Справа № 209/2595/20
Провадження № 2/209/1090/20
12 листопада 2020 року Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Байбари Г.А.,
за участі секретаря Кулік О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кам'янське Дніпропетровської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
АТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 14 грудня 2006 року, що виникла станом на 12 серпня 2020 року, в розмірі 15980,96 грн., яка складається з наступного: 11589,93 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту, 4391,03 грн. - заборгованість за простроченими відсотками, а також сплачений судовий збір.
На обґрунтування позову зазначено, що відповідачка ОСОБА_1 звернулася до ПАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є АТ КБ «ПриватБанк», з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала заяву б/н від 14 грудня 2006 року. При укладенні договору сторони керувалися ч.1 ст. 634 ЦК України, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Відповідачка при підписанні анкети-заяви підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами банку» складає між нею та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується її підписом у заяві. Заявою відповідача підтверджується той факт, що вона була повністю проінформована про умови кредитування в АТ КБ «ПриватБанк», які були надані їй для ознайомлення у письмовій формі. Формулярами та стандартними формами є «Умови та правила надання банківських послуг» та «Тарифи банку», які згідно до заяви отримані відповідачкою для ознайомлення у письмовій формі. Таким чином, підписавши заяву, між сторонами, відповідно до ст. 634 ЦК України, було укладено договір про надання банківських послуг, який за своєю природою є змішаним договором і містить в собі умови договору банківського рахунку та кредитного договору. Банком на підставі договору надання банківських послуг було відкрито картковий рахунок із початковим кредитним лімітом у розмірі, що зазначеній у довідці про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку, а відповідачці було надано в користування кредитну картку, номери та строк дії отриманих кредитних карток зазначено у довідці про отримані картки, що додано до позову. В подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 10600,00 грн., що підтверджується довідкою про зміну умов кредитування.
Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту банк керувався Умовами та правилами надання банківських послуг, на підставі яких відповідачка при укладенні договору дала свою згоду щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміни (збільшення або зменшення) за рішенням та ініціативою банку.
АТ КБ «ПриватБанк» свої зобов'язання за договором про надання банківських послуг виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачці можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту.
Відповідачка зобов'язала повернути витрачену частину кредитного ліміту відповідно до умов договору щомісячними платежами у розмірі мінімального платежу від суми заборгованості, який встановлений договором. Але в процесі користування кредитними коштами відповідачка не надавала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов'язаннями, що підтверджується випискою по рахунку.
З 01 квітня 2019 року впроваджені зміни Умов та Правил надання банківських послуг в частині нарахування відсотків, згідно яких в разі порушення зобов'язань, починаючи з 181-го дня з моменту порушення зобов'язань клієнт зобов'язується сплатити банку заборгованість по кредиту та проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч.2 ст. 625 ЦК України, встановлюються за домовленістю сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі: 86,4% - для картки «Універсальна»; 84,0% - для картки «Універсальна голд».
Виникнення простроченої заборгованості відбувається у разі несплати мінімального платежу до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено трати за рахунок кредитного ліміту, і зобов'язання клієнта вважається простроченими.
У зв'язку із зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості, відповідачка станом на 12 серпня 2020 року має заборгованість в розмірі 15980,96 грн., яка складається з наступного: 11589,93 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту, 4391,03 грн. - заборгованість за простроченими відсотками.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, одночасно з позовною заявою представником позивача - ОСОБА_2 подана письмова заява, в якій він просить розглядати справу за відсутності представника банку, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
Відповідачка в судове засідання не з'явилася, про дату, час і місце судового засідання повідомлялася належним чином шляхом направлення судової повістки рекомендованим поштовим відправленням за її місцем реєстрації, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення їй поштового відправлення, про причини неявки суд не повідомила, не подала відзив на позовну заяву та не надала клопотання про розгляд справи за її відсутності.
Виходячи з наведеного, відповідно до ч. 3 ст. 211, п.1 ч.3 ст. 223, ч.1 ст. 280, ст. 281 ЦПК України, суд ухвалив розглядати справу у судовому засіданні за відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів та ухвалити заочне рішення.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши письмові докази у справі та встановивши фактичні обставини і зміст спірних правовідносин, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що 14 грудня 2006 року Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», правонаступником якого є Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», та відповідачка ОСОБА_1 уклали кредитний договір б/н, відповідно до якого відповідачка отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,0% річних на суму залишку заборгованості за кредитом.
