Справа № 161/18444/20
Провадження № 1-кс/161/8259/20
про задоволення скарги
м. Луцьк 19 листопада 2020 року
Слідчий суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , скаржника - адвоката ОСОБА_3 , прокурора відділу Волинської обласної прокуратури - ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за скаргою ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 на постанову прокурора відділу Волинської обласної прокуратури ОСОБА_6 про відмову в задоволенні клопотання від 12.10.2020,
Скаржник адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 звернувся до Луцького міськрайонного суду Волинської області із скаргою на постанову прокурора відділу Волинської обласної прокуратури ОСОБА_6 про відмову в задоволенні клопотання від 12.10.2020 (про визнання потерпілим та надання для ознайомлення матеріалів кримінального провадження за №62019140000000161 від 28.02.2019).
Скаргу мотивує тим, що 05.10.2020 подав клопотання прокурору відділу прокуратури Волинської області про залучення ОСОБА_5 в якості потерпілого у кримінальному провадженні за №62019140000000161 та надання можливості ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, в порядку ст.ст.220, 221 КПК України. 12.10.2020 прокурором відділу Волинської обласної прокуратури ОСОБА_6 винесено постанову про відмову у задоволенні вказаного клопотання. В зв'язку з чим, ним, в порядку ст.303 КПК України, подано скаргу до слідчого судді, в якій він просить скасувати вказану постанову та зобов'язати прокурора визнати ОСОБА_5 потерпілим та надати для ознайомлення усі матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні за №62019140000000161 від 28.02.2019. Крім того, просить поновити пропущений з поважних причин (його хвороба та карантин, запроваджений на території України) строк на звернення до суду.
Скаржник в судовому засіданні подану скаргу підтримав повністю, просив її задовольнити.
Суд поновлює пропущений скаржником строк, оскільки він пропущений з поважних причин, що обґрунтовано у поданій скарзі та безпосередньо в судовому засіданні.
Заслухавши пояснення скаржника, думку прокурора, який вважав подану скаргу безпідставною, про що подав письмове заперечення, дослідивши матеріали скарги та матеріали кримінального провадження №62019140000000161, суд вважає, що дана скарга підставна та підлягає до задоволення.
Згідно ч.5 п.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені, зокрема, рішення слідчого, дізнавача або прокурора про відмову у визнанні потерпілим -особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою.
Згідно ч.ч.2, 5 ст.55 КПК України права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.
Під поняттям «потерпілий» слід розуміти, зокрема, фізичну особу, що зазнала шкоди, включаючи фізичні ушкодження або психічні травми, душевні страждання або економічні втрати, спричинені діями та бездіяльністю.
Потерпілому вручається пам'ятка про процесуальні права та обов'язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення.
За наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
Таким чином, фактичними підставами для визнання особи потерпілою від вчинення того чи іншого кримінального правопорушення є наявність даних, що вказують на наявність певної шкоди в загальних рисах. На думку суду, трактування про те, що особа може бути визнана в якості потерпілого лише тоді, коли факт спричинення шкоди доведений як беззаперечний, є непрямим порушенням та обмеженням прав, законних інтересів особи, яка звернулась із відповідною заявою. Окрім того, постанова про відмову в визнанні особи потерпілою виноситься лише за умови, якщо слідчим, прокурором встановлено, що особі, яка подала заяву, кримінальним правопорушенням не завдано такої шкоди. На даний момент встановлено протилежне, а встановити внаслідок яких дій вона спричинена, і є завданням органу досудового розслідування.
Відповідно до ч.3 ст.11 КПК України кожен має право захищати усіма засобами, що не заборонені законом, свою людську гідність, права, свободи та інтереси, порушені під час здійснення кримінального провадження, та, відповідно до ч.1 ст.10 КПК України, щодо цього не може бути жодних обмежень, не зважаючи на жодні ознаки, в тому числі - і щодо роду занять.
Зважаючи на вищевикладене, а також на попереднє закриття кримінального провадження, на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України, наявність тілесних ушкоджень у ОСОБА_5 , що підтверджено висновком СМЕ №62 від 04.11.2019, наявності висновків експертних досліджень, що не були взяті до уваги при прийнятті відповідного рішення, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність задоволення скарги у повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.303-307, 55 КПК України,
Скаргу задовольнити.
Постанову прокурора відділу Волинської обласної прокуратури ОСОБА_6 про відмову в задоволенні клопотання про визнання ОСОБА_5 потерпілим та надання для ознайомлення матеріалів кримінального провадження від 05.10.2020 - скасувати.
Зобов'язати прокурора відділу Волинської обласної прокуратури, визначеного процесуальним керівником у кримінальному провадженні за №62019140000000161, залучити ОСОБА_5 в якості потерпілого у кримінальному провадженні за №62019140000000161 від 28.02.2019 та надати матеріали вказаного провадження для ознайомлення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя Луцького міськрайонного суду ОСОБА_1