Справа № 212/1647/20
2/212/1784/20
16 листопада 2020 року м. Кривий Ріг
Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу м. Кривого Рогу Дніпропетровської області
у складі: головуючого - судді: Чорного І.Я.,
за участю секретаря судового засідання: Поперечної А.С.,
позивача: ОСОБА_1 ,
представника відповідача: Книги І.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Кривбасводоканал» про захист прав споживача, -
ОСОБА_1 звернулася до Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області з позовом до Комунального підприємства «Кривбасводоканал» про захист прав споживача.
Ухвалою суду від 26.03.2020 року відкрито провадження у справі.
01.09.2020 року до суду від позивача надійшла заява про закриття провадження у справі у зв'язку з відмовою від позову та стягнення з відповідача судових витрат по справі.
Позивач у судовому засіданні просила закрити провадження у справі у зв'язку з відмовою від позову та стягнути з відповідача судові витрати пов'язані з розглядом справи, а саме витрати на професійну правчину допомогу у сумі 1000,00 грн.
Представник відповідача у судовому засіданні не заперечувала проти закриття провадження у справі, просила відмовити у задоволенні вимог позивача про стягнення судових витрат, оскільки позивачем не надано належних доказів для їх стягнення.
Вислухавши сторони, дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до такого висновку.
Згідно положень ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до положень ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що відмова позивача від позову не порушує законних прав і інтересів сторін, а тому може бути прийнята судом, у зв'язку з чим провадження у справі підлягає закриттю.
Згідно ч.2 ст.255 ЦПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.
Враховуючи, що між сторонами відсутній спір, позивачем отримано відповідь на свій запит про надання інформації, вих. № 12833 від 18.12.2019 року, в період розгляду справи в суді, а саме 19.05.2020 року, провадження у справі підлягає закриттю через відмову позивача від позову з цих причин.
Щодо стягнення судових витрат пов'язаних із правничою допомогою суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Так, між позивачем ОСОБА_1 та адвокатом Коваленко Р.А. 02 березня 2020 року укладено договір про надання правової допомоги.
Відповідно до положень ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Згідно із положеннями ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Виходячи зі змісту положень ч. 3 ст. 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Відповідно до статті 903 ЦК України плата за договором про надання послуг здійснюється замовником у розмірі, встановленому договором.
Разом з тим, позивачем до матеріалів справи не долучено детального розрахунку часу, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), що робить неможливим встановлення передбаченого договором розміру плати за надання юридичних послуг.
Статтею 1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» визначено, що розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40% прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.
При цьому склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу,а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. (позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена в постанові від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16).
Також суд зазначає, що позивач ОСОБА_1 має юридичну освіту та є адвокатом, що було підтверджено позивачем ОСОБА_1 в судовому засіданні.
Враховуючи встановлені судом обставини, керуючись критерієм реальності адвокатських витрат, виходячи з конкретних обставин справи, а саме її складності суд дійшов висновку, що в частині відшкодування витрат на правничу допомогу у розмірі 1000,00 гривень слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 4, 12, 81, 137, 142, 247, 255, 256, 259, 263-265, 268, 280 ЦПК України, суд, -
клопотання ОСОБА_1 задовольнити частково.
Закрити провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Кривбасводоканал» про захист прав споживачау зв'язку з відмовою від позову.
В іншій частині відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу протягом п'ятнадцять днів з часу його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвала складена 20 листопада 2020 року.
Суддя І. Я. Чорний