Справа № 161/17785/20 Провадження №11-сс/802/639/20 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Категорія: запобіжний захід Доповідач: ОСОБА_2
16 листопада 2020 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
підозрюваного - ОСОБА_7 ,
захисника - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 05 листопада 2020 року щодо ОСОБА_7 ,
Ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 05.11.2020 задоволене клопотання старшого слідчого СУ ГУНП у Волинській області ОСОБА_10 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів до 02 січня 2021 року включно, із визначенням застави у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 175 760 (сто сімдесят п'ять тисяч сімсот шістдесят) гривень, щодо ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Луцька Волинської області, зареєстрованого у АДРЕСА_1 , мешканця АДРЕСА_2 , із середньою освітою, одруженого, має на утриманні двох малолітніх дітей, водія « ІНФОРМАЦІЯ_2 », раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.1, 2 ст.307 КК України.
У поданій апеляційній скарзі захисник підозрюваного вважає рішення слідчого судді незаконним і таким, що підлягає скасуванню. Вказує, що стороною обвинувачення не доведені ризики, передбачені ст.177 КПК України. Зазначає, що його підзахисний є особою молодого віку, раніше не судимий, має постійне місце проживання, офіційно працевлаштований, на психіатричному та наркологічному обліках не перебуває. Крім того, у підозрюваного наявні міцні соціальні зв'язки: батько, мати, дружина та двоє малолітніх дітей. ОСОБА_7 має державні нагороди і є учасником бойових дій. Під час допитів вину у вчиненому визнав повністю та щиро розкаявся. З огляду на наведене, просить ухвалу слідчого судді скасувати, відмовити у задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 і обрати останньому запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Заслухавши доповідача, який виклав суть ухвали слідчого судді та доводи апеляційної скарги, підозрюваного та його захисника, які апеляційну скаргу підтримали у повному обсязі, просили скасувати рішення слідчого судді та застосувати до ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, прокурора, який апеляцію заперечив і просив рішення слідчого судді залишити без змін, пояснення слідчого, дослідивши матеріали провадження, апеляційний суд доходить висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Положення ст.177 КПК України регламентують, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
На думку апеляційного суду, слідчий суддя відповідно до положень кримінального процесуального законодавства, а також майнового та сімейного стану підозрюваного, міцності його соціальних зв'язків, інших даних про його особу, ризиків, передбачених ст.177 КПК України, практики Європейського суду з прав людини, згідно з якою рішення суду повинно забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, підставно застосував щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, 29.11.2019 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості №12019030010004558 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.1, 2 ст.307, ч.3 ст.311 КК України.
05 листопада 2020 року ОСОБА_7 повідомлений про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.1, 2 ст.307 КК України.
Обгрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні злочинів, передбачених ч.ч.1, 2 ст.307 КК України стверджується такими доказами: протоколами дослідження інформації, отриманої за результатами проведення НСРД; матеріалами контролю за вчиненням злочину у виді оперативних закупок від 07.09.2020 та від 29.09.2020; висновками експерта та іншими матеріалами кримінального провадження.
Термін «обґрунтована підозра», згідно з практикою Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011, означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення.
Практика ЄСПЛ не вимагає,щоб на момент обрання запобіжного заходу у органу досудового розслідування були чіткі докази винуватості особи, яку повідомлено про підозру.
Так, у справі «Феррарі-Браво проти Італії» від 14.03.1984 ЄСПЛ вказав, що комісія наголошує, що питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.1, 2 ст.307КК України, які згідно із положеннями ст.12 КК України, за ступенем тяжкості належать до категорії тяжких.
Суд апеляційної інстанції бере до уваги те, що підозрюваний раніше не судимий, має постійне місце проживання, за яким характеризується позитивно, працює, на його утриманні перебувають двоє малолітніх дітей.
Крім того, ОСОБА_7 є учасником бойових дій.
Однак, на переконання суду апеляційної інстанції, під час розгляду клопотання про застосування виняткового запобіжного заходу щодо підозрюваного стороною обвинувачення доведено, що лише такий запобіжний захід, як тримання під вартою, зможе дієво запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України та доведеним слідчим і прокурором під час судового розгляду провадження, а саме: можливостям ОСОБА_7 переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у вказаному кримінальному провадженні, вчиняти інші кримінальні правопорушення або будь-яким іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.
Враховуючи вищезазначене, доводи захисника про недоведеність стороною обвинувачення передбачених ст.177 КПК України ризиків, апеляційний суд вважає голослівними.
Посилання сторони захисту на те, що підозрюваний є особою молодого віку, раніше не судимий, має постійне місце проживання, офіційно працевлаштований, на психіатричному та наркологічному обліках не перебуває, має двоє малолітніх дітей і є учасником бойових дій, хоча і мають місце, однак, не можуть слугувати виключною підставою для застосування до нього більш м'якого запобіжного заходу, так як не спростовують доведених стороною обвинувачення ризиків.
Вказані обставини, на переконання суду апеляційної інстанції, виключають можливість звільнення ОСОБА_7 з-під варти, як про це прохає сторона захисту.
Тому, з урахуванням даних про особу підозрюваного, обставин вчинених кримінальних правопорушень, апеляційний суд вважає, що лише такий запобіжний захід, як тримання під вартою, зможе забезпечити виконання ОСОБА_7 покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігти доведеним стороною обвинувачення ризикам.
Істотних порушень норм кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли б перешкодити слідчому судді ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, апеляційним судом не встановлено.
Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для скасування ухвали слідчого судді з мотивів, викладених в апеляційній скарзі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.376, 404, 405, 407, 422 КПК України, Волинський апеляційний суд,
Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_9 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 05листопада 2020 року щодо ОСОБА_7 - без змін.
Ухвала є остаточною й оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді