19 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 686/7743/17
провадження № К/9901/21331/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єзерова А.А.,
суддів: Берназюка Я.О., Желєзного І.В.,
розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 05.07.2017 (колегія суддів у складі головуючої судді Граб Л.С., суддів Білої Л.М. Гонтарука В.М.)
у справі №686/7743/17
за позовом ОСОБА_1
до Хмельницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області,
третя особа - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Хмельницькій області,
про зобов'язання вчинити дії.
I. РУХ СПРАВИ
1. ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Хмельницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області, в якому просила: зобов'язати Хмельницьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Хмельницької області здійснити перерахунок отримуваного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі заяви від 29 березня 2017 року, долучених до неї довідок ТУ ДСАУ в Хмельницькій області від 17 березня 2017 року про розмір суддівської винагороди з врахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення при наданні відпустки.
2. Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 23.05.2017 позовні вимоги задоволено.
3. Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 05.07.2017 рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове, яким у задоволенні позову відмовлено.
4. У поданій касаційній скарзі ОСОБА_1 із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення та постановити нове, яким позов задовольнити.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
5. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 27 вересня 2016 року розпорядженням Хмельницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області №155100 ОСОБА_1 , як судді у відставці, на виконання постанови Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 22 лютого 2016 року призначено щомісячне довічне грошове утримання з 15 грудня 2015 року в розмірі 82% грошової винагороди судді Хмельницького міськрайонного суду.
6. 29 березня 2017 року позивачка звернулася до відповідача із заявою про перерахунок утримання з врахуванням розміру матеріальної грошової допомоги на оздоровлення.
7. Рішенням від 05.04.2017 №4229/03 відповідачем позивачці відмовлено у зазначеному перерахунку з мотивів, що матеріальна грошова допомога не входить до грошової винагороди судді, з якої розраховується пенсія.
8. Вважаючи зазначене рішення незаконним, позивач звернулась до суду з даним позовом.
III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
9. Задовольняючи позов, суд першої інстанції зазначив, що відповідачем неправомірно відмовлено у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із врахуванням розміру матеріальної грошової допомоги на оздоровлення з посиланням на положення статті 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та статті 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
10. Відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції, виходив з того, що спеціальним законом, який регулює питання призначення щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, чітко визначено склад суддівської винагороди, який враховується при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, до якого не входить матеріальна допомога на оздоровлення.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
11. У своїй касаційній скарзі позивач наголошує, що суди невірно застосували норми чинного законодавства. Наполягає, що матеріальна допомога на оздоровлення є складовою оплати праці судді і підлягає зарахуванню як при призначенні довічного грошового утримання, так і при перерахунку такого грошового утримання. Посилається на статтю 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та норми чинного Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
12. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), вважає за необхідне зазначити наступне.
13. Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
14. Конституційний Суд України у Рішенні від 08 червня 2016 року № 4-рп/2016 зазначив, що конституційний статус суддів, які здійснюють правосуддя, та суддів у відставці передбачає їх належне матеріальне забезпечення, яке повинне гарантувати здійснення справедливого, незалежного, неупередженого правосуддя (абзац десятий пп. 2.2 п. 2 мотивувальної частини).
15. Гарантуючи незалежність суддів, держава зобов'язується її забезпечити, зокрема, через матеріальний і соціальний захист, що включає гарантію виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці.
16. У рішенні від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005 Конституційний Суд України охарактеризував щомісячне довічне грошове утримання як особливу форму соціального забезпечення суддів, зміст якої полягає у гарантованій державою щомісячній звільненій від сплати податків грошовій виплаті, що слугує забезпеченню належного матеріального утримання суддів, у тому числі після звільнення від виконання обов'язків судді; щомісячне довічне грошове утримання судді у встановленому розмірі спрямоване на забезпечення гідного його статусу життєвого рівня, оскільки суддя обмежений у праві заробляти додаткові матеріальні блага; особливість щомісячного довічного грошового утримання полягає у правовому регулюванні, а також у джерелах його фінансування (абзаци п'ятий, шостий, сьомий п. 7 мотивувальної частини).
17. Відповідно до статті 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07 липня 2010 року № 2453-VI (далі - Закон № 2453-VI) суддівська винагорода регулюється цим Законом, Законом України «Про Конституційний Суд України» та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.
18. Аналогічне правове регулювання закріплено в Законі України «Про судоустрій і статус суддів від 02 червня 2016 № 1402-VIII (далі - Закон № 1402-VIII), який набрав чинності 30 вересня 2016 року.
19. Згідно з нормами ст. 136 Закону № 1402-VIII та ст. 134 Закону № 2453-VI суддям надається щорічна оплачувана відпустка тривалістю 30 робочих днів з виплатою, крім суддівської винагороди, допомоги на оздоровлення в розмірі посадового окладу.
20. Статтею 141 Закону № 2453-VI визначено, що судді, який вийшов у відставку, виплачується пенсія або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання.
21. Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не може бути більшим ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.
22. Отже, спеціальним законом, який регулює питання призначення щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, чітко визначено склад суддівської винагороди, який враховується при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, до якого не входить матеріальна допомога на оздоровлення.
23. Колегія суддів зазначає, що за такого правового регулювання, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення не входить до складу суддівської винагороди, з якої обчислюється щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці.
24. Посилання позивача та суду першої інстанції на положення статті 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та статті 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до яких отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких фактично були нараховані та сплачені страхові внески або збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, враховується у заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати є безпідставним, оскільки застосування цих норм можливе у разі призначення пенсії, а не щомісячного довічного грошового утримання, яке визначено спеціальним законом - Законом України «Про судоустрій та статус суддів».
25. Аналогічний правовий висновок щодо застосування зазначених вище норм права висловлений Верховним Судом у постановах від 19.06.2018 (справа №592/7834/17), від 09.11.2018 (справа №730/567/17) та від 23.11.2018 (справа №727/4730/17) і колегія суддів не вбачає підстав для відступлення від зазнаного правового висновку.
26. Таким чином, у спірних правовідносинах Пенсійний орган не діяв протиправно.
27. Враховуючи наведене, Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову. Доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.
28. Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
29. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 341, 350, 356 КАС України, Суд -
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 05.07.2017 у справі №686/7743/17 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач А.А. Єзеров
Суддя Я.О. Берназюк
Суддя І.В. Желєзний