Справа № 210/4549/18
Провадження № 2/210/115/20
іменем України
"04" листопада 2020 р. м. Кривий Ріг
Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:
головуючого-судді Ступак С.В.,
за участі:
секретаря судового засідання Доценко В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Кривбасводоканал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості на надані послуги централізованого постачання холодної води і водовідведення, -
У серпні 2018 року представник Шаповал З.А., який діє в інтересах Комунального підприємства «Кривбасводоканал» (далі - КП «Кривбасводоканал») на підставі довіреності, звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги централізованого постачання холодної води і водовідведення та просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь КП «Кривбасводоканал» заборгованість за отримання послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення в сумі 3902,67 грн., 3 % річних у сумі 176,33 грн., втрати від інфляції у сумі 685,39 грн. та судовий збір у розмірі 1762,00 грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог представник позивача ОСОБА_2 у позові зазначила, що відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення розрахунків за енергоносії», з 01 квітня 2014 року КП «Кривбасводоканал» взяло на себе функцію виконавця послуг з централізованого водопостачання та водовідведення в частині нарахувань та обліку мешканців багатоквартирних будинків м. Кривого Рогу. Відповідач по справі, ОСОБА_1 є власником/наймачем квартири АДРЕСА_1 та є споживачем послуг з питного водопостачання, які надає КП «Кривбасводоканал». Послуги питного водопостачання та водовідведення надаються відповідачу на підставі відкритого особового рахунку № НОМЕР_1 .
Крім того, представник позивача у позові зазначила, що у квартирі Відповідача відсутній засіб обліку води, тому нарахування за послуги централізованого постачання холодної води і водовідведення тимчасово здійснювалось за науково обґрунтованими нормативами питного водопостачання, водоспоживання та водовідведення населення м. Кривого Рогу, затвердженого рішенням виконавчого комітету Криворізької міської ради від 12.12.2012 року № 367 і введеним в дію з 01.01.20213 року та відповідно до «Правил надання послуг централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення».
02.04.2017 року між Позивачем та Відповідачем було укладено Договір № Мет 13/4587 «Про надання послуг централізованого постачання холодної води і водовідведення», представник позивача посилаючись на вимоги ст.ст. 526, 530, 629 ЦПК України та умови вказаного Договору зазначила, що Відповідач по справі нехтує своїми обов'язками споживача в частині повної оплати за отримання послуги, внаслідок чого сума її основного боргу за отриманні послуги питного водопостачання та водовідведення за період 01.01.2015 р. по 16.07.2018 р. та на день подання позву становить 3902,67 грн., які представник позивача просила суд стягнути з Відповідача.
Крім того, представник позивача у позові посилаючись на вимоги ст.625 ЦК України, просила суд стягнути з Відповідача, за порушення грошового зобов'язання 3% річних у розмірі 176,33 грн. та втрати від інфляції у розмірі 685,39 грн.
Ухвалою суду від 07 вересня 2018 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.(а.с.14)
В ухвалі про відкриття провадження від 07 вересня 2018 року відповідачу був наданий строк в 15 днів з дня отримання даної ухвали суду, на подачу відзиву на позовну заяву. Ухвала отримана відповідачем, що підтверджується рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення, яке повернулось з поштового відділення на адресу суду 23 жовтня 2018 року. (а.с.25)
11 грудня 2018 року на адресу суду від представника позивача ОСОБА_2 надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій остання зазначила, що після відкриття провадження по вказаній справі, Відповідач частково здійснив оплату за надані послуги з централізованого постачання питної води і водовідведення, а саме: сплачено 07.11.2018 року суму боргу у розмірі 43,00 грн. та 12.11.2018 року 1500,00 грн. за надані послуги водопостачання та водовідведення, у зв'язку з чим, представник позивача просила суд стягнути з ОСОБА_1 на користь КП «Кривбасводоканал» заборгованість за отриманні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення в сумі 2359,67 грн., 3 % річних у сумі 176,33 грн., втрати від інфляції у сумі 685,39 грн. та судовий збір у розмірі 1762,00 грн. (а.с.32-34)
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03 березня 2020 року залишено без задоволення заяву представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 про розгляд вказаної справи в порядку загального позовного провадження. (а.с.86)
Також, Ухвалою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03 березня 2020 року залишено без задоволення клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_4 про визнання явки позивача обов'язковою.(а.с. 87)
У судове засідання призначене на 17 березня 2020 року не з'явився відповідач по справі, поза межами судового засідання від представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 до суду надійшла заява про перенесення судового засідання посилаючись на Постановою Кабінету Міністрів України 3211 від 11.03.2020 року «Про запобігання поширення на території України корона вірусу COVID 19» та рекомендації викладені в листі №9рс-186/20 Ради суддів України від 16.03.2020 року. Вказане клопотання судом було задоволено та відкладено розгляд справи на 13 травня 2020 року.
