі. Вони спустили речі через балкон та в машині таксі відвезли їх додому ОСОБА_14 , за отримані речі він сплатив 500 грн. Він крадіжку не вчиняв, свідок ОСОБА_11 його обумовлює. Він визнає лише те, що допомагав ОСОБА_15 вчинити крадіжку.
Під час судового розгляду прокурором змінено обвинувачення щодо ОСОБА_4 , про що подано обвинувальний акт із зміненим обвинуваченням /а.с.п. 156-160/
Незважаючи на невизнання обвинуваченим своєї винуватості його винуватість у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується наступними доказами, наданими стороною обвинувачення.
Так, потерпіла ОСОБА_16 за первісним обвинувальним актом, в судовому засіданні дала суду показання про те, що з ОСОБА_4 раніше не знайома, ніколи його не бачила. Кімната в гуртожитку АДРЕСА_3 належить на праві користування її дочці ОСОБА_9 на підставі рішення виконкому Жовтоводської міської ради від 06.09.2012 року. В зазначеній кімнаті дочка проживала з малолітньою дитиною приблизно до вересня 2017 року. В кімнаті гуртожитку знаходилося майно, предмети домашнього вжитку, меблі, одяг та інше, що належать її дочці ОСОБА_9 . Коли донька влаштувалась на роботу в м. Ірпінь Київської області, вона виїхала з кімнати. Кімнату закрили на замок. Ключі від кімнати залишили їй та сусідці ОСОБА_17 січні 2020 року їй зателефонувала донька ОСОБА_18 і повідомила, що в кімнаті гуртожитку вчинено крадіжку майна. Приїхавши на місце вона виявила, що двері в кімнату були вибиті, з кімнати гуртожитку було викрадено майно: диван-малютка, трансформер; водонагрівач; стіл-трансформер, розкладний, кухонний; тумблер для електроопалення. Зазначені речі купувала її донька ОСОБА_10 . В ході досудового слідства їй повернули диван та стіл.
Потерпілій ОСОБА_16 було роз'яснено право підтримувати обвинувачення в раніше пред'явленому. Однак, ОСОБА_16 не виявила бажання підтримувати обвинувачення за первісним обвинувальним актом, про що подано останньою відповідну заяву /а.с. 29 том провадження №2/.
Потерпіла ОСОБА_9 в судовому засіданні суду дала показання про те, що кімната в гуртожитку АДРЕСА_3 належить їй на праві користування на підставі рішення виконкому Жовтоводської міської ради від 06.09.2012 року. В зазначеній кімнаті вона проживала з малолітньою дитиною до 01.09.2017 року. Потім виїхала та переїхала мешкати в м. Ірпінь Київської області. В кімнаті гуртожитку знаходилося її майно, предмети домашнього вжитку, меблі, одяг та інше. Наприкінці січня 2020 року їй зателефонувала сусідка ОСОБА_19 та повідомила про вчинення крадіжки майна з кімнати гуртожитку. Вона зателефонувала своїй матері ОСОБА_16 та повідомила про крадіжку. З кімнати гуртожитку було викрадено її майно: диван-малютка, трансформер; водонагрівач; стіл-трансформер, на якому було написано ручкою її ім'я, розкладний, кухонний; тумблер для електроопалення. В даний час вона мешкає в м. Ірпінь Київської області. За кімнатою доглядає її мати ОСОБА_16 , яка має ключі від вхідних дверей до кімнати. Окрім того, вона дозволила проживати в її кімнаті гуртожитку внучці сусідки ОСОБА_20 . З ОСОБА_4 вона незнайома, до свого помешкання вона його не запрошувала. Після виїзду до інішого міста, доступ до її кімнати мали сусідка ОСОБА_19 та мати. Стороніх людей вона також заборонила приводити до своєї кімнати. Двері до її кімнати були вибиті, замок на дверях пошкоджений.