09 листопада 2020року
м. Київ
справа № 328/710/19
провадження № 61-15546ск20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Жданової В. С. (суддя-доповідач), Кузнєцова В. О., Стрільчука В. А.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Запорізького апеляційного суду від 23 вересня 2020 року в справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» (далі - АТ «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз») про захист прав споживачів та відшкодування моральної шкоди,
ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом до АТ «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз», в якому просив:
- визнати дії відповідача по припиненню розподілу природного газу у квартиру АДРЕСА_1 неправомірними;
- зобов'язати відповідача поновити за власний рахунок розподіл природного газу у квартиру АДРЕСА_1 ;
- стягнути з відповідача на свою користь 30 тис. грн у рахунок відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Токмацького районного суду Запорізької області від 17 червня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано дії АТ «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» по припиненню розподілу природного газу у квартиру АДРЕСА_1 неправомірними.
Зобов'язано АТ «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» поновити за власний рахунок розподіл природного газу у квартиру АДРЕСА_1 .
Стягнуто з АТ «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» на користь ОСОБА_1 у рахунок відшкодування моральної шкоди 5 тис. грн.
У задоволенні іншої частини позову ОСОБА_1 відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Задовольняючи позов ОСОБА_1 , місцевий суд врахував, що при перевірці та демонтажі лічильника 26 листопада 2018 року конкретних порушень в діях позивача, внаслідок яких здійснюється донарахування об'ємів природного газу, виявлено не було і він не був присутнім при проведенні експертизи лічильника, тому у відповідача не було законних підстав для прийняття рішення про часткове задоволення акта № 0600052081 від 26 листопада 2018 року і здійснення перерахунку необлікованого (донарахованого) об'єму (обсягу) природного газу, його вартості та складання акта - розрахунку необлікованого (донарахованого) об'єму (обсягу) природного газу і його вартості в сумі 27 024 грн 26 коп., а відтак і підстав для припинення газопостачання через наявність заборгованості. У результаті припинення розподілу газу позивачу спричинено моральну шкоду, у відшкодування якої судом стягнуто 5 тис. грн.
Постановою Запорізького апеляційного суду від 23 вересня 2020 року апеляційну скаргу АТ «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» задоволено.
Рішення Токмацького районного суду Запорізької області від 17 червня 2020 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Апеляційний суд, відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_1 , виходив з правомірності дій відповідача щодо припинення розподілу природного газу до квартири позивача, та відповідності Кодексу ГРС всіх його дій, які передували припиненню газопостачання ОСОБА_1 . А відтак, дійшов висновку, що вимоги позивача є в цілому необґрунтованими, зокрема, і в частині відшкодування моральної шкоди, які є похідними.
У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою на постанову Запорізького апеляційного суду від 23 вересня 2020 року, в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення Токмацького районного суду Запорізької області від 17 червня 2020 року.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на наступне.
Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, містяться у статті 129 Конституції України, відповідно до якої основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України встановлено, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Частиною шостою статті 19 ЦПК України передбачено, що для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У справі заявлено вимогу майнового характеру за позовом ОСОБА_1 до АТ «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» про відшкодування моральної шкоди.
Ціна позову в загальному розмірі становить 30 тис. грн, яка станом на 01 січня 2020 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 102 грн ? 100 = 210 200 грн), а тому справа № 328/710/19 є малозначною згідно з наведеними приписами ЦПК України.
Касаційна скарга не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню.
При цьому Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Крім того, у справі заявлено вимогу немайнового характеру за позовом ОСОБА_1 до АТ «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» про захист прав споживачів шляхом визнання дій відповідача неправомірними та зобов'язання вчини дії.
Зазначена справа є незначної складності та не належить до виключень із цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України.
Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того, визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, ураховуючи, що частина шоста статті 19 ЦПК України належить до Загальних положень цього Кодексу, які поширюються й на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.
При цьому Верховним Судом досліджено та взято до уваги: предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України встановлено, що суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» від 19 грудня 1997 року).
Крім того, при визначенні справи малозначною Верховний Суд враховує рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року № R (95) 5, згідно яких державам-членам Ради Європи необхідно вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження.
Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.
Оскільки оскаржуване заявником судове рішення ухвалено в малозначній справі і воно не підлягає касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Запорізького апеляційного суду від 23 вересня 2020 року слід відмовити з підстав, встановлених пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України.
Керуючись частиною шостою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Запорізького апеляційного суду від 23 вересня 2020 року в справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» про захист прав споживачів та відшкодування моральної шкоди відмовити.
Судді:В. С. Жданова
В. О. Кузнєцов
В. А. Стрільчук