У судове засідання призначене на 13 травня 2020 року не з'явився відповідач по справі, поза межами судового засідання від представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_4 до суду 13 травня 2020 року надійшла заява про перенесення судового засідання. В заяві представник відповідача ОСОБА_4 зазначив, що просить відкласти розгляд вказаної справи у зв'язку з коронавірусом. Вказане клопотання судом було задоволено та відкладено розгляд справи на 30 липня 2020 року.
Однак, у судове засідання призначене на 30 липня 2020 року повторно не з'явився відповідач по справі, поза межами судового засідання від представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_4 до суду 30 липня 2020 року надійшла заява про відкладення розгляду справи. В обґрунтування заяви представник відповідача зазначив, що МОЗ та КМУ продовжили карантин до 31.08.2020 року, а тому просив суд відкласти засідання на іншу дату та після зняття карантину повідомити учасників процесу належним чином. Вказане клопотання судом було задоволено та відкладено розгляд справи на 04 листопада 2020 року.
У судове засідання призначене на 04 листопада 2020 року повторно не з'явився відповідач по справі, поза межами судового засідання від представника відповідача ОСОБА_5 - ОСОБА_3 до суду 04 листопада 2020 року надійшла заява про відкладення розгляду справи. В обґрунтування заяви представник відповідача ОСОБА_3 зазначив, що МОЗ та КМУ продовжили карантин та перевели Дніпропетровську область до помаранчевої зони, а тому просив суд відкласти засідання на іншу дату та після зняття карантину повідомити учасників процесу належним чином.
Розглянувши клопотання представника відповідача ОСОБА_5 - ОСОБА_3 про відкладення розгляду справи, суд визнав його таким, яке не підлягає задоволенню, оскільки, Постановою Кабінету Міністрів №500 від 17.06.2020 з 22.06.2020 року на території усіх областей України запроваджено адаптивний карантин, який не містить заборони приймати участь у судових засіданнях. Крім того, відновлено проїзд громадян у громадському транспорті в м. Кривий Ріг.
За таких обставин, суд вважає можливим проводити розгляд справи за відсутності сторін, оскільки судом неодноразово судові засідання відкладалися по заявам та клопотанням представників відповідача, з причин неможливості прибуття до суду через поширення на території України пандемії короновірусу COVID-19, однак зазначені підстави суд вважає неповажними та враховує ту обставину, що представниками відповідача ОСОБА_4 та ОСОБА_3 особисто до канцелярії суду подавалися заяви про відкладення розгляду справи, що спростовує їх твердження про наявність перешкод зазначених вище неможливості прибуття в судове засідання для розгляду справи.
Крім того, суд звертає увагу на те, що справа перебуває в проваджені суду з 2018 року, а неявка відповідача та його представника в судове засідання без поважних причин призводить до затягування розгляду справи та неможливості її завершення у розумні строки.
Таким чином, суд приходить до висновку про те, що подаючи клопотання про відкладення, відповідач та її представники навмисно затягують розгляд справи та зловживають своїми процесуальними правами.
Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що застосовуючи положення ч.4 ст.10 Цивільно-процесуального кодексу України, ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи, ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу,та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A.v.Spain). Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору.
Представник позивача у судове засіданні не з'явився, про дату та час розгляду справи був повідомлений належними чином. Будь-які заява або клопотання щодо відкладення розгляду справи, від позивача чи його представника не надходили.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
В тому числі, суд враховує вимоги ст.80 ЦПК України, зокрема достатність доказів для вирішення справи, наданих до суду.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.
Суд, дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши наявні докази, приходить до висновку про задоволення позову, з наступних підстав.
Відповідно до ст.2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно із ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно зі ст.ст.15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
За змістом ст.19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Отже, законодавство визначає три окремі підстави для захисту цивільного права особи: порушення, невизнання, оспорювання цивільного права.
Право на звернення до суду (право на захист у процесуальному розумінні) гарантується Конституцією та законами України, у тому числі ст.ст.15, 16 ЦК України і може бути реалізоване, зокрема, коли особа вважає, що її право не визнається. У разі доведення в установленому законодавством порядку обставин, якими обґрунтовувалися вимоги, особа має суб'єктивне матеріальне право на їх задоволення.
