Ухвала від 19.11.2020 по справі 161/18227/20

Справа № 161/18227/20

Провадження № 1-кс/161/8176/20

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Луцьк 19 листопада 2020 року

Слідчий суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судових засідань ОСОБА_2 , представника власника майна ПП «Властранс» адвоката ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , розглянувши клопотання приватного підприємства «Властранс» про часткове скасування арешту майна, в рамках кримінального провадження №12020030000000607 від 15.09.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, накладеного згідно ухвали слідчого судді від 22 вересня2020 року -

ВСТАНОВИВ:

Адвокат ОСОБА_3 в інтересах ПП «Властранс» звернувся до слідчого судді з клопотанням про часткове скасування арешту майна. Зазначає, що ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22 вересня 2020 року накладено арешт на автомобіль марки «DAF XF 105.410, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , який був вилучений 15 вересня 2020 року в ході огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, який на праві власності належить ПП «Властранс», юридична адреса Житомирська область, Житомирський район с. Пряжів вул. Миру, 46та перебуває в користуванні ОСОБА_5 шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування транспортним засобом до скасування арешту у встановленому порядку нормами діючого КПК України. Вказує, що на даний час відпали підстави, які слугували підставою для тимчасового обмеження слідчим суддею у розпорядженні та користуванні зазначених транспортним засобом. Крім того, даний автомобіль використовується підприємством для здійснення підприємницької діяльності.

Просить частково скасувати арешт на автомобіль марки «DAF XF 105.410, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , який на праві власності належить ПП «Властранс», в частині заборони розпорядження та користування транспортним засобом.

В судовому засіданні представник заявника підтримав клопотання та просив його задовольнити.

Слідчий в судовому засіданні не заперечував щодо задоволення клопотання про часткове скасування арешту.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання дійшов наступних висновків.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Таким чином, виходячи з наведених положень ст. 174 КПК України, питання про скасування арешту розглядається слідчим суддею за відповідним зверненням осіб, визначених частиною першої цієї статті.

В судовому засіданні встановлено, що 15 вересня 2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості за № 12020030000000607 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Ухвалою слідчого судді від 22 вересня 2020 року, накладено арешт на автомобіль марки «DAF XF 105.410, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , який був вилучений 15 вересня 2020 року в ході огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, який на праві власності належить ПП «Властранс», юридична адреса Житомирська область, Житомирський район с. Пряжів вул. Миру, 46та перебуває в користуванні ОСОБА_5 шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування транспортним засобом до скасування арешту у встановленому порядку нормами діючого КПК України.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 Кримінального процесуального кодексу України є арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.

Як визначено ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, який ратифікований Верховною Радою України 17 липня 1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадженні слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою, гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб; умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Крім того, відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора.

Отже, процесуальний закон ставить в чітку залежність застосування заходів забезпечення кримінального провадження з обов'язком слідчого довести слідчому судді, що такі заходи виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який слідчий зазначає у своєму клопотанні.

Разом з тим, згідно зі ст. 7, 16 КПК України загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, який ратифікований Верховною Радою України 17 липня 1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадженні слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою, гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб; умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Відповідно до ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Крім того, слідчий суддя, вирішуючи питання щодо скасування арешту з майна, враховує положення п.5 ч.2 ст. 173 КПК України, а саме, що у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. А також ч.4 ст. 173 КПК України, згідно якої слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Як встановлено слідчим суддею при розгляді даного клопотання, в ході проведення досудового розслідування, транспортний засіб марки «DAF XF 105.410, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 оглянутота в кримінальному провадженні проведена трасологічна експертиза.

Відповідно до зазначеного, матеріали провадження свідчать, що потреба у застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження як заборона розпорядження та користування транспортним засобом на даний час відпала.

Таким чином, дослідивши матеріали клопотання, проаналізувавши зміст фабули кримінального правопорушення, в ході досудового розслідування якого накладено арешт на майно, враховуючи процесуальну позицію представника органу досудового розслідування, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав для часткового скасування арешту.

Керуючись ст.ст. 174, 303, 305-307, 309 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання приватного підприємства «Властранс» про часткове скасування арешту майна, в рамках кримінального провадження № 12020030000000607 від 15.09.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, накладеного згідно ухвали слідчого судді від 15 вересня 2020 року - задовольнити.

Частково скасувати арешт, накладений на автомобіль марки «DAF XF 105.410, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , який на праві власності належить ПП «Властранс», юридична адреса Житомирська область, Житомирський район с. Пряжів вул. Миру, 46, а саме в частині заборони розпорядження та користування транспортним засобом.

Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддя Луцького міськрайонного суду ОСОБА_1

Попередній документ
92975432
Наступний документ
92975434
Інформація про рішення:
№ рішення: 92975433
№ справи: 161/18227/20
Дата рішення: 19.11.2020
Дата публікації: 13.02.2023
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Луцький міськрайонний суд Волинської області
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; скасування арешту майна
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (12.11.2020)
Дата надходження: 12.11.2020
Предмет позову: -
Учасники справи:
головуючий суддя:
ФІЛЮК ТЕТЯНА МИКОЛАЇВНА
суддя-доповідач:
ФІЛЮК ТЕТЯНА МИКОЛАЇВНА