Провадження № 33/803/1426/20 Справа № 210/5379/20 Суддя у 1-й інстанції - Хлистуненко О. В. Суддя у 2-й інстанції - Коваленко Н. В.
17 листопада 2020 року м. Дніпро
Суддя-доповідач Дніпровського апеляційного суду Коваленко Н.В., розглянувши апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21 жовтня 2020 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
Постановою Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу Дніпроптеровської області від 21 жовтня 2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі 10200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік,; стягнуто судовий збір у розмірі 420 гр. 40 коп.
Згідно з оскаржуваною постановою, 09.09.2020 року о 01 год. 14 хв. в м. Кривий Ріг, пр. Металургів 36 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ2101 н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився у встановленому законом порядку в КЗ «КПНД» ДОР, що підтверджується висновком від 09.09.2020 №2256. ОСОБА_1 своїми діями порушив вимоги п. 2.9а ПДР, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову скасувати, провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Вимоги скарги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що постанова є такою, яка прийнята з порушенням норм матеріального і процесуального права, й такою, що не ґрунтується на фактичних обставинах. Так, апелянт вказує, що в протоколі та у рапорті, складених щодо нього, не вказано жодної ознаки знаходження у стані алкогольного сп'яніння. Також, в протоколі не зазначено свідків, відсутні їх письмові пояснення на підтвердження у нього наявності ознак алкогольного сп'яніння, та факту керування ним транспортним засобом. При цьому, при проведенні огляду на стан сп'яніння на місці зупинки автомобілю за допомогою газоаналізатора «Драгер» він звертався до працівників поліції з проханням надати документи про підтвердження якості та дозволу на використання на території України цього технічного приладу, однак отримав відмову. При цьому, висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09 вересня 2020 року не містить його підпису про ознайомлення з результатами огляду, акт про відмову від підпису вказаного висновку, або інше зазначення про таку відмову, тому цей висновок необґрунтовано прийнято судом, як належний та допустимий доказ. До того ж, звертає увагу, що матеріали справи не містять направлення для проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння в закладі охорони здоров'я; відомостей про його відсторонення від подальшого керування транспортним засобом та передачу керування уповноваженій особі, чим порушено порядок проведення огляду на стан сп'яніння, передбачений ст. 266 КУпАП, що тягне за собою визнання недійсними результати такого огляду, порушення порядку складення протоколу і, як наслідок, звільнення його від адміністративної відповідальності. Під час розгляду справи суд першої інстанції цим обставинам оцінки не надав, а також не переглянув в судовому засіданні відеозапис подій правопорушення, тому він не може бути прийнятий як належний та допустимий доказ його вини у вчиненні правопорушення, у зв"язку з чим постанову слід скасувати.
У судове засідання суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 та його захисник Коваленко Д.О. не з'явилися, від них надійшли заяви про розгляд справи без їх участі, й за таких обставин, суд вважає можливим розглянути справу у їх відсутність.
Перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи апеляційної скарги, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення.
Ці вимоги закону судом першої інстанції були виконані в повному обсязі.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним та обґрунтованим.
Цей висновок підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №130574 від 09 вересня 2020 року щодо ОСОБА_1 , доданим до протоколу чеком про результати огляду з використанням алкотестера “Драгер 6820”, яким зафіксовано результат тесту - 0,93 проміле, висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09 вересня 2020 року №2256, який містить дані про перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння, відеозаписом з нагрудної камери поліцейського.
Зазначені докази у своїй сукупності є підтвердженням наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке виразилося у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного сп'яніння.
Об'єктивних підстав ставити під сумнів достовірність викладених обставин суд апеляційної інстанції не вбачає.
Доводи апелянта про те, що протокол про адміністративне правопорушення є неналежним доказом, оскільки не зазначено навність у нього ознак алкогольного сп'яніння, є необгрунтованими, через те, що нормативно-правові акти не покладають обов'язку на працівника поліції зазначати ознаки сп'яніння у протоколі про адміністративне правопорушення, після проведення огляду водія на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу або після проведення такого огляду у закладі охорони здоров'я.