Правовідносини з приводу водопостачання та водовідведення регулюються нормами Цивільного кодексу України, Житлового кодексу України, Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Закону України «Про питну воду та питне водопостачання», Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України №630 від 21.07.2005 року.
Як передбачає ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил; комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.
Згідно ст. 67 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.
Згідно з ч.1 ст. 68 ЖК України, наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , є споживачем послуг з централізованого постачання холодної води, які надаються КП «Кривбасводоканал». (а.с. 13)
02 квітня 2017 року між Комунальним підприємством «Кривбасводоканал» та ОСОБА_1 було укладено Договір №Мет. 13/4587 про надання послуг централізованого постачання холодної воли і водовідведення, відповідно до п. 1.1 вказаного договору виконавець зобов'язується надавати споживачеві вчасно та відповідної якості послуги з постачання холодної води і водовідведення, а споживач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені Договором. Відповідно до п.4.2 вказаного Договору, Відповідач зобов'язалась своєчасно вносити плату за послуги централізованого постачання холодної води і водовідведення в установлені Договором строки.
Згідно п.9.1 вказаного Договору строк його дії до 02.04.2020 року. (а.с. 7-9)
Відповідно до п.2 ч.3 ст.5 Закону Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року № 2189-VIII (далі - Закон № 2189-VIII), до житлово-комунальних послуг належать: комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги (п.6 ч.1 ст.1 Закону №2189-VIII).
Пунктом 5 ч.2 ст.7 Закону №2189-VIII встановлено, що індивідуальний споживач зобов'язаний: оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг (ч. 3 ст. 9 Закону № 2189-VIII).
Відповідно до положень п. 17 Правил, послуги з водовідведення оплачуються споживачем з розрахунку обсягу витрат холодної та гарячої води згідно з нормативами (нормами) споживання або показаннями засобів обліку води.
Пунктом 18 Правил, передбачено, що розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено іншого строку.
Плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку (пункт 20 Правил).
Згідно п.21 Правил, у разі відсутності у квартирі (будинку садибного типу) та на вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку води і теплової енергії плата за надані послуги справляється згідно з установленими нормативами (нормами) споживання: з централізованого постачання холодної та гарячої води і водовідведення - з розрахунку на одну особу та на ведення особистого підсобного господарства.
Згідно з п.2 ч.1 ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону.
Отже, у спорі, пов'язаному із стягнення заборгованості по оплаті за спожиті житлово-комунальні послуги підлягають встановленню обставини щодо підстав, кількості, якості надання комунальних послуг, а також щодо розміру фактичної заборгованості споживача.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення» від 21 липня 2005 р. №630 послуги з водовідведення оплачуються споживачем з розрахунку обсягу витрат холодної та гарячої води згідно з нормативами (нормами) споживання або показаннями засобів обліку води.
Вимоги п.2 ч.1 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлюють право споживача на одержання в установленому законодавством порядку необхідної інформації про перелік житлово-комунальних послуг, їх вартість, загальну вартість місячного платежу, структуру ціни/тарифу, норми споживання, порядок надання послуг, їх споживчі властивості тощо.
За змістом ч.1 ст.901, ч.1 ст.903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 525 ЦК України, передбачає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 статті 530 ЦК України визначено, що коли, у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Комунальним підприємством «Кривбасводоканал» щомісячно здійснюється централізоване постачання холодної води до житла відповідача.
Відповідно до Розрахунку за послуги водопостачання та водовідведення за період з 01.01.2015 року по 16.07.2018 рік по особовому рахунку № НОМЕР_1 відкритому на ім'я ОСОБА_1 заборгованість становить 3902,67 грн. (а.с.5)
Відповідно до Бухгалтерської довідки №146 від 15.12.2018 року виданої за підписом заступника начальника служби Водозбуту з бухгалтерського обліку ОСОБА_6 , за адресою АДРЕСА_2 , по особовому рахунку НОМЕР_1 за надані послуги централізованого постачання холодної води і водовідведення в листопада 2018 року сплачено 1543,00 грн., в тому числі 07 листопада 2018 року 43,00 грн., 12 листопада 2018 року 1500,00 грн. Станом на 01.12.2018 року основана заборгованість, за період з 01.01.2015 року по 16.07.2018 рік становить 2359,67 грн. (а.с. 34)
Враховуючи обставину часткової сплати відповідачкою ОСОБА_1 заборгованості за послуги централізованого постачання холодної води і водовідведення, суд розцінює її як таку, яка вказує на той факт, що відповідачка визнає наявну заборгованість.
