18 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 818/1293/17
адміністративне провадження № К/9901/31765/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача - Желтобрюх І.Л., суддів: Білоуса О.В., Блажівської Н.Є.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання» на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 19 березня 2019 року (головуюча суддя Кунець О.М.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2019 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Ральченко І.М., судді - Катунов В.В., Бершов Г.Є.) у справі №818/1293/18 за позовом Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби в особі Харківського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
установив:
У вересні 2017 року Публічне акціонерне товариство «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання» (далі - ПАТ «Сумське МНВО») звернулось до суду з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби в особі Харківського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, Державної фіскальної служби України, в якому просило:
- визнати протиправним та скасувати рішення Харківського управління Офісу ВПП ДФС №0000225010 від 17 липня 2017 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску;
- визнати протиправними дії Офісу ВПП ДФС в особі Харківського управління Офісу ВПП ДФС щодо відображення у квітні 2017 року в інтегрованій картці платника єдиного внеску звіту ПАТ «Сумське МНВО» за червень 2016 року (реєстраційний номер №9125888044 від 20 липня 2016 року) датою попереднього періоду, що не відповідає даті та часу здійснення облікової операції;
- зобов'язати Офіс ВПП в особі Харківського управління Офісу ВПП ГУ ДФС відкоригувати облікові показники інтегрованої картки платника з єдиного внеску (код класифікації доходів бюджету 71010000) за датою здійснення облікової операції з відновлення у квітні 2017 року в інтегрованій картці нарахувань на підставі звіту ПАТ «Сумське МНВО» за червень 2016 року (реєстраційний №9125888044 від 20 липня 2016 року).
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 19 березня 2019 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2019 року, позивачу відмовлено в задоволенні позову.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, вважаючи, що вони прийняті внаслідок неправильного застосування норм матеріального права, з порушенням норм процесуального права, позивач звернувся із касаційною скаргою, у якій просить скасувати прийняті судами рішення і прийняти нове, яким позов задовольнити в повному обсязі. На обґрунтування вимог касаційної скарги її заявник зазначає, що дії податкового органу щодо перепроведення 19 квітня 2017 року в інтегрованій картці платника (ІКП) єдиного внеску звіту за червень 2016 року датою попереднього періоду (20 липня 2016 року) суперечать вимогам чинного законодавства та впливають на період застосування до позивача фінансових санкцій, оскільки спірне рішення приймалось саме на підставі даних ІКП. Натомість вважає, що з огляду на виявлення відсутності відображень в ІКП з єдиного внеску даних про нарахування по ПАТ «Сумське МНВО» за червень 2016 року у розмірі 7118931,17 грн, облікова операція щодо відновлення даних в інформаційній системі мала бути відображена за часом такої дії, а саме - 19 квітня 2017 року, а не 20 липня 2016 року (граничний строк сплати ЄСВ за червень 2016 року).
У відзиві на касаційну скаргу Офіс ВПП ДФС просить залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін як законні й обґрунтовані. На противагу доводам касаційної скарги стверджує, що контролюючим органом не проводилось коригування даних, відображених в звіті з єдиного внеску, а було проведено відновлення раніше відображеного звіту позивача з ЄСВ.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Суди встановили, що ПАТ «Сумське МНВО» 20 липня 2016 року подано звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (peєстраційний №9125901721) на суму 7118931,17 грн, який було відображено в інформаційній системі органів ДФС зі статусом «Повністю введено» 20 липня 2016 року.
У жовтні 2016 році Харківським управлінням ОВПП ДФС встановлені факти невідображення в інтегрованих картках деяких платників, в тому числі ПАТ «Сумське МНВО», даних звітності з єдиного внеску (відсутні нарахування в інтегрованій картці платника), що призвело до штучного збільшення переплати з цього внеску та недостовірності відомостей про стан розрахунків з бюджетом з ЄСВ.
З метою усунення зазначених недоліків, Харківським управлінням Офісу ВПП ДФС було направлено листи до Офісу ВПП ДФС (від 30 листопада 2016 року №1937/8/28-09-47-17; від 19 січня 2017 року №2375/28-10-50-02-50; від 10 березня 2017 року №12453/28-10-50-11-06) та Державної фіскальної служби України (від 29 березня 2017 року №2085/8/28-10-50-11-16) щодо виправлення технічної помилки та надання технічної допомоги у зв'язку зі збоєм роботи інформаційної системи ДФС, внаслідок чого з ІКП зникли звіти з єдиного внеску щодо 13 підприємств.
Судами встановлено, що в період з жовтня 2016 року по квітень 2017 року тривало листування та процедура врегулювання питання щодо відновлення даних звітності, які зникли з бази даних ІКП внаслідок технічного збою в роботі інформаційної системи ДФС щодо 13 підприємств, в тому числі й щодо ПАТ «Сумське МНВО». Лише у квітні 2017 року Департаментом інформаційних технологій було здійснено автоматичне перепроведення (відновлення) даних звітності позивача з єдиного внеску за допомогою штатних процедур.