Відповідачка підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами Банку, складає між нею та банком договір про надання банківських послуг. (а.с. 20).
У підписаній відповідачкою заяві було зазначено, що вона погоджується з тим, що ця заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою і Тарифами банку складає між нею та банком договір про надання банківських послуг, а також, що вона ознайомилася та погоджується з Умовами та правила надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою і Тарифами Банку, які були надані їй для ознайомлення у письмовому вигляді. Своїм підписом вона підтверджує факт отримання ним інформації про умови кредитування.
Також у підписаній відповідачкою заяві було вказано, що сума кредитного ліміту становить 1500 грн.; базова процентна ставка 3 проценти на місяць із розрахунку 360 днів на рік, строк дії кредитного договору відповідає строку дії карти; порядок погашення заборгованості: щомісячні платежі в розмірі 7% від суми заборгованості, погашення заборгованості по кредитному ліміту може проводитися як шляхом внесення коштів на карту клієнтом, так і списанням банком коштів з дебетної карти.
Згідно довідки АТ КБ «ПриватБанк» (а.с. 17), відповідачці в період дії кредитного договору були видані кредитні картки № НОМЕР_1 з терміном дії - квітень 2011 року, № НОМЕР_2 з терміном дії - березень 2015 року, № НОМЕР_3 з терміном дії - травень 2015 року, № НОМЕР_4 з терміном дії - червень 2016 року, № НОМЕР_5 з терміном дії - серпень 2016 року, № НОМЕР_6 з терміном дії - січень 2017 року, № НОМЕР_7 з терміном дії - жовтень 2017 року, № НОМЕР_8 з терміном дії - вересень 2021 року, № НОМЕР_8 з терміном дії - вересень 2021 року.
За час дії вказаних кредитних карток банком збільшувався та знижувався кредитний ліміт, що підтверджується довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної карти оформленої на ОСОБА_1 (а.с. 16), що приймалось і не заперечувалося відповідачкою в період використання нею кредитних коштів, бо вона користувався кредитними коштами, що підтверджується випискою по картковому рахунку (а.с. 38-46).
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно ч.2 ст.638 ЦК України, договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Враховуючи, що відповідачка за своєю ініціативою звернулася до позивача із заявою для отримання кредиту/кредитної карти, підписала анкету-заяву на отримання кредиту із зазначенням своїх персональних даних, отримала на картковий рахунок кредитні кошти та платіжну кредитну карту, використовувала кредитні кошти та погашала заборгованість, суд вважає, що між сторонами у справі було укладено двосторонній кредитний договір у письмовій формі.
Позивач виконав свої зобов'язання за кредитним договором, надавши відповідачці кредитні кошти у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
Проте, відповідачка порушила умови кредитного договору, оскільки не в повному обсязі виконувала його умови, у зв'язку з чим станом на 12 серпня 2020 року прострочена заборгованість відповідачки перед АТ КБ «ПриватБанк» за кредитним договором № б/н від 14 грудня 2006 року становить 15980,96 грн., яка складається з наступного: 11589,93 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту, 4391,03 грн. - заборгованість за простроченими відсотками, що підтверджується розрахунком заборгованості, який перевірений судом (а.с.6-15).
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ЦК України.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого рівня інфляції за увесь час прострочення, а також три відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що з відповідачки на користь позивача має бути стягнуто 15980,96 грн. заборгованості за кредитним договором.
Відповідно ст. 141 ЦПК України з відповідачки має бути стягнуто на користь позивача сплачений судовий збір.
Керуючись статтями 10, 12, 13, 141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,
Задовольнити позов Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_9 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , заборгованість за кредитним договором б/н від 14 грудня 2006 року, що виникла станом на 12 серпня 2020 року, в розмірі 15980,96 грн., яка складається з наступного: 11589,93 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту, 4391,03 грн. - заборгованість за простроченими відсотками, а також сплачений судовий збір в сумі 2102,00 грн., а всього 18082,96 грн. (вісімнадцять тисяч вісімдесят дві грн. 96 коп.).
Повне судове рішення складено 19 листопада 2020 року.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня отримання повного заочного рішення суду.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач може оскаржити заочне рішення шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня отримання повного заочного рішення суду.
Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строків подання відповідачем заяви про перегляд заочного рішення або позивачем та іншими учасниками справи апеляційної скарги, якщо заяву та апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Г.А. Байбара.