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_21 дав показання про те, що він займається купівлею та продажем речей бувших у використанні. ОСОБА_4 запропонував йому купити стіл і диван. Він спитав ОСОБА_4 чи речі некрадені, на що останній відповів, що це його меблі. Він погодився і сказав, щоб він привозив речі до нього додому. Він зателефонував знайомому водію таксі, який доставив до нього додому диван і стіл. Водію таксі він сказав під'їхати до гуртожитку, звідки забрати меблі та на нього буде чекати ОСОБА_4 . Меблі доставили за адресою АДРЕСА_5 , де він винаймає житло. Меблі були доставлені в розібраному стані /стіл був у мішку/. Він їх оглянув та заплатив ОСОБА_4 за меблі 300 грн, водієві таксі заплатив 50-100 грн. Виставив куплені у ОСОБА_4 меблі на продаж. Через деякий час прийшов покупець на меблі, подивився і в той же день до нього прийшли працівники поліції. Меблі були вилучені. Разом з водієм таксі приїхали ОСОБА_4 та ще один невідомий йому чоловік. Стіл кухонний, ніжки врізні, диван 1,5 на 1 метр, 4 довгі подушки, великий пуфік, 3 маленьких, диван кутовий. До ОСОБА_4 додому він приходив, оскільки є знайомими. Таких речей у ОСОБА_4 вдома раніше він не бачив. Вказані події відбувалися у вересні-жовтні 2019 року, але точно він не пам'ятає.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_22 дав суду показання про те, що наприкінці 2019 року йому зателефонував ОСОБА_23 і повідомив, що потрібно перевезти меблі. Зазначив адресу куди потрібно було під'їхати, а саме: на АДРЕСА_6 . Приблизно о 21-22 годині, дати не пам'ятає, він під'їхав до вказаної адреси. Його зустріли двоє чоловіків, серед яких був ОСОБА_4 , інший чоловік - невідома йому особа. Вони завантажили меблі /диван, подушки та стіл/ до багажнику та салону його автомобіля. Меблі були в розібраному стані. Вони всі разом поїхали до місця проживання ОСОБА_24 за адресою АДРЕСА_5 . Меблі розвантажили, ОСОБА_25 заплатив йому за перевезення речей 100 грн. і він поїхав. Коли було розпочато кримінальне провадження, ОСОБА_4 попросив його зазначити в своїх показах слідчому, що меблі відвозили з помешкання на АДРЕСА_7 , де він мешкає, а не з АДРЕСА_8 . Йому невідомо, чому ОСОБА_4 просив в показах змінити адресу, з якої забирали меблі. Показання, які він надає суду в судовому засіданні є правдивими.
Допитаний свідок ОСОБА_26 дав суду показання про те, що ОСОБА_4 є його знайомим, але в дружніх стосунках вони не перебувають. Наприкінці січня 2020 року, у вечірню годину, приблизно о 19-00 год., ОСОБА_4 попросив допомогти йому перевезти меблі. Меблі перевозили з кімнати гуртожитку по АДРЕСА_6 , з кімнати по сусідству з кімнатою, в якій мешкає ОСОБА_4 . Він та ОСОБА_4 винесли з кімнати диван та стіл в розібраному стані. На столі він помітив надпис зроблений маркером. Речі винесли на вулицю, де їх чекав автомобіль - таксі марки «Опель», білого кольору. Речі завантажили в машину таксі, ОСОБА_4 сказав їхати на вулицю Маяковського,98. Він та ОСОБА_4 поїхали на АДРЕСА_5 , де їх уже зустрічав чоловік на ім'я ОСОБА_27 . Меблі занесли до квартири чоловіка на ім'я ОСОБА_27 , який заплатив ОСОБА_4 гроші, суму грошей не знає. Після цього вони повернулися до ОСОБА_4 додому на вулицю Кропоткіна, 14, де вживали спиртні напої. ОСОБА_4 розповідав, що речі залишилися від батька і просив, щоб він про це сказав на досудовому розслідуванні під час допиту у слідчого. Йому не було відомо, що меблі викрадені. Саме ОСОБА_4 вів розмову із ОСОБА_14 , якому привозили меблі.