З відновленням в ІКП нарахувань з ЄСВ згідно зі звітом №9125901721 від 20 липня 2016 року, було приведено у відповідність фактичний стан розрахунків з бюджетом з єдиного внеску ПАТ «Сумське МНВО».
Після приведення у квітні 2017 року у відповідність даних інтегрованої картки «Сумське МНВО» шляхом відновлення даних звітності з ЄСВ за червень 2016 року, відповідачем було встановлено наступне:
- станом на 20 січня 2017 року (дата настання терміну сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за грудень 2016 року за звітністю про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування) №9266398315 від 18 січня 2017 року підприємством не було повністю сплачено суму єдиного внеску у розмірі 7266772,13 грн, чим було порушено абзац 1 частини восьмої статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 року №2464-VI (далі - Закон №2464-VI). Згідно з інтегрованою карткою платника, станом на 20 січня 2017 року обліковувалась переплата у розмірі 2115815,57 грн. Залишок нарахованої суми єдиного внеску сплачено з 23 січня по 27 квітня 2017 року;
- станом на 20 лютого 2017 року (дата настання терміну сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за січень 2016 року за звітністю про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування) №9266398315 від 17 лютого 2017 року підприємством не було сплачено суму єдиного внеску у розмірі 6678234,03 грн, чим було порушено абзац 1 частини восьмої статті 9 Закону №2464-VI. Суму недоїмки за звітом №9022694698 від 17 лютого 2017 року було сплачено з 27 квітня по 25 травня 2017 року;
- станом на 20 березня 2017 року (дата настання терміну сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за січень 2016 року за звітністю про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування) №9040319294 від 14 березня 2017 року підприємством не було сплачено суму єдиного внеску у розмірі 6 513 942,66 грн., чим було порушено абзац 1 частини восьмої статті 9 Закону №2464-VI. Суму недоїмки за звітом №9040319294 від 14 березня 2017 року було сплачено з 25 травня по 5 липня 2017 року.
17 липня 2017 року відповідачем прийнято рішення №0000225010 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (не перерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, згідно з яким позивачу було нараховано штрафні санкції в сумі 3668626,65 грн та пеню в сумі 1550507,48 грн.
Суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив з відсутності правових підстав до задоволення позову, оскільки вважав, що в дійсності відповідачем було лише проведено відновлення відображеного раніше звіту ПАТ «Сумське МНВО» з ЄСВ, а не здійснювалося коригування відображених в ньому даних.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі встановлених ними фактичних обставин справи, колегія суддів виходить з наступного.
За приписами пункту 1 частини другої статті 6 Закону №2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок (частина друга статті 9 Закону №2464-VI).
Відповідно до частини восьмої статті 9 Закону №2464-VI платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.
Частиною одинадцятою статті 9 Закону №2464-VI визначено, що у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону №2464-VI недоїмка - це сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.
Згідно з частиною другою статті 25 Закону №2464-VI у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.
Відповідно до частини десятої та пункту 2 частини одинадцятої статті 25 Закону №2464-VI орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.
На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.
Згідно з пунктом 1 розділу ІІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 14 квітня 2015 року №435 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 11 квітня 2016 року №441) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 квітня 2015 року за №460/26905 (далі - Порядок №441), страхувальники (…) зобов'язані формувати та подавати до органів доходів і зборів Звіт протягом 20 календарних днів, що настають за останнім днем звітного періоду.
Звіт формується на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до Закону нараховується єдиний внесок (пункт 1 розділу IV Порядку №441).
Відповідно до витягу з «Електронного кабінету платника», наданого позивачем на підтвердження своїх доводів, станом на 1 січня 2017 року за ПАТ «Сумське МПВО» обліковується переплата з єдиного внеску у сумі 8495686,74 грн (1376755,57 грн + 7118931,17 грн).
Однак, як встановили суди попередніх інстанцій, станом на 1 січня 2017 року дійсною у підприємства вважається переплата з єдиного внеску лише у сумі 1376755,57 грн (різниця складає - 7118931,17 грн). Відсутність переплати в сумі 7118931,17 грн спростовується даними бухгалтерського обліку, який ведеться на підприємстві. Як встановили суди відповідно до витягів з оборотно-сальдової відомості головної книги за результатами показників грудня 2016 року сальдо Товариства станом на початок 2017 року не могло складати 8495686,74 грн, як на цьому наполягає позивач.
Тобто, сума єдиного внеску 7118931,17 грн - є самостійно задекларованим зобов'язанням ПАТ «Сумське МНВО» відповідно до звіту з єдиного внеску за червень 2016 року (№9125901721 від 20 липня 2016 року), яка, як встановили суди, станом на 20 липня 2016 року не була відображена (нарахована) в інтегрованій картці платника з огляду на технічний збій у програмному продукті інформаційної системи ДФС, що мало наслідком штучне збільшення переплати в інтегрованій картці платника.
Так, у період з 4 по 18 січня 2017 року позивачем було сплачено 739060 грн. Таким чином, в дійсності сума переплати станом на 20 січня 2017 року становила 2115815,57 грн (1376755,57 грн + 739060 грн). Зазначена сума (2115815,57 грн) була списана 20 січня 2017 року в рахунок погашення заборгованості зі сплати єдиного внеску за звітом №9266398315 від 18 січня 2017 року (нараховано 7266772,13 грн), внаслідок чого сума заборгованості склала 5150956,56 грн.
