Справа № 163/202/20
Провадження № 3/163/230/20
13 листопада 2020 року місто Любомль
Суддя Любомльського районного суду Волинської області Чишій С.С.
з участю секретаря Голядинець О.В.,
представника Волинської митниці Держмитслужби Кондратюка І.П.,
особи, що притягується до відповідальності, ОСОБА_1 в режимі відеоконференції,
захисників Дягеля В.М., Ковальова С.В.,
розглянувши в приміщенні суду направлені Волинською митницею Держмитслужби матеріали справи за протоколом № 2322/20500/19 про притягнення до відповідальності за ст.ст.471, 472 МК України
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, що проживає по АДРЕСА_1 , непрацюючого, РНОКПП невідомий, закордонний паспорт НОМЕР_1 ,
ОСОБА_1 , прямуючи 26 липня 2019 року з Республіки Польща в Україну через митний пост "Ягодин" Волинської митниці Держмитслужби водієм автомобіля "Сітроен", номерний знак НОМЕР_2 , порушив порядок проходження митного контролю в зоні спрощеного митного контролю, переміщуючи понад неоподатковувану норму 54 штуки ноутбуків "Mac Book Air" загальною вартістю 1 871 051,40 гривень та 216 штук хутрових шкурок без оцінки, чим вчинив правопорушення, передбачене ст.471 МК України.
В режимі відеоконференції ОСОБА_1 своєї винуватості не визнав і пояснив, що під час перетину кордону в пункті пропуску "Ягодин" було кілька черг, які переважно прямували на "червоний коридор". Сам для проходження митного контролю отримав контрольний талон на "зелений коридор" і був туди спрямований прикордонником, який помахав йому рукою. За 30 метрів від паспортного контролю до нього підійшло двоє осіб в цивільному і один працівник у чорному форменому одязі. Показав їм вантаж в транспортному засобі, на що почув слова "ти вже приїхав". Віддав цим особам контрольний талон, паспорт та власний телефон, якого розблокував. Після цього його направили на "зелений коридор" без проходження паспортного контролю. Із "зеленого коридору" був переведений в бокс, де транспортний засіб був оглянутий і розвантажений. Після цього його провели в службове приміщення, де почав писати пояснення. Усвідомивши обставини, що склались, відмовився від подальших пояснень і вимагав адвоката. Під психологічним тиском підписав протокол і ще якість документи. В боксі завантажив товари і відвіз їх в камеру схову. Товари перевозив на замовлення в місто Харків, на шкури мав фактуру, товарно-супровідні документи на ноутбуки забув у польського відправника. Мав намір провести митне оформлення товарів, для чого мав при собі 7000 євро, а при потребі міг позичити кошти.
Незважаючи на такі заперечення, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні передбаченого ст.471 МК України правопорушення повністю стверджена матеріалами справи: протоколом про порушення митних правил; контрольним талоном для проходження митного контролю на "зеленому коридорі"; актом про проведення митного огляду транспортного засобу, за яким у ОСОБА_1 виявлено і вилучено ноутбуки і хутряні шкіри; письмовими поясненнями порушника; службовою запискою інспектора митниці; висновком експерта ДПМЕ ДФС, а також показаннями допитаних в судовому засіданні свідків.
Так, свідок ОСОБА_2 показав, що виконував обов'язки інспектора управління протидії митним правопорушенням і проводив усне опитування ОСОБА_1 на "зеленому коридорі", після чого прийняв рішення про поглиблений огляд транспортного засобу у відповідному боксі. Там і були виявлені ноутбуки та шкіри. Під час огляду був присутній прикордонник та співробітники СБУ і ДФС. За результатами огляду склав протокол про порушення митних правил.
Свідок ОСОБА_3 показав, що виконував обов'язки щодо спільного прикордонно-митного контролю на "зеленому коридорі". Перед паспортним контролем візуально оглядав керований ОСОБА_1 транспортний засіб, бачив в ньому мішки, в яких, за словами водія, переміщувались шкіри. Після цього транспортний засіб прослідував на паспортний контроль, а після його проходження - в'їхав в зону митного контролю.
Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні показала, що надавала допомогу в опитуванні ОСОБА_1 . Пояснення він писав особисто і в якийсь момент відмовився від їх надання. Заяв про тиск чи забезпечення адвоката він не робив.
Свідок ОСОБА_5 показав, що виконував обов'язки інспектора митниці на "зеленому коридорі" і вносив відомості про транспортний засіб і ОСОБА_1 в АСМО "Інспектор". Оглядом транспортного засобу в боксі займався інспектор ОСОБА_2 , який і приймав рішення про переведення автомобіля із "зеленого коридору". Оскільки автомобіль в'їхав на "зелений коридор" і він облікував його в АСМО, а інспектор ОСОБА_2 не мав своє печатки, посвідчив особистою номерною печаткою акт огляду.
Свідок ОСОБА_6 показав, що виконував службові обов'язки в пункті пропуску і був запрошений для участі в огляді транспортного засобу. Подробиць за збігом часу не пам'ятає, однак своїм підписом посвідчив дійсні результати огляду.
Наведені докази достатньо повно доводять прибуття ОСОБА_1 в зону спрощеного митного контролю "зелений коридор".
Пояснення ОСОБА_1 про те, що він не був в зоні митного контролю, жодними доказами не підтверджені і спростовані показаннями свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 .
Факт отримання ОСОБА_1 контрольного талону на смугу спрощеного митного контролю є доведеним і не оспорюється. Вагомих причин, за яких він не міг поміняти цей талон і прослідувати на "червоний коридор", ОСОБА_1 не навів.
Проставлений на контрольному талоні відтиск штампу прикордонної служби № 030 свідчить про проходження ним паспортного контролю.
Такі докази взаємно узгоджуються, не суперечать один одному і в сукупності не дають підстав для обгрунтованого сумніву в доведеності факту переміщення ОСОБА_7 товару через "зелений коридор".
Твердження сторони захисту про порушення при проведенні митного контролю і здійснення провадження в справі є безпідставними.
Так, складання акту про проведення митного огляду транспортного засобу відповідає як положенням ст.ст.332, 338 МК України, так і вимогам наказу Міністерства фінансів України від 12 грудня 2012 року № 1316, постанови КМ України від 23 травня 2012 року № 467.
Такий огляд проводився з передбачених ч.5 ст.338 МК України підстав через виявлені ознаки переміщення товарів з приховуванням від митного контролю, оскільки вони переміщувались через "зелений коридор" в обсягах, що суперечили приписам ст.ст.366, 374 МК України.
Той факт, що акт підписаний працівниками СБУ та ДФС, які підтвердили факт виявлення в керованому ОСОБА_1 транспортному засобі товару, не дає жодних підстав для висновку про недопустимість акту як доказу.
Проставлення на акті особистої номерної печатки інспектором ОСОБА_5 достатньо обґрунтовано пояснене в судовому засіданні тим, що ОСОБА_1 проходив митний контроль на "зеленому коридорі", де ОСОБА_5 і виконував свої обов'язки, та відсутністю в інспекторів управління протидії митним правопорушенням митниці, в тому числі, в інспектора ОСОБА_2 , такої особистої номерної печатки.
Крім цього, як вбачається із змісту протоколу, він підписаний ОСОБА_1 із зазначенням відсутності зауважень. В письмових поясненнях, наданих ним інспектору митниці ОСОБА_4 , свої відповіді на поставлені питання ОСОБА_1 надавав рукописним викладом власноручно. При цьому, відмовившись на певному етапі від надання таких пояснень, порушник заяв чи клопотань, в тому числі, щодо забезпечення захисником не заявив, хоча його процесуальні права роз'яснені в протоколі про порушення митних правил під розписку.
Отже, вищенаведені обставини свідчать про доведеність винуватості ОСОБА_1 за ст.471 МК України та відсутність обставин, що свідчили б про порушення його прав.
В той же час дії ОСОБА_1 за ст. 472 МК України кваліфіковані зайво.