Допитаний свідок ОСОБА_28 дала суду показання про те, що ОСОБА_4 є її чоловіком, з яким перебуває у цивільному шлюбі. Вони проживають в кімнаті гуртожитку, розташованого по АДРЕСА_6 . По сусідству з ними мешкала потерпіла ОСОБА_10 . Також по сусідству з ними мешкала ОСОБА_29 . Наприкінці грудня 2019 року сусідка ОСОБА_20 попросила допомогти їй перевезти речі, меблі, оскільки вона виїжджала з кімнати гуртожитку в іншу квартиру. Чоловік ОСОБА_4 допомогав виносити речі з кімнати ОСОБА_30 на перший поверх приміщення гуртожитку. Потім вони спільно, втрьох / ОСОБА_31 , ОСОБА_19 та вона/ вечеряли та вживали спиртні напої. Їй невідомо чи мала ОСОБА_19 доступ до кімнати, в якій були викрадені речі. Вечеряли та вживали спиртні напої вони не в кімнаті ОСОБА_30 , а в кімнаті по сусідству, яка належить ОСОБА_9 . Про обставини вчинення крадіжки з кімнати ОСОБА_32 їй нічого невідомо. 27.01.2020 року у вечірню годину її чоловік був вдома з нею.
Допитаний свідок ОСОБА_20 дала суду показання про те, що обвинувачений та потерпіла є її сусідами. Вони мешкали в гуртожитку по АДРЕСА_6 . Жуковська ОСОБА_18 в кімнаті гуртожитку не жила, виїхала в інше місце. Залишила ключі від вхідних дверей кімнати їй. Наприкінці грудня 2019 року вона переїжджала з кімнати гуртожитку в іншу квартиру, розташовану на АДРЕСА_9 . Попросила ОСОБА_4 допомогти перевезти речі з її кімнати в іншу квартиру. Після переїзду вона, ОСОБА_4 та його дружина ОСОБА_33 зайшли до кімнаті ОСОБА_32 , де перебували 5 -7 хвилин. Вона пригостила ОСОБА_4 спиртними напоями, після цього вона виїхала. На початку лютого 2020 року її онука ОСОБА_34 , перебуваючи в гуртожитку (забирала деякі свої речі), виявила, що двері до кімнати ОСОБА_35 вибиті, в кімнаті безлад. ОСОБА_36 зателефонувала їй та повідомила про ці обставини. Вона поїхала до гуртожитку. Виявила пошкодження дверей до кімнати ОСОБА_32 , побачила перевернутий холодильник, виявила відсутність ліжка і дерев'яного столу, знятий обігрівач води, тумблер. Вона відразу подзвонила матері ОСОБА_37 і викликала працівників поліції. На запитання обвинуваченого свідок повідомила, що на столі, який знаходився в кімнаті ОСОБА_32 , був напис « ОСОБА_18 », в якому місці напис не пам'ятає. Сорока не погрожував їй, підвердила, що деякий час ОСОБА_11 мешкав з дозволу ОСОБА_4 у кімнаті останнього.
Окрім того, винуватість ОСОБА_4 підтверджується письмовиви доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Зокрема:
- Витягом з рішення виконавчого комітету Жовтоводської міської ради від 06 вересня 2012 року № 386, яким надано ОСОБА_9 кімнату в гуртожитку по АДРЕСА_8 . Сім'я складається з двох осіб /а.с.п.42 том справи №1/
- Протоколом огляду місця події від 05.02.2020 року, з якого слідує, що слідчим Жовтоводського ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_38 , в пристуності понятих ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , з участю інспектора - криміналіста ОСОБА_41 , власника приміщення ОСОБА_9 , проведено огляд кімнати АДРЕСА_10 . В ході огляду встановлено, що дерев'яні вхідні двері мають пошкодження, а саме: біля ручки пошкоджено деревину та відсутній замок. Під стіною ліворуч розташована шафа, праворуч три стільця та тумба. При обробці дактилоскопічним порошком «Рубін» поверхні шафи ліворуч, виявлено сліди дактилоскопічного походження, які перекопійовано на липку прозору стрічку і наклеєно на аркуш білого паперу, який поміщено до спеціального пакету. /а.с.п.43-44 том справи №1/
- Висновком експерта № 19/104-7/3/268 від 02.03.2020 року Дніпропетровського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, з якого слідує, що слід пальця руки розміром 37х16 мм, відкопійований на липку стрічку розміром 88х38 мм, виявлений та вилучений 05.02.2020 року під час огляду квартири АДРЕСА_11 , який виявлений на поверхні шафи, придатний для ідентифікації за ним особи. Слід папілярних ліній, розміром 37х16 мм, відкопійований на липку стрічку, розміром 88х38 мм, вилучений 05.02.2020 року під час огляду кв. АДРЕСА_12 , залишено нігтьовою та середньою фалангами пальця руки. Відповісти на питання про те якою рукою та якими пальцями руки залишено сліди, неможливо, у зв'язку з поодиноким відображенням сліди. Слід пальця руки розміром 37х16 мм, відкопійований на липку стрічку розміром 88х38 мм, виявлений та вилучений 05.02.2020 року під час огляду квартири АДРЕСА_11 , залишений однією особою. /а.с.п.46-48, том справи №1/
- Повідомленням про перевірку слідів рук, проведеною експертною установою - Дніпропетровським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України від 03.03.2020 року, з якого слідує, що при перевірці за обласним автоматизованим дактилоскопічним обліком Дніпропетровського НДЕКЦ сліду пальця руки, вилученого 05.02.2020 року за фактом крадіжки майна ОСОБА_9 , за адресою АДРЕСА_13 , встановлено збіг сліду пальця руки з відбитком пальця руки у дактилокарті, заповненій на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був постановлений на облік у 2001 році. Дані згідно записам у дактилокарті. /а.с.п.49 том справи №1/
- Протоколом огляду предмету від 21.02.2020 року з якого слідує, що слідчим ОСОБА_42 проведено огляд предмету. Підставою стало те, що гр. ОСОБА_21 звернувся із заявою про добровільну видачу кухонного столу та дивану у розібраному стані, а саме: столешні стола разом із ніжками знаходяться білому мішку. Диван розібраний на шість окремих частин, має горизонтальні та вертикальні смужки від темно-коричневого кольору, до жовтого кольору, стіл світлокоричневого кольору. Вказані предмети вилучено до Жовтоводського ВП ГУНП /а.с.п.54 том справи №1/
- Висновком експерта за результатами судово-товарознавчої експертизи №1010/20 від 19.03.2020 року, з якого слідує, що ринкова вартість об'єктів дослідження, станом на 05.02.2020 року, становила:
- диван-малютка, трансформер, розкладний, коричневого кольору, малюнок смужка, який складається на три подушки, в розібраному вигляді має габарити 100 см, на 180 см., становить 2803 грн. 20 коп.;
- водонагрівач проточний (фірма виробник невідома), квадратної форми, становить 803 грн. 60 коп.;
- стіл-трансформер, розкладний, кухонний овальної форми, розміром в зібраному стані приблизно 70-80см., деревяний, світлий, колір «ольха», бокові стіни якого мають рельєфний малюнок по краях на ніжках, становить 627 грн.;
- тумблер для електроопалення, навісний, настінний, яким регулювалась подача тепла до батареї, становить 376 грн. 20 коп. /а.с.п.56-59 том справи №1/
Відповідно до постанови слідчого СВ Жовтоводського ВП ГУНП в Дніпропетровській області від 18.03.2020 року про визнання речовим доказом у кримінальному провадженні - сліди дактилоскопічного походження, які запаковані до спеціального пакету Експертної служби МВС України №0668603, визнані у кримінальному провадженні речовими доказами /а.с.п.50 том справи №1/.
