18 листопада 2020 року
м. Київ
справа №420/2603/20
адміністративне провадження №К/9901/29321/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Хохуляка В.В.,
суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 травня 2020 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 09 вересня 2020 року у справі №420/2603/20 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДПЕРСПЕКТИВА» до Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби в Одеській області про визнання протиправним рішень, зобов'язання вчинити певні дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю «БУДПЕРСПЕКТИВА» звернулось до адміністративного суду з позовом до Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби в Одеській області в якому просило суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Державної податкової служби в Одеській області №1475001/41824504 від 03 березня 2020 року та рішення комісії Державної податкової служби України №9247/41824504/2 від 17 березня 2020 року про відмову в реєстрації податкової накладної №9 від 27 грудня 2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних; зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №9 від 27 грудня 2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Державної податкової служби в Одеській області №1483577/41824504 та рішення комісії Державної податкової служби України №9202/41824504/2 від 17 березня 2020 року про відмову в реєстрації податкової накладної №10 від 27 грудня 2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних; зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №10 від 27 грудня 2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Державної податкової служби в Одеській області №1475002/41824504 від 03 березня 2020 року та рішення комісії Державної податкової служби України №9248/41824504/2 від 17 березня 2020 року про відмову в реєстрації податкової накладної №11 від 28 грудня 2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних; зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №11 від 28 грудня 2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Державної податкової служби в Одеській області №1475003/41824504 від 03 березня 2020 року та рішення комісії Державної податкової служби України №9136/41824504/2 від 17 березня 2020 року про відмову в реєстрації податкової накладної №12 від 28 грудня 2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних; зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №12 від 28 грудня 2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Державної податкової служби в Одеській області №1475007/41824504 від 03 березня 2020 року та рішення комісії Державної податкової служби України №9140/41824504/2 від 17 березня 2020 року про відмову в реєстрації розрахунку коригування кількісних і вартісних показників №1 до податкової накладної №2 від 17 квітня 2019 року; зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №1 до податкової накладної №2 від 17 квітня 2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Державної податкової служби в Одеській області №1475005/41824504 від 03 березня 2020 року та рішення комісії Державної податкової служби України №9141/41824504/2 від 17 березня 2020 року про відмову в реєстрації розрахунку коригування кількісних і вартісних показників №2 до податкової накладної №3 від 19 квітня 2019 року; зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №2 до податкової накладної №3 від 19 квітня 2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Державної податкової служби в Одеській області №1475006/41824504 від 03 березня 2020 року та рішення комісії Державної податкової служби України №9128/41824504/2 від 17 березня 2020 року про відмову в реєстрації розрахунку коригування кількісних і вартісних показників №3 до податкової накладної №4 від 19 квітня 2019 року; зобов'язати Державної податкової служби України зареєструвати складений Головним управлінням Державної податкової служби в Одеській області розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №3 до податкової накладної №4 від 19 квітня 2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27 травня 2020 року, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 09 вересня 2020 року, позов задоволено.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Головне управління Державної податкової служби в Одеській області 02 листопада 2020 року звернулось з касаційною скаргою та заявою про поновлення строку на касаційне оскарження до Верховного Суду.
При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом встановлено наступне.
Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, частиною першою якої передбачено залишення позовної заяви без руху із зазначенням її недоліків, способу та строку для їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до частин першої статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Керуючись частиною п'ятою статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» від 22 грудня 2005 року №3262, згідно з якою судді мають право на доступ до усіх інформаційних ресурсів Єдиного державного реєстру судових рішень з'ясовано, що постанова П'ятого апеляційного адміністративного суду від 09 вересня 2020 року була прийнята у відкритому судовому засіданні та набрала законної сили з дати її прийняття. Повний текст постанови складено 15 вересня 2020 року
Враховуючи викладене, останнім днем для звернення до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою в межах встановленого законом строку був день із датою 15 жовтня 2020 року, в той час, як касаційну скаргу відповідачем подано до Верховного Суду 02 листопада 2020 року, що свідчить про пропуск встановленого законом процесуального строку на касаційне оскарження.
В обґрунтування поважності підстав пропуску строку касаційного оскарження відповідач посилається на те, що пропуск процесуального строку стався у зв'язку хворобою старшого державного інспектора відділу супроводження судових спорів з іншої категорії справ управління правової роботи Головного управління Державної податкової служби в Одеській області Кисельова Олександра Михайловича, який здійснював супроводження даної справи.
Наведені відповідачем у клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження підстави не можуть бути визнані судом поважними, оскільки з аналізу виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань можна дійти висновку, що в Головному управлінні Державної податкової служби в Одеській області працює достатня кількість осіб, які можуть діяти виключно в судах України без окремого доручення керівника, тобто діяти в порядку самопредставництва суб'єкта владних повноважень, а тому труднощі в організації своєчасного виконання обов'язків працівників контролюючого органу є проблемою внутрішньої організації роботи податкового органу.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Згідно з частиною першою статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Враховуючи викладене, особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановленому вказаним Кодексом порядку.
Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до пункту шостого частини п'ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21 грудня 2010 року, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28 червня 2006 року, заява №23436/03).
В свою чергу, заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (пункт 109 рішення у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» від 07 липня 1989 року).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.
При вирішенні питання про поновлення строку касаційного оскарження суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв'язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого статтею 329 КАС України строку касаційного оскарження до дати звернення з касаційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої касаційної скарги до дати повторного звернення з касаційною скаргою і так далі.
Відповідачем не наведено обґрунтувань щодо поважності пропуску строку касаційного оскарження та не надано належних і допустимих доказів на підтвердження наявності у останнього об'єктивних перешкод, які унеможливили звернення до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, яка б відповідала вимогам процесуального закону щодо зазначення підстав касаційного оскарження з належним обґрунтуванням у строк встановлений статтею 329 КАС України.
Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для визнання, викладених відповідачем у заяві про поновлення строку касаційного оскарження, причин пропуску такого строку поважними.
У випадку наявності інших підстав та доказів, які б підтверджували неможливість своєчасного вчинення процесуальної дії зі звернення до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою у строк, визначений законом, відповідач має право звернутися до Верховного Суду з відповідною обґрунтованою заявою.
Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, частиною першою якої передбачено залишення позовної заяви без руху із зазначенням її недоліків, способу та строку для їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, касаційну скаргу необхідно залишити без руху, встановивши строк, протягом якого відповідач має усунути вказані недоліки та надати суду касаційної інстанції обґрунтовану заяву, вказавши інші підстави та надавши належні докази на підтвердження поважності підстав пропуску строку на касаційне оскарження.
Керуючись статтями 169, 248, 327, 329, 332, 359 КАС України, суд -
Касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 травня 2020 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 09 вересня 2020 року у справі №420/2603/20 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДПЕРСПЕКТИВА» до Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби в Одеській області про визнання протиправним рішень, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити особі, що подала касаційну скаргу, десятиденний строк для усунення виявлених недоліків касаційної скарги з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
Після усунення недоліків касаційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді В.В. Хохуляк
Л.І. Бившева
Р.Ф. Ханова