про відкриття касаційного провадження
18 листопада 2020 року
м. Київ
справа №520/1726/2020
провадження №К/9901/28316/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єзерова А.А.,
суддів: Желєзного І.В., Кравчука В.М.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.04.2020 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 06.10.2020 у справі № 520/1726/2020 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Харківській області, в якому просив:
визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції України в Харківській області щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги як інваліду війни II групи, інвалідність якого пов'язана з травмою з виконанням службових обов'язків під час проходження служби в Національній поліції України в Харківській області;
зобов'язати Головне управління НП в Харківській області призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу як інваліду війни II групи у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому буде прийнято рішення про виплату, передбаченої п. 3 ч. 1 ст. 97, пп. «в» п. 3 ч. 1 ст. 99 Закону України «Про національну поліцію», за вирахуванням суми 440 500 грн раніше отриманої грошової допомоги за 50 % втрати працездатності від травми, пов'язаної з виконанням службових обов'язків під час проходження служби в Національній поліції України в Харківській області, перерахувавши грошові кошти на особистий картковий рахунок ОСОБА_1 , відкритий в Філія Харківське обласне управління АТ «Ощадбанк».
Харківський окружний адміністративний суд рішенням від 14.04.2020, яке Другий апеляційний адміністративний суд постановою від 06.10.2020 залишив без змін, відмовив ОСОБА_1 в позові.
Не погодившись з такими судовими рішеннями, ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції й ухвалити нове судове рішення про задоволення його позову повністю.
Дослідивши зміст касаційної скарги ОСОБА_1 , колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відкриття касаційного провадження у цій справі з таких мотивів.
Частина третя статті 125 Конституції України визначає конституційно-правовий статус Верховного Суду як найвищого суду в системі судоустрою України.
Тобто переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (найбільш принципове) значення для суспільства та держави.
Отже, завдання Верховного Суду як найвищої судової установи в Україні - це насамперед сформувати обґрунтовану правову позицію стосовно застосування всіма судами у їхній процесуальній діяльності конкретної норми матеріального права, або дотримання норми процесуального права, що була неправильно використана судом, і в такий спосіб скерувати судову практику задля єдиного та правильного правозастосування (вказати напрям, у якому слід здійснювати реалізацію матеріальної чи, відповідно, виконання процесуальної правової норми).
Навіть більше, забезпечення єдності судової практики є реалізацією принципу юридичної визначеності, що є інтегративним складником верховенства права, та який гарантує розумну передбачуваність судового рішення. Крім того, саме така діяльність Верховного Суду забезпечує дотримання принципу рівності всіх громадян перед законом, що втілюється способом однакового застосування та/або виконання судом тієї самої норми закону в аналогічних справах щодо різних осіб.
Одним з механізмів забезпечення Верховним Судом єдності судової практики є можливість виняткового (екстраординарного) касаційного перегляду судових рішень, ухвалених у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), у тому разі, якщо суд касаційної інстанції з'ясує, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики (підпункт «а» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України).
Верховний Суд встановив, що натепер у практиці апеляційних адміністративних судів сформовані два протилежні (відмінні) підходи щодо того, чи передбачає Закон України «Про Національну поліцію» № 580-VIII право особи на отримання одноразової грошової допомоги у разі зміни групи інвалідності.
Зокрема, у постанові Другого апеляційного адміністративного суду від 24.12.2019 у справі № 520/9035/19 сформульований висновок про те, що «Законом № 580-IV не встановлено обмежень щодо виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням вищої групи інвалідності, якщо була виплачена грошова допомога у зв'язку із первинним встановленням ступеня втрати працездатності чи встановленням при повторному огляді вищої групи інвалідності.». Натомість у справі, в якій заявник подав цю касаційну скаргу, Другий апеляційний адміністративний суд дійшов висновку, що «положеннями Закону № 580-VIII не передбачено право на отримання більшого розміру одноразової грошової допомоги у випадку зміни групи інвалідності, а визначено лише право особи на отримання одноразової грошової допомоги у випадках, встановлених ст. 97 цього Закону. Позивач реалізував право на отримання одноразової грошової допомоги, коли йому було встановлено ІІІ групу інвалідності.».
Отже, беручи до уваги те, що натепер у практиці Другого апеляційного адміністративного суду сформовані два протилежні (відмінні одне від одного) підходи щодо того, чи передбачає Закон України «Про Національну поліцію» № 580-VIII право особи на отримання одноразової грошової допомоги у разі зміни групи інвалідності (за аналогічних за змістом фактичних обставин розглянутих справ та ідентичного суб'єктного складу), а також з огляду на те, що Верховний Суд ще не сформулював висновку щодо застосування норм матеріального права у подібних правовідносинах, колегія суддів дійшла висновку, що подана касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, і Верховний Суд, як виняток, здійснить касаційний перегляд судових рішень, ухвалених у цій справі.
Згідно з вимогами частини третьої статті 334 КАС України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються, з-поміж іншого, підстава (підстави) відкриття касаційного провадження.
Підставою для відкриття касаційного провадження у цій справі є аргументи скаржника щодо неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права й наявність обставин, наведених у підпункті «а» пункті 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Керуючись положеннями підпункту «а» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, Верховний Суд
1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.04.2020 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 06.10.2020 у справі № 520/1726/2020.
2. Витребувати з Харківського окружного адміністративного суду справу № 520/1726/2020.
3. Надіслати особам, які беруть участь у справі, копії ухвали про відкриття касаційного провадження разом з копією касаційної скарги.
4. Установити десятиденний строк з моменту отримання учасниками справи цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу. Роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та долучених до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач А.А. Єзеров
Суддя І.В. Желєзний
Суддя В.М. Кравчук