Згідно довідки вартість витрат на проведення дактилоскопічної експертизи становить 1256 грн. 08 коп. /а.с.п.45 том справи №1/
Згідно звіту судового експерта ОСОБА_43 слідує, що варість фактичних затрат на проведення судово-товарознавчої експертизи від 19.03.2020 року у кримінальному провадженні становить 300 грн. /а.с.п.55 том справи №1/.
Відповідно до постанови слідчого СВ Жовтоводського ВП ГУНП в Дніпропетровській області від 18.03.2020 року про визнання речовими доказами у кримінальному провадженні: диван-малютка, коричневого кольору, малюнок смужка, в розібраному стані та кухонний стіл колір "ольха" в розібраному стані визнані речовими доказами у даному кримінальному провадженні. Дані речові докази передані на зберігання потерпілій ОСОБА_16 /а.с.п.60 том справи №1/.
Згідно розписки ОСОБА_16 від 25.03.2020 року, наданої слідчому СВ Жовтоводського ВП ГУНП в Дніпропетровській області, потерпіла ОСОБА_16 отримала на зберігання речові докази: диван малютка в розібраному стані та кухонний стіл в розібраному стані /а.с.п.61 том справи №1/.
Подані прокурором вище вказані документи є процесуальними документами у кримінальному провадженні. Зазначені документи прямо не вказують на причетність ОСОБА_4 до вчинення крадіжки майна потерпілої, проте стосуються вирішенню питання щодо визнання речовими доказами певних предметів та речей, які виявлені, в тому числі у інших осіб та підтверджують розмір процесуальних витрат на залучення експертів.
Під час судового розгляду судом здійснено дослідження речових доказів в порядку ст. 357 КПК України. Зокрема, в приміщення суду доставлені речові докази: диван-малютка, коричневого кольору, малюнок смужка та кухонний стіл колір "ольха". Зазначені речові докази доставлені суду в розібраному стані, не опечатані, стіл перебував у тканинному мішку. З огляду речових доказів встановлено, що диван коричневого кольору малюнок «смужка», явних пошкоджень не має. Кухонний стіл колір "ольха". На кріпленні, який з'єднує столешню та ніжку кухонного стола, міститься напис слова кульковою ручкою « ОСОБА_18 ». В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_9 , свідки ОСОБА_26 та ОСОБА_20 підтвердили про наявність на кухонному столі запису « ОСОБА_18 », що дало змогу ідентифікувати стіл, як такий, що належить потерпілій ОСОБА_9 . Оглядом встановлено, що напис слова « ОСОБА_18 » міститься на кріпленні під столешнею, який з'єднує столешню та ніжку стола.
Захисник звернув увагу на те, що потерпіла ОСОБА_9 зазначала, що напис слова « ОСОБА_18 » міститься на столешні стола. Проте, після огляду встановлено, що напис слова « ОСОБА_18 » міститься на кріпленні під столешнею, який з'єднує столешню та ніжку стола. Проте, вказані розбіжності в точному місці знаходження напису слова не впливають на обставини самого кримінального правопорушення. Ніхто з учасників судового провадження, в тому числі захисник та обвинувачений, не заявляли про неналежність даного стола потерпілій ОСОБА_9 . Адже, ОСОБА_16 , якій були передані на зберігання речові докази, в тому числі кухонний стіл, отримала його як такий, що належить ОСОБА_9 .
