Ухвала
09 листопада 2020року
м. Київ
справа № 519/1059/19
провадження № 61-16066ск20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Жданової В. С. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Кузнєцова В. О.
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 17 січня 2020 року і 07 вересня 2020 року, постанову Одеського апеляційного суду від 20 липня 2020 року та ухвалу Верховного Суду від 14 вересня 2020 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Южненського сектора обслуговування громадян Суворовського об'єднаного Управляння Пенсійного фонду України у м. Одесі, Суворовського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України в м. Одесі, Головного управління Пенсійного фонду про визнання дійсною архівної довідки, визнання перерахунку пенсії дійсним,
У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Южненського сектора обслуговування громадян Суворовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у м. Одесі, Суворовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі, Головного управління Пенсійного фонду в Одеській області про визнання дійсною архівної довідки, визнання перерахунку пенсії дійсним.
Ухвалою Южного міського суду Одеської області від 23 грудня 2019 року справа передана до Приморського районного суду м. Одеси за підсудністю.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 17 січня 2020 року у відкритті провадження у справі відмовлено.
Судове рішення мотивовано тим, що вказана заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки між сторонами виник публічно-правовий спір, який з урахуванням його предмета та суб'єктного складу учасників підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Постановою Одеського апеляційного суду від 20 липня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Скасовано ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 17 січня 2020 року про відмову у відкритті провадження в частині, що містить вимогу про визнання дійсною архівної довідки державного унітарного підприємства «Кримгеологія» м. Сімферополя від 08 жовтня 2015 року № 1967 стосовно періоду з 01 січня 1986 року по 31 грудня 1990 року на підставі статей 6, 11 Угоди про гарантії прав громадян-учасників СНД в галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року, без її легалізації.
Передано справу в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції зі стадії відкриття провадження у справі.
Залишено без змін ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 17 січня 2020 року про відмову у відкритті провадження в частині, що містить вимогу визнати дійсним перерахунок пенсії, за нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення» та постанов Кабінету Міністрів України від 13 січня 1993 року № 16, 24 липня 2003 року № 1151, з урахуванням довідки державного унітарного підприємства «Кримгеологія» м. Сімферополя від 08 жовтня 2015 року № 1967.
Судове рішення мотивовано тим, що спір між позивачем та відповідачами, які є суб'єктами владних повноважень, в частині вимоги ОСОБА_1 про визнання дійсним перерахунку пенсії, наданого нею до суду за нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення» та постанов Кабінету Міністрів України від 13 січня 1993 року № 16, 24 липня 2003 року № 1151, з урахуванням довідки державного унітарного підприємства «Кримгеологія» м. Сімферополя від 08 жовтня 2015 року № 1967, є публічно-правовим, а тому підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. Позовні вимоги щодо визнання дійсною архівної довідки державного унітарного підприємства «Кримгеологія» м. Сімферополя від 08 жовтня 2015 року № 1967 не передбачені чинним законодавством як спосіб захисту у будь якому виді судочинства.
У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 17 січня 2020 року та постанову Одеського апеляційного суду від 20 липня 2020 року.
Ухвалою суду касаційної інстанції від 14 вересня 2020 року у відкритті касаційного провадження відмовлено з підстав, передбачених частиною четвертою статті 394 ЦПК України.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 07 вересня 2020 року у відкритті провадження у справі відмовлено.
Судове рішення мотивовано тим, що вимога позивача про визнання дійсною архівної довідки державного унітарного підприємства «Кримгеологія» м. Сімферополя від 08 жовтня 2015 року № 1967 не передбачена чинним законодавством як спосіб захисту прав у будь-якому виді судочинства.
У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою на ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 17 січня 2020 року і 07 вересня 2020 року, постанову Одеського апеляційного суду від 20 липня 2020 року та ухвалу Верховного Суду від 14 вересня 2020 року, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження в частині оскарження ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 17 січня 2020 року та постанови Одеського апеляційного суду від 20 липня 2020 року з огляду на наступне.
У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».
Пунктом 3 частини другої статті 394 ЦПК України передбачено, що суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо є постанова про залишення касаційної скарги цієї особи без задоволення або ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення.
З матеріалів касаційного провадження вбачається, що ухвалою Верховного Суду від 14 вересня 2020 року у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 17 січня 2020 року та постанову Одеського апеляційного суду від 20 липня 2020 року відмовлено з підстав, передбачених частиною четвертою статті 394 ЦПК України.
З огляду на вищевказані обставини та норми закону, у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 17 січня 2020 року та постанову Одеського апеляційного суду від 20 липня 2020 року необхідно відмовити з підстав, передбачених пунктом 3 частини другої статті 394 ЦПК України, оскільки ухвалою Верховного Суду від 14 вересня 2020 року ОСОБА_1 відмовлено у відкритті касаційного провадження за її касаційною скаргою на вказані судові рішення.
Верховний Суд, дослідивши подану касаційну скаргу та додані до неї документи, оскаржуване судове рішення, зробив висновок, що у відкритті касаційного провадження в частині оскарження ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 07 вересня 2020 року необхідно відмовити з огляду на наступне.
Право касаційного оскарження передбачене статтею 389 ЦПК України.
Пунктом 2 частини першої статті 389 ЦПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Системне тлумачення частини другої статті 17, пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України свідчить, що касаційному оскарженню підлягають ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку.
За змістом пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.
Аналіз матеріалів касаційної скарги та Єдиного державного реєстру судових рішень свідчить, що ухвала Приморського районного суду м. Одеси від 07 вересня 2020 року в апеляційному порядку по суті не переглядалась, а отже не підлягає касаційному оскарженню відповідно до пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України. Тому у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 07 вересня 2020 року слід відмовити.
Ухвала Верховного Суду від 14 вересня 2020 року також не може бути предметом перегляду у касаційному порядку, оскільки чинним ЦПК України не передбачено право на касаційне оскарження до Верховного Суду судових рішень, ухвалених Верховним Судом, як судом касаційної інстанції.
Керуючись статтями 17, 389, пунктом 3 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
У відкритті касаційного провождения за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 17 січня 2020 року і 07 вересня 2020 року, постанову Одеського апеляційного суду від 20 липня 2020 року та ухвалу Верховного Суду від 14 вересня 2020 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Южненського сектора обслуговування громадян Суворовського об'єднаного Управляння Пенсійного фонду України у м. Одесі, Суворовського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України в м. Одесі, Головного управління Пенсійного фонду про визнання дійсною архівної довідки, визнання перерахунку пенсії дійсним відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:В. С. Жданова
В. М. Ігнатенко
В. О. Кузнєцов