Аналізуючи доводи позивача про те, що дії контролюючого органу, які виявилися у перепроведенні 19 квітня 2017 року звітності з єдиного внеску не за поточною датою здійснення облікової операції, за датою попереднього періоду, безпосередньо вплинули на період застосування до позивача фінансових санкцій за несвоєчасну сплату єдиного внеску, суди зазначили наступне.
Так, у розділі І Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 7 квітня 2016 року №422 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 травня 2016 року за №751/28881 (далі - Порядок №422), містяться такі визначення:
інтегрована картка платника - це форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами;
облікова операція - це дія в ІКП, яка призводить до змін облікових показників;
облікові показники - це показники, що інтегруються в процесі ведення оперативного обліку;
оперативний облік - це процес відображення, систематизації та узагальнення первинних показників через їх перетворення в облікові показники в ІКП;
первинні документи - це документи, що складені платниками податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску та/або органами ДФС, іншими органами влади згідно з чинним законодавством;
первинні показники - це показники, що містяться у первинних документах та є визначальними для характеристики процесів адміністрування податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів та єдиного внеску;
достовірність показників інформаційної системи - це відповідність інформації, що зберігається у інформаційній системі, показникам первинних документів.
Згідно з пунктом 5 розділу І Порядку №422 при виявленні некоректних базових записів структурними підрозділами за напрямами роботи готується коригуючий документ з обов'язковим посиланням на первинний документ, показники якого виправляються. Коригування даних в інформаційній системі органів ДФС здійснюється підрозділами, відповідальними за введення таких даних з первинних документів, за поточною датою.
З урахуванням наведених вище дефініцій та їх значення, суди дійшли висновку, з яким погоджується і касаційний суд, що звіт ПАТ «Сумське МНВО» з єдиного внеску за червень 2016 року №9125901721 від 20 липня 2016 року є первинним документом, a сума 7118931,17 грн - первинним показником, який після внесення в інтегровану картку платника вважається обліковим показником.
Так, за встановленими у справі обставинами, звіт ПАТ «Сумське МНВО» № 9125901721 зник з ІКП у зв'язку зі збоєм в роботі, а тому в подальшому, після відновлення роботи системи, відповідачем було приведено у відповідність фактичний стан розрахунків платника з бюджетом та відображено (відновлено) раніше поданий звіт Товариства. Відповідач не здійснював коригування даних, відображених у звіті з ЄСВ, на чому наполягає позивач.
Крім того, станом на дату застосування до ПАТ «Сумське НВО» штрафних санкцій за несвоєчасну сплату єдиного внеску та нарахування пені інтегрована картка платника за кодом бюджетної класифікації 71010000 (єдиний внесок) була приведена у відповідність з даними звітності з ЄСВ та сплати внеску. При цьому, як встановили суди, дані інтегрованої картки відповідали даним електронного кабінету платника.
Також, згідно з висновками комісійної судової економічної експертизи №1744/1005 від 31 травня 2019 року, яка проводилась в цій справі на виконання ухвали суду апеляційної інстанції, розрахунок штрафних санкцій та нарахування пені, наведений у рішенні податкового органу від 17 липня 2017 року №0000225010 за період з 21 січня по 5 липня 2017 року, яким до позивача застосовано 5219134,13 грн фінансових санкцій, проведеним дослідженням документально та нормативно обґрунтовано.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що оскаржуване в цій справі рішення контролюючого органу є правомірним, а його дії щодо відображення у квітні 2017 року в інтегрованій картці платника єдиного внеску звіту ПАТ «Сумське МНВО» за червень 2016 року (реєстраційний номер №9125888044 від 20 липня 2016 року) датою попереднього періоду, - вчинені на підставі й у спосіб, що передбачені законом. Як наслідок, відсутні й правові підстави до зобов'язання судом відповідача відкоригувати облікові показники інтегрованої картки платника з єдиного внеску.
Переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень суди повно й правильно встановили обставини справи, не допустили неправильного застосування норм матеріального права, чи порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень.
Касаційна скарга не містить інших обґрунтувань, ніж ті, які були висловлені позивачем в судах обох інстанцій, і з урахуванням яких як суд першої, так і апеляційної інстанцій вже надавали правову оцінку встановленим у справі обставинам.
Доводи заявника касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовують, натомість такі зводяться виключно до переоцінки встановлених судами обставин справи, що виходить за межі повноважень касаційного суду, визначених статтею 341 КАС України.
Колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій проаналізували й перевірили усі доводи сторін. Порушень норм процесуального права з боку судів першої та апеляційної інстанцій при дослідженні доказів судом касаційної інстанції не встановлено.
Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України).
У зв'язку з цим, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 19 березня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2019 року залишити без змін, а касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання» - без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач І.Л. Желтобрюх
Судді О.В. Білоус
Н.Є. Блажівська