Винуватість ОСОБА_4 у вчиненні даного кримінального правопорушення підтверджується показаннями свідків. Зокрема, свідок ОСОБА_26 в судовому засіданні підтвердив, що саме ОСОБА_4 запропонував йому відвезти меблі з приміщення гуртожитку по АДРЕСА_6 до помешкання свідка ОСОБА_21 , з яким і домовлявся ОСОБА_4 про збут йому речей. Свідок також чітко зазначив з якої кімнати були винесені ними меблі, і це не кімната, де мешкає ОСОБА_4 , а кімната по сусідству з ним.
Свідок ОСОБА_21 також підтвердив, що саме ОСОБА_4 , а не ОСОБА_26 , зателефонував йому з приводу купівлі меблів. Саме ОСОБА_4 приїхав до нього додому, де відвантажували меблі, і саме ОСОБА_4 , а не ОСОБА_26 , він сплатив за меблі грошові кошти в сумі 300 грн.
Свідок ОСОБА_22 - водій таксі, зазначив, що меблі в машину вантажили ОСОБА_4 та інший невідомий йому чоловік. Саме ОСОБА_4 спілкувався з людиною, якому привезли зазначені меблі. Під час досудового розслідування ОСОБА_4 просив його змінити показання на користь останнього, зазначивши, що меблі вивозили з іншої адреси ( АДРЕСА_7 ), а не з приміщення гуртожитку по АДРЕСА_6 .
Показання ОСОБА_4 про те, що він не вчиняв крадіжку, а допомагав винести меблі ОСОБА_26 , як такому, який вчинив крадіжку, суд не бере до уваги, оскільки вони спростовуються показаннями свідків ОСОБА_26 , ОСОБА_21 , з яким саме ОСОБА_4 домовлявся про купівлю-продаж меблів.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 після початку досудового розслідування кримінального провадження по факту крадіжки майна потерпілої ОСОБА_9 , просив свідка ОСОБА_22 свідчити на користь ОСОБА_4 та зазначити у показах слідчому, що меблі вивозили з іншої адреси (провулок Запорізький,19), а не з приміщенні гуртожитку по АДРЕСА_6 . Такі дії ОСОБА_4 свідчать про намагання останнім уникнути кримінальної відповідальності.
Покази обвинуваченого є неспроможними і суд розцінює їх як спосіб захисту та уникнення кримінальної відповідальності.
Свідок ОСОБА_28 по суті зазначила, що їй невідомі обставини вчинення крадіжки майна з кімнати ОСОБА_9 . Вона надала лише покази про те, що її чоловік ОСОБА_4 допомагав перевозити речі сусідки ОСОБА_20 з кімнати останньої. Зазначені обставини ніякого відношення до крадіжки майна потерпілої ОСОБА_9 не мають. Перебування ОСОБА_4 в кімнаті ОСОБА_9 тривалістю 5-7 хвилин після переїзду ОСОБА_20 , не може свідчити про непричетність ОСОБА_4 до вчинення крадіжки майна ОСОБА_9 . Адже свідки чітко зазначили послідовність дій ОСОБА_4 після крадіжки та продаж частини викрадених речей.
Під час судового розгляду встановлено, що викрадено майно належить потерпілій ОСОБА_9 . Місце знаходження іншої частини майна, а саме: водонагрівача та тумблера, органом досудового розслідування не встановлено. Обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні крадіжки вказаного майна в судовому засіданні не спростовано. Винуватість обвинуваченого, окрім показань ОСОБА_9 , ОСОБА_16 , підтверджується показами свідка ОСОБА_20 , яка вказала про викрадення водонагрівача та тумблера. Саме відбитки пальців руки ОСОБА_4 виявлені в кімнаті ОСОБА_9 , що встановлено під час перевірки дактилоскопічного обліку Дніпропетровського НДЕКЦ МВС, /а.с.п.49 том справи №1/. Згідно записів дактилокарти ОСОБА_4 у 2001 році поставлений на облік Жовтоводським МВ.