Згідно з рекомендованим правилом 9 розділу 1 спеціального додатку J Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, який набрав чинності для України з 15.09.2011 року, потрібно, щоб пасажирам було дозволено усно декларувати товари, які вони перевозять. Однак митна служба може вимагати письмову або оформлену в електронному вигляді декларацію на товари, які перевозяться пасажирами та є об'єктом ввозу або вивозу комерційного характеру, або вартість чи кількість яких перевищують обмеження, встановлені національним законодавством.
Таким чином, з огляду на такі положення міжнародного договору та вимоги ч.6 ст.366 МК України у випадку усного декларування товарів на смузі спрощеного митного контролю працівник митниці мав право вимагати письмову декларацію, що в даній справі не було зроблено.
Відтак системний аналіз ст.ст.257, 366, 472 МК України приводить до висновку, що за умови усного декларування переміщуваних товарів при проходженні митного контролю на "зеленому коридорі" і ненаданні можливості чи відсутності вимоги зі сторони працівника митного органу заповнити письмову декларацію немає підстав для кваліфікації дій особи додатково за ст.472 МК України, оскільки відсутні підстави для висновку як щодо факту недекларування товарів, так і щодо заявлення неточних чи недостовірних відомостей про них.
Отже, з огляду на доведеність перевищення порушником норми ввезення товарів його дії слід кваліфікувати за ст.471 МК України, а провадження за ст.472 МК України підлягає закриттю.
При накладенні стягнення на ОСОБА_1 слід взяти до уваги, що в протоколі про порушення митних правил в провину йому ставиться порушення порядку проходження митного контролю в зоні спрощеного контролю виключно за ознакою перевищення неоподатковуваної норми.
Інших ознак передбаченого ст.471 МК України правопорушення - увезення товарів, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, - протокол не містить.
Тому, хоча матеріали справи містять довідку про включення ноутбуків до митного реєстру об'єктів права інтелектуальної власності (через що вбачаються ознаки для їх класифікації як обмежених до увезення), конфіскація цих товарів порушуватиме принцип диспозитивності і свідчитиме про зміну обвинувачення в суді, що є недопустимим з огляду на рішення Європейського Суду з прав людини у справах "Малофєєва проти Росії", "Карелін проти Росії".
Отже, враховуючи доведеність вини порушника та неведені міркування, стягнення на порушника слід накласти у вигляді штрафу, вилучені товари - повернути володільцю.
З порушника згідно із п.5 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" підлягає стягненню такий збір у відповідному розмірі. Оскільки товари були вилучені з огляду на їх можливу конфіскацію за ст.472 МК України, провадження в цій частині закривається, а за ст.471 МК України не застосовується, відсутні законні підстави для стягнення витрат митниці на їх зберігання.
Керуючись ст.ст.522, 527, 528 МК України,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.471 МК України, за цим законом накласти на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень.
Штраф в розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень підлягає стягненню на рахунок UA148999980313060106005003262 в Казначействі України (ЕАП) (МФО 899998, одержувач УК в Любомльському районі, код ЄДРПОУ 38031501, призначення платежу: 21081100, штраф у справі про порушення митних правил №, прізвище, ініціали, код 095).
Провадження в даній справі за ознаками ст.472 МК України щодо ОСОБА_1 закрити за відсутністю в його діях складу порушення митних правил.
Вилучені за цим протоколом 54 штуки ноутбуків "Mac Book Air", 216 штук хутрових шкурок повернути ОСОБА_1 для проведення митного оформлення згідно з чинним законодавством.
Стягнути зі ОСОБА_1 в користь держави 420 (чотириста двадцять) гривень 40 копійок судового збору на рахунок UA698999980313101206000003262 в Казначействі України (ЕАП) (МФО 899998, отримувач УДКСУ в Любомльському районі, код ЄДРПОУ 38031501, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу "судовий збір у справах про адміністративні правопорушення").
Постанова протягом десяти днів з дня її винесення може бути оскаржена в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду через Любомльський районний суд.
Дата виготовлення повного тексту постанови - 16 листопада 2020 року.
Суддя Любомльського районного суду
Волинської області С.С.Чишій