Посилання апелянта в апеляційній скарзі стосовно того, що в протоколі не зазначено свідків та при проведенні огляду на стан алкогольного сп'яніння вони були відсутні, є безпідставними, оскільки спростовується відеозаписом з бодікамери працівника поліції, який містить подію проведення поліцейським огляду ОСОБА_1 на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів у присутності двох свідків.
ОСОБА_2 того, апеляційний суд звертає увагу, що відповідно до ст. 266 КУпАП присутність двох свідків передбачена лише під час проведення поліцейським огляду водія з використанням спеціальних технічних засобів на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, тоді як огляд особи у закладі охорони здоров'я проводиться в присутності поліцейського.
Також протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст.130 КУпАП містить підпис ОСОБА_1 без жодних заперечень стосовно його змісту.
Доводи ОСОБА_1 стосовно того, що працівники поліції не надали сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку приладу “Драгер” є такими, що не знайшли своє підтвердження, оскільки в основу протоколу та постанови суду покладено тільки висновок №2256 від 09 вересня 2020 року щодо результатів медичного огляду ОСОБА_1 , яким підтверджено перебування його у стані алкогольного сп'яніння.
Твердження апелянта про відсутність його підпису у висновку щодо результатів медичного огляду, жодним чином правильності висновків суду першої інстанції не спростовують. При цьому, вказаний висновок складений та підписаний уповноваженою особою та містить всі необхідні реквізити. Достовірність відомостей, зазначених у висновку, сумнівів не викликає та стороною захисту протилежного не наведено.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що в матеріалах справи відсутнє направлення на огляд водія на стан сп'яніння, чим порушено вимоги закону, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки як видно із відеозапису, огляд ОСОБА_1 з метою виявлення його знаходження у стані алкогольного сп'яніння проводився лікарем закладу охорони здоров'я на підставі наданого працівником поліції направлення.
Посилання ОСОБА_1 на те, що він транспортним засобом не керував, суд не може визнати обґрунтованими, оскільки ці обставини повністю спростовуються відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, з якого видно, що ОСОБА_1 було зупинено на транспортному засобі “ВАЗ 2101” д.н.з. НОМЕР_1 . При цьому, із відеозапису видно, як ОСОБА_1 виходить із автомобіля через водійські двері, щоб надати на вимогу поліцейського документи на підтвердження права керування цим транспортним засобом.
Окрім того, під час проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, у закладі охорони здоров'я та під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП ОСОБА_1 не заперечував факт керування ним транспортним засобом "ВАЗ 2101” д.н.з. НОМЕР_1 .
Доводи апеляційної скарги про те, що всупереч вимогам ст. 266 КУпАП, ОСОБА_1 не було відсторонено від керування транспортним засобом, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки як видно із відеозапису працівником поліції було роз'яснено ОСОБА_1 порядок його відсторонення від керування транспортним засобом.
Отже, апеляційним судом не встановлено порушень Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17 грудня 2008 року № 1103, а також Інструкції, затвердженої спільним наказом МВС та МОН України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, допущених під час складання протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 .
Інші доводи скарги ОСОБА_1 мають формальний характер та спрямовані на ухилення від адміністративної відповідальності за вчинені ним адміністративні правопорушення, а будь - яких інших доказів щодо відсутності його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, матеріалами справи не містять.
З огляду на викладене, у суду апеляційної інстанції не виникає сумніву щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
При апеляційному перегляді, не встановлено порушень судом першої інстанції ст. ст. 279, 280 КУпАП, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а усі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Накладаючи адміністративне стягнення на ОСОБА_1 , суд також дотримався вимог ст.ст. 30, 33 КУпАП і призначив його в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, з урахуванням його особи, й інших обставин справи, а також того, що вчинене ним правопорушення є одним із найнебезпечніших правопорушень в сфері безпеки дорожнього руху і найгрубішим порушенням порядку користування правом керування транспортними засобами та становить велику суспільну небезпеку.
Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови, апеляційним переглядом не встановлено.
Отже, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 є необґрунтованими, у зв'язку з чим його апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -
Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21 жовтня 2020 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Дніпровського
апеляційного суду Н.В. Коваленко