Суд, дослідивши під час судового розгляду докази, приходить до висновку, що вказані докази є належними та допустимими, а тому суд бере до їх уваги.
Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18 січня 1978 року, «Коробов проти України» від 21 жовтня 2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
Отже суд, дослідивши матеріали кримінального провадження, приходить до висновку, що виннуватість ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення «поза розумним сумнівом» доведена належними та допустими доказами, і його дії слід кваліфікувати за ч.3 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у житло.
Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, суд керується вимогами ст.ст.65-67 КК України та виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Зокрема, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який згідно ст.12 КК України є тяжким злочином, особу винного, який раніше неодноразово судимий /а.с.п. 51-53, 62-63, 72-74 том справи №1/.
За місцем проживання обвинувачений ОСОБА_4 характеризується негативно. Від сусідів скарг та заяв на ОСОБА_4 не надходило. За обліками Жовтоводськго ВП значиться як особа раніше неодноразово судима. Підтримує зв'язки з особами раніше судимими, схильний до вживання наркотичних засобів, зловживає спиртними напоями. В стані такого сп'яніння схильний до вчинення будь-яких правопорушень. /а.с.п.70 том справи №1/.
На обліку у лікаря - психіатра обвинувачений не перебуває, перебуває на обліку у лікаря-нарколога у НКП «Жовтоводська міська лікарня» з 1999 року з приводу наркотичної опійної залежності /а.с.п.64, 65,66 том справи №1/.
Згідно повідомлення Жовтоводської міської філії Дніпропетровського обласного центру зайнятості на обліку як безробітній ОСОБА_4 не перебуває. Раніше перебував на обліку з 30.07.2019 року по 27.08.2019 року, допомога по безробіттю не призначалась. /а.с.п. 67 том справи №1/.
Згідно повідомлення ІНФОРМАЦІЯ_3 , на військовому обліку ОСОБА_4 перебуває як особа раніше судима. Військову службу не проходив. /а.с.п. 68 том справи №1/.
Згідно досудової доповіді складеної органом пробації від 06.04.2020 року слідує, що ризик вчинення ОСОБА_4 повторного кримінального правопорушення оцінюється як дуже високий, ризик небезпеки для суспільства, у тому числі, для окремих осіб, оцінюється як високий. На думку органу пробації, виконання покарання можливе за умови здійснення цілодобового нагляду та застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для впливу на поведінку ОСОБА_4 з метою виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень в умовах ізоляції від суспільства /а.с.п.38-40 том справи №1/.
Обставини, що відповідно до ст.66 КК України, пом'якшують покарання обвинуваченому, судом не встановлені.
Обставиною, що відповідно до ст. 67 КК України, обтяжує покарання обвинуваченому, є рецидив злочинів.
Враховуючи всі обставини справи в їх сукупності, характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення, відсутність обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченому та наявність обставини, що обтяжує йому покарання, суд вважає необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень буде покарання у виді позбавлення волі з реальним відбуванням покарання у виправній установі.
Суд приходить до висновку про неможливість застосування стосовно обвинуваченого ст.75 КК України, оскільки під час іспитового строку обвинувачений вчинив новий злочин. Окрім того, обвинувачений засуджений вироком суду від 26.02.2020 року за вчинення замаху на крадіжку майна.
Підстав для застосування ст.69 КК України про призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом, або призначення покарання нижче від найнижчої межі, суд також не вбачає, оскільки відсутні обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченому.
Така позиція відповідає практиці Європейського суду з прав людини. Зокрема, у справі «Скоппола про Італії» від 17 вересня 2009 року, де зазначено, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.
При цьому суд, призначаючи покарання обвинуваченому, повинен керуватися загальними засадами призначення покарання.
З матеріалів судового провадження слідує, що ОСОБА_4 засуджений вироком Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 16.04.2019 року за ч.3 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 3 роки, покладено обов'язки за ст.76 КК України. /а.с.п.72-74/.
