19 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 420/2970/20
адміністративне провадження № К/9901/28557/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стрелець Т.Г.,
суддів: Рибачука А.І., Стеценка С.Г.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2020 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2020 року у справі № 420/2970/20 за позовом позовом ОСОБА_1 до Южненської міської ради Одеської області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, -
Як вбачається з касаційної скарги та відомостей Єдиного Державного реєстру судових рішень, ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Южненської міської ради Одеської області, в якому просив:
- визнати протиправними дії Южненської міської ради щодо прийняття рішення № 1701-УІІ від 05.03.2020;
-зобов'язати раду надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва індивідуального гаража площею 0,01 га на території Южненської міської ради.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2020 року позовну заяву прийнято до провадження, відкрито провадження у справі; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
26 серпня 2020 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про уточнення позовних вимог, згідно з якою позивач збільшив позовні вимоги та заявив вимоги про визнання протиправними дій Южненської міської ради щодо прийняття рішення № 1701-УІІ від 05.03.2020, а також про скасування рішення Южненської міської ради № 1691-УІІ від 05.03.2020 «Про затвердження проекту змін до детального плану території мікрорайону № 1.6 м. Южного Одеської області».
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2020 року. яка залишена без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду, заяву ОСОБА_1 про уточнення позовних вимог залишено без розгляду та повернуто заявникові.
Залишаючи без розгляду заяву про уточнення позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і апеляційний суд виходив з того, що позивачем подано до суду заяву про збільшення позовних вимог з порушенням спеціального строку, який є особливістю, визначеною главою 10 "Розгляд справ за правилами спрощеного позовного провадження", та протягом якого позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог.
30 жовтня 2020 року, засобами поштового зв'язку, до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , в якій він просить скасувати ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2020 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2020 року у справі № 420/2970/20, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що судами порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття незаконного рішення.
Вирішуючи питання про можливість відкрити касаційне провадження за вказаною скаргою, суд зазначає таке.
За приписами частини другої статті 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а саме: ухвала про забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, ухвала про повернення заяви позивачеві, ухвала про відмову у відкритті провадження у справі, ухвала про відкриття провадження у справі з порушенням правил підсудності, ухвала про закриття провадження у справі, ухвала про залишення позову без розгляду, ухвала про відмову у відкритті провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, ухвала про заміну сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження.
Зідно частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист
Частиною першою статті 47 КАС встановлено, що позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповіднодо частини третьої статті 262 КАС України підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п'ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Встановлено, що ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2020 року, відкрито провадження по справі та вирішено ряд процесуальних питань. В даній ухвалі зазначено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, а також роз'яснено сторонам, що розгляд справи по суті розпочнеться через тридцять днів з дня відкриття провадження та справа буде розглянута у строк не більше шестидесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30 березня 2020 року № 540-IX доповнено розділ VI "Прикінцеві положення" пунктом 3 такого змісту: "3. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.
Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".
17 липня 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 731-IX від 18.06.2020, яким внесено зміни до Господарського процесуального кодексу, Цивільного процесуального кодексу та Кодексу адміністративного судочинства України.
Пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 731-IX від 18 червня 2020 року встановлено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу Х «Прикінцеві положення» Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу ХІІ «Прикінцеві положення» Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 540-IX від 30.03.2020, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.
Таким чином, законодавцем встановлено обмеження строку встановленого відповідно до пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній з 02.04.2020 до 16.07.2020), зокрема для збільшення або зменшення розміру позовних вимог, який закінчується через 20 днів після набрання чинності Закону №731-IX від 18.06.2020, а саме - 06 серпня 2020 року.
26 серпня 2020 року до суду від ОСОБА_1 надійшла заява про уточнення позовних вимог, без заяви про продовження процесуального строку, через неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений Кодексом строк, що зумовлено обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
З огляду на наведене, колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що при поданні позивачем заяви про збільшення позовних вимог, ним порушено спеціальний строк, який є особливістю, визначеною главою 10 "Розгляд справ за правилами спрощеного позовного провадження", та протягом якого позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
За змістом пункту 2 частини 2 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Отже, суд констатує, що суд першої інстанції, залишаючи без розгляду заяву ОСОБА_1 про уточнення (збільшення) позовних вимог, вірно застосував положення частини другої статті 204 Кодексу адміністративного судочинства України, правильне їх застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначених норм процесуального права.
За такого правового регулювання та обставин справи Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та необхідність відмовити у відкритті касаційного провадження.
Керуючись пунктом 5 частини 1, пунктом 2 частини 2 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2020 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2020 року у справі № 420/2970/20.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Т. Г. Стрелець
Судді А. І. Рибачук
С. Г. Стеценко