Крім того, згідно з частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Беручи до уваги зазначене, правовідносини, які склалися між сторонами та зважаючи на таку юридичну природу правовідносин сторін, на них поширюється дія частини другої статті 625 ЦК як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання (постанова Верховного Суду України від 14 листопада 2011 р. у справі № 6-40цс11).
Як зазначено в Аналізі практики застосування статті 625 ЦК України в цивільному судочинстві (лист Верховного Суду України від 01 липня 2014 року), вирішуючи спори цієї категорії, судам слід враховувати, що правовідносини, які склалися між сторонами на підставі договору про надання житлово-комунальних послуг, є грошовими зобов'язаннями, у яких, серед інших прав і обов'язків сторін, на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов'язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (ч.1 ст.509 ЦК), - вимагати сплату грошей за надані послуги. Таким чином, з огляду на юридичну природу правовідносин, як грошових зобов'язань, на них поширюється дія частини другої статті 625 ЦК як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання. Передбачена п.10 ч.3 ст.20 Закону України від 24 червня 2004 р. №1875-IV «Про житлово-комунальні послуги» норма щодо відповідальності боржника у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування наслідків ч. 2 ст. 625 ЦК (постанови Верховного Суду України від 20 червня 2012 р. у справі № 6-68цс12, від 30 жовтня 2013 р. у справі № 6-59цс13).
Тобто, між сторонами склалися правовідносини, що виникають у зв'язку із завданням шкоди, на які відповідно до частини другої статті 625 ЦК України нараховується індекс інфляції за час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача на його користь 3% річних від простроченої суми в сумі 176,33 грн. та інфляційних втрат в сумі 685,39 грн., нарахованих на суму несплаченої заборгованості (а.с. 5-зворот).
Оскільки неправомірними діями відповідача, позивачеві було завдано збитків, по суті матеріальної шкоди, яка виражена в грошовому еквіваленті, а відтак є грошовим зобов'язанням, суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення індексу інфляції та трьох відсотків річних, що узгоджується з положеннями частини другої статті 625 ЦК України.
Оцінюючи належність, допустимість і достовірність доказів та враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач, знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, а позовні вимоги ґрунтуються на вимогах закону, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Крім того, позивачем заявлено вимогу про відшкодування судових витрат: судового збору в сумі 1762,00 грн., сплачений ним при подачі заяви про видачу судового наказу відповідно до платіжного доручення №922 на суму 176,20 грн. та при подачі позову, відповідно до платіжного доручення № 3432 від 25.07.2018 року на суму 1585,80 грн. (а.с.1, 2)
Судом встановлено, що Ухвалою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 червня 2018 року у справі № 210/3391/18 відмовлено Комунальному підприємству «Кривбасводоканал» у прийнятті заяви про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 боргу по оплату за послугу з централізованого постачання холодної води. (а,с. 6)
Згідно частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Враховуючи те, що позов КП «Кривбасводоканал» підлягає задоволенню в повному обсязі, суд з врахуванням положень статті 141 ЦПК України, вважає можливим відшкодувати позивачу понесені витрати, стягнувши їх з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 64, 67, 68 ЖК України, ст.ст. 509, 525, 530, 610, 625, 901, 903 ЦК України, Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст. 12, 13, 19, 23, 77, 78, 141, 263-265, 268, 273, 280-281, 354-355 ЦПК України, суд -
Позов Комунального підприємства «Кривбасводоканал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості на надані послуги централізованого постачання холодної води і водовідведення - задовольнити.
Стягнути з боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , на користь Комунального підприємства «Кривбасводоканал» (код ЄДРПОУ 03341316), місцезнаходження за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Єсеніна, будинок 6а, суму боргу за надані послуги централізованого постачання холодної води і водовідведення у розмірі 2359,67 грн. (дві тисячі триста п'ятдесят дев'ять гривень шістдесят сім копійок) 3% річних від простроченої суми в сумі 176,33 грн. (сто сімдесят шість гривень тридцять три копійки) та інфляційних втрат в сумі 685,39 грн. (шістсот вісімдесят п'ять гривень тридцять дев'ять копійок).
Стягнути з боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , на користь Комунального підприємства «Кривбасводоканал» (код ЄДРПОУ 03341316), місцезнаходження за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Єсеніна, будинок 6а, судовий збір у розмірі 1762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні 00 копійок).
Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його проголошення через Дзержинський суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:
- позивач: Комунальне підприємство «Кривбасводоканал» (код ЄДРПОУ 03341316), місцезнаходження за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Єсеніна, будинок 6а;
- відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .
Суддя: С. В. Ступак