Провадження № 33/803/1218/20 Справа № 204/4347/20 Суддя у 1-й інстанції - Некрасов О. О. Суддя у 2-й інстанції - Іванченко О. Ю.
10 листопада 2020 року м. Дніпро
Суддя Судової палати у кримінальних справах Дніпровського апеляційного суду Іванченко О.Ю., у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро розглянувши апеляційну скаргу особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 21 вересня 2020 року в справі про адміністративне правопорушення, якою:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працює ТОВ “Чисте місто: Благоустрій”, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
за участю:
особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
адвоката - Безменко М.Є.
Вказаною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10200,00 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами, строком на 1 (один ) рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 (сорок) копійок на користь держави.
Судом першої інстанції встановлено, що 25 червня 2020 року о 04 годині 00 хвилин в м. Дніпро, вул. Криворізька, буд. 60, ОСОБА_1 , керував автомобілем ЗАЗ 110557, номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу «Драгер» Alcotest 7510 прилад № 0260, тест № 30 позитивний 1,74 ‰ в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись з вищевказаною постановою особа, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження по справі у зв'язку х відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Вказує, що вимога працівників поліції про необхідність перевірки документів була безпідставною. Зазначає, що в матеріалах справи відсутні протоколи, складені поліцією за правопорушення, з підстав яких проводилась перевірка документів, в тому числі правил дорожнього руху. Слід враховувати, що в даних умовах є незрозумілим з яких саме підстав перевірялись документи, в рапорті поліцейського вказано, що в автомобіля не працювала ліва фара освітлення. При цьому до матеріалів даної справи не долучено будь-яких постанов про накладення адміністративного стягнення на підтвердження цього. Крім того, з долученого відео з нагрудної камери відео №20200625093944000174 поліцейського вбачається, що обидві фари в автомобіля працюють справно. Доказів зворотнього до суду не надано.
Також апелянт, зазначив, що на відео з нагрудної боді камери поліцейський повідомив свідків про те, що ОСОБА_1 був зупинений за порушення правил дорожнього руху, але ані доказів керування автомобілем суду не надано.
Вказує, що суду не було надано доказів, що ОСОБА_1 керував автомобілем в стані алкогольного сп'яніння. Так, автомобіль стояв на заправці з вимкненим двигуном та ввімкненими фарами та взагалі нікуди не рухався. Вважає, що склад адміністративного правопорушення відсутній. Факт керування автомобілем не доведений. На думку апелянта, знаходження за кермом транспортного засобу, яке не є в стані руху (знаходиться в нерухомому стані), особи в нетверезому стані, не є доказом вчинення останньою адмінправопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, оскільки саме перебування особи на місці водія не доводить факт керування транспортним засобом, незалежно від наявності ввімкненого двигуна.
Крім того, станом на 28.09.2020 ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Вважає, що суд помилково притягнув його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Вказує, що працівниками поліції при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, було допущено невідповідність вимогам Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, оскільки протокол було складено не розбірливим почерком.
Також апелянт зазначив, що в протоколі зазначено неіснуючий суд, в якому буде проводитись розгляд адміністративної справи: «Красногвардійському районому суді в м. Дніпро». З матеріалів адміністративної справи випливає, що під час їх оформлення особа, яка притягається до адміністративної відповідальності не була опитана, їй не було вручено протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього докази, а отже ОСОБА_1 не був ознайомлений з пред'явленим йому звинуваченням належним чином, оскільки протокол про адміністративне правопорушення відносно.
Стосовно проведеного огляду за допомогою тенічного приладу “Драгер”, ОСОБА_1 зазначив, що у роздруківці Драгера відсутні підписи свідків, замість імені особи зазначено адресу, результат проведеного огляду не був зафіксований на бодікамеру.
