Справа № 761/32378/20
Провадження № 2-з/761/989/2020
14 жовтня 2020 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Макаренко І.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Праймс Альянс», нотаріус Кравець Олена Олександрівна, про забезпечення позову до подачі позову до суду,
встановив:
Заявник звернувся до суду із вказаною заявою.
У поданій заяві заявник просить суд вжити заходи забезпечення позову до подачі позову до суду шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса Кравець О.О. № 1037 від 11.02.2020.
Заявник має намір звернутися до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Праймс Альянс», 3-ті особи: нотаріус Кравець Олена Олександрівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Свої вимоги заявник обґрунтовує тим, що на його думку, є всі підстави припускати, що існує реальна ймовірність звернення стягнення на значну грошову суму за виконавчим написом, виконавчий збір або реалізоване арештоване майно, а вжиття заходів забезпечення позову є необхідним та оправданим, забезпечить ефективний захист та поновлення порушених, оспорюваних прав та інтересів заявника, які він має намір захистити при зверненні до суду, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.
Вивчивши матеріали поданої заяви, вважаю, що вони не відповідають вимогам ст. 151 ЦПК України.
Відповідно до вимог ч.ч. 1,2 ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити:
1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, за наявності;3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову;4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник;6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення;7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Якщо заява про забезпечення позову подається до відкриття провадження у справі, в такій заяві додатково зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) інших осіб, які можуть отримати статус учасника справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти.
Дані вимоги процесуального закону дотримані не в повному обсязі, при цьому у поданій заяві допущені скорочення найменуваннях учасників справи, приватний виконавець в колі учасників справи відсутній.
Позивач посилається на ст. 22 ЗУ «Про захист прав споживачів», як підставу звільнення від сплати судового збору.
Відповідно до ч.3 ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів», споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.
Споживачем, права якого захищаються на підставі Закону України «Про захист прав споживачів», є лише громадянин (фізична особа), котрий придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити товари (роботи, послуги) для власних побутових потреб. ЗУ «Про захист прав споживачів» регулює відносини споживача з підприємством, установою, організацією чи громадянином-підприємцем, які виготовляють та продають товари, виконують роботи і надають послуги, незалежно від форм власності та організаційних форм підприємництва.
Предметом спору у даній заяві є визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису нотаріуса.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником. Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.
Враховуючи вищенаведене на правовідносини, що виникають з приводу визнання виконавчого напису нотаріусу таким, що не підлягає виконанню, норми ЗУ «Про захист прав споживачів» не поширюється і тому посилання позивача на ст.22 ЗУ «Про захист прав споживачів», відповідно до якої споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, є безпідставними.
Відповідно до ч. 6 ст. 151 ЦПК України до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Згідно ст. ч.1 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», за подання до суду заяви у справах окремого провадження; заяви про забезпечення доказів або позову; заяви про перегляд заочного рішення; заяви про скасування рішення третейського суду (міжнародного комерційного арбітражу); заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду (міжнародного комерційного арбітражу); заяви про видачу виконавчого документа на підставі рішення іноземного суду; заяви про роз'яснення судового рішення, які подано; заяви про сприяння третейському суду (міжнародному комерційному арбітражу) в отриманні доказів ставка судового збору поданої фізичною особою становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", установлено у 2020 році прожитковий мінімум працездатних осіб - 2102 гривні.
У порушення вимог ч. 5 ст. 151 ЦПК України до заяви не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Відповідно до п. 10 ст. 153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
Враховуючи вищевикладене, вважаю, що заява про забезпечення позову подана без додержання вимог ч. 1, ч. 2, ч. 6 ст. 151 ЦПК України, в зв'язку з чим заява повертається заявнику.
Керуючись ст. ст. 151, 153, 185 ЦПК України, суддя
ухвалив:
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Праймс Альянс», нотаріус Кравець Олена Олександрівна, про забезпечення позову до подачі позову до суду, повернути заявнику.
Відповідно до п. 15.5 розділу 15 XIII «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України ухвала суду може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складання ухвали.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: