справа № 165/2042/20
провадження №2/165/582/20
18 листопада 2020 року м. Нововолинськ
Нововолинський міський суд Волинської області в складі:
головуючого Ференс-ПіжукО.Р.,
за участю секретаря судового засідання Пилипчук М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Нововолинську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Шахта №1 «Нововолинська» про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я на виробництві, внаслідок трудового каліцтва,-
встановив:
04.08.2020 ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ДП «Шахта №1 «Нововолинська» про стягнення моральної шкоди, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що він працював на «Шахта №1 «Нововолинська» підземним машиністом електровоза.
18 вересня 2018 року в першу зміну о 07 год. 10 хв. йому було видано наряд на перевезення порожніх вагонеток, арочного кріплення та маневрових робіт.
Приблизно 0 09 год. 10 хв., здійснюючи маневрові роботи, ОСОБА_1 , зупинив електровоз і при виході з кабіни послизнувся на мокрому грунтовому покритті, впав на спину, вдарився головою у водовідливну трубу, в результаті чого отримав струс головного мозку. Після виїзду з шахти, йому була надана перша медична долікарська допомога в поверхневому медичному пункті.
Як зазначено в протоколі №1 від 14.01.2019, комісія з охорони праці встановила 5% вини ОСОБА_1 у нещасному випадку, що стався з ним.
Внаслідок вказаного трудового каліцтва у позивача була виявлена ЧМТП та хребетно-спинна травма шиї з вираженою церебрастенією, стійкою цервікобракіалгією, нижньою пірамідною недостатністю, помірними вестибуло-атактичними розладами.
20 вересня 2018 було складено акт №2 про нещасний випадок пов'язаний з виробництвом.
Висновком Волинської МСЕК від 08.01.2019 та від 10.01.2020 позивачу було встановлено 60 % втрати професійної працездатності внаслідок трудового каліцтва та визнано позивача особою з інвалідністю ІІІ групи.
Вважає, що відповідач несе обов?язки щодо відшкодування моральної шкоди заподіяної позивачу, яка полягає у важких фізичних, душевних, психічних стражданнях, завданих йому важким та тривалим лікуванням, яке продовжується надалі.
Відновлення попереднього стану не прогнозовано - тривалий час лікувався у лікарнях місцевого та обласного значення, переніс дороговартісне лікування, потребує лікування і по даний час. Внаслідок трудового каліцтва втратив 60 відсотків працездатності, отримав обмеженість у фізичних можливостях - зокрема постійний фізичний дискомфорт, незручність у рухах, болі в спині, головні болі, що суттєво вплинуло на життя позивача. Позивач зазначає, що у його життєвих і виробничих стосунках виникли істотні вимушені зміни - втрата звичних життєвих і виробничих стосунків з товаришами, колективом, змушений постійно відвідувати лікувальні заклади, хвороби зруйнувала усі мрії та перспективи позивача щодо кар'єрного росту, та розвитку в професійному плані, додаткові витрати та зниження матеріального становища сім?ї, зниження прибутків, і відповідно фінансових можливостей, дискомфорт та незручність у рухах, рівень доходів позивача значно знизився через неможливість продовження трудової діяльності, підробітків та ведення підсобного господарства. Крім того вказує, він позбавлений можливості займатися спортом, яким в минулому займався на професійному рівні. Зазначає, що через ушкодження здоров'я на виробництві, йому спричинено моральну шкоду, обов'язок по відшкодуванню якої несе роботодавець, зокрема ДП «Шахта №1 «Нововолинська». Просить стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 160000 грн.
У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, подав суду заяву, в якій просить справу розглядати у його відсутність, позовні вимоги підтримав з підстав наведених у позові, просить їх задоволити.
У судове засідання представник відповідача не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
У поданному відзиві (а.с.25) зазначив, щзо вимоги позивача не підлягають до задоволення, оскільки не грунтуються на доказах, які б підтверджували глибину моральних счтраждань ОСОБА_2 , з вини якого стався нещасний випадок на виробництві.
Дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з огляду на таке.
У судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 працював на ВП «Шахта №1 «Нововолинська» на підземних роботах.
Відповідно до Акту №2 від 20.09.2029, нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом (а.с.9). 18 вересня 2018 року в першу зміну о 07 год. 10 хв. ОСОБА_1 було видано наряд на перевезення порожняка, арочного кріплення, маневрових робіт в руд дворі і на порожняковій вітці клітьового ствола. Опустившись в шахту ОСОБА_1 , взяв електровоз і поїхав з в.о. гірничого майстра дільниці ШТ ОСОБА_3 на маневрові роботи на порожняковій вітці клітьового ствола. Приблизно 0 09 год. 10 хв., проводячи маневрові роботи, ОСОБА_1 , зупинив електровоз, хотів вийти з кабіни електровоза, щоб взяти сцепку для передачі в.о. гірничому майстру ОСОБА_3 , щоб сцепити вагонетки, ОСОБА_1 під слизнувся на мокрій почві, впавши на спину, вдарився головою у водовідливну трубу, в результаті чого він отримав струс головного мозку. Після виїзду йому була надана перша медична долікарська допомога в поверхневому здоров пункті. Позивач отримав закриту черепно-мозкову травму та струс головного мозку.