Апелянт зазначив, що на даний час в Україні є чинним Перелік технічних засобів, що використовуються в підрозділах Державтоінспекції МВС для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху, що затверджений Наказом МВС від 01.03.2010 р. № 33 та погоджений В.о. Головою Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики. Головою Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Заступником Міністра охорони здоров'я України. Відповідно до зазначеного переліку передбачено, що спеціальними технічними засобами для проведення огляду водіїв транспортних засобів з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння являються: газоаналізатор «AlcoQuant 6020»; газоаналізатор «Alcotest 6510»; газоаналізатор «Alcotest 6810»; газоаналізатор «Alcotest 7410 Plus сош»; прилад спеціалізований визначення концентрації парів етанолу в повітрі, що видихається, «Алконт 01». З цього випливає, що спеціальний технічний засіб «Alcotest 7510» не було дозволено у встановленому Законом порядку, а тому слід вважати, що огляд проведений з використанням приладу, який не входить до зазначеного Переліку, являється незаконним, а сукупність доказів отриманих за його допомогою - недопустимою. Крім того, в матеріалах даної адміністративної справи відносно ОСОБА_1 відсутні документи, що підтверджують належний стан технічного засобу «Alcotest 7510», прилад № 0260, зокрема співробітниками поліції не було долучено його сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. За таких обставин, зробити висновок, що огляд водія на стан сп'яніння було проведено сертифікованим приладом, який відповідно до закону пройшов необхідну повірку, суд не може виходячи з сукупності наявних доказів у справі.
Крім того, апелянт вважав, що свідки, які були залучені працівниками поліції є заінтересованими особами.
В судовому засіданні в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 , його адвокат Безменко М.Є. підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , думку його адвоката, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Дані вимоги, судом першої інстанції були виконані в повному обсязі.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним та обґрунтованим.
Не визнання вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП спростовується матеріалами справи, які судом першої інстанції були досліджені в повному обсязі, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №405114 від 25.06.2020 року, відповідно до якого 25 червня 2020 року о 04 годині 00 хвилин в м. Дніпро, вул. Криворізька, буд. 60, ОСОБА_1 , керував автомобілем ЗАЗ 110557, номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу «Драгер» Alcotest 7510 прилад № 0260, тест № 30 позитивний 1,74 ‰ в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КупАП;
- рапортом працівника поліції;
- письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (а.с. 3,4);
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння 1,74% проміле (а.с.5);
- чек роздруківка Драгер (а.с.6);
- відеозапис з боді-камери (а.с.7).
Вказані письмові докази є чіткими, узгоджуються між собою та в матеріалах справи відсутні докази, які б їх спростовували.
Підстави ставити під сумнів достовірність наявних у справі доказів на думку апеляційного суду відсутні, оскільки ці докази повністю узгоджуються між собою, у своїй сукупності є підтвердженням об'єктивної сторони скоєного ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
З метою перевірки доводів апеляційної скарги та пояснень наданих ОСОБА_1 в судовому засіданні, судом апеляційної інстанції були викликані свідки: працівники поліції, які складали протокол та відбирали пояснення у свідків, та поняті ОСОБА_3 , ОСОБА_2 .
Свідки ОСОБА_3 , ОСОБА_2 до суду не з'явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Допитаний в суді апеляційної інстанції інспектор патрульної поліції взводу 2 роти 4 батальйону 3 УПП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 пояснив суду, що 25 червня 2020 року під час патрулювання, було виявлено транспортний засіб ЗАЗ 110557 д.н.з. НОМЕР_1 по вул. Криворізька, 60 під час спілкування з водієм ОСОБА_1 , у останнього було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, а саме характерний запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода. Водієві було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку, на що водій погодився. В присутності двох свідків, водій пройшов огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціального технічного приладу “Драгер”, результат огляду 1,74% проміле. Працівники поліції роз'яснили водієві наслідки та склали протокол про адміністративне правопорушення відносно нього. На запитання суду, свідок пояснив, що весь хід спілкування поліцейських з водієм, та факт його проходження огляду на стан сп'яніння було зафіксовано боді-камерою.
Письмові докази є чіткими, узгоджуються між собою та в матеріалах справи відсутні докази, які б їх спростовували.
При проведенні огляду відеозапису на диску DVD-R з боді-камери інспекторів патрульної поліції судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 перебував в збудженому стані, мав наявні ознаки алкогольного сп'яніння, нестійка хода. Працівники поліції пропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння, останній погодився та пройшов огляд за допомогою спеціального технічного приладу “Драгер”, в присутності двох свідків, що зафіксовано на відеозаписі.
Відповідно до вимог ч.ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Згідно п. 3, 6 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17 грудня 2008 року, огляд проводиться:
- поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом;
- лікарем закладу охорони здоров'я.
Відповідно до вимог п. 2.9. «а» Правил дорожнього рухуУкраїни водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідно до ч. 7 глави 2 Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МОЗ України за № 1452/735 від 09.11.2015 - установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу «Драгер», на що останній погодився.
