Провадження № 22-ц/803/7623/20 Справа № 210/7262/19 Суддя у 1-й інстанції - Літвіненко Н. А. Суддя у 2-й інстанції - Зубакова В. П.
18 листопада 2020 року м.Кривий Ріг
Справа № 210/7262/19
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Зубакової В.П.
суддів - Барильської А.П., Бондар Я.М.
сторони:
позивачка - ОСОБА_1 ,
відповідачі - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши у спрощеному позовному провадженні у порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами апеляційну скаргу позивачки ОСОБА_1 на ухвалу Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 травня 2020 року, яка ухвалена суддею Літвіненко Н.А. у місті Кривому Розі Дніпропетровської області та повне судове рішення складено 26 травня 2020 року, -
У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Металургійний відділ державної виконавчої служби міста Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, про визнання права власності на автомобіль в цілому із присудженням грошової компенсації за 1/2 частину, яка перебуває у спільній власності, зняття арешту та припинення розшуку.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05 березня 2020 року зазначена позовна заява залишена без руху, та вказано, що позов не відповідає вимогам ч.ч. 2,4,5 ст.95, 175, 177 ЦПК України.
А саме, що позивачкою, в порушення вимог вказаного процесуального законодавства, приєднані до позову копії письмових доказів не містять підпису особи, яка їх засвідчує, та дати такого засвідчення. Відтак, позивачці необхідно надати належним чином засвідчені копії додатків, якими вона обґрунтовує позовні вимоги.
Крім того, в додатках позовної заяви зазначено, що до позову додається копія акту опису майна та розрахунок суми судових витрат. Однак, під час розкриття конверта, отриманого 20.12.2019 року надісланого поштою, канцелярією суду було виявлено недолік - до позовної заяви не додано зазначених в додатках документів, а саме: копії акту опису майна та розрахунку суми судових витрат, натомість, в конверті знаходились документи, які взагалі не зазначені в переліку додатків, а саме: копія реєстру застрахованих осіб з Пенсійного Фонду України відносно ОСОБА_2 та довідка з місця роботи ТОВ «ОПТИМА ЛЮКС» на ім'я ОСОБА_2 , про що складено відповідний акт.
Крім того, позивачкою не надано суду доказів права власності на спірний автомобіль «MERCEDES-BENZ» (р.н. НОМЕР_1 ) 1987 року випуску, а саме свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 06.09.2019р., власником якого є ОСОБА_2 .
Також, позивачка в своїй позовній заяві посилається на рішення Дзержинського районного суду м. Кривго Рогу Дніпропетровської області від 26.11.2015 року за №210/5090/14-ц, однак не надає його суду в якості доказу на підтвердження своїх доводів, нею також до позовної заяви не додана квитанція про сплату судового збору, натомість, долучено квитанцію про сплату судового збору відповідачем ОСОБА_2 .
Крім того, з доданих матеріалів до позовної заяви не представляється можливим визначити ціну позову. Тобто, позивачці необхідно надати звіт про грошову оцінку спірного майна та вказати ціну позову з урахуванням вказаного звіту.
Також, позивачці необхідно конкретизувати зміст позовних вимог, оскільки вона просить визнати за нею, ОСОБА_1 , право власності на автомобіль «MERCEDES-BENZ» в цілому, як на об'єкт неподільної речі, із присудженням ОСОБА_3 , грошової компенсації за частку ОСОБА_2 , у спільній сумісній власності Ѕ частини автомобіля та припинити право спільної сумісної власності ОСОБА_2 на вищевказаний автомобіль, а в обґрунтування позовних вимог позивачка посилається на те, що спірне майно, тобто автомобіль «MERCEDES-BENZ», придбано в період шлюбу за спільні кошти. Тобто, незрозуміло на якій підставі (ст. 57 чи ст. 60 СК України) позивачка просить визнати за нею право власності на частину автомобіля і яким чином визначити грошову компенсацію в розмірі Ѕ частини автомобіля без попередньої оцінки майна (автомобіля «MERCEDES-BENZ»).
Надано позивачці строк - десять днів з дня отримання ухвали, для усунення вказаних недоліків.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 травня 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Металургійний відділ державної виконавчої служби міста Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання права власності на автомобіль в цілому із присудженням грошової компенсації за Ѕ частину, яка перебуває у спільній власності, зняття арешту та припинення розшуку визнано неподаною та повернуто позивачці.
В апеляційній скарзі позивачка ОСОБА_1 просить ухвалу суду скасувати та направити справу до суду першої інстанції на розгляд, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.
Зазначає, що нею була направлена до суду першої інстанції уточнююча позовна заява від 22 травня 2020 року, з додатками, а саме: заява про звільнення від сплати судового збору, заява про витребування доказів, попередній розрахунок судових витрат, в якій вона усунула всі недоліки, які були зазначені в ухвалі Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05 березня 2020 року про залишення її позовної заяви без руху.
Проте, суд першої інстанції не розглянув жодної її заяви, в ухвалі про повернення позовної заяві не вказав, які саме нею недоліки не виконані.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Справа розглядається без повідомлення учасників справи, в порядку ч. 13 ст. 7, ч. 2 ст. 369 ЦПК України, оскільки оскаржується ухвала суду, зазначена у п. 6 ч. 1 ст. 353 ЦПК України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали судду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що позивачка, відповідно до ухвали про залишення позовної заяви без руху від 05.03.2020 року, усунула не всі недоліки, зазначені в вищевказаній ухвалі.
