Провадження № 33/803/1481/20 Справа № 210/1602/20 Суддя у 1-й інстанції - Хлистуненко О. В. Суддя у 2-й інстанції - Пістун А. О.
19 листопада 2020 року м. Дніпро
Суддя Дніпровського апеляційного суду Пістун А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро, клопотання захисника Чеботар Станіслава Олеговича, в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05 червня 2020 року, якою:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого по АДРЕСА_1
визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
Цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 10 200 грн з позбавленням права керування транспортним засобом на строк один рік.
Не погоджуючись з вищевказаною постановою, 01 липня 2020 року захисник Чеботар С.О. подав апеляційну скаргу, постановою Дніпровського апеляційного суду від 28 липня 2020 року його апеляційну скаргу було повернуто у зв'язку з тим, що скаргу було подано без клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
05 серпня 2020 року захисник Чеботар С.О. повторно подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду.
В обґрунтування пропущеного строку, зазначає, що повістки про виклик до суду не надходили, постанову суду було отримано лише 25.06.2020 року, в ЄДРСР постанову суду було оприлюднено 24.06.2020 року, а отже ознайомитись з текстом рішення ніяким чином не було змоги.
Суд апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про відмову в поновленні пропущеного строку на апеляційне оскарження постанови суду виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Як вбачається з матеріалів справи, захисник Чеботар С.О. та правопорушник ОСОБА_1 були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, що підтверджується довідкою про смс-повідомлення (а.с. 15,16), однак чому останні в зазначений час не з'явились до суду першої інстанції не повідомили та поважності неявки до суду в апеляційній скарзі не зазначено.
Доводи клопотання стосовно того, що про прийняте рішення апелянт дізнався лише 25.06.2020 року не можуть бути такими, що доводять поважність пропуску строку на апеляційне оскарження.
Нормами КУпАП встановлено, що строк на оскарження постанови в справі про адміністративне правопорушення відраховується не з моменту отримання копії оскаржуваного судового рішення або дня коли особа дізналась про судове рішення, а з моменту його винесення.
Дана позиція повністю відповідає усталеній практиці ЄСПЛ, яку відповідно до ст. 17 ЗУ "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 р. суди застосовують при розгляді справ як джерело права. Так, у рішенні ЕСПЛ у справі «Пономарев проти України» Суд зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Крім того, в рішенні Європейського суду з прав людини в справі "Устименко проти України" від 29 жовтня 2010 року Суд вказав, що необґрунтоване поновлення строку оскарження остаточного рішення по справі зі спливом значного періоду часу без обґрунтованих підстав порушує принцип правової визначеності, і, як наслідок, тягне порушення ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.
Таким чином, матеріали справи не містять даних про наявність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду від 05 червня 2020 року, не наведено таких причин і в апеляційній скарзі.
З огляду на вищевикладене, а також оскільки захисник Чеботар С.О. в клопотанні не навів поважних підстав для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, в поновленні строку апеляційного оскарження останньому слід відмовити, а апеляційну скаргу повернути апелянту у відповідності до вимог ч. 2 ст. 294 КУпАП.
Керуючись ст. ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -
У задоволенні клопотання захисника Чеботар Станіслава Олеговича, в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05 червня 2020 року - відмовити.
Апеляційну скаргу - повернути особі, яка її подала.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя А.О. Пістун