Окрім того, що ОСОБА_4 засуджений вироком Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 26.02.2020 року за ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком 4 роки. Судом ухвалено, що вирок Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 16.04.2019 року виконувати самостійно. Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту його фактичного затримання. Злочин, за вчинення якого ОСОБА_4 засуджений даним вироком, вчинено 25 січня 2019 року.
Кримінальне правопорушення, яке розглядається у даному кримінальному провадженні, вчинено ОСОБА_4 у період часу з 27 січня 2020 року по 31 січня 2020 року, тобто до постановлення попереднього вироку Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 26.02.2020 року.
З матеріалів кримінального провадження слідує, що ОСОБА_4 вчинив даний злочин в період іспитового строку, встановленого вироком Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 16.04.2019 року, яким останнього засуджено до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки, на підставі ст.75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 3 роки.
Відповідно до ч.4 ст.70 КК України, за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.
Таким чином, остаточне покарання обвинуваченому ОСОБА_4 слід призначити із застосуванням ч.4 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, та ч.1 ст.71 КК України, за сукупністю вироків.
Строк відбування обвинуваченим покарання слід рахувати з моменту приведення вироку до виконання та його затримання на підставі вироку суду.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Під час досудового розслідування до обвинуваченого ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту цілодобово на підставі ухвали слідчого судді Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 26.03.2020 року строком до 24 травня 2020 року. На день розгляду кримінального проваження, строк дії запобіжного заходу закінчився. Таким чином, обвинувачений є таким, до якого запобіжний захід вже не застосовано. Підстав для його застосування не має.
В ході досудового розслідування проведено судову товарознавчу експертизу та судову трасологічну експертизу.
За проведення судової товарознавчої експертизи розмір процесуальних витрат, пов'язаних із залученням експерта, складає 300 грн. /а.с.п. 55 том справи №1/. Вказані витрати підлягають стягненню з ОСОБА_4 на користь держави.
За проведення судової трасологічної експертизи, розмір процесуальних витрат, пов'язаних із залученням експерта, складає 1256 грн. 08 коп. /а.с.п.45 том справи №1/ Вказані витрати підлягають стягненню з ОСОБА_4 на користь держави.
Речові докази:
- диван-малютка, коричневого кольору, малюнок смужка, в розібраному стані та кухонний стіл колір "ольха" в розібраному стані, які передані на зберігання ОСОБА_16 , слід передати потерпілій ОСОБА_9
- сліди дактилоскопічного походження, які запаковані до спеціального пакету Експертної служби МВС України №0668603 слід залишити зберігати в матеріалах кримінального провадження.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368, 369-376 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком 4 роки.
Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання покарання, призначеного даним вироком суду та покарання, призначеного вироком Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 26.02.2020 року, остаточно визначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі строком 4 роки 6 місяців.
На підставі ч. 1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до покарання, призначеного даним вироком, частково приєднати не відбуту частину покарання за вироком Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 16.04.2019 року, і остаточно визначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі строком 5 (п'ять) років.
Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту приведення вироку до виконання та його затримання на підставі даного вироку суду.
Запобіжний захід стосовно ОСОБА_4 не обирати.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта у кримінальному провадженні в сумі 300 грн. за проведення судової товарознавчої експертизи, 1256 грн. 08 коп. за проведення судової трасологічної експертизи, а всього 1556 грн. 08 коп.
Речові докази:
- диван-малютка, коричневого кольору, малюнок смужка, в розібраному стані та кухонний стіл колір "ольха" в розібраному стані, які передані на зберігання ОСОБА_16 - передати потерпілій ОСОБА_9
- сліди дактилоскопічного походження, які запаковані до спеціального пакету Експертної служби МВС України №0668603 - зберігати в матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області, а обвинуваченому, який тримається під вартою, в той же строк з моменту вручення копії вироку.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому і прокурору.
Суддя