Однак, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Згідно з п.4 ч.1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ст.1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, яка набула чинності для України з 11.09.1997 року, Високі Договірні сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією права і свободи, визначенні в розділі І «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод».
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обовязків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред'являється особі.
У справі «Bellet у. France» Європейський суд з прав людини зазначив, що „стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".
Як свідчить позиція Європейського суду з прав людини у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Частиною 1 статті 174 ЦПК України передбачено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.
Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 174 ЦПК України).
Вимоги щодо змісту позовної заяви та документів, що додаються до позовної заяви, викладені в статтях 175 і 177 ЦПК України.
У ч.ч. 1, 3 ст. 175 ЦПК України зазначено, що у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні.
Відповідно до ч.1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
За змістом статей 13 та 175 ЦПК України позивач на власний розсуд обґрунтовує свої вимоги з викладом відповідних обставин та зазначенням доказів, що підтверджують такі обставини. Невідповідність зазначених у позовній заяві обставин чи доказів на підтвердження позовних вимог, неточність формулювань позовних вимог, їх неузгодження із способами захисту порушеного права, недоведеність підстав позову за кожною вимогою не перешкоджає розгляду справи, оскільки може бути підставою для відмови в задоволенні позову по суті, а не для визнання позовної заяви неподаною та її повернення.
Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції, встановивши, що позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Металургійний відділ державної виконавчої служби міста Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, про визнання права власності на автомобіль в цілому із присудженням грошової компенсації за Ѕ частину, яка перебуває у спільній власності, зняття арешту та припинення розшуку не відповідає вимогам ст.ст. 95,175,177 ЦПК України, 05 березня 2020 року постановив ухвалу про залишення позовної заяви без руху та надав позивачці строк для усунення її недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення позову без руху (а.с. 13-15).
25 травня 2020 року, на виконання вимог ухвали суду від 05 березня 2020 року поштою - 22 травня 2020 року, ОСОБА_1 надала уточнюючу позовну заяву з додатками (а.с.17-23).
Проте, ухвалою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 травня 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Металургійний відділ державної виконавчої служби міста Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, про визнання права власності на автомобіль в цілому із присудженням грошової компенсації за Ѕ частину, яка перебуває у спільній власності, зняття арешту та припинення розшуку, визнано неподаною та повернуто позивачці, оскільки вонау встановлений судом строк не в повному обсязі виконала вимоги ухвали від 05 березня 2020 року, вимоги ухвали належним чином не виконані.
Положення ст. 185 ЦПК України щодо повернення заяви застосовуються в тому випадку, коли особа в установлений строк не виконає вимоги ухвали суду про залишення заяви без руху.
За змістом вище наведених норм процесуального закону повернення заяви з тих підстав, що особа не виконала вимоги ухвали про залишення заяви без руху, можливе лише в тому випадку, коли особа отримала копію відповідної ухвали, але ухилилась від виконання вимог, зазначених в ній.
З огляду на викладене не можна вважати, що позивачка ОСОБА_1 , отримавши копію ухвали про залишення позовної заяви без руху, ухилилась від виконання зазначених в ній вимог, оскільки на її виконання (у межах встановленого судом строку для усунення недоліків) нею до суду першої інстанції направлено відповідну заяву про усунення недоліків.
Суд першої інстанції взагалі не обґрунтував підстави для повернення позовної заяви.
За таких обставин апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції безпідставно визнано неподаною та повернуто позовну заяву позивачці.
У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13 січня 2000 року та у рішенні по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права на доступ до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Водночас, встановлення обмежень доступу до суду повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру, перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.
Суд наголошує, що право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмеженим. Право на суд покриває надзвичайно широке поле різноманітних категорій - воно стосується як інституційних та організаційних аспектів, так і особливостей здійснення окремих судових процедур. Європейський суд з прав людини надаючи тлумачення принципу верховенства права в світлі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зазначав, що формальності не можуть бути підставами для виправдання несправедливості.
Суд першої інстанції на зазначені обставини і вимоги закону уваги не звернув та всупереч вимогам частини 5 статті 12 ЦПК України, яка зобов'язує суд зберігаючи об'єктивність і неупередженість сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом, підійшов до вирішення цього питання формально та передчасно повернув позовну заяву.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було порушено право позивачки на вільний доступ до правосуддя та постановлено оскаржувану ухвалу з порушенням норм процесуального права, а тому ухвала суду підлягає скасуванню на підставі п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України з направленням матеріалу до суду першої інстанції для вирішення питання відповідно до вимог ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 369, п. 6 ч. 1 ст. 374, п. 4 ч. 1 ст. 379, ст. ст. 381-384 ЦПК України, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 травня 2020 рокускасувати та направити матеріали за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Металургійний відділ державної виконавчої служби міста Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання права власності на автомобіль в цілому із присудженням грошової компенсації за Ѕ частину яка перебуває у спільній власності, зняття арешту та припинення розшуку до Дзержинськогорайонного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області для вирішення питання відповідно до вимог ЦПК України.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повне судове рішення складено 18 листопада 2020 року.
Головуючий:
Судді: