Провадження № 33/803/1392/20 Справа № 202/5940/20 Суддя у 1-й інстанції - Волошин Є.В. Суддя у 2-й інстанції - Мудрецький Р. В.
18 листопада 2020 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі судді: Мудрецького Р.В., за участю: особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , захисника Кожухар В.М., представника ОСОБА_2 , переглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_3 , на постанову Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 20 жовтня 2020 року, стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 ,-
у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП,-
Постановою суду від 20 жовтня 2020 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 грн. і стягнуто судовий збір в сумі 420 грн. 40 коп.
Судом встановлено, що 19 вересня 2020 року о 13 год. 46 хв. в м. Дніпрі, Індустріальний р-н., вул. Нижньодніпровська, 17, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Skoda Fabia д.н.з. НОМЕР_1 при зміні напрямку руху не переконалася, що це буде безпечно і не створить перешкоди іншим учасникам дорожнього руху, чим створила аварійну ситуацію водію автомобіля Audi E-Tron д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався в попутному напрямку, внаслідок чого допустила з ним зіткнення. В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_1 порушила вимоги п.10.1 Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст.124 КУпАП.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду та закрити провадження за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Свої вимоги апелянтка обгрунтовує тим, що рішення суду незаконне та висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, так як вона не порушувала вимоги п.10.1 ПДР України, бо не змінювала напрямок руху, а була лише перешкодою для руху автомобіля Audi, тому останній повинен був її об'їхати. Апелянтка вказує, що доказів її вини в порушення вказаного пункту ПДР України, не має, оскільки протокол не є прямим доказом, схема ДТП не відображає механізму подій, письмові пояснення свідків мають лише поверхневу інформацію про події. Апелянтка зазначає, що її пояснення підтверджуються відеозаписом з камери КП “Інфо- Рада” - Дніпро, з якого також видно, що ОСОБА_4 порушив п. 13.1 ПДР України. Також, вказує, що відсутність в її діях порушення ПДР України, підтверджується висновком експерта.
В запереченні представник потерпілого Кірєєв С.В. просить залишити без задоволення апеляційну скаргу, вказуючи, що в ДТП вина ОСОБА_1 , яка не зайняла ліве крайнє положення на проїзній частині для здійснення розвороту, що підтверджується матеріалами справи та відеозаписом.
В апеляційному суді захисник Кожухар В.М. та Драч Ю.А. підтримали вимоги апеляційної скарги та просили її задовольнити.
Представник ОСОБА_2 в апеляційному суді заперечував проти задоволення апеляційної скарги.
Заслухавши доповідь головуючого судді, пояснення учасників перегляду, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Висновки суду І інстанції про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, апеляційний суд вважає правильними.
У відповідності до ст. ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Місцевий суд під час розгляду справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 дотримався цих вимог закону в повному обсязі.
Під час апеляційного перегляду ОСОБА_1 пояснила, що вона рухалася 19 вересня 2020 року приблизно о 13 год. 46 хв. в м. Дніпрі по вул. Нижньодніпровська 17, на автомобілі “Skoda” в крайній лівій смузі проїзної частини, та подальшому їй необхідно було здійснити маневр розвороту ліворуч, але через габарити її автомобіля і ширини проїзної частини вона змістилася трохи вправо в іншу полосу руху, оскільки побачила зустрічний автомобіль, однак автомобіль більшою частиною знаходився в лівій полосі. Вона почала здійснювати розворот наліво, після чого відбулося ДТП. Вважає, що в зіткненні винен водій ОСОБА_5 , який не виконав вимоги п.12.3, 13.1 ПДР України, що підтверджується висновком експерта.
Апеляційний суд, перевіряючи версію ОСОБА_1 вважає, що вона не спростовує висновків суду І інстанції у порушенні вимог п.10.1 ПДР України.
Так, відповідно до п. 10.5 ПДР України, перед поворотом праворуч та ліворуч, у тому числі в напрямку головної дороги, або розворотом водій повинен завчасно зайняти відповідне крайнє положення на проїзній частині, призначеній для руху в цьому напрямку.
Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 не зайняла відповідне крайнє положення на проїзній частині в лівій полосі для руху, що підтверджується схемою дорожньо-транспортної пригоди, переглянутим під час апеляційного перегляду відеозаписом, та не заперечується самою ОСОБА_1 . До того ж, ОСОБА_1 почала здійснювати розворот до роздільної лінії на суцільній смузі.
Крім того, апеляційний суд не може взяти до уваги пояснення ОСОБА_1 , що вона змістилася вправо, так як габарити її автомобіля не давали здійснити розворот ліворуч, оскільки їй нічого не заважало здійснити розворот з крайнього положення на проїзній частині, що видно з матеріалів справи.
Окрім того, апеляційний суд вважає, що наданий ОСОБА_1 висновок експерта не спростовує її вину у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, оскільки вихідні дані були надані за заявою ОСОБА_1 .
Отже, під час апеляційного перегляду, доводи ОСОБА_1 про необхідність закриття справи у звязку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, не знайшли свого підтвердження.
Справу районний суд розглянув з дотриманням вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, із всебічним, повним і об'єктивним з'ясуванням справи та було встановлено, що ОСОБА_1 винна. Адміністративне стягнення накладено в межах санкції ст. 124 КУпАП.
Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду без змін.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 20 жовтня 2020 року, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 грн. і стягнуто судовий збір в сумі 420 грн. 40 коп. -залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Дніпровського
апеляційного суду Р.В.Мудрецький