З акту проведення розслідування нещасного випадку, що стався 18.09.2018 року о 09 год. 10 хв. (а.с.10) встановлено, що причиною настання нещасного випадку з позивачем є невиконання ОСОБА_4 вимог ст.14 Закону України «Про охорону праці» та «Інструкції з охорони праці для підземного машиніста електровоза».
Протоколом №1 засідання комісії з охорони праці ДП «Шахта №1 «Нововолинська» від 14.01.2019 (а.с.11) встановлено 5 % вини ОСОБА_1 в нещасному випадку на виробництві, який стався з ним 18.09.2018 року.
Висновком МСЕК від 08.01.2019 та від 10.01.2020 позивачу було встановлено 60 % втрати професійної працездатності внаслідок трудового каліцтва та визнао особою з інвалідністю ІІІ групи. Вказані обставини підтверджуються копією довідок МСЕК (а.с.6,7).
Нормами Конституції України, а саме ст.ст. 21, 43, 46 передбачені права працівників на охорону їх життя і здоров'я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці.
Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, який фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Разом з тим ст. 237-1 КЗпП України передбачено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику проводиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Відповідно до вимог ст.153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Умови праці на робочому місці, безпеки технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці.
Власник або уповноважений ним орган не вправі вимагати від працівника виконання роботи, поєднаної з явною небезпекою для життя, а також в умовах, що не відповідають законодавству про охорону праці.
Як встановлено в суді відповідач ДП «Шахта № 1 «Нововолинська» не забезпечив безпечних умов праці ОСОБА_1 на робочому місці.
Досліджені докази дають суду підстави вважати, що неправомірними діями відповідача ДП «Шахта №1 «Нововолинська» позивачу спричинено моральну шкоду, яка виразилась у такому.
ОСОБА_1 отримав трудове каліцтво, зазнав фізичного болю та страждань, які переносить і по теперішній час, втратив 60% професійної працездатності.
Отже, спричинена позивачу моральна шкода у зв'язку з ушкодженням здоров'я на виробництві, підлягає відшкодуванню відповідачем ДП «Шахта №1 «Нововолинська» з вини якого вона заподіяна.
Відповідно до роз'яснень пункту 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди» від 31.03.1995 року № 4 розмір моральної шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних та фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин.
Враховуючи характер моральних та фізичних страждань, їх тривалість, спосіб заподіяння і виходячи з засад справедливості та розумності, суд приходить до висновку, що в користь позивача ОСОБА_1 слід стягнути 20000 гривень на відшкодування моральної шкоди.
При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди, суд враховує обставини справи те, що позивач отримав трудове каліцтво - ЗЧМТ, струс головного мозку, хрещено-спинну травму шиї з вираженою церебрастенією, стійкою цервікобракіалгією. Переніс ряд медикаментозних призначень, проходив лікування у медичних установах, що підтверджується медичною документацією (а.с.12-19). Внаслідок професійного захворювання втратив 60 відсотків працездатності, отримав обмеженість у фізичних можливостях, постійно переносить біль у спині та головні болі. Позивачу протипоказана робота в шкідливих і небезпечних умовах.
Поряд з цим суд враховує вину самого позиваача у настанні з ним нещасного випадку, що підтверджено доказамии.
Втрата здоров'я позивача, призвела до втрати нормальних життєвих зв'язків, незручностей в побуті у самообслуговуванні, незручність спілкування, і вимагає від позивача додаткових зусиль для організації свого життя. Позивач втратив перспективи щодо кар'єрного росту, та розвитку в професійному плані, отримав негативні зміни в житті, додаткові витрати та зниження матеріального становища - зниження прибутків та витрати на постійне медикаментозне лікування.
Виходячи із характеру душевних страждань ОСОБА_1 та із засад розумності і справедливості, суд вважає, що до стягнення підлягає 20000 грн. моральної шкоди.
З огляду на вищенаведену мотивацію, а також беручи до уваги фінансове становище відповідача, враховуючи вину позивача у настанні нещасного випадку, суд частково задовольняє позовні вимоги ОСОБА_1 .
Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача в дохід держави судовий збір в розмірі 840,80 грн.
Керуючись ст.ст.ст. ст. 12, ст. 13, ст. 141, ст. 263, ст.ст. 264 ЦПК України, на підставі ст.ст. 153, 173, 237-1 КЗпП України, ст. 1167 ЦК України - суд,
вирішив:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства «Шахта №1 «Нововолинська», юридична адреса: вул. Шахтарська, 42, м. Нововолинськ Волинської області, код ЄДРПОУ 39806601, на користь ОСОБА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , 20 000 (двадцять тисяч) гривень моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я на виробництві.
Стягнути з Державного підприємства «Шахта №1 «Нововолинська», юридична адреса: вул. Шахтарська, 42, м. Нововолинськ Волинської області, код ЄДРПОУ 39806601, в дохід держави судовий збір в розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Нововолинський міський суд Волинської області до Волинського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий підпис О.Р .Ференс-Піжук