Відповідно до матеріалів справи, а саме алкотестеру «ДРАГЕР», тест №30, у ОСОБА_1 результат тесту 1,74 (‰) (алкогольне сп'яніння).
Апеляційний суд ставиться критично щодо доводів ОСОБА_1 стосовно не роз'яснення йому його прав під час складання протоколом, оскільки при складанні протоколу останньому роз'яснювались його права і обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, про що свідчить його власний підпис у відповідній графі протоколу.
Доводи апеляційної скарги з приводу того, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, оскільки автомобіль був припаркований, і доказів на підтвердження факту керування транспортним засобом матеріали справи не містять, а також те, що вимога працівників поліції про перевірку документів у водія ОСОБА_1 є безпідставною, суд апеляційної інстанції вважає вказані доводи необгрунтованими. Вказані доводи спростовуються даними відеозапису, на яких зафіксовано, що працівники поліції здійснювали патрулювання, коли на зустрічній полосі руху рухався автомобіль ЗАЗ 110557, номерний знак НОМЕР_1 , з непрацюючою лівою фарою освітлення. Працівники поліції здійснили розворот та проїхали за вказаним автомобілем, який вже на той час перебував на заправці із вимкненим двигуном. Під час спілкування з водієм, було виявлено в останнього ознаки алкогольного сп'яніння. При цьому від ОСОБА_1 не поступало будь-яких заперечень чи зауважень, що свідчить про те, що саме ОСОБА_1 дійсно керував транспортним засобом.
Таким чином, матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять жодних відомостей щодо протиправності дій працівників поліції під час проведення огляду на стан сп'яніння та відібрання письмових пояснень у свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , та відомостей щодо оскарження таких дій та їх результатів.
Додані до протоколу про адміністративне правопорушення матеріали в повній мірі підтверджують те, що поліцейські, проводячи огляд ОСОБА_1 на стан сп'яніння, діяли згідно вимог чинного законодавства.
Що стосується клопотання ГО «Дніпровська спілка ветеранів та інвалідів АТО - ООС» про застосування щодо ОСОБА_1 положень ст. 21 КУпАП, то воно є не підлягає задоволенню з таких підстав.
Так, положеннями ст. 21 КУпАП передбачено, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, звільняється від адміністративної відповідальності з передачею матеріалів на розгляд громадської організації або трудового колективу, якщо з урахуванням характеру вчиненого правопорушення і особи правопорушника до нього доцільно застосувати захід громадського впливу.
Тобто, застосування вимог ст. 21 КУпАП до особи, на думку апеляційного суду, є правом, а не обов'язком суду.
Особи, які вчиняють адміністративні правопорушення, передбачені ст.130 КУпАП, становлять підвищену суспільну небезпечність для оточуючих, оскільки стягнення у санкції даної статті КУпАП з кожним роком постійно суттєво посилюється і на даний час є безальтернативно суворим, тому підстав для звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності в порядку ч. 1 ст. 21 КУпАП апеляційний суд не знаходить.
Окрім того, відповідно до матеріалів справи та встановлено під час апеляційного розгляду ОСОБА_1 вчинив грубе порушення порядку користування спеціальним правом - правом керуванням транспортними засобами.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» («O'Halloran and Francis v. the United Kingdom») від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Виходячи з вищенаведеного, суд апеляційної інстанції вважає, що доводи сторони захисту, не можуть слугувати підставою для передачі даних матеріалів справи на розгляд трудового колективу клопотання ГО «Дніпровська спілка ветеранів та інвалідів АТО - ООС», тому в задоволенні даного клопотання слід відмовити.
Доводи апеляційної скарги про істотне порушення місцевим судом норм процесуального та матеріального права не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції.
Враховуючи, що при розгляді справи судом першої інстанції не допущено порушень вимог ст. 280 КУпАП, які могли б істотно вплинути на висновки суду про винність особи, що притягується до адміністративної відповідальності у вчиненому правопорушенні, кваліфікацію його дій та необґрунтованість накладеного стягнення, підстав для скасування, або зміни постанови судді не вбачається.
Керуючись статтею 294 КУпАП, апеляційний суд -
Апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 21 вересня 2020 року - залишити без задоволення.
Постанову Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 21 вересня 2020 року, - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, та оскарженню не підлягає.
Суддя Дніпровського
апеляційного суду О.Ю. Іванченко