19 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 552/1529/20
адміністративне провадження № К/9901/30526/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Калашнікової О.В.,
суддів: Білак М.В., Жука А.В.,
перевіривши касаційну скаргу Інспектора Батальйону патрульної поліції у м.Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області Білюги Валерія Володимировича
на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2020 року
у справі №552/1529/20
за позовом ОСОБА_1
до Інспектора Батальйону патрульної поліції у м.Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області Білюги Валерія Володимировича
про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, у якому просив скасувати постанову інспектора БПП у м. Кременчук УПП в Полтавській області Білюги В.В. постанову серії ЕАК № 2294157 від 25 березня 2020 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 122 КУпАП.
Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 18 травня 2020 року позовні вимоги задоволено.
Скасовано постанову серії ЕАК № 2294157 від 25 березня 2020 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частини 1 статті 122 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн.
Відповідач, не погодившись із рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2020 року апеляційну скаргу Інспектора Батальйону патрульної поліції у м. Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області Білюги В.В. задоволено.
Рішення Київського районного суду м. Полтави від 18 травня 2020 по справі № 552/1529/20 скасовано.
Прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Інспектором Батальйону патрульної поліції у м. Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області Білюги В.В. було подано заяву про вирішення питання щодо судових витрат в порядку ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2020 року заяву Інспектора Батальйону патрульної поліції у м.Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області Білюги Валерія Володимировича про ухвалення додаткового рішення у справі № 552/1529/20 залишено без задоволення.
Не погодившись з ухвалою суду, відповідач звернувся до суду з касаційною скаргою.
Проаналізувавши доводи касаційної скарги та оскаржуване судове рішення Верховний Суд встановив наступне.
Оскаржуваною ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2020 року залишено без задоволення заяву відповідача про ухвалення додатково рішення. Відмовляючи у задоволенні заяви суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви Інспектора Батальйону патрульної поліції у м. Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області Білюги В.В. про ухвалення додаткового рішення по справі у зв'язку з тим відповідачем згідно з матеріалами справи сплачено судовий збір у за подання апеляційної скарги, втім інших витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз ним не здійснювалось.
Перевіривши доводи касаційної скарги суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно з частиною 1 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Частиною 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Частиною 6 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Так, вирішуючи питання стосовно відшкодування судових витрат у даній справі, колегія суддів звертає увагу, що особою, яка звернулась із відповідним клопотання є відповідач - суб'єкт владних повноважень.
Аналіз наведених вище норм дає підстави для висновку, що у разі ухвалення судового рішення на користь суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з позивача лише здійснені ним документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.
Отже, положення статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачають можливості відшкодування суб'єкту владних повноважень витрат на сплату судового збору.
З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду, що загальне правило розподілу судових витрат полягає в тому, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. При цьому відповідачу - суб'єкту владних повноважень, можуть компенсуватись лише документально підтвердженні витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз, оскільки суб'єкт владних повноважень повинен нести усі ризики, пов'язані з прийняттям ним рішень, вчиненням дій чи допущенням бездіяльності, у тому числі необхідність відстоювати правомірність своєї поведінки в адміністративному суді. Такі обмеження у можливостях суб'єктів владних повноважень свідчать про загальну спрямованість адміністративного судочинства на захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у спірних відносинах із владою.
Зважаючи на викладене, суд апеляційної інстанції, залишаючи без задоволення заяву відповідача про розподіл судових витрат, правильно застосував норми процесуального права і дійшов обґрунтованого висновку щодо відсутності правових підстав для розподілу судових витрат понесених суб'єктом владних повноважень .
За таких обставин, касаційна скарга є необґрунтованою, оскільки, у даному випадку, правильне застосовування апеляційним судом норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що, в свою чергу, у розумінні пункту п'ятого частини першої та частини другої статті 333 КАС України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.
Керуючись статтею 333 КАС України, суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Інспектора Батальйону патрульної поліції у м.Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області Білюги Валерія Володимировича на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2020 року у справі №552/1529/20 за позовом ОСОБА_1 до Інспектора Батальйону патрульної поліції у м.Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області Білюги Валерія Володимировича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.
Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
СуддіО.В. Калашнікова М.В. Білак А.В. Жук